Справа№464/5133/25
пр.№ 3/464/1762/25
01.10.2025 м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Шашуріна Г.О., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Гандзюлевича Я.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 18 липня 2025 року о 13:50 год, м. Львів, просп. Червоної Калини, 35, керуючи автомобілем марки «Honda», номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на дерево. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження. Окрім цього, ОСОБА_1 керував вказаним вище автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.5; 12.1 ПДР України.
Оскільки до суду надійшло дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, та такі розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то відповідно до ст.36 КУпАП суддя об'єднує справи, № 464/5133/25 та № 464/5134/25 в одне провадження та присвоює № 464/5133/25.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні заперечив, покликаючись, що він автомобілем не керував, а тому не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
Захисник Гандзюлевич Я.А. просив скасувати протоколи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП та закрити провадження у справі, покликаючись, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 автомобілем; працівниками поліції не було забезпечено ОСОБА_1 захисника, коли такий був затриманий та до нього застосовувались кайданки; пояснення свідка ОСОБА_2 не містить його підпису; поліцейським було порушено процедуру внесення змін до протоколу про адміністративне правопорушення, у частині зазначеного пункту порушення ПДР України; просить визнати неналежним та недопустимим доказом відео, які були надані під час судового розгляду поліцейським Ляховичем І., оскільки такі не є безперервними та відсутні докази його походження; просить визнати неналежними та недопустимими доказами: направлення на огляд водія транспортного засобу від 18.07.2025, пояснення ОСОБА_2 та рапорт працівника поліції Ляховича І.С. від 22.07.2025.
Також захисником було заявлено клопотання про передачу даних справ за підсудністю до Франківського районного суду м. Львова (за місцем проживання ОСОБА_1 ), в яких було відмовлено, так як у відповідності до ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення та вказаною статтею не передбачено здійснювати розгляд справ за ст.130 КУпАП за місцем проживання правопорушника.
Заслухавши сторону захисту, дослідивши матеріли справи, суддя дійшла наступного висновку.
У ст.280 КУпАП закріплено обов'язок орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
За змістом ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17 сформульовано правовий висновок про те, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Диспозицією статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 ПДР України).
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п.12.1 ПДР України).
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення, така стверджується зібраними по справі належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:
-даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 395324 та ЕПР1 № 395334 від 18 липня 2025 року, що відповідають вимогам ст.256 КУпАП, та якими зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушень, підтриманими у суді особою, яка його складала - інспектором 1 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної у Львівській області Ляховичем Іваном Степановичем. Під час розгляду справи поліцейський зазначив, що 18 липня 2025 року надійшло повідомлення зі служби 102 проте, що водій червоної Хонди НОМЕР_2 в алкогольному сп'янінні в'їхав у дерево, веде себе агресивно та погрожує. Приїхавши на місце події було виявлено гр. ОСОБА_1 , 1978 р.н., який здійснив наїзд на дерево та мав явні ознаки алкогольного сп'яніння. Оскільки ОСОБА_1 поводив себе агресивно та неадекватно до нього було застосовано спецзасіб «кайданки», затримано та доставлено у ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області для припинення правопорушення, встановлення особи та складання адміністративних матеріалів. Підставою для складення протоколів про адміністративних правопорушень слугували: повідомлення зі служби 102; пояснення свідка ОСОБА_2 та камери з відеоспостереження, які йому були надані співвласником ОСББ.;
-показаннями допитаної під час розгляду справи у якості свідка ОСОБА_3 (заявниця на службу 102), яка пояснила, що 18 липня 2025 року побачила як автомобіль марки «Хонда», червоного кольору, номерний знак НОМЕР_2 в'їхав на тротуар та пошкодив дерево. Із дверки водія вийшов гр. ОСОБА_1 . Свідок підійшла до нього та зробила зауваження, на що останній зухвало та агресивно відреагував, погрожував їй. Після чого свідок викликала поліцію.
Підстав свідку недовіряти немає, оскільки її показання узгоджуються з іншими доказами, не містять протиріч та доповнюють один одного. Також така приведена до присяги та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Як викладено у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17, цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
-даними схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 18 липня 2025 року, де відображено розташування транспортного засобу після ДТП і локалізацію механічних пошкоджень (передній номерний знак та передній бампер);
-дослідженим під час судового розгляду справи відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції де зафіксовано відмову від огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі. Із даного відеозапису вбачається, що працівниками поліції було неодноразово запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння та роз'яснено, що у разі відмови буде складено на нього протокол про адміністративне правопорушення.
-дослідженим під час судового розгляду справи відеозаписом із місця події, який наданий поліцейським та яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Указаний відеозапис хоч і не є безперевним як про це зазначає захисник, однак в повній мірі підтверджує факт керування транспортним засобом та є передбаченим ст.251 КУпАП належним засобом доказування, який у сукупності й логічному взаємозв'язку з іншими доказами є достатнім для висновку у поза розумний сумнів, щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень.
Отже, порушення ним вимог ПДР України є доведеним, його дії кваліфіковані правильно за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а тому підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.
Доводи захисту не ґрунтуються на наведених вище доказах, є формальними, розцінюються як спосіб захисту - уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене.
Обставини, які б виключали провадження у справі відповідно до ст.247 КУпАП відсутні.
Водночас, акцентую увагу, що у відповідності до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, а також ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За ст.124 КУпАП передбачено відповідальність - накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно із санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Указане стягнення є безальтернативним, а ч.2 ст.33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З огляду на наведене, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Окрім цього у відповідності до ст.40-1 КУпАП з правопорушника слід стягнути 605,60 гривень судового збору на користь держави.
Керуючись ст.ст.36, 40-1, 221, 251, 252, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 гривень судового збору.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львiв. обл./Львів. обл/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA 268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету: 21081300 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Галина ШАШУРІНА