Справа №463/9014/25
Провадження №1-кп/463/531/25
01 жовтня 2025 р. Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
представника органу опіки та піклування ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові клопотання про застосування заходів медичного характеру по кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за 12025142360000671 від 03 серпня 2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українеця, громадянина України, уродженеця міста Львова, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_5 , будучи особою, що страждає хронічним психічним захворюванням, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними 02 серпня 2025 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , кулаком правої руки завдав одного удару у праве плече ОСОБА_6 , після чого, кулаками своїх рук завдав декілька ударів у ліву ділянку голови, у ліву ділянку спини та у ліву кисть потерпілої.
Своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді одного синця у тім'яно-потиличній ділянці зліва, одного синця на спині зліва, одного синця на правому плечі та одного синця на лівій кисті, які відносяться до легкого ступеня тяжкості, вчинивши тим самим діяння, що має ознаки фізичного насильства, як форми домашнього насильства відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229?8.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив нанесення легких тілесних ушкоджень, тобто суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України
В судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив всі факти, які викладені у вказаному клопотанні та характер нанесення таких ударів ОСОБА_6 . Причини своїх дій пояснити суду не зміг.
Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що дійсно ОСОБА_5 , будучи особою, що страждає хронічним психічним захворюванням, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними 02 серпня 2025 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , кулаком правої руки завдав одного удару у її праве плече після чого, кулаками своїх рук завдав декілька ударів у ліву ділянку голови, у ліву ділянку спини та у ліву кисть. Вказала, що удари він завдавав їй і раніше,однак вона не зверталася в правоохоронні органи. Розуміє, що у сина важка психічна хвороба, що провокує таку агресію.
Вчинене суспільно небезпечне діяння ОСОБА_5 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема під час проведення досудового розслідування встановлено, що відповідно до відповіді КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ЛОР ЛОКПЛ сорок три рази у період з 26.12.1997 року по 26.08.2025 з діагнозом: «F 20.00. Параноїдна шизофренія з безперервним перебігом та вираженим стійким емоційно-вольовим дефектом. Злоякісний нейролептичний синдром».
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 1509 від 16.09.2025 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає тяжким психічним розладом у виді параноїдної шизофренії з безперервним перебігом та вираженим емоційно-вольовим дефектом, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованих йому дій також страждав тяжким психічним розладом у виді параноїдної шизофренії з безперервним перебігом та вираженим емоційно-вольовим дефектом, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Згідно висновку експерта №523 від 04.08.2025 року у гр. ОСОБА_6 виявлено ряд ушкоджень, що могли виникнути від ударів кулаком 02.08.2025 року і відносяться до легкого ступеня тяжкості.
Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 05.09.2025 року громадянка ОСОБА_6 чітко відтворила події,які мали місце 02.08.2025 року під час нанесення їй ударів ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_2
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 .
Захисник обвинуваченого та представник органу опіки та піклування в судовому засіданні клопотання про застосування заходів медичного характеру підтримали, так як ОСОБА_5 потребує лікування.
Потерпіла не заперечила проти задоволення вказаного клопотання та вважає таке підставним.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наведені докази, суд прийшов до висновку, що вчинене ОСОБА_5 суспільно-небезпечне діяння підпадає під ознаки кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Згідно ст.ст. 3, 28 Конституції України людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю і кожен має право на повагу до його гідності.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «G.v.France», п. 39 «Halilovic v.Bosnia and Herzegovina» п.18 почуття неповноцінності й безсилля, яке є типовим для особи, що страждає на психічні розлади, вимагає підвищеної уваги в контексті питання щодо дотримання вимог Конвенції.
Виходячи з роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст. 96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.
Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з'ясувати думку експертів- психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
Згідно проведеної судово-психіатричної експертиза №1509 від 16.09.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 страждає тяжким психічним захворюванням у формі параноїдною шизофренії, безперервний тип перебігу з вираженим емоційно-вольовим дефектом. За своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення в спеціальний лікувальний заклад в примусовому порядку, з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчинення нею суспільно-небезпечних діянь.
Згідно ч.2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
В силу ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Згідно ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Відповідно до ст. 512 КПК України судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосування, а в силу ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Враховуючи, що ОСОБА_5 за своїм психічним станом і характером вчиненого ним кримінального правопорушення потребує застосування примусових заходів медичного характеру в примусовому порядку, оскільки він на даний час за своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, а відтак до нього згідно вимог ст. ст.512, 513 КПК України та ст.93, 94 КК України слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Керуючись ст.ст. 93,94 КК України, ст.ст. 369, 371-372, 503, 512, 513 КПК України, суд, -
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Речові докази: DVD-R диск,на якому міститься відео на якому зображена поведінка ОСОБА_5 у побуті - залишити при матеріалах вказаного кримінального провадження .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який постановив ухвалу, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1