Справа № 444/3538/25
Провадження № 3/444/1785/2025
02 жовтня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., за участі особи, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 , законного представника матері ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли ВП 2 ЛРУП 1 ГУ НП у Л/о про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець, проживаючий та зареєстрований: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України документ № НОМЕР_3 від 08.07.2022 року орган що видав 4621, ІПН НОМЕР_4 , УНЗР 20071231-06510)
за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Неповнолітній ОСОБА_3 08.09.2025 о 00 год. 19 хв. в с. Погарисько по вул. Козацька, 3, керував транспортним засобом мотоциклом Мустанг, номерний знак НОМЕР_5 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, чим своїми діями порушив вимоги п. 2.1 а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 свою вину визнав частково та пояснив, що він стояв та розмовляв із своїми знайомими і в цей час під'їхали працівники поліції які перевіривши документи через дію відмовилися повертати йому його телефон та сказали сісти і від'їхати трохи де пообіцяли повернути телефон. Він так зробив.
Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що вина неповнолітнього ОСОБА_3 , який порушив вимоги пункту 2.1 а) ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 446902 від 08.09.2025 р.; та відеозаписом з місця події з якого вбачається, що неповнолітній ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції під час його руху на мотоциклі та який в подальшому пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння. В ході зупинки, після зупинки т/з, в ході розмови ОСОБА_3 жодного разу не вказував, що не керував т/з, чи його про це хтось заставив, чи щоб йому повертали телефон.
Суд не надає віри показам ОСОБА_3 , про те, що він не керував т/з, а його змусили це зробити працівники поліції, та розцінює такі покази, що дані з метою уникнення відповідальності, оскільки такі пояснення не підтвердженні жодними доказами і з дослідженого відео жодним чином не вбачається, щоб ОСОБА_3 заперечував як сам факт керування т/з, так і те, що у нього відбирали телефон та вимагали проїхати, щоб телефон віддати.
Оцінені судом докази доводять вину неповнолітнього ОСОБА_3 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.1 а) ПДР України.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях неповнолітнього ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Разом з тим, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника який з метою уникнення відповідальності давав неправдиві свідчення, суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_3 заходів впливу передбачених ст. 24-1 КУпАП та вважає, що останній підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність, вважаю, що стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окрім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн..
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-
Неповнолітнього ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 /три тисячі чотириста/ грн. 00 коп.- в дохід держави.
Стягнути із неповнолітнього ОСОБА_3 605,60 грн. судового збору в дохід держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: Ясиновський Р. Б.