Справа № 444/229/25
Провадження № 3/444/922/2025
м. Жовква
02 жовтня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Оприск З. Л. розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Відділу поліції № 2 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, паспорт НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи двічі протягом року підданим стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, чи за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 12.01.2025 року о 01:00 год. в с. Гребінці, вул. Шевченка, 24, Львівський район, Львівська область, керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2109 НОМЕР_2 з явними ознакамиалкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання 02.10.2025 року не прибув, хоча повідомлявся про місце і час розгляду справи, і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Беручи до уваги, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, керуючись ст. 268 КУпАП, справу було розглянуто під час відсутності цієї особи.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що в той день він був за кермом. В той день ввечері друзі подзвонили і попросили забрати їх з роботи, він взяв із собою ОСОБА_1 . Вони забрали хлопців з ОСОБА_3 і завезли в с. Замочок. Вони заїхали на заправку WOG в с. Сопошині, купили щітки і поїхали в с. Замочок. Коли поверталися з Замочку, то заїхали на заправку Amic в Куликові, випили каву і забрали ще двох хлопців ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Потім поїхали до Гребінців. ОСОБА_6 була слизька, він не впорався з керуванням і заїхав в паркан. Його автомобіль розвернуло і він не відчув удару, тому поїхав до Відніва. Потім він завіз Володю і в нього вдома сказав, що треба повернутися і подивитися чи він нічого не вдарив машиною. Вони поїхали в Гребінці, а там вже була поліція. Поліцейські питали чия машина, він сказав, що його. З поліцейськими говорив ОСОБА_7 , тому поліція вважала, що паркан вдарив ОСОБА_7 . Він з хлопцями питали чи поліція щось пише, їм сказали, що нічого не пишуть. Він дав власниці паркану 2000,00 грн. і обіцяв зробити ремонт паркану. Він не сказав поліції, що він був за кермом, бо його про це не питали і він був розгублений.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він був на заправці Amic з ОСОБА_9 . За ними приїхали його брат та ОСОБА_10 . Вони поїхали на естакаду на заправку, потім в Гребінці. Дорога була слизька, автомобіль розвернуло і вдарило в паркан. Ніхто удару не відчув. Вони поїхали в село, потім повернулися на місце зіткнення, бо подзвонили власники паркану з Гребінців. Мирон казав «та, я їхав». Коли вони приїхали на місце, там вже була поліція. Його брат почав говорити з поліцейськими. ОСОБА_11 питав в поліції, що вони пишуть, йому відповіли, що нічого не пишуть. ОСОБА_12 дав власниці паркану 1500,00 грн. як завдаток за паркан. Потім вони поїхали додому. В той вечір за кермом був постійно ОСОБА_12 . Під час зіткнення з парканом за кермом також був ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_14 і ОСОБА_15 приїхали на заправку до них на автомобілі. Потім вони усі поїхали на естакаду, а тоді додому. По дорозі автомобіль розвернуло, удару вони не відчули. Через 20 хв. вони повернулися до місця пригоди, там вже була поліція. В момент удару і увесь час поки він був в автомобілі за кермом був ОСОБА_16 .
Потерпіла ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що в той день приблизно о пів на 12 год. ночі автомобіль в'їхав в її паркан і втік з місця ДТП. Вона спала і прокинулася від звуку удару. Викликали поліцію, поліція склала протокол. Вона не бачила того, хто був за кермом автомобіля в момент удару. ОСОБА_14 потім після складання протоколу дав їй гроші і сказав, що зробить паркан.
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 винен у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і підлягає адміністративній відповідальності.
Факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 підтверджується зібраними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме:
-протоколом ЕПР1 № 218913 від 12.01.2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , будучи двічі протягом року підданим стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, чи за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 12.01.2025 року о 01:00 год. в с. Гребінці, вул. Шевченка, 24, Львівський район, Львівська область, керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2109 НОМЕР_2 з явними ознакамиалкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився;
-рапортом інспектора Відділу поліції № 2 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області від 12.01.2025 року;
-направленням водія ТЗ на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 12.01.2025 року;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стан сп'яніння не проводився у зв'язку із відмовою від такого;
-копією постанови Жовківського районного суду Львівської області від 21.06.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП;
-копією постанови Жовківського районного суду Львівської області від 16.07.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП;
-відеозаписом події на диску;
-рапортом інспектора Відділу поліції № 2 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області від 16.05.2025 року;
-довідкою Відділу поліції № 2 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області від 16.05.2025 року.
Суддя не бере до уваги покази свідка ОСОБА_2 в тій частині, що «в той день він був за кермом», покази свідка ОСОБА_8 в тій частині, що «в той вечір за кермом був постійно ОСОБА_12 , під час зіткнення з парканом за кермом також був Мирон», покази свідка ОСОБА_13 в тій частині, що «в момент удару і увесь час поки він був в автомобілі за кермом був Корда Мирон», оскільки свідки перебувають в дружніх відносинах з особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, а тому їхні покази можуть бути спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене. Окрім цього, на відеозаписі події не зафіксованого того, щоб будь-хто зі свідків заявляли поліцейським, що автомобілем керував не ОСОБА_1 .
Судом вживалися заходи для допиту в судовому засіданні в якості свідка працівника поліції, який складав матеріали справи, однак такий в судове засідання не прибув. Судом вичерпано усі можливості для забезпечення явки свідка для допиту в судовому засіданні.
Дії правопорушника слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки він, будучи двічі протягом року підданим стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, чи за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинив порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме "Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".
Згідно Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена повністю.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, не встановлено. Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, не встановлено. Підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудовому колективу немає. Підстав звільнення від адміністративної відповідальності не встановлено.
Частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Статтею 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З врахуванням всіх у сукупності вище перелічених обставин, місця, способу вчинення правопорушення, так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, оскільки адміністративне правопорушення вчинене на транспорті, що за своєю природою несе високий рівень суспільної небезпеки, так як транспорт є підвищеним джерелом небезпеки, з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, суддя вважає, що необхідною і достатньою мірою стягнення для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, буде накладення штрафу в межах санкції статті ч. 3 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст. 130 ч.3, 280, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 /п'ятдесят одну тисячу/ грн. 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору в дохід держави.
Строк пред'явлення виконавчого документу до виконання - 3 місяці.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках здійснення нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Роз'яснити особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Суддя Оприск З. Л.