Справа № 444/5053/24
Провадження № 2/444/498/2025
(повне)
17 вересня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Олещук М. М.
секретаря судового засідання Мачіха Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Червоноградського районного нотаріального округу Вус Володимир Васильович, про визнання права власності на нерухоме майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом про визнання права власності на нерухоме майно. В позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після її смерті залишилося наступне спадкове майно, а саме 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв її син ОСОБА_3 , оскільки з нею проживав та вів спільне господарство.
ОСОБА_4 змінила своє прізвище на " ОСОБА_5 " у зв'язку з одруженням.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 залишилося наступне спадкове майно - 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 24.03.2022 року склав заповіт в користь ОСОБА_1 , який посвідчено старостою Великодорошівського старостинського округу Куликівської селищної ради та зареєстровано в реєстрі за №2.
Зі змісту заповіту вбачається, що ОСОБА_3 все майно заповів ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки Куликівської селищної ради від 11.08.2024 року №235 станом на 30.06.1990 року в АДРЕСА_1 членами колгоспного двору були такі громадяни: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Таким чином, всі вище перелічені особи, є співвласниками даного будинковолодіння в рівних частинах тобто по 1/2.
Отже, на момент своєї смерті ОСОБА_3 мав право на отримання у власність в цілому житлового будинку АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_6 звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 'яновича, однак нотаріус в письмовій формі йому відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, оскільки ОСОБА_3 та його мати такого права належним чином не зареєстрували.
У зв'язку із зазначеним вище, позивач звернувся до суду та просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 46,0 кв.м., житлова 18,3 кв.м., допоміжна 27,7 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель та споруд, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 07.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі на 12.02.2025 року. Одночасно з метою своєчасного розгляду справи, повноти дослідження обставин, витребувано від приватного нотаріуса Червоноградського районного нотаріального округу Вус В.В. належним чином завірену копію спадкової справи ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
12.02.2025 року ухвалою суду закрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.
Позивач в судове засідання, яке було відкладено на 17.09.2025 року, не з'явився, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, та зазначив. Що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить суд такі задовольнити.
Представник відповідача - Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду відповідачем подано листа про розгляд справи за наявними матеріалами справи та за відсутності представника відповідача.
Приватний нотаріус Червоноградського районного нотаріального округу Вус Володимир Васильович в судове засідання не прибув, просив розгляд справи проводити за його відсутності та надав належним чином завірену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
А тому, судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності учасників справи та на підставі поданих до суду доказів.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено із копії виписки з погосподарської книги станом на 1990 рік номер об'єкта ПГО - 343 в погосподарській книзі №2 Куликівської селищної ради, відкритий на гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Тип будинку: колгоспний. Голова двору ОСОБА_2 , член двору - син ОСОБА_3 (арк.спр.13).
Із копії виписки з погосподарської книги встановлено, що станом на 1991 рік номер об'єкта ПГО - 343 в погосподарській книзі №2 Куликівської селищної ради, відкритий на гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Тип будинку: колгоспний. Голова двору ОСОБА_2 , член син ОСОБА_3 (арк.спр.14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (арк.спр.5).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що стверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (арк.спр.6).
Із копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 встановлено, що останній народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його матір'ю є ОСОБА_7 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (арк.спр.7).
Із копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб встановлено, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку із одруженням 23.06.1979 року змінила прізвище на " ОСОБА_5 " (арк.спр.8-9).
Із довідки №180 від 24.05.2024 року виданої старостою Великодорошівського старостинського округу Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про смерть №87 від 31.01.2023 року, свідоцтво про смерть видане повторно Жовківським відділом реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції), до дня смерті дійсно була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 , 1932 р.н., за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (арк.спр.15)
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.2008 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні, до правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.
Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та не працездатних.
Відповідно до ст.120 Цивільного кодексу Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Таким чином, всі вище перелічені особи, є членами двору, головою якого була ОСОБА_2 , і вони мали рівне право на частки в майні двору, по 1/2 частині кожний. Отже, на день смерті ОСОБА_2 , її син ОСОБА_3 , фактично прийняв спадщину, але не оформив нотаріально і на день його смерті йому належало 1/2 частки як члена в майні двору.
Із копії заповіту складеного в с.Великий Дорошів Львівського району Львівської області ІНФОРМАЦІЯ_6 посвідченого ОСОБА_8 , старостою Великодорошівського старостинського округу Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області, зареєстрованого в реєстрі за №2 встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с.Малий Дорошів Жовківського району Львівської області, проживаючий в АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: «Все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого воно не складалось, і взагалі, все те, що йому буде належати на день смерті і на, що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 .» На заповіті здійснено помітку старостою 14.07.2023 року про те , що згідно даних Куликівської селищної ради заповіт заповідачем не змінено і не скасовано (арк.спр.12).
Згідно з довідкою виданою Куликівською селищною радою, від імені ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіт селищною радою не посвідчувався (арк.спр.17).
Із копії довідки виданої 13.02.2024 року №1/498 встановлено, що ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" станом на 29.12.2012 року даними про реєстрацію житлового будинку АДРЕСА_1 не володіє.
Інформація про зміну власника, обтяження, заборони та видачу дублікатів станом на 29.12.2012 року в архівній справі бюро відсутня.
Станом на 27.02.2024 року даний будинок складається з однієї житлової кімнати та кухні. Загальна площа будинку становить 46.0 кв.м, житлова 27.7 кв.м. (арк.спр.11).
Згідно з технічним паспортом виданим КП ЛОР «Червоноградське МТІ» від 27.02.2024 року, встановлено по АДРЕСА_1 загальна площа становить 46.0 кв.м., житлова 18.3 кв.м., допоміжна 27.7 кв.м. (арк.спр.21-23).
Після смерті ОСОБА_3 , позивач звернувся до приватного нотаріуса Червоноградського районного нотаріального округу Львівської області 16.07.2024 року із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із чим було зареєстровано Спадкову справу, де на підставі заяви ОСОБА_1 від 27.07.2023 року про прийняття спадщини, було відкрито спадкову справу №88/2023 та надано йому Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі (№ витягу 60569011), що встановлено з копій документів у Спадковій справі витребуваній за ухвалою Жовківського районного суду Львівської області (арк.спр.33-67).
Позивач після смерті ОСОБА_3 частково спадщину прийняв, що стверджується копією свідоцтв про право на спадщину за заповітом виданого приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Львівської області від 15.02.2024 року (арк.спр.62, зворот арк.спр.63).
Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , позивачу було відмовлено з причини неподання ним необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке підлягає реєстрації, що встановлено із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії (арк. спр. 17).
Із довідки виданої старостою Великодорошівського старостинського округу Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області встановлено, що згідно погосподарського обліку господарство у селі Малий Дорошів Львівського району Львівської області, яке належало ОСОБА_3 знаходилось по АДРЕСА_1 , та в процесі впорядкування та ведення погосподарського обліку було виправлено на АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ст. 1233 ЦК, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті.
Згідно з ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.
Відповідно до п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22.02.12 № 296/5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку, що стало причиною звернення позивача до суду.
Оскільки спадкодавець - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за час свого життя не оформив правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1 , тому на даний час позивач як спадкоємець за заповітом звернувся з позовом до суду.
Згідно з ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Так, відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або законність набуття такого права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Ураховуючи наведене, оцінивши зібрані в справі докази, належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов про достатність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81 ст. ст. 258-259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 46,0 кв.м., житлова 18,3 кв.м., допоміжна 27,7 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель та споруд, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 29.09.2025 року.
Суддя: Олещук М. М.