Єдиний унікальний номер №446/1360/22
Провадження № 1-кп/943/99/2025
02 жовтня 2025 року м.Буськ, Львівська область
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю обвинуваченого ОСОБА_4
за участю захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Буську клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022141420000077 від 01.07.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Печихвости, Кам'янка-Бузького району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , працюючий прибиральником ТОВ «ЛОТІС ФАЛІСІТІ», раніше судимий вироком Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області 15.04.2022 року за ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного основного покарання з випробуванням на 2 роки, розлучений, на утриманні має малолітню дитину,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 389 КК України,-
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 389 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження в частині, а саме ч. 1 ст. 389 КК України . Клопотання мотивує тим, що згідно ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 389 КК України віднесено до кримінального проступку. На даний час з моменту інкримінованого ОСОБА_4 кримінального проступку за ч. 1 ст. 389 КК України, минуло більше двох років, тобто існують законні підстави для застосування у цій частині положення ст. 49 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання захисником, не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 389 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечив проти задоволення заявленого клопотання. Суду повідомив, що в частині пред'явленого обвинуваченого за ч. 1 ст. 389 КК України, який є кримінальним проступком збігли строки давності, оскільки кримінальний проступок був вчинений обвинуваченим 30.06.2022 року, минуло більше трьох років з моменту вчинення, що вказує на те, що можуть бути застосовані строки давності. Згідно довідки, строки не переривались, оскільки ОСОБА_4 не притягувався до кримінальної відповідальності, в провадженні органів досудового слідства не перебувають кримінальні провадження.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження щодо заявленого клопотання обвинуваченим та його захисником, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що таке підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК).
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК).
Відповідно до п. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Аналогічна норма закріплена у статті 62 Конституції України, відповідно до частини першої якої передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Тобто встановлювати вину особи можна виключно в обвинувальному вироку суду.
У справі «Грабчук проти України» Європейський суд з прав людини визнав порушення ч. 2 ст. 6 (презумпція невинуватості) та наголосив, що при закритті провадження у суді за строками давності суд не повинен висловлюватись у термінах, які не залишають сумніву щодо погляду на те, що заявниця вчинила злочин. Зокрема, у рішенні від 4 грудня 2000 року слідчий використав слова: «в діях [заявниця] є склад злочину» та «моменту, коли [заявниця] вчинила злочин», а суд зазначив, що в діяннях заявниці «вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 167 КК України. Такі твердження суперечать презумпції невинуватості, а тому дії українського суду ЄСПЛ визнав такими, що порушують Конвенцію з прав людини.
У відповідності до вимог частини четвертої статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частиною першою статті 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною другою статті 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно вимог статті 12 КК України убачається, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини ці зміни були внесені до КК від 22.11.2018 року.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, що подія кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , мала місце 30.06.2022 року. На момент розгляду клопотання про закриття та звільнення обвинуваченого в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 389 КК України минуло більше трьох років.
Згідно ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули такі строки:
три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Як встановлено судом, що строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 389 КК України закінчились, обвинувачений не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо нього, а обставини щодо вчинення обвинуваченим протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості чи ухилення обвинуваченого від слідства або суду не встановлено.
Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_4 в період з 30.06.2022 року до 30.09. 2025 року до кримінальної відповідальності не притягувався.
Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Таким чином, оскільки з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення закінчились строки давності, їх перебіг не зупинявся і не переривався, що є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, на що ОСОБА_4 надав свою згоду, у зв'язку із чим клопотання сторони захисту підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 284, 286, 288, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд,-
клопотання захисника ОСОБА_5 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України на підставі статті 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12022141420000077 від 01.07.2022 за ч. 1 ст. 389 КК України щодо ОСОБА_4 - закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1