ЄУН: 336/5458/25
Провадження №: 3/336/3639/2025
Іменем України
02 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Худіної О.О., при секретарі Дорошенко, за участі адвоката Шкабуро О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Встановив:
31 травня 2025 року о 01:40 годині у м. Запоріжжя, вул. Стартова 5, водій ОСОБА_1 , керував ТЗ «Skoda Octavia» н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запаху з порожнини рота порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки ТЗ. Від керування відсторонений. Про повторність попереджений, чим порушив п. 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, шляхом направлення судової повістки за адресою проживання зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення. Жодних клопотань чи заяв на адресу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя не надходило. Про причини неявки не повідомив.
ОСОБА_1 відомо про складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також про місце розгляду справи, докази, які спростовують обставини викладені в протоколі до суду не надав, клопотань про відкладення судового засідання від останнього не надходило, що в свою чергу свідчить про затягування розгляду справи по суті.
Статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу. Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.
Так, з огляду на положення ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов'язковою.
З метою уникнення затягування розгляду справи, суд, вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних для її розгляду по суті за відсутності ОСОБА_1 , за участі його захисника - адвоката Шкабуро О.В.
В судовому засіданні адвокат Шкабуро О.В. підтримав клопотання про закриття адміністративного провадження.
Клопотання мотивоване наступним:
Згідно протоколу серії ЕПР1 № 346854 від 31.05.2025 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_3 , з явними ознаками сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.
ОСОБА_1 свою провину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнає. На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного проступку, суду було надано протокол у справі про адміністративне правопорушення від 31.05.2025, рапорт, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, носії інформації із відеозаписами ймовірного правопорушення. При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо. Водночас, суть адміністративного правопорушення та опис установлених поліцейським в протоколі обставин не відповідають дійсності, а до протоколу було додано декілька відео з боді камер поліцейських. Також додано відео з невідомого носія, без ознак ідентифікації технічного засобу, часу та місця доданого відеозапису.
В п. 10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 346854 від 31.05.2025 складеного щодо ОСОБА_1 зазначено, що ведення відеозапису здійснюється за допомогою БК 471427, 473623, 471872. Проте з запису з портативного відеореєстратора 471427 не вбачається руху транспортного засобу, а перша поява ОСОБА_1 відбувається вже коли він сидить на задньому сидінні автомобіля, до нього звертається поліцейський не бажаючи одразу назвати йому своє прізвище, посаду, спеціальне звання та не поінформувавши про конкретну причину зупинення, аналогічне стосується також і відеозапису з портативного відеореєстраторів 473623 та 471872. Також на відео зафіксовано, що автомобіль не рухається, місце водія порожнє і пасажири дають пояснення з цього приводу, що вони чекають на водія, який мав невідкладну необхідність відлучитися за особистими природніми потребами. Пересування транспортного засобу в комендантську годину здійснюється з виниклих необхідних підстав та ОСОБА_1 має на те відповідне посвідчення (дозвіл), який ним було пред'явлено співробітникам поліції. На підтвердження руху автомобіля Skoda Octavia державний номер НОМЕР_3 поліцейськими надано відеозапис, походження якого не зазначено ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в матеріалах адміністративної справи № 336/5458/25 та додано в порушення діючих норм та не може вважатись доказом. Натомість, інша особа, яка керувала транспортним засобом, повертається до автомобіля та займає своє місце за водійським сидінням. Поліцейські саме цю особу між собою називають водієм, та перевіривши документи не мають підстав для його затримання (час 02:20 з відео з БК 471872). Протокол стосовно ОСОБА_1 складений в 02:18 співробітники поліції намагаються вручити ОСОБА_1 . Щодо наведеної в протоколі ознаки алкогольного сп'яніння, як різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, звертаємо увагу, що з відеозапису не вбачається, що у ОСОБА_1 якимось чином перевірялося порушення мови, порушення координації рухів, в зв'язку з чим вважаємо ці ознаки алкогольного сп'яніння, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення суперечливими та недоведеними. Крім того, з відеозапису чітко вбачається, що при спілкуванні з поліцейськими ОСОБА_1 вів себе адекватно, спокійно, чітко відповідав на питання поліцейського по суті, його поведінка цілком відповідала обстановці, не мав порушення мови, порушення координації рухів. Також з відеозапису вбачається, що поліцейським автоматично було названо водію декілька ознак алкогольного сп'яніння, при цьому не було зафіксовано порядок перевірки виявлених ознак наркотичного сп'яніння, зокрема перевірки реакції та огляд його рук. З відеозапису чітко видно, що у водія відсутнє тремтіння пальців рук, поведінка адекватна, мова зрозуміла, чітка, рухи тіла теж адекватні. Взагалі з даних обставин вбачається, що дії поліцейських мають виключно формальний характер, що не є сумісним із завданням поліції, яка покликана охороняти права і свободи людини, а не сприяти їх порушенню. Також в діях поліцейських вбачаються ознаки провокації у вчиненні правопорушення, тобто схиляння суб'єкта до певних протиправних дій з метою подальшого їх виявлення та порушення питання адміністративного переслідування. Виклад обставин працівника поліції як в рапорті, так і в протоколі, не можуть слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, а свідчення зазначеної особи не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, позаяк така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху. В зв'язку з тим, що в діях поліцейських під час спілкування з ОСОБА_1 простежувалося упереджене ставлення до останнього, надумані та необґрунтовані посилання про те, що він керував транспортним засобом, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Зазначена відмова зумовлена тим, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, недовірою до працівників поліції та до можливих результатів проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. Направлення, яке долучено до матеріалів справи є недопустимим доказом, оскільки його не було вручено ОСОБА_1 , а проходження огляду в медичному закладі пропонується поліцейським не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. Разом з цим, лише в разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення. В зазначеній справі з наданих відеозаписів не вбачається, що поліцейський вручав водієві письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. Крім того, направлення також не містить підпису ОСОБА_1 про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Разом з цим, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Відповідальність за вказаною нормою настає лише у випадку дотримання встановленого законом порядку проведення огляду. В ході розмови з ОСОБА_1 поліцейський, пропонуючи пройти огляд, разом з тим наголосив, що ОСОБА_1 має право відмовитись від огляду, в той час, як проходження огляду в разі наявності ознак сп'яніння і законних підстав для такого огляду є обов'язком громадянина. Разом з тим, працівниками поліції не роз'яснено ОСОБА_1 , що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння утворює самостійний склад правопорушення і відповідальність така ж, як при керуванні в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння. Отже, поліцейські, як суб'єкт правозастосування склали протокол стосовно ОСОБА_1 , проте самостійно не встановивши та не переконавшись, що останній дійсно керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з відміткою про те, що огляд не проводився, який міститься в матеріалах справи, у даному випадку не має доказового значення для правильного вирішення справи, оскільки відповідно до п. 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Недотримання процедури та порядку виявлення у водія, який керував транспортним засобом, ознак наркотичного сп'яніння, є істотним порушенням процедури проходження водієм транспортного засобу огляду на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виключає адміністративну відповідальність та порушує конституційні права і свободи, а також встановлений законом порядок отримання фактичних даних у справі. За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до міжнародного принципу права «in dubio pro reo» (сумнів на користь обвинуваченого), який знайшов своє нормативне відображення в імперативних приписах ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вважає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за умови відсутності факту керування ним транспортним засобом, буде суперечити принципу «поза розумним сумнівом» та ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України.
Суд, заслухавши адвоката, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
На час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 діяла наступна редакція ч. 1 ст. 130 КУпАП «Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
До події, факту, суд, застосовує той закон під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 346854 від 31.05.2025, який відповідає вимогам чинного законодавства, складений уповноваженою особою та в якому розкрито обставини вчиненого правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП;
- карткою обліку адміністративного правопорушення складеною 31.05.2025 о 02:18:12 ОСОБА_2 ;
- актом на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого зазначено про відмову від проходження огляду;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.05.2025, в якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду;
- рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанту поліції Ксенії Краснорудською від 31.05.2025;
- документальною інформацією згідно бази даних підсистеми «Адмінпрактика», а саме інформаційно - телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України;
- відеозаписом з місця скоєння правопорушення, який підтверджує обставини викладені в протоколі.
Відповідно до довідки інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, згідно бази даних підсистем «Адмінпрактика», а саме інформаційно телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не має повторності за ст. 130 КУпАП, посвідчення водія НОМЕР_2 від 26.10.2019.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства.
Вказаний протокол складений з дотриманням вимог ст. 254-256 КУпАП, містять всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені вищевказаною статтею, та суттєвих недоліків не має. Достовірність відомостей, зазначених у протоколах, сумнівів не викликають.
Порушень з боку поліцейських при оформленні вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів не вбачається.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, під час провадження у справі відсутні і не встановлені.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
В даному випадку ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду та на місці зупинки щодо стану сп'яніння, що підтверджується відеозаписом з місця правопорушення та місця складення протоколів, на якому зафіксовано факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП.
Сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння 31.05.2025 підтверджений наявними і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративних правопорушень за ч. 1 ст.130 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.
Доводи сторони захисту не заслуговують на увагу, оскільки повністю спростовуються належними, допустимими та достатніми доказами по справі.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи.
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст.61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, та винуватість у ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у суду немає.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено, в свою чергу, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, правом подати особисті письмові пояснення (заперечення) не скористалась.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розглядаючи такі справи і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на вказані випадки, необхідно звернути увагу, що виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Зокрема, в даному випадку можна врахувати, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.
Адміністративне правопорушення передбачене статтею 130 КУпАП може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Вчинення дій передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року 3028 грн.
В даному випадку особа на яку накладено адміністративне стягнення повинна сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 1, 23, 33, 36, 40-1, ч.5 ст.126, ч. 3 ст. 130, 245, 280, 283-285 КУпАП, суддя
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Штраф сплачується за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001 Код класифікації доходів бюджету: 21081300
Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету:22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя Олена Худіна
Строк пред'явлення виконавчого документ «_____»_________________20___року
Постанова набрала законної чинності «_____»_________________20___року
Дата видачі «_____»_________________20___року