Дата документу 02.10.2025
Справа № 334/5825/25
Провадження № 3/334/2141/25
02 жовтня 2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює майстром-тістомісом Запорізького хлібзаводу, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ст. 173, ст. 185 КУпАП,-
10 липня 2025 року о 00 годині 10 хвилин, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, буд. 2, громадянка ОСОБА_1 виражалась нецензурною лайкою у громадському місці в бік громадян та працівників поліції, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушила громадський порядок і спокій громадян.
Вказане правопорушення зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 333838 від 10.07.2025 року, складеному відносно ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП.
Крім того, 10 липня 2025 року о 00 годині 10 хвилин, за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_1 виражалась нецензурною лайкою в бік працівників поліції, не виконувала неодноразову вимогу припинити правопорушення, що виражалось у формі дрібного хуліганства, поводила себе зухвало та нахабно.
Вказане правопорушення зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД № 333840 від 10.07.2025 року, складеному відносно ОСОБА_1 за статтею 185 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що в той день вона була в гостях у брата, який проживає за адресою АДРЕСА_2 , вони йшли до брата додому та побачили, що сусіда зупинила патрульна поліція, брат вирішив допомогти сусідові та вступив в перепалку зі співробітниками поліції, при цьому, вона спочатку спостерігала мовчки, а потім зробила зуваження поліцейській, яка дозволила собі образливе та зневажливе ставлення до ОСОБА_1 , а тому вона через надмірне хвилювання, емоційність та загострене почуття справедливості почала розмовляти з поліцейськими підвищеним тоном, можливо, вживала нецензурну лайку, хоча в повсякденному житті вона нецензурної лайки не вживає. Після цього приїхали ще два автомобіля патрульної поліції та її було затримано.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 333840 від 10.07.2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 333838 від 10.07.2025 року; рапортом поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП рядового поліції Медведєва В.Д. від 10.07.2025 року; протоколом АП318 №038792 про адміністративне затримання за статтею ст. 173, ч.1 ст. 178, ст.185 КУпАП від 10.07.2025 року; постановою ГАБ №121835 від 10.07.2025 року за ч.1 ст. 178 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ; відеозаписом події; особистими поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні.
Відповідно до статті 173 «Дрібне хуліганство» Кодексу України про адміністративні правопорушення дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії,що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Тобто, з диспозиції вказаної статті вбачається, що об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини, що складаються у сфері громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об'єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян.
Згідно з вимогами ст.185 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку, у виді штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
З об'єктивної сторони злісна непокора виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.
Диспозиція ст. 185 КУпАП містить два різні складу правопорушення. Перший склад, це «злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків», тобто відповідальність має наставити за невиконання кожного розпорядження чи вимоги поліцейського, якщо вони законні та пред'являються при виконанні ними службових обов'язків. Другий же склад правопорушення, це «вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку».
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність законного розпорядження або вимоги працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, , яке випливає з прав працівника поліції, визначених у Законі України "Про Національну поліцію". Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки. Правопорушення вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам поліцейського.
Згідно з положеннями ст.185 КУпАП і роз'ясненнями, даними пунктах 7,17 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 червня 1992 року №8 (зі змінами, внесеними постановою від 3 грудня 1997 р. №12) «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», передбачений зазначеною статтею склад правопорушення наявний, якщо не виконуються законні розпорядження або вимога працівників міліції чи іншої названої в цій статті особи, що бере участь в охороні громадського порядку, тобто такі, що ґрунтуються на законі і пред'явлені при виконанні зазначеними особами обов'язків по охороні громадського порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.173 КУпАП, оскільки вона вчинила дрібне хуліганство, тобто виражалася нецензурною лайкою та вчиняла інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, та за ст.185 КУпАП, оскільки вчинила злісну непокору законній вимозі працівника поліції.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.173КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 22КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до переконання, що попереджувальних цілей щодо ОСОБА_1 , можливо досягти без застосування засобів адміністративного впливу та із застосуванням такого виховного заходу, як усне зауваження, який буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.
Суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь провини, та враховуючи, що діями ОСОБА_1 не завдано значних збитків суспільним інтересам, малозначність вчиненого нею адміністративного правопорушення, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП, звільнивши останню від адміністративної відповідальності та оголосити усне зауваження.
Згідно із ч. 2 ст.284КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 173, 221, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
На підставі ст. 22 КУпАП, враховуючи малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та оголосити йому усне зауваження.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст 173, ст. 185 КУпАПвідносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Коломаренко К. А.