Дата документу 30.09.2025
Справа № 183/3444/25
Провадження № 2-а/334/105/25
30 вересня 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., за участю секретаря судового засідання Шерештан О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Рудої Олени Олексіївни до полку патрульної поліції в місті Кривий ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області в особі інспектора 3 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
09.04.2025 ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Рудої О.О., звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до полку патрульної поліції в місті Кривий ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області в особі інспектора 3 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 року зазначена справа передана для розгляду за підсудністю до Заводського районного суду м.Запоріжжя.
Згідно з ухвалою судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 21.05.2025 року зазначена справа передана для розгляду за підсудністю до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя.
Ухвалою суду від 11 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В обґрунтування вимог зазначено, що 04.04.2025 позивач, військовослужбовець ЗСУ, рухався на транспортному засобі SUBARU OUTBACK державний номерний знак НОМЕР_1 .
В 11:30:29 позивача було зупинено відповідачем в с. Лозуватка, Н-23, 93 км винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4422624.
В постанові зазначено, що позивач керуючи транспортним засобом SUBARU OUTBACK державний номерний знак НОМЕР_1 в с. Лозуватка, траса Н-23 93к, рухався зі швидкістю 74 км/год не в межах визначених дорожніми знаками 3.29 50 км/год, поєднаним з дорожнім знаком 5.53. Початок забудови населеного пункту, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 24 км/год. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем TruCam LTI 20/20 TC 00659, чим порушив п.12.9 б ПДР - перевищення водіями транспортного засобу встановлених обмежень швидкості руху передбаченого знаками 3.29 3.31, 30.3. порушення швидкісного режиму в населених пунктах. Розгляд справи зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Motorola VB 400 475750
На ОСОБА_1 за цією постановою накладене адміністративне стягнення з ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Позивач притягнення до адміністративної відповідальності вважає необґрунтованим та недоведеним, а зазначену постанову безпідставною та незаконною з наступних підстав. Вважає, що є сумніви щодо результатів вимірювання та зроблених розрахунків швидкості та відстаней, яка могла бути подолана автомобілем.
Згідно постанови, вимірювач яким здійснювався замір швидкості транспортного засобу є лазерний TruCam LTI 20/20 TC 00659. Зазначений вимірювач призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному або автоматичному режимах. Вимірювач відноситься до мобільних або ручних (залежно від ступеню участі оператора у процесі роботи вимірювача) дистанційних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху.
Пункт 12.4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частина 1 ст. 12 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з порушенням ПДР за перевищення водіями транспортного засобу встановлених обмежень швидкості руху передбаченого знаками 3.29, 3.31, 30.3.
Контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70 ПДР), оскільки вимоги ч. 2 ст. 40 Закону № 580-VIII, передбачають, що інформація щодо встановленої відеотехніки і сама відеотехніка фіксації правопорушень повинна бути розміщена на видному місці.
Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Окрім того, прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, що доводиться приписами ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», в якій зазначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото-і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення правил дорожнього руху.
Отже, відповідно до наведеної норми працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема тримати в руках.
При винесенні постанови позивач звертав увагу відповідача, що ним був порушений порядок зняття швидкості позивача за допомогою TruCam, він знаходився в руках інспектора, що підтверджується відео з реєстратора позивача. Однак, відповідач на зауваження не відреагував.
На момент зупинення позивача, лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення не був стаціонарно розміщений, а також фіксація правопорушення здійснювалась не в зоні дії дорожнього знаку 5.70..
Оскаржувана постанова не містить достатніх відомостей про факт належної фіксації допущеного правопорушення належно встановленим технічним приладом, отже притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірним.
Просить постанову серії ЕНА № 4422624 від 04.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляду штрафу у розмірі 340,00 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції на користь позивача витрати зі сплату судового збору.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час несення служби в Дніпропетровській області траса Н-23, с. Лозуватка, 93 км. 04.04.2025 за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam (серійний номер ТС00659) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу SUBARU OUTBACK з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 74 (сімдесят чотири) км/год, в межах визначених дорожніми знаками 3.29» 50 км/год поєднаним з дорожнім знаком 5.53 «початок забудови населеного пункту» чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 24 (двадцять чотири) км/год, швидкість вимірювалась TruCam LTI 20/20 ТС00659, чим порушив п. 12.9 б ПДР України, після чого на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію" транспортний засіб був зупинений поліцейськими. Нагрудний відео реєстратор 475750. Вказаний факт підтверджується долученим відео відеофайл 1-1743765208 JA000 0404 111328.
Інспектор полку патрульної поліції в місті Кривий ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області в особі інспектора 3 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Лашков А.М. розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.
В оскаржуваній постанові у фабулі вказано пристрій, яким здійснювалось вимірювання, а саме лазерним вимірювачем TruCAM №ТС00659 та посилання на нагрудні реєстратори БК 475750 у графі 6. Відповідно, результати вимірювання саме цього приладу лягли в основу доказової бази при прийнятті рішення інспектором про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Посилання позивача, що використання приладу TruCam в ручному режимі суперечить вимогам законодавства, є безпідставним, оскільки лазерний вимірювач відноситься саме до ручних вимірювачів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що підтверджується листом ДП «Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року № 22-38/1- 49.
З приводу тверджень правомірності використання лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI II 20/20 вказав, що згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки № 22-01/30757 від 23.04.2024, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI II 20/20 № ТС00659 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Лазерний вимірювач швидкості TruCam II 23 грудня 2020 року отримав сертифікат відповідності затвердженого типу засобів вимірювальної техніки № UA TR.001 22 154-20. Діапазон вимірювань швидкості - від 2 км/год до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах 2 км/год, в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; +-1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год. Можливість використання приладу TruCam LTI II 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання). Даний лазерний вимірювач відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, та, крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювання швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.
Щодо доводів позивача про те, що фіксація правопорушення здійснювалась не в зоні дії дорожнього знаку 5.70, зазначив, що у Правилах дорожнього руху (в редакції від 04 травня 2024 року, чинної на момент порушення Правил дорожнього руху) в розділі 33 зазначені інформаційно-вказівні знаки, зокрема знак 5.70 «Зміна схеми руху». Він позначає, що за цим знаком тимчасово або постійно змінено схему руху та (або) встановлено нові дорожні знаки. Застосовується протягом не менш як трьох місяців у разі зміни руху на постійній основі, а також протягом необхідного проміжку часу у разі зміни руху на тимчасовій основі та встановлюється не менш як за 100 м до першого тимчасового знаку.
Тобто, знак 5.70, на відсутність якого посилається позивач у позові, не має жодного відношення до правовідносин, які виникли між учасниками даної справи.
Крім того, чинні ПДР не містять обов'язкової вимоги щодо позначення місць контролю за швидкісним режимом в ручному режимі спеціальними дорожніми знаками (така вимога є виключно до автоматичної відеофіксації порушень ПДР).
За таких умов вважає, що доводи позивача про необхідність наявності дорожнього знаку 5.76, лише за наявності якого можлива фіксація поліцейськими порушення швидкісного режиму за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС 00659, є помилковими.
Отже відсутність дорожнього знаку 5.76 ПДР України не впливає на суть вчиненого позивачем адміністративного правопорушення так, як водій в першу чергу повинен керуватись безпосередньо п.12.9 б) ПДР України, яким водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29.
Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не надавали.
Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та давши їм оцінку прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Відповідно до п. п. 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 12.4 Правил зазначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Пунктом 12.9 б Правил водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Згідно з ч. 1 статті 122 КУпАП за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.04.2025 серія ЕНА № 4422624, 04.04.2025 року о 11:13:05 с. Лозуватка, траса Н-23 93 км. Водій керував транспортним засобом зі швидкістю 74 км/год в межах визначених дорожніми знаками 3.29 50 км/год поєднаним з дорожнім знаком 5.53 Початок забудови населеного пункту, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 24 км/год. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем TruСаm LTI 20/20 ТС 00659, розгляд справ зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Motorola VB 400 475750, чим порушив п.12.9б ПДР - перевищення водіями транспортного засобу встановлених обмежень швидкості руху передбаченого знаками 3.29, 2.31, 30.3, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Прийняте по справі рішення - штраф 340,00 грн.
Скоєне позивачем правопорушення підтверджується відеозаписом та фотознімком лазерного вимірювача швидкості руху приладу TruCam LTI 20/20 ТС 00659, відповідно до яких 04.04.2025 о 11:13:28 зафіксовано автомобіль позивача SUBARU OUTBACK з номерним знаком НОМЕР_1 , який рухається по трасі Н-23 93 км зі швидкістю 74 км/год., що перевищує в межах населеного пункту дозволену швидкість 50 км/год. Замір швидкості здійснений на відстані 300,5 м, що відповідає інструкції з експлуатації.
Позивач заперечує законність постанови про накладення на нього адміністративного стягнення у зв'язку із неправомірністю використання приладу фіксації швидкості, оскільки заміри швидкості робились у ручному режимі, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля.
Відповідно до «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом МВС від 18.12.2018 № 1026 та пункту 9 частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію», застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Згідно листа ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») від 01 жовтня 2019 року № 22-38/49 лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Окрім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі.
Відповідно до відповіді ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.07.2025 року №22-38/30, прилад TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/30757 від 23 квітня 2025 року (чинне до 23 квітня 2024 року) лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam II LTI 20/20 №ТС000659 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Діапазон вимірювань швидкості - від 2 км/год. до 320 км/год Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах J 2 км/год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.; +- 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
Отже, можливість використання приладу TruCam II LTI 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, а також інструкцією з експлуатації.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam II LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника.
Вимірювач TruCam LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Алгоритм обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювання швидкості руху ТЗ в межах максимально допустимої похибки, як в ручному та автоматичному режимах: + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
Таким чином, доводи позову про те, що вимірювання швидкості руху було здійснено приладом TruCam, який знаходився в руках працівника поліції і переміщався у просторі, а не був встановлений стаціонарно, що не дозволяє використовувати в якості доказів результати такого вимірювання, судом не приймаються, оскільки, як зазначалось в наведених вище нормах, лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими доводи позову, що тримання в руках лазерного вимірювача TruCam LTI 20/20 призвело до неправильного встановлення швидкості руху транспортного засобу позивача.
Також суд відхиляє доводи позову щодо незаконності фіксації правопорушення поза зоною дії дорожнього знаку 5.70.
Постановою КМ №1091 від 29.09.2021 року Про внесення змін до Правил дорожнього руху, що набрала чинності 01.11.2021 року, внесено зміни до розділу 33 «Дорожні знаки», зокрема знак 5.70 «Зміна схеми руху». Він позначає, що за цим знаком тимчасово або постійно змінено схему руху та (або) встановлено нові дорожні знаки. Застосовується протягом не менш як трьох місяців у разі зміни руху на постійній основі, а також протягом необхідного проміжку часу у разі зміни руху на тимчасовій основі та встановлюється не менш як за 100 м до першого тимчасового знаку.
Тобто, знак 5.70, на відсутність якого посилається позивач у позові, не має жодного відношення до правовідносин, які виникли між сторонами.
Дорожній знак «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», на який посилається позивач у позовній заяві на теперішній час має цифровий ідентифікатор 5.76.
Згідно з розділом 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху, до інформаційно вказівних знаків відносяться: 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів.
Разом з тим, прилад TruCam LT1 20/20 не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, а дорожній знак 5.76 ПДР України інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів фіксації саме щодо змонтованої техніки в автоматичному режимі.
Однак фіксація порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2 здійснювалась в ручному режимі.
Крім того, чинні Правила дорожнього руху не містять обов'язкової вимоги щодо позначення місць контролю за швидкісним режимом в ручному режимі спеціальними дорожніми знаками, така вимога є виключно до автоматичної відеофіксації порушень ПДР.
Також обставини наявності чи відсутності дорожнього знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» жодним чином не свідчать про відсутність у позивача обов'язку дотримання запровадженого ПДР швидкісного режиму та не виключає в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у даному випадку полягає у перевищенні встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять чотири кілометри на годину, що викладено у оскаржуваній постанові.
Надані відповідачем докази, як зазначалось вище, підтверджують факт перевищення швидкості руху більш як на двадцять чотири кілометри на годину (зафіксована швидкість руху 74 км/год, при дозволеній швидкості в межах населеного пункту 50 км/год).
Тому суд не піддає сумніву зазначені в оскаржуваній постанові обставини порушення позивачем вимог п. 12.9 б ПДР України та вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Також судом не встановлено, що був порушений порядок розгляду справи, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Стаття 222 КУпАП передбачає, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена, посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно п. 9 Розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07.11.2015 розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Під час несення служби інспектором ДПП за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI II 20/20 ТС №00659 було виявлено порушення позивачем правил дорожнього руху.
Після виявлення та фіксації правопорушення під час розгляду справи інспектором патрульної поліції були з'ясовані усі обставини справи, оцінені належним чином докази.
В ході розгляду справи було роз'яснено та дотримано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та жодним чином не перешкоджалося позивачу у реалізації вказаних прав. Позивачем будь-яких клопотань не заявлялось, що підтверджується відеозаписом.
Отже, судом не встановлено, що під час розгляду справи працівником ДПП були допущені порушення вимог законодавства України, які призвели до неправомірного притягнення особи до адміністративної відповідальності, винуватість якої підтверджується сукупністю доказів у справі.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених судом обставин справи суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність свого рішення, а тому а оскаржувану постанову слід залишити без змін, відмовивши у задоволенні позову.
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 12, 77, 139, 241-246, 257, 262, 286, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 в особі представника адвоката Рудої Олени Олексіївни до полку патрульної поліції в місті Кривий ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області в особі інспектора 3 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо сторін у справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач - полк патрульної поліції в місті Кривий ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області в особі інспектора 3 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг, адреса: 50069, м. Кривий Ріг, вул. Вільної Ічкерії, 11.
Суддя: Турбіна Т. Ф.