Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/4540/25
Провадження №: 3/332/2296/25
02 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцов В.Д, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП,-
19.08.2025 інспектором ВБДР Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Гнатюком Я.С. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про те, що 15.07.2025 року о 13 год 55 зв. в м. Запоріжжя, м. Запоріжжя, Заводський р-н., перехрестя вул. Компресорна та вул. Павлокічкаська, будучи посадовою особою (начальник ЕТР номер 4 КП Запоріжміськсвітло) відповідальною за утримання та відновлення дорожніх знаків, не вжив своєчасних заходів по відновленню безпечних умов для руху, а саме: не встановив відсутні дорожні знаки пріоритету 2.1 «Дати дорогу», 2.3 «Головна дорога», що спричинило дорожьо-транспортну пригодуза участі автомобілів Sкоdа Fаbіа, н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та МАЗ 203085, н.з НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження чим завдано матеріальні збитки.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, свої інтереси доручив представляти адвокату Ткаченко О.С.
23.09.2025 від адвоката Ткаченка О.С. до суду надійшли пояснення та клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно нього, в яких він зазначає, що відповідно до повноважень ОСОБА_1 , як начальника експлуатаційно-технічного району КП «Запоріжміськсвітло», підставою для встановлення дорожніх знаків, для встановлення нових знаків є затверджена органом місцевого самоврядування схема організації дорожнього руху, що погоджена з Національною поліцією України, однак, КП «Запоріжміськсвітло» не отримувало жодного розпорядчого акту Запорізької міської ради про встановлення дорожніх знаків по вул. Компресорна та Павлокічкаська для упровадження вищезазначеної схеми організації дорожнього руху, як і не отримувало коштів на виконання цих робіт.
Одночасно адвокат зазначає, що відповідно до Наказу № 265-к від 30.05.2016 року "По особовому складу", ОСОБА_1 був переведений на посаду начальника експлуатаційно-технічного району № 4 з 31.05.2016 року. Посилаючись на посадову інструкцію Начальника експлуатаційно-технічного району, його функціональними обов'язками є: забезпечення безперебійної роботи, правильної експлуатації, ремонт і модернізацію мереж зовнішнього освітлення вулиць, технічне обслуговування сирен, утримання та відновлення дорожніх знаків, технічне обслуговування сирен, утримання та відновлення дорожніх знаків, технічне обслуговування світлофорів, є відповідальною особою за електрогосподарство експлуатаційно-технічного району. Розробляє календарні плани (графіки) оглядів, перевірок і ремонтів електрообладнання, організовує розрахунок електроспоживання, займається підготовкою приєднання додаткової потужності до електричних мереж, становить заявки на отримання необхідних для експлуатації електрообладнання, планово- попереджувальних і поточних ремонтів матеріалів, запасних частин, інструменту, вимірювальних приладів, засобів індивідуального захисту і т.д. Бере участь у випробуваннях і прийманні мереж зовнішнього освітлення, сирен, дорожніх знаків та світлофорів в експлуатацію.
Виходячи із зазначених посадових обо'язків, адвокат зазначає, що на ОСОБА_1 не покладено прямого обов'язку встановлення дорожніх знаків, а лише обслуговування та ремонт дорожніх знаків, які вже встановлені.
В поясненнях адвокат також зазначає, що виходячи із мети діяльності підприємства, а також напрямків діяльності, що зазначені у Статуті випливає, що КП «Запоріжміськсвітло» не здійснює утримання автомобільних доріг та вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд.
Захисник просила закрити провадження у справі з підстав, наведених у письмових поясненнях.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, серед іншого, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
Згідно положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.
У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) - встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи. Суд зауважує, що не має права самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, суд звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, схему ДТП, диск, фототаблицю, письмові пояснення та клопотання адвоката про закриття справи про адміністративне правопорушення і додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання адвоката про закриття справи підлягає задоволенню, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, виходячи з наступного.
Диспозиція статті, за якою ОСОБА_1 притягається до відповідальності, передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП, з огляду на диспозицію цієї правової норми, можуть бути як громадяни, так і посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд та вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або відновлення безпечних умов для руху.
Головною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП є причинно-наслідковий зв'язок між порушенням правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях, місць провадження робіт та створенням аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Ст. 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил в сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, суд під час розгляду справи повинен встановити вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Сукупність досліджених доказів та їх оцінка свідчать, що матеріали справи не містять даних того, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою (начальник ЕТР номер 4 КП Запоріжміськсвітло) відповідальною за утримання та відновлення дорожніх знаків, не вжив своєчасних заходів по відновленню безпечних умов для руху, а саме: не встановив відсутні дорожні знаки пріоритету 2.1 (дати дорогу), 2.3 «Головна дорога», що стало причиною ДТП з пошкодженням транспортних засобів, та спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
Так, з п. 2.1. наданої посадової інструкції начальника експлуатаційно-технічного району від 01.11.2023 слідує, що до обов'язків начальника, крім іншого, відноситься утримання та відновлення дорожніх знаків, натомість, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 не встановив відсутні дорожні знаки, що не входить до його повноважень.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Отже, коли провина особи не доведена належними доказами поза розумним сумнівом, то така особа не може бути піддана адміністративному стягненню.
Інші докази в справі, а саме: рапорт працівника поліції від 19.08.2025 року, копія схеми місця ДТП від 15.07.2025 року, копії письмових пояснень водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , копія акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15.07.2025 року, копії фотознімків з місця ДТП, відеозапис з місця події, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, у своїй сукупності не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 140 КУпАП та не є належними доказами на підтвердження його провини.
Враховуючи вище викладені обставини, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, поза розумним сумнівом не доведена уповноваженою особою, яка склала протокол.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дослідженими у справі матеріалами не наведено достатніх та беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 245, 247, 251, 280, 283, 284, 287-289, 291 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП - закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.Д. Сапунцов