Справа № 308/11673/25
01 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Данко В.Й.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ткаченко Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Олексія В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у режимі відеоконференцзв'язку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява від ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області код ЄДРПОУ 40108913, місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці, 13 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
-скасувати постанову ЕГА №1839095 від 04.08.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у діях позивачки відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП.
До суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому він проти позову заперечив. Відзив обґрунтований тим, що спірна постанову є обґрунтованою, а вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ст. 183 КУпАП підтверджується долученими відеоматеріалами.
Ухвалою від 19.08.2025 суддя залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 26.08.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 15.09.2025 суддя задовольнив клопотання позивача про застосування відеоконференцзв'язку.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, поросив у задоволенні позову відмовити повністю.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Згідно з постановою ЕГА №1839095 від 04.08.2025 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 04.08.2025 о 15 год. 41 хв. у с. Минай провулок Парковий 2а позивач здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме - повідомив на лінію 102 про факт незаконного проникнення, якого насправді не було.
Дії позивача кваліфіковано за ст. 183 КУпАП.
Вважаючи вищезгадану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 183 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику поліції і такі дії спрямовані на зрив нормальної роботи поліції. Тобто, правопорушник викликає поліцію нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу правопорушника, який повідомляє певну інформацію поліції, усвідомлюючи, що така інформація є неправдивою і бажаючи даремного виїзду поліції на місце виклику.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження правомірності складеної постанови представником відповідача долучено відеоматеріали, на яких містяться події, що відбулись 04.08.2025.
На відеозаписі зафіксовано факти (1)з'ясування у заявника підстав виклику поліції (на лінію «102»); (2)перевірки обставин, які стали підставою для виїзду екіпажу; (3)комунікації із позивачем з метою з'ясування того, хто саме проник до квартири; (4)складання поліцейським оскаржуваної постанови.
За наслідками виїзду екіпажем поліції встановлено, що до квартири ніхто не проникав, а сама квартира позивачу не належить. Натомість поліцейськими виявлено, що мала місце зміна замків, тоді як позивач повідомив, що хтось проник у квартиру.
Суд вважає, що надані представником відповідача відеозаписи надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та процес складання відповідних матеріалів відносно позивача.
Тобто у матеріалах справи наявні належні докази, які свідчать про те, що позивач повідомляючи інформацію на лінію «102», цілком розумів та усвідомлював, що вона є неправдивою, і бажав даремного виїзду на місце виклику працівників спецслужби.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, цитованою нормою КАС України визначено вичерпний перелік судових рішень, які суд першої інстанції може приймати у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами доведено законність спірної постанови, суд вважає, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень слід залишити без змін, а позовну заяву - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 242-246, 286 КАС України, суд
постанову ЕГА №1839095 від 04.08.2025 залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Й. Данко