про залишення скарги без руху
02 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 755/21099/24
провадження № 51- 3823 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 липня 2025 року,
установив:
Дніпровський районний суд м. Києва вироком від 11 лютого 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудив за ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 25 липня 2024 року, до покарання за даним вироком, з урахуванням положень ст. 72 КК, остаточно визначив ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 день.
Київський апеляційний суд ухвалоювід 22 липня 2025 рокувказаний вирок стосовно ОСОБА_4 залишив без змін.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 , посилаючись на порушення вимог процесуального та матеріального закону, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 22 липня 2025 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (cт. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Відповідно до положень ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно з положеннями ст.413 КПК, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у ст. 438 КПК.
Зокрема, захисник, вказуючи на те, що призначене засудженому покарання є несправедливим, не наводить доводів щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, як і не зазначає, яких помилок допустив суд при призначенні покарання.
Тобто, у касаційній скарзі захисник має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставою для скасування або зміни судових рішень, які, на його думку, допущено судами першої та апеляційної інстанцій при їх постановленні, навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Крім того, відповідно до статті 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Разом з тим, вимоги захисника стосуються ухвали суду апеляційної інстанції, однак зі змісту касаційної скарги вбачається, що він також вказує на незаконність вироку районного суду, чим допустив неузгодженість своєї позиції та суперечності у своїй касаційній скарзі.
Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до статті 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Згідно з вимогами частини 4 статті 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Колегія суддів роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нового тексту касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень статті 427 КПК.
З урахуванням наведеного, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 -адвоката ОСОБА_5 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 липня 2025 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3