1 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 991/8684/25
провадження № 51-3609 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 2 вересня 2025 року про повернення апеляційної скарги,
установила:
Як убачається з матеріалів за касаційною скаргою, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду 28 серпня 2025 року повернув клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52025000000000175, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 березня 2025 року, і встановив строк для усунення недоліків упродовж 72 годин.
Діючи в інтересах власника майна - ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 оскаржив указане рішення за апеляційною процедурою.
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, керуючись п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), ухвалою від 2 вересня 2025 року повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Адвокат ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді. Суть доводів скаржника зводиться до того, що згаданий суд неправомірно повернув йому апеляційну скаргу, адже КПК, зокрема, ст. 642, ч. 7 ст. 173, урегульовано процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, і можливість оскаржити судові рішення.
Дослідивши доводи, викладені в касаційній скарзі, додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 2 червня 2016 року 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється судами відповідно до визначених законом процедур судочинства. Норми КПК установлюють, що порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством, котре складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 1 ст. 1 КПК).
У статті 24 КПК закріплено, що право на оскарження судових рішень гарантується в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Провадження з перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції регламентовано в главі 31 розділу V КПК.
Частиною 3 ст. 392 КПК установлено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
У ст. 309 вказаного Кодексу визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Постановлена в цьому провадженні ухвала, якою слідчий суддя повернув прокурору клопотання про арешт майна та надав строк для усунення недоліків, до згаданого переліку не входить і в розумінні п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК не є рішенням про арешт майна або відмову в цьому. Тому, зважаючи на те, що згадана ухвала не підлягає апеляційному оскарженню, а також на приписи статей 24, ч. 4 ст. 399 КПК, суд апеляційної інстанції був зобов'язаний відмовити у відкритті апеляційного провадження за скаргою адвоката ОСОБА_4 .
У юридичній ситуації в цій справі повернення поданої апеляційної скарги не можна вважати таким істотним порушенням, що зумовлює обов'язкове скасування оспорюваного рішення із призначенням нового апеляційного розгляду, адже перегляд ухвали слідчого судді, котра не є предметом апеляційного оскарження, процесуально неможливий.
Оскільки з касаційної скарги, доданих до неї копій судових рішень не вбачається підстав для її задоволення, немає потреби в перевірці матеріалів судового провадження.
Тому в силу п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК належить відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 .
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів
постановила:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 2 вересня 2025 року про повернення апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3