1 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 991/5087/25
провадження № 51-3793 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 липня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
установила:
Як убачається з касаційної скарги, доданої до неї роздруківки оскарженої ухвали та відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду 1 липня 2025 року залишив без задоволення скарги ОСОБА_4 на бездіяльність детектива, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, котрі останній зобов'язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) строк, у кримінальному провадженні № 12025100090001252, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 квітня 2025 року.
Таке рішення ОСОБА_4 оскаржив в апеляційному порядку.
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, керуючись ч. 4 ст. 399 КПК, ухвалою від 17 липня 2025 року відмовив у відкритті провадження за поданою скаргою.
ОСОБА_4 , не погодившись із указаним рішенням апеляційного суду, оскаржив його в касаційному порядку. У поданій скарзі, як випливає з її змісту, порушується питання про скасування згаданої ухвали і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та копії судових рішень, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Правосуддя в Україні здійснюється судами відповідно до визначених законом процедур судочинства (ч. 1 ст. 5 Закону України від 2 червня 2016 року 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»). Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ст. 1 КПК).
Провадження з перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції регламентовано в главі 31 розділу V КПК.
Частиною 3 ст. 392 КПК установлено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Так, ч. 3 ст. 307 вказаного Кодексу передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 91 ч. 1 ст. 284 КПК, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Крім того, у ст. 309 КПК міститься вичерпний перелік рішень слідчого судді, які оскаржуються в апеляційному порядку під час досудового розслідування й у ньому немає ухвали, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність детектива. Отже, апеляційне оскарження такої ухвали процесуальним законом не допускається. Водночас згідно з ч. 3 вказаної статті проти інших ухвал слідчого судді ніж ті, які визначені у переліку, можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.
Апеляційний суд установив, що ухвала слідчого судді від 1 липня 2025 року не входить до переліку рішень, зазначених у статтях 307, 309 КПК, звідси, - і не підлягає апеляційному оскарженню.
За правилами ч. 4 ст. 399 вказаного Кодексу суддя доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Таким чином, відмовляючи у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_4 суддя апеляційного суду діяв згідно з вимогами ч. 4 ст. 399 КПК, а посилання у касаційній скарзі на протилежне та прийняття такого рішення всупереч нормам права є неспроможними.
Оскільки з касаційної скарги, копій судових рішень не вбачається підстав для її задоволення, немає потреби в перевірці матеріалів судового провадження.
Тому згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_4 .
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів
постановила:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 липня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3