Справа № 521/15984/25
Номер провадження:1-кп/521/1871/25
30 вересня 2025 року м.Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за ЄРДР за №62025150020003195 від 12.08.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні наповнолітню дитину 2017 року народження, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за мобілізацією на посаді водія інженерно-саперного відділення стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №62025150020003195 від 12.08.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України.
Клопотання прокурора обґрунтоване наступним.
Згідно із вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався.
В останній раз, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4524-IX від 15.07.2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб. Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан на всій території України.
25.03.2025 громадянина ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та 25.03.2025 направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно положень п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з 25.03.2025, тобто з моменту відправлення ОСОБА_4 з ІНФОРМАЦІЯ_3 до військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
У подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.03.2025 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду водія інженерно-саперного відділення стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та визначено таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до ст.65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Згідно із вимогами п.п. 1, 2, 3 ч.4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Солдат зобов'язаний бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців, своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентують порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях за наступних обставин.
31.05.2025 близько 07 год. 40 хв. солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового ухилення від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану самовільно залишив місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , розташованого в районі АДРЕСА_2 , протиправно перебуваючи поза місцем служби, проводячи час вільно, на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Надалі, 15.07.2025 солдат ОСОБА_4 прибув до місця дислокації військової частини НОМЕР_2 НГУ, розташованого у АДРЕСА_3 , повідомив про себе, вчинений ним злочин, про бажання подальшого проходження військової служби та приступив до виконання обов'язків із несення військової служби у військовій частині НОМЕР_2 НГУ, чим закінчив вчиняти триваючий злочин.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а саме: самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Обставини, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності: підозрюваний ОСОБА_4 , вперше вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 407 КК України, командиром військової частини НОМЕР_2 НГУ надано згоду на продовження військової служби у вказаній військовій частині.
Відповідно до ст.401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Частиною 2 ст.286 КПК України передбачено, що якщо встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що для цього існують обґрунтовані підстави, інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим вперше, останній надав заяву про намір повернутися до військової служба, керівництво військової частини надало згоду на продовження проходження військової служби.
ОСОБА_4 судом було роз'яснено суть обвинувачення, підставу для закриття кримінального провадження відносно нього, право заперечувати проти закриття кримінального провадження, а також наслідки закриття провадження у справі.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання зазначив, що згоден на закриття кримінального провадження. Крім того, обвинувачений підтвердив, що він звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 НГУ для надання згоди на продовження проходження військової служби, отримав таку згоду, а отже є підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. З викладеними обставинами вчиненого ним кримінального правопорушення згодний, визнає їх, наміру доводити свою невинуватість не має, рішення про закриття кримінального провадження приймає добровільно без тиску та примусу.
Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
07 вересня 2024 року набув сили Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».
Зокрема, вказаним законом доповнено редакцію ст.401 КК України, а саме ч.5, відповідно до якої визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.407,408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно з ч.2 ст.44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч.2 ст.285 КПК України особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з ч.3 ст.285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно з ч.2 ст.286 КПК України передбачено, що встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
Абзацом 2 ч. 2 ст.286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 401 КК України підставою цього виду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язкова сукупність таких умов, як: особа вчинила кримінальне правопорушення вперше; кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407, 408 КК України вчинене під час дії воєнного стану; особа, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби; наявність письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно з вимогами ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, при цьому добровільно звернувся з клопотанням про намір продовжити проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 НГУ, отримав письмову згоду командира цієї частини про продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 НГУ, а тому суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.407 КК України та закриття кримінального провадження.
Крім цього, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст.401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Крім того, за положеннями ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Згідно зі змістом ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Оскільки ОСОБА_4 отримав згоду командира військової частини НОМЕР_2 НГУ на продовження проходження військової служби у цій військовій частині, на підставі положень ч.3 ст.288 КПК України, суд зобов'язаний після набрання ухвалою законної сили зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 НГУ невідкладно поновити ОСОБА_4 на військову службу, а ОСОБА_4 зобов'язати не пізніше 72 годин прибути до цієї військової частини для проходження військової служби.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Запобіжні заходи не обирались.
Керуючись ст. 285, 286, 288, 369, 372, 376, 395 КПК України, ч. 5 ст. 401 КК України, суд-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, в порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025150020003195 від 12.08.2025 року стосовно ОСОБА_4 за ч.5 ст.407 КК України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою суду законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили поновити ОСОБА_4 на військовій службі та забезпечити продовження проходження ним військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м.Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1