521/19384/24
1-кп/521/1173/25
20 серпня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Хаджибейського районного суду м.Одеси угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162470001126 від 03.09.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, неодруженого, з середньо-технічною освітою, військовослужбовець ЗСУ в/ч НОМЕР_1 старший механік-водій, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, суд
ОСОБА_7 у вересні 2022 року, перебуваючи у Донецькій області, більш точні місце та час не встановлені, при невстановлених обставинах придбав шляхом знахідки, без передбаченого законом дозволу, корпус гранати РГН з маркуванням (РГН), та запал УДЗ з маркуванням (УДЗ ЫЦ-26-88), які при конструктивному поєднанні утворюють ручну осколкову гранату РГН, придатну до вибуху.
Далі, у вересні 2022 року, при невстановлених обставинах ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, з метою та мотивом подальшого зберігання вилученого з обігу майна, без законних підстав, а також без отримання дозволу, обов'язковість якого регламентовано п.п. 2, 4, 9, 10 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 та главами 2, 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання без передбаченого законом дозволу, переніс корпус гранати РГН з маркуванням (РГН), та запал УДЗ з маркуванням (УДЗ ЫЦ-26-88), які при конструктивному поєднанні утворюють ручну осколкову гранату РГН, придатну до вибуху, яка належать до категорії бойових припасів, до гаражного приміщення по вулиці Хімічна у м. Одесі, яке знаходиться в його користуванні, де почав зберігати вказаний бойовий припас.
В подальшому, 12.09.2024, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи корисливий мотив, знаходячись у гаражному приміщенні по вулиці Хімічна у м. Одесі, збув, без передбаченого законом дозволу, за грошові кошти у сумі 4000 гривень ОСОБА_9 , який діяв в рамках співробітництва із правоохоронними органами, корпус гранати РГН з маркуванням (РГН), та запал УДЗ з маркуванням (УДЗ ЫЦ-26-88), які при конструктивному поєднанні утворюють ручну осколкову гранату РГН, придатну до вибуху, яка належить до категорії бойових припасів.
Крім того, у вересні 2022 року, перебуваючи у Донецькій області, більш точні місце та час не встановлені, при невстановлених обставинах ОСОБА_7 придбав шляхом знахідки, без передбаченого законом дозволу, корпус гранати РГН з маркуванням (РГН 254-138-88) та 46 патронів калібру 5,45 мм.
Далі, у вересні 2022 року, при невстановлених обставинах ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, з метою та мотивом зберігання, вилученого з обігу майна без законних підстав, а також без отримання дозволу, обов'язковість якого регламентовано п.п. 2, 4, 9, 10 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 та главами 2, 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання без передбаченого законом дозволу, переніс корпус гранати РГН з маркуванням (РГН 254-138-88), який є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини в металевому корпусі та належать до вибухових речовин, та 46 патронів калібру 5,45 мм, які належать до категорії боєприпасів, до гаражного приміщення по вулиці Хімічна у м. Одесі, яке знаходиться в його користуванні, де почав зберігати вказані вибухову речовину та боєприпаси.
В подальшому, 24.10.2024, в період часу з 08:52 по 11:47 співробітниками відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, проведено обшук у гаражному приміщенні по вулиці Хімічна у м. Одесі, яке знаходиться в користуванні ОСОБА_8 , в ході якого виявлено та вилучено корпус гранати РГН з маркуванням (РГН 254-138-88), який є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини в металевому корпусі та належить до вибухових речовин, та 46 патронів калібру 5,45 мм, які належать до категорії боєприпасів та придатні до стрільби, які ОСОБА_8 попередньо придбав, переніс та зберігав за місцем свого мешкання, без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до ст.468,469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину за ч.1 ст.263 України, який згідно ст.12 КК України, є тяжким.
Відповідно до ст. 472 КПК України, 29.11.2024 року між прокурором Хаджибейської (Малиновської) окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 обвинуваченим ОСОБА_8 та його захисником адвокатом ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_8 визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення в повному обсязі.
При цьому, сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_10 за ч.1 ст.263 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, Крім того, сторони домовилися про застосування ст.75 КК України - звільнити від відбування основного покарання із іспитовим строком, з покладанням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення п.п.1-4 ч.4 ст. 474, п.1 ч.3 ст.394, п.1 ч. 3 ст. 424, ст.476 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним.
Узгоджене сторонами угоди покарання враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, активно співпрацював з органом досудового розслідування, а саме - надав правдиві свідчення, тим самим щиро розкаявся у вчиненні кримінальних правопорушень, що відповідно до ст.66 КК України відноситься до обставин, які пом'якшують покарання. Наявні обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, а саме - повторність кримінальних правопорушень.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_10 узгоджене в угоді покарання.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК в повному обсязі, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того зазначив, що розуміє надані йому законом права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України. Пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно в присутності захисника та призначити узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_10 узгоджене в угоді покарання, зазначена угода не порушує прав обвинуваченого, він дійсно визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні ще під час досудового розслідування, сприяв слідству, угоду укладав добровільно без примусу та тиску на нього.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз'яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч.4 ст.474 КПК України та виконання вимоги п.п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_10 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ст.12 КК України злочини у яких обвинувачується ОСОБА_8 , відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому відповідно до положень п.1 ч.4 ст.469 КПК України між прокурором та обвинуваченим за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.
Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить нічим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Таким чином, судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника 29.11.2024 року угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_8 в сукупності як у придбанні, носінні, зберіганні, збуті бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто за ч.1 ст.263 КК України, та у придбанні, носінні, зберіганні вибухових речовин та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто за ч.1 ст.263 КК України кваліфіковано правильно.
Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку.
Обвинувачений свою провину визнає повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості від 29.11.2024 року слід затвердити та призначити обвинуваченому покарання, передбачене угодою.
Так, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , суд визнає повторність кримінальних правопорушень.
Щодо особи обвинуваченого, то він неодружений, з середньо-технічною освітою, діючий військовослужбовець ЗСУ в/ч НОМЕР_1 , старший механік-водій, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, має постійне місце проживання.
Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
За таких обставин угода про визнання винуватості підлягає затвердженню судом.
На підставі ст.ст. 118, 122 КПК України суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_11 у дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта:
-№СЕ-19/116-24/19003-ВТХ від 02.10.2024 року у розмірі 1591 грн. 80 коп.;
-№СЕ-19/116-24/22422-БЛ від 01.11.2024 року у розмірі 1591 грн. 08 коп.;
-№СЕ-19/116-24/22418-ВТХ від 23.11.2024 року у розмірі 3183 грн. 60 коп.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд вважає необхідним скасувати арешт з речових доказів, накладений ухвалами слідчих суддів Хаджибейського (Малиновського) районного суду м. Одеси від 18.09.2024р., 01.11.2024р., а саме з: предмету, схожого на один корпус гранати «РГН» з маркуванням «РГН ****», подальше маркування видалене механічним шляхом (запакований до полімерного пакету CRІ1019034; запалу типу УДЗ з маркуванням «УДЗ ЫЩ-26-88», який запаковано до полімерного сейф-пакету CRI1019035; предмету схожого на корпус ручної гранати «РГН» з маркуванням «РГН 254-138-88», предмет схожий на наземну сигнальну міну з маркуванням «254-8-04», які поміщені до сейф-пакету №AB2017797, набої калібру 5.45 мм у кількості 46 одиниць, з них набої 5.45 мм з маркуванням «270 84» - 19 одиниць, з маркуванням «3 88» - 3 одиниці, з маркуванням «539 89» - 2 одиниці, з маркуванням «17 83» - 7 одиниць, з маркуванням «17 90» - 15 одиниць, які поміщені до сейф-пакету №RIC2010403.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 100 КПК України застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) майна знав про їх незаконне використання.
Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є предметом вчинення кримінального правопорушення.
Беручи до уваги висновок експерта №СЕ-19/116-24/19003-ВТХ від 02.10.2024, відповідно до якого, корпус ручної гранати «РГН» з маркуванням «РГН ****», подальше маркування видалене механічним шляхом та запал типу УДЗ з маркуванням «УДЗ ЫЩ-26-88» під час дослідження експертом знищені - залишки вищезазначеного корпусу гранати та запалу спеціальній конфіскації не підлягають.
Також, беручи до уваги висновок експерта №СЕ-19/116-24/22418-ВТХ від 23.11.2024, відповідно до якого, корпус ручної гранати «РГН» під час дослідження експертом знищений - залишки вищезазначеного корпусу гранати спеціальній конфіскації не підлягають.
Беручи до уваги те, що предмет, схожий на один корпус гранати «РГН» з маркуванням «РГН ****», подальше маркування видалене механічним шляхом (запакований до полімерного пакету CRІ1019034; запал типу УДЗ з маркуванням «УДЗ ЫЩ-26-88», який запаковано до полімерного сейф-пакету CRI1019035; предмет схожого на корпус ручної гранати «РГН» з маркуванням «РГН 254-138-88», під експертних досліджень знищені та спеціальній конфіскації не підлягають, а також те, що предмет схожий на наземну сигнальну міну з маркуванням «254-8-04», які поміщені до сейф-пакету №AB2017797, набої калібру 5.45 мм у кількості 46 одиниць, з них набої 5.45 мм з маркуванням «270 84» - 19 одиниць, з маркуванням «3 88» - 3 одиниці, з маркуванням «539 89» - 2 одиниці, з маркуванням «17 83» - 7 одиниць, з маркуванням «17 90» - 15 одиниць, які поміщені до сейф-пакету №RIC2010403 фактично були використані для виконання об'єктивної сторони вказаного злочинів, злочин скоєно умисно, за його вчинення передбачено основне покарання у виді позбавлення волі, а тому необхідно застосувати спеціальну конфіскацію на користь держави до предметів, які не знищені під час експертних досліджень у даному кримінальному провадженні.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. ст. 373,374,376,394,468,469,473-475,532 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29.11.2024 року між прокурором Хаджибейської (Малиновської) окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 обвинуваченим ОСОБА_11 та його захисником адвокатом ОСОБА_4
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки;
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням встановивши іспитовий строк тривалістю на 2 /два/ роки.
На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
- заборонити перебування поза межами місця дислокації військової частини, з якою укладено контракт та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром;
- заборонити виїзд чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі дислокації військової частини та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром, без дозволу командира військової частини.
Строк випробування ОСОБА_10 а саме випробувальний термін обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 20 серпня 2025 року.
Контроль за поведінкою ОСОБА_11 покласти на командира військової частини, в якій останній проходить службу.
Стягнути з ОСОБА_11 у дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта:
-№СЕ-19/116-24/19003-ВТХ від 02.10.2024 року у розмірі 1591 грн. 80 коп.;
-№СЕ-19/116-24/22422-БЛ від 01.11.2024 року у розмірі 1591 грн. 08 коп.;
-№СЕ-19/116-24/22418-ВТХ від 23.11.2024 року у розмірі 3183 грн. 60 коп.
Скасувати арешт з речових доказів, накладений ухвалами слідчих суддів Хаджибейського (Малиновського) районного суду м. Одеси від 18.09.2024р., 01.11.2024р., а саме з: предмету, схожого на один корпус гранати «РГН» з маркуванням «РГН ****», подальше маркування видалене механічним шляхом (запакований до полімерного пакету CRІ1019034; запалу типу УДЗ з маркуванням «УДЗ ЫЩ-26-88», який запаковано до полімерного сейф-пакету CRI1019035; предмету схожого на корпус ручної гранати «РГН» з маркуванням «РГН 254-138-88», предмет схожий на наземну сигнальну міну з маркуванням «254-8-04», які поміщені до сейф-пакету №AB2017797, набої калібру 5.45 мм у кількості 46 одиниць, з них набої 5.45 мм з маркуванням «270 84» - 19 одиниць, з маркуванням «3 88» - 3 одиниці, з маркуванням «539 89» - 2 одиниці, з маркуванням «17 83» - 7 одиниць, з маркуванням «17 90» - 15 одиниць, які поміщені до сейф-пакету №RIC2010403.
Речові докази по справі, а саме: предмет, схожий на один корпус гранати «РГН» з маркуванням «РГН ****», подальше маркування видалене механічним шляхом (запакований до полімерного пакету CRІ1019034; запал типу УДЗ з маркуванням «УДЗ ЫЩ-26-88», який запаковано до полімерного сейф-пакету CRI1019035; предмет схожого на корпус ручної гранати «РГН» з маркуванням «РГН 254-138-88», під експертних досліджень знищені та спеціальній конфіскації не підлягають, а також те, що предмет схожий на наземну сигнальну міну з маркуванням «254-8-04», які поміщені до сейф-пакету №AB2017797, набої калібру 5.45 мм у кількості 46 одиниць, з них набої 5.45 мм з маркуванням «270 84» - 19 одиниць, з маркуванням «3 88» - 3 одиниці, з маркуванням «539 89» - 2 одиниці, з маркуванням «17 83» - 7 одиниць, з маркуванням «17 90» - 15 одиниць, які поміщені до сейф-пакету №RIC2010403, на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України - конфіскувати у власність держави; залишки корпусу ручної гранати «РГН» з маркуванням «РГН ****», подальше маркування видалене механічним шляхом та запал типу УДЗ з маркуванням «УДЗ ЫЩ-26-88»; залишки корпусу ручної гранати «РГН» - знищити.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом 5 /п'яти/ років.
На вирок може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 діб з моменту проголошення вироку, через Хаджибейський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджено сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертої статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Суддя: ОСОБА_1