Справа № 474/955/25
Провадження № 2/474/377/25
про повернення позовної заяви
02.10.25р. с-ще Врадіївка
Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г. під час вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
25.09.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в загальній сумі 43 019 грн. 69 коп., з яких за:
1) договором позики № 76821342 в розмірі 19263 грн. 75 коп., з яких 5 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 14 263 грн. 75 коп. - сума заборгованості за відсотками;
2) договором позики № 102307144 у розмірі 3 226 грн. 00 коп., з яких 1 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 2 126 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 100 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією.
3) договором позики № 7392097 у розмірі 3 640 грн. 00 коп., з яких 1 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 640 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками;
4) договором позики № 3990236 у розмірі 2 949 грн. 94 коп., з яких 599 грн. 99 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 349 грн. 95 коп. - сума заборгованості за процентами;
5) договором позики № 1099325 у розмірі 13 940 грн. 00 коп., з яких 2 500 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 440 грн. 00 коп. - сума заборгованості за процентами.
Ухвалою суду від 26.09.2025р. дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку не відповідністю її вимогам ч. 4 ст. 175 та ч. 4 ст. 177 ЦПК України та надано позивачеві для усунення недоліків строк 3 дні з моменту отримання ним ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: зазначення підстав звільнення від сплати судового збору, подання клопотання, заяви про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору чи документів на підтвердження сплати судового збору в порядку та розмірі, визначених Закону України “Про судовий збір» за заявлену вимогу майнового характеру в сумі 3 028 грн. 00 коп. за реквізитами: отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт Врадiївка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA868999980313131206000014454, код класифікації доходів бюджету: 22030101. Та вказати у призначенні платежу код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Врадіївський районний суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).
Ухвала суду про залишення позову без руху від 26.09.2025р. доставлена позивачу в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу у вигляді ухвали від 26.09.2025р. № 474/955/25 одержувачу ТОВ “ФК “ЄАЗПБ», що мало місце 26.09.2025р. 21:48:05 год.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК України ухвала є одним із судових рішень.
У відповідності з ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є, в тому числі: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, на підставі ч. 6 ст. 272 ЦПК України позивач та його представник є такими, що отримала ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 23.09.2025р. позивачеві надано для усунення недоліків строк 3 дні з моменту отримання ним ухвали про залишення позовної заяви без руху.
02.10.2025р. представник позивача Ільїн А.Є. надав заяву на усунення недоліків, в якій послався на наступні обставини:
- 14.11.2024р. ТОВ “ФК “ЄАПБ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;
- позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. (станом на 01.01.2024р.), згідно платіжної інструкції, що знаходилася в матеріалах справи № 474/1336/24;
- 19.05.2025р. ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області позовну заяву ТОВ “ФК “ЄАПБ» - повернуто. Судовий збір по даній справі позивачу не був повернутий. Роз'яснено позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви;
- 31.07.2025р. ТОВ “ФК “ЄАПБ» повторно звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Також у заяві на усунення недоліків представник позивача звертає увагу суду на те, що законодавством не встановлено заборону на звернення до суду з позовною заявою повторно з тією ж платіжною інструкцією, яка була додана у випадку попереднього звернення, а також, не зазначено необхідність сплати судового збору повторно.
Та він же, посилається на п. 8 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012р. “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про судовий збір», в якому вказано, що якщо позовну заяву було залишено судом без розгляду з підстав, передбачених ч. 1 ст. 207 ЦПК (редакція ЦПК станом на 27.09.2012р.), а позивач у порядку ч. 2 цієї статті знову звернувся з позовом до суду в загальному порядку, він вправі використати при цьому первісний документ про сплату судового збору, але за умови, що суму відповідного збору йому не було повернуто (ч. 4 ст. 6 Закону).
У заяві на усунення недоліків представник позивача повідомляє суд, що сума судового збору на рахунок ТОВ “ФК “ЄАПБ» не поверталася.
З огляду на вищевикладене, слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 175 та ч. 4 ст. 177 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору, в іншому випадку до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України “Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011р.
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України “Про Держаний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028 грн. 00 коп.
Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011р. за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що в грошовому еквіваленті становить 3 028 грн. 00 коп.).
У позовній заяві позивач зазначає про сплату ним судового збору в сумі 3 028 грн. 00 коп.
Додатками до позовної заяви, позивач вказує, у тому числі, оригінал платіжної інструкції про сплату судового збору.
Згідно з довідкою № 04-30/843/25 від 25.09.2025р. за підписом секретаря суду Євтушок Є.В., вона видана в тому, що судовий збір сплачений в сумі 3 028 грн. 00 коп. (платіжна інструкція № 88607 від 15.11.2024р.), та долучений позивачем до справи № 474/955/25, провадження № 2/474/377/25 за позовом ТОВ “ФК ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, приєднано до раніше поданого до суду аналогічного позову з тих самих підстав (справа № 474/1336/24 від 20.12.2024р.), яка 19.05.2025р. залишена без розгляду.
В додатки до довідки № 04-30/843/25 від 25.09.2025р. додано виписку про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України щодо документа квитанції № 88607 від 15.11.2024р. на суму 3 028 грн. 00 коп. платником за якою є ТОВ “ФК “ЄАПБ».
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору (п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).
Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) (ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011р.).
За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах (ч. 5 ст. 6 Закону України “Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011р.).
Верховний Суд у постанові № 1540/3297/18 від 13.02.2019р. зауважив, що певний час редакція ч. 4 ст. 6 Закону України “Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011р. передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22.05.2015р. № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і ст. 6 Закону України “Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011р. передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. Таке законодавче визначення передбачає, що на час вчинення процесуальної дії позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі звернення до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.
Виходячи із приписів ч. 5 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011р. у разі залишення заяви без розгляду в зв'язку з неподанням позивачем витребуваних судом матеріалів (що мало місце у справі № 474/1336/24 за первинним позовом ТОВ “ФК “ЄАЗПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості), сплачена сума судового збору взагалі не підлягала поверненню.
З цих же підстав суд також вважає безпідставними посилання позивача на неповернення позивачеві суми сплаченого судового збору за первинним позовом, як і його посилання на п. 8 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012р. “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про судовий збір».
Вказаним спростовуються і його твердження про те, що законодавством не встановлено заборону на звернення до суду з позовною заявою повторно з тією ж платіжною інструкцією, яка була додана у випадку попереднього звернення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Частиною третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч.ч. 3, 6 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Враховуючи вищевикладене позовну заяву слід вважати неподаною та повернути її позивачеві.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261, 263 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати неподаною та разом з доданими до неї документами повернути позивачеві.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ф.Г. Сокол