02 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 917/455/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича (далі - Приватний виконавець, скаржник)
на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.06.2025
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2025
у справі за позовом Приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича в інтересах Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК»
до:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛА Логістик»;
2) Благодійної організації «Благодійний фонд «Сприяння малозабезпеченим верствам населення»
про визнання недійсною майнової дії,
Приватний виконавець 23.09.2025 через Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 04.06.2025, постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсною майнову дію Товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Логістик» з надання благодійного внеску в розмірі 430 000,00 грн на користь Благодійної організації «Благодійний фонд «Сприяння малозабезпеченим».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №917/455/25 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т.М., суддів Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У поданій касаційній скарзі Приватний виконавець з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що прийняті судові рішення є незаконними, прийняті з порушеннями норм матеріального та процесуального права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 21.05.2025 у справі №725/2625/23, від 07.10.2020 у справі №755/17944/18, від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 28.02.2019 у справі №646/3972/16-ц, від 24.07.2019 у справі №405/1820/17, від 13.05.2020 у справі №372/3541/16-ц, від 20.05.2020 у справі №922/1903/18, від 11.11.2020 у справі №619/82/19, щодо застосування частини четвертої статті 9 Закону України «Про виконавче провадження», статей 3, 13 Цивільного кодексу України.
Отже, зазначена скаржником підстава за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі не є очевидно неприйнятною.
Так, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У підпункті 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру було встановлено: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року визначений у розмірі 3 028 грн.
У поданій касаційній скарзі Приватний виконавець просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 04.06.2025, постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2025, та прийняти нове рішення, яким визнати недійсною майнову дію Товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Логістик» з надання благодійного внеску в розмірі 430 000,00 грн на користь Благодійної організації «Благодійний фонд «Сприяння малозабезпеченим».
Як вбачається зі змісту судових рішень з цієї справи, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Приватний виконавець звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛА Логістик» та Благодійної організації «Благодійний фонд «Сприяння малозабезпеченим верствам населення» про визнання недійсною майнову дію Товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Логістик» з надання благодійного внеску в розмірі 430 000,00 грн на користь Благодійної організації «Благодійний фонд «Сприяння малозабезпеченим верствам населення».
Господарський суд Полтавської області рішенням від 05.06.2025 у справі №917/455/25, залишеного без змін Східним апеляційним господарським судом постановою від 03.09.2025, відмовив у задоволенні позову.
Отже, з огляду на викладене, ураховуючи що сплата судового збору залежить від вимог скаржника та оскарження Приватним виконавцем рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів, скаржник при поданні касаційної скарги в електронній формі через Електронний суд, мав сплати судовий збір з понижуючим коефіцієнтом 0,8, у сумі 4 844,80 грн (3 028 грн - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 1,5% х 200% х 0,8).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Необхідно зауважити, що на офіційному веб сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі «судовий збір» зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.
Необхідним реквізитом ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга.
Так, скаржником додано до касаційної скарги платіжну інструкцію від 23.09.2025 №26034 відповідно до якої зазначено сума 6 056,00 грн, а не 4 844,80 грн, яку скаржник має сплатити.
У «Призначення платежу» неправильно зазначено номер справи у межах якої подається касаційна скарга: а саме: №914/455/25, замість вірного №917/455/25, про що працівниками Суду складено Акт від 23.09.2025 №32.1-14/389.
З огляду на наведене платіжна інструкція від 23.09.2025 №26034 не є належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.06.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі №917/455/25.
Враховуючи викладене вище, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущеного недоліку оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати належні докази сплати судового збору у розмірі 4 844,80 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами, що містяться на сайті Верховного Суду, щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.
Наслідком не усунення цього недоліку є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга Приватного виконавця підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного вище недоліку, шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору за касаційну скаргу в сумі 4 844,80 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті «Судова влада України» та є актуальними на час вчинення дії.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншому учаснику справи, ураховуючи приписи статей 6, 42, 291 ГПК України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку або не в повному обсязі його усунення протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України з огляду на зазначене вище.
Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 291, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.06.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі №917/455/25- залишити без руху.
2. Надати Приватному виконавцю Скрипнику Володимиру Леонідовичу строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документів про усунення недоліку через Електронний суд або поштою на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Приватному виконавцю Скрипнику Володимиру Леонідовичу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова