30 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/4411/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.,
представників учасників справи:
від позивача: Ніценко О.С.,
від відповідача-1: не з'явився,
від відповідача-2: Пацалова Т.В.,
від відповідача-3: Подрез О.О.,
від відповідача-4: Уланівський С.Є.,
від відповідача-5: не з'явився,
від відповідача-6: не з'явився,
від відповідача-7: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (Принцевська Н.М., Діброва Г.І., Ярош А.І.)
від 26.05.2025 (повний текст складений 06.06.2025)
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк"
до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Александр А. Синенко";
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра земля";
3) ОСОБА_1 ;
4) ОСОБА_2 ;
5) Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина";
6)Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний експорт ЛТД";
7) Фермерського господарства "Південна земля";
про стягнення 43 939 200,51 грн,
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Александр А. Синенко" (далі - Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра земля" (далі - Відповідач-2), ОСОБА_1 (далі - Відповідач-3), ОСОБА_2 (далі - Відповідач-4), Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина" (далі - Відповідач-5), Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний експорт ЛТД" (далі - Відповідач-6), Фермерського господарства "Південна земля" (далі - Відповідач-7), у якому просило стягнути з Відповідачів 43 939 200,51 грн за порушення ними умов Генерального кредитного договору та додаткових договорів до Генерального кредитного договору.
2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачами укладених між сторонами Генерального кредитного договору та Додаткових договорів до Генерального кредитного договору.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 позов задоволено.
Стягнуто солідарно з Відповідача-1, Відповідача-3, Відповідача-4, Відповідача-5, Відповідача-6, Відповідача-7 на користь Позивача заборгованість за Генеральним кредитним Договором від 25.05.2021 №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД в розмірі 40 066 340, 41 грн.
Стягнуто солідарно з Відповідача-2, Відповідача-3, Відповідача-4, Відповідача-5, Відповідача-6, Відповідача-7 на користь Позивача заборгованість за Генеральним кредитним договором від 25.05.2021 №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД в розмірі 3 872 860,10 грн.
Стягнуто з Відповідача-1, Відповідача-2, Відповідача-3, Відповідача-4, Відповідача-5, Відповідача-6 та Відповідача-7 на користь Позивача по 94 155,43 грн витрат зі сплати судового збору з кожного.
4. Судове рішення мотивовано таким:
- Відповідач-1 і Відповідач-2 свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконали, внаслідок чого у них станом на момент звернення Позивача з позовом до суду утворилась заборгованість в розмірі 40 066 340,41 грн. та 3 872 860,00 грн.;
- умовами пунктів 4.2.11. - 4.2.16. Генерального кредитного договору (далі - ГКД) сторони встановили, що позичальник зобов'язаний протягом 5 банківських днів письмово повідомляти Банк про втрату власних орендованих основних засобів або іншого майна, необхідного для здійснення діяльності (виробничого обладнання, складських приміщень, транспортних засобів, торгових або офісних приміщень тощо), що ставить під сумнів, унеможливлює генерування грошових потоків в обсягах, необхідних для погашення кредиту, протягом 5 банківських днів письмово повідомляти Банк про втрату персоналу, необхідного для здійснення операційної діяльності, проінформувати Банк про настання несприятливої події, визначеної в п. 4.3.3 ГКД, не пізніше 3-х банківських днів після дня її настання, не пізніше 2 календарних днів з моменту виявлення втрати, псування, пошкодження або знищення предмета забезпечення Позичальник зобов'язаний письмово повідомити про це Банк та привести до первісного стану та/або забезпечити приведення до первісного стану предмет забезпечення або замінити його іншим забезпеченням ринковою вартістю (без ПДВ), не меншою заставної вартості предмету забезпечення, а також сповіщати Банк щодо будь-яких обставин, що можуть негативно вплинути на права Банку як заставодержателя іпотекодержателя, не пізніше 1 доби з часу, коли ці зміни сталися;
- Відповідачами несвоєчасно повідомлено Позивача про виникнення в них форс-мажорних обставин, які позбавляють їх можливості виконувати свої зобов'язання за Генеральним кредитним договором, та погасити заборгованість за кредитом перед Позивачем.
5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 апеляційні скарги Відповідача-3 та Відповідача-4 задоволено. Рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 року у справі №916/4411/23 скасовано. У задоволенні позовних вимог Позивача до Відповідача-1, Відповідача-2, Відповідача-3, Відповідача-4, Відповідача-5, Відповідача-6 та Відповідача-7 про стягнення 43 939 200,51 грн відмовлено в повному обсязі.
6. Постанова апеляційного суду мотивована таким:
- пунктом 5.9 ГКД передбачено, що виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання зобов'язань сторін за цим договором на період тривалості дії таких обставин. Пунктом 5.8 договору передбачено, що доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий відповідними компетентними органами / організаціями, в тому числі, Торгово-промисловою палатою України.
- відповідачами на підтвердження настання форс-мажорних обставин надано докази: Сертифікат Херсонської Торгово-промислової палати від 08.02.2024 № 6500-24-0275 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), Сертифікат Херсонської Торгово-промислової палати від 01.04.2024 № 6500-24-0668 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
- судова колегія враховуючи п.5.9 договору зазначила, що строк виконання грошових зобов'язань Відповідачів перед Банком не настав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
7. 20 червня 2025 року Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 у справі №916/4411/23, у якій просить:
- скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 року у справі №916/4411/23 та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2024;
- вирішити питання про розподіл судових витрат в суді касаційної інстанції.
8. Скаржник у тексті касаційної скарги посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 525, 526, 530, 617 Цивільного кодексу (далі - ЦК України), статей 193, 218 Господарського кодексу (далі - ГК України), оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування наведених норм права у подібних правовідносинах.
9. Скаржник зазначає, що існує необхідність у формуванні Верховним Судом висновку щодо застосування означених ним норм права, враховуючи наявність таких обставин:
- припинення сплати Відповідачами (позичальниками) тіла кредиту та процентів за ним у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин, викликаних широкомасштабним вторгненням рф в Україну 24.02.2025, та позбавлення їх можливості здійснювати господарську діяльність за місцем їх державної реєстрації і розташування виробничих потужностей, що підтверджується лише сертифікатами Херсонської торгово-промислової палати про настання форс-мажорних обставин, з якими Позивач ознайомився після свого звернення до суду із позовною заявою;
- положення пункту 4.2.14 Генерального кредитного договору, згідно з яким встановлено обов'язок Відповідачів (позичальників) повідомити Позивача про виникнення будь-яких обставин (в тому числі й про настання форс-мажорних обставин), які свідчать про те, що наданий кредит не буде повернутий своєчасно протягом трьох банківських днів з дня їх настання;
- приписів пунктів 5.7., 5.9., Генерального кредитного договору, умови яких дозволяють звільнити позичальників від відповідальності, встановленої умовами Генерального кредитного договору, а також продовжують строк виконання кредитних зобов'язань на період дії форс-мажорних обставин, але за обставин непереборної сили, ці та інші положення Генерального кредитного договору не звільняють позичальників від виконання договірних зобов'язань за ним на вимогу кредитора, навіть дострокової з підстав, передбачених пунктами 4.2.14., 4.3.3., 4.3.2. Генерального кредитного договору.
10. 15 серпня 2025 року, в межах строку, встановленого Верховним Судом, Відповідач-3 із використанням підсистеми "Електронний суд" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою за пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України; у випадку продовження розгляду справи касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
11. 19 серпня 2025 року, в межах строку, встановленого Верховним Судом, Відповідач-2 із використанням підсистеми "Електронний суд" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
12. 19 серпня 2025 року, в межах строку, встановленого Верховним Судом, Відповідач-4 із використанням підсистеми "Електронний суд" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження у справі №916/4411/23; у разі відсутності підстав для закриття касаційного провадження касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
13. 17 вересня 2025 року Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав відповідь на відзив Відповідача-2, відповідь на відзив Відповідача-3, відповідь на відзив Відповідача-4, в яких вважає позицію відповідачів помилковою і такою, що не спростовує доводів, наведених скаржником у касаційній скарзі.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. 25.05.2021 між Публічним акціонерним товариством АБ "Укргазбанк" (Банк) та ПП "Александр А. Синенко" (Позичальник -1) та ТОВ "Щедра земля" (Позичальник-2), (разом - Позичальники, Позичальник) було укладено Генеральний кредитний договір №9002021/ХОД-МСБ-ГКД.
15. Даним договором визначено загальні умови та порядок здійснення Банком на користь Позичальника Кредитних операцій у межах Загального ліміту, визначеного п. 1.3. Генерального кредитного договору, а також встановлено права та обов'язки, відповідальність Сторін та інші умови, які визнаються Сторонами обов'язковими для застосування протягом всього строку дії Генерального кредитного договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі Генерального кредитного договору та Додаткових договорів, укладених в рамках Генерального кредитного договору, які зазначені в Додатку 1 до Генерального кредитного договору (п. 1.1. ГКД).
16. Виходячи із приписів пунктів 1.2.-1.5. ГКД сторони встановили, що кредитні операції здійснюються у порядку, визначеному у відповідних Додаткових договорах та з урахуванням положень Генерального кредитного договору. Кредитні операції за Генеральним кредитним договором проводяться виключно після укладання Додаткових договорів до Генерального кредитного договору, які є невід'ємною частиною Генерального кредитного договору та містять посилання на Генеральний кредитний договір.
17. Згідно п. 1.3. ГКД, загальний ліміт за Генеральним кредитним договором встановлюється в розмірі 43 700 000,00 гривень. Ліміт кредитування за кожним додатковим договором встановлюється в межах загального ліміту кредитування. У випадку, якщо у будь-яку дату з будь-якої причини сума основної заборгованості Позичальника у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на поточну дату за всіма додатковими договорами перевищуватиме загальний ліміт кредитування, зазначений у цьому пункті, позичальник зобов'язується здійснити погашення заборгованості у сумі, що призводить до такого перевищення, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня відправлення Банком Позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення.
18. Відповідно до п. 1.4. ГКД, строк кредитування та проведення кредитних операцій за Генеральним кредитним договором встановлюється з 25 травня 2021 року по 24 травня 2026 року (включно). Строки кредитування та строки проведення Кредитних операцій за додатковими договорами встановлюються в додаткових договорах, але в будь - якому разі не можуть перевищувати строк кредитування та проведення кредитних операцій, що встановлений даним пунктом Генерального кредитного договору.
19. Цільове використання Кредиту встановлюється в Додаткових договорах (п. 1.6. ГКД).
20. Згідно п. 2.1.1. ГКД, у забезпечення зобов'язань за Генеральним кредитним договором прийнято:
- поруку ОСОБА_1 ;
- поруку ОСОБА_2 ;
- поруку ПСП "Батьківщина";
- поруку ТОВ "Південний Експорт ЛТД";
- поруку ФГ "Південна земля".
21. Пунктом 2.1.2 ГКД, визначеного перелік майна, яке буде надано, а банком прийнято, у забезпечення зобов'язань за ГКД.
22. Згідно п. 3.1. ГКД, кредитні операції здійснюються Банком на користь Позичальника виключно після підписання Сторонами відповідного Додаткового договору до ГКД в розмірі не більше Ліміту кредитування за Додатковим договором та на умовах, визначених Додатковим договором та ГКД. Додатковим договором визначаються особливості здійснення Кредитної операції, зокрема, в частині Ліміту кредитування за Додатковим договором, валюти, строків та умов Погашення заборгованості, графік погашення кредиту зменшення ліміту відновлюваної невідновлюваної кредитної лінії.
23. Пунктом 3.7. ГКД передбачено, що базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість встановлюється у Додаткових договорах, та не може перевищувати 30,0 процентів річних.
24. Пунктами 3.8 та 3.9 Генерального кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитними коштами нараховуються щоденно з дати надання кредиту та сплачуються банком щомісячно, не пізніше останнього календарного дня місяця, за період з першого по останній день цього місяця. Проценти також нараховуються в день дострокового розірвання відповідного додаткового договору або Генерального кредитного договору (для овердрафтів і відновлюваних кредитних ліній), у день закінчення строку кредиту, а також у день повного (включно з достроковим) погашення кредиту (для кредитів або невідновлюваних кредитних ліній) за період з першого календарного дня місяця до дня, що передує дню погашення. Нарахування відбувається на залишок заборгованості за кожним додатковим договором з дати надання коштів до повного погашення або до настання події припинення, визначеної в договорі.
25. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування Кредитом, а також в день закінчення строку на який надано Кредит відповідно до Додаткового договору, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по Кредиту (для кредитів або невідновлюваних кредитних ліній) та в день зазначений в письмовому повідомленні Банку про дострокове розірвання (для овердрафтів та відновлювальних кредитних ліній) відповідного Додаткового договору та/або ГКД на рахунок, вказаний в Додатковому договорі. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п.3.13. ГКД.
26. У разі ненадходження платежів від Позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами у встановлені ГКД строки, суми непогашених у строк процентів за користування кредитними коштами визнаються простроченими наступного банківського дня. У випадку непогашення Позичальником простроченої заборгованості на будь-яким із Додаткових договорів, Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків Позичальника, відкритих в Банку, в порядку, визначеному в пунктах 3.20.-3.21. Генерального кредитного договору.
27. Відповідно до п. 3.18. ГКД, погашення заборгованості Позичальник здійснює на рахунки, та в строки, зазначені в Додаткових договорах.
28. Пункт 3.19 Генерального кредитного договору встановлює порядок погашення заборгованості Позичальником за черговістю після зарахування коштів на рахунок: спочатку погашаються прострочені комісії, потім прострочені проценти, прострочена сума кредиту, далі строкові комісії, строкові проценти і наприкінці - строкова основна заборгованість. Штрафи, пені та інші платежі за порушення умов договору сплачуються окремо за вимогою банку. Банк має право самостійно змінювати черговість погашення та інформує про це позичальника на його запит. Погашення наступної черги можливе лише після повного погашення попередньої. Отримані кошти банк розподіляє відповідно до встановленої або зміненої черговості.
29. Згідно з п. 4.1. ГКД, Банк зобов'язується:
З урахуванням умов, встановлених положеннями ГКД та Додаткових договорів здійснювати на користь Позичальника кредитні операції в межах лімітів кредитування за Додатковими договорами та в межах загального ліміту, визначеного в п.1.3. ГКД.
Згідно п.4.2. ГКД Позичальник зобов'язується:
4.2.1. Для здійснення кредитних операцій укласти з Банком Додатковий договір до Генерального кредитного договору.
4.2.2. Дотримуватись строків погашення заборгованості, встановлених Генеральним кредитним договором та Додатковими договорами до нього.
30. Пунктами 4.2.11. - 4.2.16. ГКД передбачено такі обов'язки позичальника:
4.2.11. Позичальник зобов'язаний протягом 5 банківських днів письмово повідомляти Банк про зміну власних реквізитів (поштової адреси, місцезнаходження юридичної особи, органу управління юридичної особи, іншого органу або юридичної особи, які мають право діяти від імені юридичної особи, номерів телефонів тощо), зміни в особовому складі керівництва Позичальника.
4.2.12. Позичальник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів письмово повідомляти Банк про втрату власних орендованих основних засобів або іншого майна, необхідного для здійснення діяльності (виробничого обладнання, складських приміщень, транспортних засобів, торгових або офісних приміщень тощо), що ставить під сумнів унеможливлює генерування грошових потоків в обсягах, необхідних для погашення кредиту.
4.2.13. Позичальник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів письмово повідомляти Банк про втрату персоналу, необхідного для здійснення операційної діяльності.
4.2.14. Позичальник зобов'язаний письмово, або засобами КІБ проінформувати Банк про настання несприятливої події, визначеної в п. 4.3.3 ГКД, не пізніше 3-х банківських днів після дня її настання.
4.2.15. На вимогу Банку у випадках, передбачених ГКД та/або Договорами забезпечення, зазначеними в п.2.1. ГКД, достроково повернути Основну заборгованість Позичальника та здійснити Погашення заборгованості.
4.2.16. Не пізніше двох календарних днів з моменту виявлення втрати, псування, пошкодження або знищення предмета забезпечення Позичальник зобов'язаний письмово повідомити про це Банк та привести до первісного стану та/або забезпечити приведення до первісного стану предмет забезпечення або замінити його іншим забезпеченням ринковою вартістю (без ПДВ), не меншою заставної вартості предмету забезпечення, а також сповіщати Банк щодо будь-яких обставин, що можуть негативно вплинути на права Банку як заставодержателя іпотекодержателя, не пізніше 1 доби з часу, коли ці зміни сталися.
31. Пунктом 4.3. ГКД передбачені права Банку, серед яких, зокрема, визначено наступні:
4.3.2. Відмовитися від здійснення Кредитних операцій на користь Позичальника частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов'язань по ГКД, та погашення заборгованості Позичальника:
- Позичальником не виконано будь-яке зобов'язання із визначених в пункті 4.2. ГКД, в тому числі, у разі не переведення Позичальником грошових потоків в Банк відповідно до п. 4.2.6. ГКД або зменшення надходжень коштів на поточний рахунок у порівнянні з попередніми звітними періодами;
- ненадання Позичальником необхідних для вивчення Позичальника документів чи відомостей або встановлення Позичальнику неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику згідно з чинним законодавством з питань фінансового моніторингу;
- у разі настання будь-яких несприятливих подій, зазначених в п. 4.3.3. ГКД.
32. Відповідно до п. 4.3.6. ГКД у разі наявності у Позичальника простроченої заборгованості за ГКД та/або іншими кредитними договорами, укладеними з Банком та якщо забезпеченням за усіма вищевказаними договорами виступає предмет забезпечення, визначений в п. 2.1. ГКД, Банк має право вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за ГКД та окремо за кожним іншим кредитним договором, в тому числі за рахунок реалізації вищезазначеного забезпечення.
33. Пунктами 5.7. - 5.9. ГКД сторони передбачили, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили), що не залежать від волі сторін, такі як: війни, військові дії, блокади, ембарго, інші міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії держави, що створюють неможливість виконання сторонами своїх зобов'язань, пожежі, інші стихійні лиха, Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень ГКД на період дії зазначених обставин.
34. Доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий відповідними компетентними органами/організаціями, в тому числі, Торгово-промисловою палатою України.
35. Виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов'язань Сторін за ГКД на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох Сторін.
36. Пунктом 7.1. ГКД, визначено, що правовідносини Сторін, що не врегульовані ГКД регулюються чинним законодавством України.
37. До Генерального кредитного договору між ПАТ АБ "Укргазбанк", ПП "Александр А. Синенко" та ТОВ "Щедра земля" укладено дві додаткові угоди:
25.05.2021 - Додаткова угода №1, якою було визначено перелік майна, що забезпечує зобов'язання Позичальників.
02.08.2021 - Додаткова угода №2, якою внесено зміни до умов договору, зокрема зобов'язала Позичальників і поручителів забезпечувати 100% безготівкових розрахунків через поточні рахунки в Банку та здійснювати всі зовнішньоекономічні розрахунки через АБ "Укргазбанк".
38. З метою виконання умов ГКД між сторонами було укладено Додаткові договори:
1) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-НВКЛЗ від 25.05.2021 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії;
2) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-НВКЛ4 від 25.05.2021 від 25.05.2021 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії;
3) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-НВКЛ5 від 25.05.2021 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії;
4) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ6 від 25.05.2021 про відкриття відновлювальної кредитної лінії;
5) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ8 від 25.05.2021 про відкриття відновлювальної кредитної лінії;
6) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ9 від 02.08.2021, про відкриття відновлювальної кредитної лінії;
7) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ10 від 02.08.2021, про відкриття відновлювальної кредитної лінії;
8) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ11 від 02.08.2021, про відкриття відновлювальної кредитної лінії;
9) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ12 від 02.08.2021, про відкриття відновлювальної кредитної лінії.
39. Окрім того, 25.05.2021 між Банком та Позичальниками, а також поручителями було укладено Договори поруки, а саме:
1) Договір поруки № 900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-П1, поручитель - ОСОБА_1 ;
2) Договір поруки № 900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-П2, поручитель - ОСОБА_2 ;
3) Договір поруки № 900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-П3, поручитель - ПСП "Батьківщина";
4) Договір поруки № 900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-П4, поручитель - ТОВ "Південний Експорт ЛТД";
5) Договір поруки № 900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-П5, поручитель - ФГ "Південна земля".
40. Відповідно до п. 1.1 даних Договорів поруки Поручителі зобов'язуються перед Кредитором (ПАТ АБ "Укргазбанк") відповідати за виконання Позичальниками (ПП "Александр А.Синенко" та ТОВ "Щедра земля") по Генеральному кредитному договору №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від "25" травня 2021 р., а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до того, укладеному кредитором з позичальником.
41. Пунктами 1.2. та 1.3. Договорів поруки, Поручителі несуть солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за виконання зобов'язань по кредитному договору.
42. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і Позичальник.
43. Із наявних виписок з банківського рахунку вбачається, що Позивачем свої зобов'язання за ГКД та Додатковими договорами до нього виконано в повному обсязі, а саме, надано ПП "Александр А. Синенко" та ТОВ "Щедра земля" кредитні кошти в розмірі 40 657 509,82 грн та 7 000 000,00 грн відповідно, що також не заперечується Відповідачами.
44. 08.02.2024 Херсонська Торгово-промислова палата сертифікатом № 6500-24-0275 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) а саме: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні; тимчасова окупація, оточення (блокування), ведення бойових дій на території Скадовського району Херсонської області; Товариству з обмеженою відповідальністю "Щедра земля" щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: неможливість здійснення господарської діяльності за місцезнаходженням АДРЕСА_1 , де розташовані виробничі потужності підприємства у термін з 24.02.2022 за Генеральним кредитним договором № 900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021 укладеним з ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК"
45. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 24 лютого 2022 року, дата закінчення - тривають на 08 лютого 2024 року.
46. ТОВ "Щедра земля" направило вказаний сертифікат Позивачу шляхом направлення 26.02.2024 повідомлення про форс-мажорні обставини № 26/02/24.
47. 01.04.2024 Херсонська Торгово-промислова палата сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 6500-24-0668 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні; тимчасова окупація, оточення (блокування), ведення бойових дій на території Скадовського району Херсонської області; Приватному підприємству "Александр А. Синенко" щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: неможливість здійснення господарської діяльності за місцезнаходженням: Херсонська обл., Голопристанський (Скадовський) р-н., с. Чулаківка, де зареєстроване підприємство та розташовані виробничі потужності підприємства, у термін з 24 лютого 2022 року, за Генеральним кредитним договором № 900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021, укладеним з ПАТ АБ "Укргазбанк".
48. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 24 лютого 2022 року, дата закінчення - тривають на 01 квітня 2024 року.
49. ПП "Александр А. Синенко" направило вказаний сертифікат Позивачу 01.04.2024 на адресу електронної пошти mginkul@ukrgasbank.com.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
50. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзивах, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.
51. Предметом спору у справі є вимога банку про стягнення наданих за кредитним договором коштів, які позичальники не повернули, посилаючись на настання форс-мажорних обставин.
52. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
53. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
54. Згідно зі статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
55. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
56. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
57. Стаття 612 ЦК України визначає одним із видів порушення зобов'язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
58. У частині першій статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
59. Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
60. Частинами першою, другою статті 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
61. Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ("Позика. Кредит. Банківський вклад"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
62. За змістом частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
63. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції своє рішення обґрунтовує фактом виникнення форс-мажорних обставин, який згідно з умовами договору продовжує строк виконання зобов'язань.
64. Відповідно до частини 2 статті 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
65. Верховним судом сформовано ряд ключових висновків з вирішення спорів із посиланням на форс-мажорні обставини, в тому числі в умовах військової агресії рф проти України.
66. Ознаками форс-мажорних обставин, які належить встановити судам, є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності (Постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
67. Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія / фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання (Постанова Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22).
68. Наявність сертифіката Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто зазначені обставини не мають преюдиційного характеру і в разі їх виникнення сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести не лише наявність таких обставин, а й те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання (Постанова Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 922/999/22).
69. У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 звертається увага, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати. Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
70. Сама по собі наявність форс-мажорних обставин, зокрема ведення бойових дій на території України, не є безумовною підставою ні для припинення зобов'язань, ні для звільнення від їх виконання. Судом має бути з'ясовано й перевірено причинно-наслідковий зв'язок між такими обставинами і неналежним виконанням зобов'язання у даному конкретному випадку (Постанова Верховного Суду від 09.05.2023 у справі № 903/573/22).
71. Скаржник у касаційній скарзі вказує на допущення помилки судом апеляційної інстанції, оскільки суд не встановив наявність причинно-наслідкового зв'язку між настанням форс-мажорних обставин та неможливістю відповідачів виконати зобов'язання за договором.
72. Верховний Суд частково погоджується з такими аргументами Скаржника.
73. З тексту постанови суду апеляційної інстанції неможливо встановити, які саме фактичні обставини в даному конкретному випадку дають підставу для висновку про існування причинно-наслідкового зв'язку. Апеляційним судом не досліджено та не зазначено у постанові, чи дійсно факт окупації Скадовського району Херсонської області призвів до повної відсутності можливості здійснення Відповідачами господарської діяльності, у зв'язку з чим такий факт унеможливлював виконання Відповідачами своїх зобов'язань за договором кредиту. Зокрема, не досліджено питання наявності / відсутності у Відповідачів виробничих потужностей на інших неокупованих територіях, продовження / припинення загалом господарської діяльності Відповідачів після окупації Скадовського району Херсонської області, наявність / відсутність у Відповідачів джерел та ресурсів, за рахунок яких вони могли б виконати свої зобов'язання за кредитним договором.
74. Тож у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції не дотримався сталої судової практики Верховного Суду, наведеної в постановах вище, щодо тих елементів, які необхідно встановити судам при виникненні питання щодо врахування форс-мажорних обставин при виконанні зобов'язань, зокрема, щодо причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання конкретного зобов'язання. Судом апеляційної інстанції не з'ясовано, не досліджено з посиланням на належні докази та не описано в постанові, у зв'язку з чим настання форс-мажорних обставин повністю унеможливлювало виконання відповідачами своїх зобов'язань за кредитним договором.
75. У відзивах на касаційну скаргу Відповідач-3 та Відповідач-4 вказують на наявність практики Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах. Відповідачі вказують, що Верховний Суд розглядав справу № 905/755/24 з аналогічними обставинами. Так, за обставинами зазначеної справи позичальник через окупацію території, де знаходилися виробничі потужності позичальника, втратив можливість вести діяльність, а кредитний договір, який був укладений між позичальником та АТ «Укргазбанк», містив пункт про продовження строку виконання зобов'язань на період дії форс-мажору. У справі 905/755/24 Верховний Суд підтвердив, що висновки судів попередніх інстанцій про передчасність позову банку є правильними.
76. З огляду на це Суд звертає увагу на таке.
77. Ухвалюючи постанову у справі № 905/755/24 Верховний Суд врахував, що суди попередніх інстанцій не обмежилися посиланням лише на сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а дослідили наявні докази у сукупності та встановили на їх підставі фактичні обставини, що мають значення для розгляду справи. Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено та враховано, що:
- відповідач у справі № 905/755/24 мав засоби виробництва для обробки земельних ділянок, що знаходились у нього в оренді, в кількості 248 ділянок на території Волноваського (Мар'їнського) району Донецької області, яка включена до переліку тимчасово окупованих територій;
- до матеріалів справи додано наказ відповідача "Про призупинення діяльності та врегулювання трудових відносин". Відповідно до наказу у зв'язку із призупиненням діяльності, неможливістю забезпечити працівників роботою внаслідок активних бойових дій, фактичною втратою контролю за діяльністю з боку адміністрації товариства та його власників, призупинено дію трудових договорів працівникам з 01.07.2022 до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану; означений наказ додатково свідчить про нездійснення відповідачем своєї діяльності;
- до матеріалів справи додано виписки з банківських рахунків відповідача в АТ КБ "Приватбанк" та АБ "Укргазбанк", відповідно до яких на рахунках відповідача відсутні будь-які кошти;
- в матеріалах справи наявна заява, якою відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку з військовою агресією війська російської федерації захопили активи підприємства, у тому числі сільськогосподарську техніку, яка знаходилась в заставі в АБ "Укргазбанк";
- до матеріалів справи також додано заяву відповідача до правоохоронних органів про кримінальне правопорушення від 02.09.2022 у порядку ч.1 ст.438 КК України, у якій зазначено, що війська російської федерації знищили будівлі та спорудження, сільськогосподарські машини та обладнання, сільськогосподарську техніку, транспорті засоби, посівний матеріал, запаси підприємства (добрива, гербіциди, дизельне паливо, запасні частини, будівельні матеріали тощо), посівні поля, що належать підприємству на праві власності, договорів купівлі-продажу, договорів оренди.
78. У справі № 905/755/24 Верховний Суд виснував, що у межах справи суди встановили як форс-мажорні обставини, так і наявність причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами та їх впливом на спірне зобов'язання. За таких обставин, Верховний Суд вважає, що у межах підстави оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржником не доведено неправильного застосування наведених ним висновків Верховного Суду, а оскаржені рішення змістовно відповідають таким висновкам.
79. На відміну від справи № 905/755/24, у справі, що розглядається, Верховний Суд не може констатувати, що суди попередніх інстанцій діяли у відповідності до висновків Верховного Суду, та що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції змістовно відповідає висновкам Верховного Суду, на які посилається Скаржник у тексті касаційної скарги.
80. Згідно з приписами статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
81. Вимога обґрунтованості судового рішення нерозривно пов'язана з поняттям вмотивованості.
82. Згідно з існуючим науковим підходом, вмотивованим є судове рішення, в якому належним чином зазначені підстави, на яких воно ґрунтується. Під умотивованістю розуміється повне і всебічне відображення в рішенні суду мотивів, якими він керувався при ухваленні свого рішення, при оцінюванні доказів для встановлення наявності або відсутності обставин, на які сторони посилалися як на підґрунтя своїх вимог і заперечень, із зазначенням, чому певні докази були взяті до уваги або відхилені, й віддзеркалення мотивів щодо позиції суду при застосуванні норм матеріального і процесуального права.
83. Вмотивованість судового рішення - це відображення всіх мотивів та обґрунтувань судового рішення у його змісті, тобто фактично «вмотивованість» та «обґрунтованість» судового рішення є двома взаємопов'язаними вимогами, які співвідносяться, як форма (спосіб зовнішнього відображення) та зміст.
84. Процесуальний закон ставить окремі вимоги до вмотивованості рішень суду першої інстанції - 8 складових мотивувальної частини (стаття 238 ГПК України), та апеляційної інстанції - 5 складових мотивувальної частини (стаття 282 ГПК України).
85. Відповідно до пункту третього частини першої статті 282 ГПК України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено: а) встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини; б) доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; ґ) висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
86. Згідно з положеннями частини першої статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
87. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
88. ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував на важливості надання оцінки суттєвим аргументам сторін та висвітлення цього в судових рішеннях.
89. У справі «Wagner and J.M.W.L. v. Luxembourg» (заява №76240/01, рішення від 28.06.2007, п.п. 89, 96) ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, включає, зокрема, право сторін судового розгляду подавати будь-які зауваження, які, на їхню думку, стосуються їхньої справи. Метою Конвенції є гарантувати не права, які є теоретичними чи ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це Право можна вважати ефективним, лише якщо зауваження дійсно «почуто» та належним чином враховано судом першої інстанції. Іншими словами, дія статті 6 полягає, серед іншого, в тому, щоб покласти на суд обов'язок провести належний розгляд матеріалів, аргументів і доказів, наданих сторонами.
90. ЄСПЛ нагадав, що, з одного боку, відхиляючи той чи інший аргумент сторони, суди не зобов'язані пояснювати причини відхилення у кожному випадку. Однак суди повинні давати належні пояснення та відповідь на виклад стороною головних пунктів своєї позиції.
91. У справах «Нечипорук і Йонкало проти України" (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, п. 280) та "Проніна проти України" (заява № 63566/00, рішення від 18 липня 2006 року, п.25) ЄСПЛ визнав, що ігноруючи конкретний, доречний і важливий аргумент заявника, національні суди не виконують своїх зобов'язань за пунктом 1 статті 6 Конвенції.
92. Таким чином, ігнорування апеляційним судом у справі, що розглядається, доречного та важливого аргументу Позивача, який стосується підстав його позовних вимог, суперечить практиці Європейського суду з прав людини та порушує вимоги процесуального закону щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судових рішень.
93. Постанова суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, зазначеним вимогам статей 3, 236, 282 ГПК України не відповідає, оскільки суд не надав належної юридичної оцінки обставинам, які входять до предмета доказування у даних правовідносинах, не врахував висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, практику ЄСПЛ, чим допустив порушення норм процесуального права, тому ухвалене у справі рішення апеляційного суду не можна визнати законним і обґрунтованим.
94. Разом з тим, сутність усунення вказаних вище порушень полягає у встановленні наявності чи відсутності певних обставин, що в свою чергу, спирається на дослідження та оцінку відповідних доказів, наданих сторонами по справі.
95. Враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, які обмежують повноваження суду касаційної інстанції в частині здійснення додаткової оцінки доказів та встановлення обставин у справі, усунути вказані вище недоліки, допущені судом апеляційної інстанції, не можливо без направлення справи на новий розгляд.
96. На підставі наведеного рішення суду апеляційної інстанції у справі підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
97. У зв'язку з викладеним, Суд вважає, що без встановлення обставин, які мають у даній справі ключове та вирішальне значення, передчасним є формування висновку щодо застосування норм права, та, відповідно, вирішення питання щодо подібності / неподібності відповідних правовідносин.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
98. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
99. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
100. З урахуванням викладеного вище, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025.
101. Під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові, надати оцінку визначальним аргументам учасників справи, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення фактичних обставин, прав та обов'язків сторін. Залежно від встановленого та відповідно до чинного законодавства суд апеляційної інстанції має вирішити спір, належним чином обґрунтувавши мотиви й підстави такого вирішення.
Судові витрати
102. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення в справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити частково.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 у справі №916/4411/23 скасувати.
3. Справу №916/4411/23 направити на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова