30 вересня 2025 року
м. Київ
Справа № 910/14901/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю. Л. - головуючого, Булгакової І. В., Колос І. Б.
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Мороз Руслани Олександрівни та фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01 травня 2025 року (суддя Васильченко Т. В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 вересня 2025 року (колегія суддів: Кропивна Л. В., Пономаренко Є. Ю., Барсук М. А.)
у справі № 910/14901/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і Партнери"
до Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни та Фізичної особи-підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни
про стягнення 1 904 788,00 грн,
25 вересня 2025 року до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни (далі - ФОП Мороз Р. О.) та фізичної особи-підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни (далі - ФОП Зимня В. В.), від імені яких діє адвокат Алієв Валерій Валерійович, в якій вони просять:
- відстрочити сплату судового збору до закінчення розгляду справи судом касаційної інстанції;
- відкрити провадження за цією касаційною скаргою;
- залучити до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ОСОБА_3, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвокатів Кіяна Артура Васильовича та Федька Тараса Вікторовича;
- відповідно до статті 5 Закону України "Про санкції" постановити окрему ухвалу та направити на адресу Президента України для вирішення питання щодо формування пропозицій про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) та внесення відповідного питання на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України стосовно таких осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
- скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 вересня 2025 року про повернення зустрічної позовної заяви ФОП Зимньої В. В. та ФОП Мороз Р. О. про стягнення 4 241 343, 77 грн;
- справу № 910/14901/24 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду;
- закрити провадження у справі № 910/14901/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і Партнери" (далі - ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери") до бізнес-партнерів ФОП Мороз Р. О. та ФОП Зимньої В. В. про стягнення 1 904 788, 00 грн за відсутністю предмету спору.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2025 року для розгляду зазначеної касаційної скарги у справі № 910/8191/25 визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Колос І. Б.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ФОП Зимньої В. В. та ФОП Мороз Р. О., Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
З Єдиного державного реєстру судових рішень Верховний Суд встановив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 01 травня 2025 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 вересня 2025 року, відмовлено ФОП Зимній В. В. та ФОП Мороз Р. О. у поновленні строку для пред'явлення зустрічного позову; повернуто зустрічну позовну заяву вказаним особам відповідно до статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій прийняли зазначені судові рішення відповідно до вимог процесуального закону.
Зокрема, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 грудня 2024 року відкрито провадження у справі № 910/14901/24 за позовом ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" до ФОП Зимньої В. В. та ФОП Мороз Р. О. про стягнення 1 904 788, 00 грн внаслідок порушення зобов'язань по договорах суборенди нежитлових приміщень; відповідно до статті 178 ГПК України відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 16-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Суди попередніх інстанцій також встановили, що з наявних у матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 0610218647459 та № 0610218647467 вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва від 18 грудня 2024 року була отримана ФОП Зимньою В. В. 07 січня 2025 року та ФОП Мороз Р. О. 09 січня 2025 року, отже, кінцевим строком для подання відзиву на позовну заяву та, відповідно, зустрічної позовної заяви відповідачами є 23 та 27 січня 2025 року відповідно.
Відповідно до частини першої статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з частиною шостою статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
14 квітня 2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява від ФОП Зимньої В. В. та ФОП Мороз Р. О. до ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери", ОСОБА_3, ОСОБА_2 та Поліщук В. І. про солідарне стягнення упущеної вигоди на підставі договорів суборенди нежитлових приміщень.
У зустрічній позовній заяві заявлено клопотання про поновлення процесуального строку для її подання. Як на підставу для поновлення строку на подачу зустрічної позовної заяви ФОП Зимня В. В. та ФОП Мороз Р. О. вказали на необхідність часу для дослідження судової практики щодо неврахування судами обставин воєнного стану та військової агресії рф проти України під час вирішення справ по суті як підставу для звільнення від відповідальності. Також позивачки за зустрічним позовом зауважили, що звернення до суду з окремим позовом, на їх переконання, є неправильним, оскільки тоді за первісним позовом буде створено судовий прецедент щодо ігнорування судами факту воєнного стану та вторгнення військ рф в Україну.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали доводи відповідачок щодо причин пропуску строку на подання зустрічного позову такими, що не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідної процесуальної дії.
Оскільки ФОП Зимня В. В. та ФОП Мороз Р. О. не надали належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання зустрічного позову, його було повернуто заявницям. При цьому зазначено, що вони не позбавлені права у встановленому законодавством порядку передати спір на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.
Верховний Суд зазначає, що за статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Верховний Суд встановив, що постановляючи ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви, місцевий господарський суд керувався частинами першою та шостою статті 180 ГПК України, за якими зустрічна позовна заява, подана поза межами встановленого судом строку для подання відзиву, повертається ухвалою суду заявнику.
Верховний Суд також зазначає, що правова позиція стосовно подання зустрічної позовної заяви з пропуском строку, встановленого для подання відзиву, як достатньої підстави для її повернення узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду, зокрема: від 04 березня 2019 року у справі № 920/342/17, від 04 квітня 2019 року у справі № 918/361/18, від 29 липня 2019 року у справі № 925/872/18, від 18 вересня 2019 року у справі № 910/16837/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 910/2892/19.
Відтак правильне застосування судами попередніх інстанцій норм ГПК України під час постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 01 травня 2025 року та ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 04 вересня 2025 року у цій справі є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
Натомість доводи касаційної скарги ФОП Зимньої В. В. та ФОП Мороз Р. О. не мають під собою правових підстав.
Згідно з частиною другою статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Верховний Суд зауважує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, Європейський суд з прав людини, від 18 листопада 2010 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини Levages Prestations Services v. France (№ 21920/93, § 48, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Виходячи з наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Мороз Р. О. та ФОП Зимньої В. В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 вересня 2025 року у справі № 910/14901/24 про повернення зустрічної позовної заяви ФОП Зимньої В. В. та ФОП Мороз Р. О. на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у цій справі заявлені у касаційній скарзі клопотання (про відстрочення сплати судового збору, залучення до участі в справі третіх осіб, постановлення окремої ухвали, закриття провадження у цій справі) Верховний Суд залишає без розгляду.
Верховний Суд також наголошує, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою в доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.
Керуючись статтями 234, частиною другою статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця Мороз Руслани Олександрівни та фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 вересня 2025 року у справі № 910/14901/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. В. Булгакова
І. Б. Колос