58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
м. Чернівці
02 жовтня 2025 року Справа № 926/2258/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., за участю секретаря судового засідання Циганчук І.В., розглянувши справу
за позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради
до Чернівецького обласного благодійного фонду "Діти-Інваліди"
про стягнення неустойки в сумі 10534,34 грн
Представники:
від позивача - Гливка В.М.
від відповідача - не з'явився
І. Стислий виклад позовних вимог.
Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося з позовом до Чернівецького обласного благодійного фонду "Діти-Інваліди" про стягнення заборгованості в сумі 10534,34 грн.
Позов обґрунтовується наявністю заборгованості з орендної плати за період з 01.07.2023 по 05.11.2023 в сумі 1858,55 грн, пенею в сумі 1258,34 грн за період з 01.07.2023 по 05.11.2023, пенею в сумі 29,73 грн за період з 28.06.2023 по 30.06.2023 не врахована розрахунком, який було подано до Господарського суду у справі №926/3009/23 та неустойкою в сумі 7387,72 грн за період з 06.11.2023 по 02.04.2024.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 11.09.2023 року Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву вх. № 2258 передано на розгляд судді Швецю М.В.
Ухвалою суду від 09.07.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.07.2025 року о 12:15 год.
22.07.2025 року через відділ документального та інформаційного забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання вх. № 2959, яким подані документи на виконання ухвали суду від 09.07.2025 року.
Ухвалою суду від 22.07.2025 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 04.09.2025 року о 12:00 год.
29.08.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання вх. № 3482 згідно якого просить долучити до матеріалів справи розрахунок заборгованості станом на 29.08.2025 року.
Ухвалою суду від 04.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2025 року о 14:15 год.
Ухвалою суду від 18.09.2025 року розгляд справи по суті відкладено на 02.10.2025 року о 12:15 год.
В судовому засіданні 02.10.2025 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити
Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. При цьому, судом встановлено, що всі ухвали суду були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу: 58001, м. Чернівці, вул. Целана, 11, проте, конверти повернулись до суду без вручення із відміткою про це органу поштового зв'язку (адресат відсутній за вказаною адресою).
Крім того, відповідача було повідомлено про розгляд справи по суті (на 02.10.2025 року о 12:10 год) шляхом розміщення на сайті Господарського суду Чернівецької області оголошення про виклик 18.09.2025 року.
Частиною 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням, місця проживання чи перебування особи, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до п. 99-1, абз. 1 п. 110, абз. 3 п.116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
У разі коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном (через Інтернет) або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за винятком рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка") не з'явився за одержанням такого відправлення, поштового переказу, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою "Повторне" або інформується за телефоном шляхом надіслання смс-повідомлення (через Інтернет).
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст. 4 цього Закону).
Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалами суду від 09.07.2025 року, 22.07.2025 року, 29.08.2025 року 04.09.2025 року та від 18.09.2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З метою розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами.
III. Фактичні обставини справи встановлені судом.
Відповідно до свідоцтва про право власності Серія САЕ № 252870 від 14.07.2011 року Чернівецька міська територіальна громада є власником нерухомого майна - 54/100 частини нежитлової будівлі літ. А загальною площею 232,70 кв.м, за адресою: м. Чернівці, вул. П. Целана, 11.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 325/9 від 03.05.2000 року було укладено Договір оренди нерухомого майна №154 від 11.05.2006 року та Договір оренди нерухомого майна № 432 від 20.08.2007 року.
12.06.2013 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (правонаступником якого, згідно з рішенням міської ради № 692 від 22.02.2022 року є Управління комунальної власності Чернівецької міської ради) (далі - позивач, орендодавець) та Чернівецьким обласним благодійним фондом "Діти - Інваліди" (далі - відповідач, орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 166 від (надалі - договір) з метою використання під службове.
Відповідно до п. 2.1. договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці, затвердженого міською радою, та на дату цього Договору, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього Договору на дату його укладення з урахуванням ПДВ становить: 174 грн. 18 коп.
Нарахування орендної плати починається з дня підписання договору. Орендна плата за перший місяць сплачується орендарем залежно від кількості календарних днів оренди майна. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, що визначається Державною службою статистики України (п. 2.2-2.4 договору).
Відповідно до п. 2.5. договору, орендар щомісячно самостійно розраховує орендну плату з урахуванням податку на додану вартість та сплачує її впродовж поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. При цьому в платіжному документі вказується загальна сума та сума податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 5.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п. 2.11 договору розмір орендної плати може бути переглянуто за погодженням сторін або на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни цін і тарифів (ставки орендної плати), істотної зміни стану об'єкта оренди та в інших випадках, передбачених чинним законодавством, в тому числі рішеннями міської ради, що набрали чинності, у порядку визначеному законодавством.
Пунктом 2.12 передбачено, що починаючи з першого числа наступного місяця на суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період за який сплачується пеня.
В разі припинення або розірвання договору оренди орендар сплачує орендну плату по день передачі орендодавцю об'єкта оренди за актом приймання - передання (п. 2.15 договору)
Відповідно до п. 4.1.3 договору до обов'язків орендаря належить своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно з п. 4.1.17 договору орендар зобов'язаний після закінчення строку дії договору у разі не продовження його на новий термін, чи у випадку його дострокового розірвання, протягом трьох робочих днів передати орендодавцю за актом приймання-передання об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі майна в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки, в разі погіршення стану або втрати об'єкта оренди.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (пункт 5.1 договору).
Відповідно до п. 5.4 договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Пунктом 5.6. Договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення Орендарем Майна при припиненні або розірванні цього Договору він сплачує Орендодавцю додатково компенсацію за використання Майна в розмірі подвійної орендної плати по день передачі його Орендодавцеві за актом приймання передання.
08.08.2016 року Додатковим договором № 1 було продовжено договір оренди № 166 від 12.06.2013 на два роки 11 місяців, а саме по 11.04.2019 року.
01.04.2019 року Додатковим договором про зміну орендодавця до договору оренди нерухомого майна сторони погодились про зміну сторони орендодавця з Департаменту економіки міської ради на Департамент розвитку міської ради.
22.04.2019 року Додатковим договором № 2 було продовжено договір оренди № 166 від 12.06.2013 на два роки 11 місяців, а саме по 11.03.2022 року.
01.07.2021 року Додатковим договором до договору оренди нерухомого майна було змінено орендодавця з Департаменту розвитку міської ради на Управління комунальної власності Чернівецької міської ради.
05.10.2023 року Рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/3009/23 постановлено стягнути з Чернівецького обласного благодійного фонду "Діти Інваліди" заборгованість по орендній платі з 08.05.2022 року по 30.06.2023 року в розмірі 9 995,42 грн, в т.ч. пеня з 01.06.2022 р. по 30.06.2023р. в сумі 2 314,18 грн, розірвати договір оренди та зобов'язати Чернівецький обласний благодійний фонд "Діти Інваліди" звільнити приміщення. Рішення суду набрало законної сили 06.11.2023 року.
Згідно частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з актом державного виконавця приміщення на вулиці Целана Пауля, 11, повернуто Орендодавцю та Балансоутримувачу 03.04.2024 року.
Відповідно наданого позивачем розрахунку станом на 10.06.2025 року за Чернівецьким обласним благодійним фондом "Діти Інваліди" обліковується заборгованість з орендної плати за період з 01.07.2023 року по 05.11.2023 року в сумі 1858,55 грн, пеня в сумі 1258,34 грн за період з 01.07.2023 року по 05.11.2023 року, пеня в сумі 29,73 грн за період з 28.06.2023 року по 30.06.2023 року не врахована розрахунком, який було подано до Господарського суду у справі №926/3009/23 та неустойка в сумі 7387,72 грн за період з 06.11.2023 року по 02.04.2024 року.
У зв'язку із несвоєчасне повернення орендованого майна відповідачем, позивач звертається до суду з вимогою про стягнення заборгованості включаючи орендну плату, пеню та неустойку в розмірі подвійної орендної плати, внаслідок невиконання вимог передбачених пунктом 5.1. та 5.6. Договору.
IV. Норми права та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з приписами статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Орендні правовідносинами між сторонами у даному спорі регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України “Про оренду державного та комунального майна».
Частиною 10 ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» визначено, що оренда це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 4 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 пункту 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач своїх обов'язків по своєчасному перерахуванню орендної плати на розрахунковий рахунок позивача за період з 01.07.2023 року по 05.11.2023 року в сумі 1858,55 грн не виконав, наявну заборгованість не спростував, а відтак вимога про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 1858,55 грн підлягає задоволенню.
Відповідно до норм частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Слід зазначити, що в частині оплати зобов'язання продовжує діяти до їх повного виконання - ст. 599 ЦК України.
Відповідно до п. 5.4 договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Згідно актом державного виконавця приміщення на вулиці Целана Пауля, 11, повернуто Орендодавцю та Балансоутримувачу 03.04.2024 року.
Відтак, з врахуванням ст. 599 ЦК України, повернення об'єкту оренди, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання ним обов'язків під час дії договору.
Враховуючи, що у встановлений договором строк відповідач орендну плату не сплатив, позивач правомірно за порушення грошового зобов'язання нарахував Чернівецького обласного благодійного фонду "Діти-Інваліди" пеню за кожен день прострочення платежу в пенею в сумі 1258,34 грн за період з 01.07.2023 по 05.11.2023, пенею в сумі 29,73 грн за період з 28.06.2023 по 30.06.2023 не врахована розрахунком, який було подано до Господарського суду у справі № 926/3009/23.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин за порушення наймачем обов'язку з повернення речі. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні ст. 549 ЦК України.
Такий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 07 квітня 2020 року по справі №924/599/19.
Пунктом 5.6 договору №324 від 14.10.2013 передбачено, що у разі несвоєчасного повернення орендарем майна при припиненні або розірванні цього договору він сплачує орендодавцю додатково компенсацію за використання майна в розмірі подвійної орендної плати по день передачі його орендодавцеві за актом приймання-передачі.
Суд встановив, що відповідач був зобов'язаний звільнити орендоване приміщення на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.10.2023 року справі № 926/3009/23, яким розірвано договір оренди нерухомого майна.
Рішення суду у справі № 926/3009/23 набрало законної сили 06.11.2023 року, проте відповідач орендоване приміщення повернуто 03.04.2024 року, отже позовні вимоги в частині стягнення неустойки в сумі 7387,72 грн за період з 06.11.2023 року по 02.04.2024 року слід задовольнити у повному обсязі.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
V. Щодо розподілу судових витрат.
Судовий збір за приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову покладається на відповідача.
Керуючись статтями ст. ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Чернівецького обласного фонду "Діти-Інваліди" (58001, м. Чернівці вул. Целана, 11; код 21444333) на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, буд. 18; код 44388619) заборгованість у сумі 10534,34 грн та судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02.10.2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.В. Швець