29 вересня 2025 року Справа № 926/560/25
За позовом Керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації
до Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (відповідач 1)
Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області (відповідач 2)
Фізичної особи-підприємця Гуз Адріана Івановича (відповідач 3)
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою
Суддя Тинок О.С.
Секретар судових засідань Григораш М.І.
Представники:
від прокуратури - Самокіщук М.Ю.
від позивача - Бельмега С.С., Решетник В.Ф.
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - Тоненька Д.К.,
від відповідача 3 - не з'явився,
від третьої особи - Кушнір М.І.
Керівник Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, діючи в інтересах держави в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області та Фізичної особи-підприємця Гуз Адріана Івановича, в якому просить суд усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернівецької обласна військової (державної) адміністрації (код ЄДРПОУ 00022680) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, що відноситься до земель оборони шляхом:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 30 травня 2018 року № 24-910/14-18-сг “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», в частині передачі Тереблеченській сільській об'єднаній територіальній громаді в особі Тереблеченської сільської ради у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 7321085400:01:006:0568, площею 8,371 га;
- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7321085400:01:006:0568, площею 8,371 га з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки;
- скасувати державну реєстрацію речового права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7321085400:01:006:0568 площею 8,371 га за Тереблеченською сільською об'єднаною територіальною громадою в особі Тереблеченської сільської ради на підставі рішення державного реєстратора Глибоцької селищної ради Чернівецької області Чорної Н.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 грудня 2018 року, номер запису 29508741 з одночасною зміною права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації;
- скасувати державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7321085400:01:006:0568 площею 8,371 га за Гуз Адріаном Івановичем на підставі рішення державного реєстратора Глибоцької селищної ради Чернівецької області Костецької Г.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 вересня 2020 року, номер запису 38394560;
- визнати недійсним договір оренди землі від 15 вересня 2020 року укладений між Тереблеченською сільською радою (орендодавець) та Гуз Адріаном Івановичем (орендар), предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 7321085400:01:006:0568, площею 8,371 га;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Гуз Адріана Івановича повернути у власність держави в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 7321085400:01:006:0568 площею 8,371 га.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2025 року, справу №926/560/25 передано на розгляд судді Тинок О.С.
Ухвалою суду від 20 лютого 2025 року позовну заяву Керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, який діє в інтересах держави в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації до Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області та Фізичної особи-підприємця Гуз Адріана Івановича про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, яка надійшла до Господарського суду Чернівецької області 18 лютого 2025 року за вх.№ 560 - залишено без руху.
24 лютого 2025 року представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків (вх. №635), до якої долучено доказ доплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 17 березня 2025 року; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ); керівнику Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надіслати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) копію позовної заяви та доданих до неї документів, докази чого надати суду.
11 березня 2025 року Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області подало до суду відзив на позовну заяву (вх. №1057) у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
13 березня 2025 року представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) через підсистему “Електронний суд» подав до суду письмові пояснення (вх. №1097), у яких третя особа позовні вимоги підтримує повністю та просить суд позов задовольнити.
14 березня 2025 року Фізична особа-підприємець Гуз Адріан Іванович подав до суду відзив на позовну заяву (вх. №1127) у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
14 березня 2025 року представник позивача через підсистему “Електронний суд» подала до суду заяву про уточнення позовних вимог (вх. №826).
17 березня 2025 року представник позивача подала до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №1145).
Ухвалою суду від 17 березня 2025 року постановлено: у задоволенні заяви Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації про уточнення позовних вимог (вх. №826 від 14 березня 2025 року) - відмовити; відкласти підготовче засідання на 07 квітня 2025 року.
21 березня 2025 року представник позивача через підсистему “Електронний суд» подала до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, про внесення РНОКПП/коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та про надання доступу до електронної справи (вх. №1219), яка задоволена судом ухвалою від 21 березня 2025 року.
07 квітня 2025 року прокурор направив на офіційну електронну адресу суду клопотання про долучення доказу до матеріалів справи (вх. №1475), яке суд залишив без розгляду ухвалою від 07 квітня 2025 року.
Ухвалою суду від 07 квітня 2025 року постановлено: продовжити строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів; відкласти підготовче засідання на 30 квітня 2025 року; Тереблеченській сільській раді Чернівецького району Чернівецької області надати суду письмово оформлену заяву про зупинення провадження у справі та докази її надіслання іншим учасникам справи - строком у 3 календарні дні; учасникам справи надати суду свої письмові пояснення щодо заперечення/погодження про зупинення провадження у справі - строком у 5 календарних днів з дати її отримання.
07 квітня 2025 року, після проведеного судового засідання, на офіційну адресу суду надійшли клопотання прокурора про долучення доказу до матеріалів справи (вх. №1479) та клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі (вх. №1144), які залишені судом без розгляду з огляду на те, що клопотання подані до суду не у спосіб, передбачений Господарським процесуальним кодексом України при наявності зареєстрованих електронних кабінетів ЄСІТС у органу прокуратури та адвоката відповідача-1.
08 квітня 2025 року представник відповідача-1 подала до суду клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №1170) у зв'язку із тим, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 902/122/24 у якому розглядаються подібні правовідносини.
14 квітня 2025 року прокурор через підсистему “Електронний суд» подав до суду про долучення доказу до матеріалів справи (вх. №1581).
Також, 14 квітня 2025 року представник третьої особи на стороні позивача через підсистему “Електронний суд» подав до суду додаткові пояснення (вх. №1609).
29 квітня 2025 року представник відповідача-1 подала до суду клопотання про зупинення провадження у справі (в новій редакції) (вх. №1438).
29 квітня 2025 року представник третьої особи на стороні позивача через підсистему “Електронний суд» подав до суду заяву про проведення судового засідання без участі третьої особи (вх. №1823).
Ухвалою суду від 30 квітня 2025 року постановлено: клопотання Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про зупинення провадження у справі (вх. №1438 від 29 квітня 2025 року) - задовольнити; зупинити провадження у справі № 926/560/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 902/122/24; після перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 902/122/24 учасникам справи у п'ятиденний строк повідомити суд про результат їх розгляду; клопотання Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про долучення доказу (вх. №1581 від 14 квітня 2025 року) - відкласти до наступного судового засідання; запропонувати Чернівецькій спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону надати суду докази, якими обґрунтовується поважність пропуску процесуального строку на подання відповідних доказів, а саме: лист-звернення чи будь якій інший доказ, яким підтверджується надання доступу органу прокуратури до Державного земельного кадастру - до наступного судового засідання.
10 червня 2025 року матеріали справи №926/560/25 направлені до Західного апеляційного Господарського суду.
21 липня 2025 року представник Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області через підсистему “Електронний суд» направила до суду клопотання про поновлення провадження у справі (вх. №2420), у зв'язку з тим, що 02 липня 2025 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №902/122/24.
Ухвалою суду від 23 липня 2025 року відкладено вирішення питання про прийняття клопотання представника Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про поновлення провадження у справі (вх.№2420 від 21 липня 2025 року) до повернення матеріалів справи №926/560/25 до Господарського суду Чернівецької області.
Постановою Західного апеляційного господарського суду у справі №926/560/25 від 04 серпня 2025 року апеляційну скаргу Керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону б/н від 14 травня 2025 року (вх. суду від 15 травня 2025 року № 01-05/1467/25) - залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 30квітня 2025 року у справі № 926/560/25 - залишено без змін.
21 серпня 2025 року до Господарського суду Чернівецької області повернулись матеріали справи №926/560/25.
Ухвалою суду від 25 серпня 2025 року поновлено провадження у справі з 15 вересня 2025 року. Підготовче засідання призначено на 15 вересня 2025 року.
15 вересня 2025 року прокурор через підсистему “Електронний суд» направив до суду клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи (вх. №3062).
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року по справі №902/122/24 дійшла висновку, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, встановленої шириною 30-50 метрів вздовж державного кордону України, належать до земель оборони, щодо яких встановлений особливий режим використання та які можуть перебувати винятково у державній власності, а отже, мають обмежену оборотоздатність і не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності.
Далі прокурор вказує, що спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7321085400:01:006:0568, площею 8,371 га, яка розташована на території Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, знаходиться у прикордонній смузі, тобто між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруджень, яка внесена до Державного земельного кадастру за кадастровим номером 7321085400:01:006:0003, що підтверджується викопіюванням з програмного модуля Державного земельного кадастру.
Разом із цим, матеріали судової справи не містять докази, які б підтверджували чи спростовували факти перебування спірної земельної ділянки у межах прикордонної смуги, встановленої шириною 30-50 метрів вздовж державного кордону України, а також відсутності накладення цієї земельної ділянки на лінію прикордонних інженерних споруджень, та яка внесена до Державного земельного кадастру за кадастровим номером 7321085400:01:006:0003.
Прокурор вважає, що вказані обставини мають вагоме значення для вирішення справи, а для їх з'ясування необхідні спеціальні знання у сфері землеустрою, геодезії, картографії та землекористування, без яких відповідні обставини встановити неможливо.
З огляду на викладене, прокурор просить суд: призначити у справі № 926/560/25 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, Львівська обл, м. Львів, вул. Липинського, буд. 54) та попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, до вирішення спору по суті, покласти на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону (79007, Львівська обл, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 20). Провадження у справі № 926/560/25 на час проведення експертизи -зупинити. На вирішення експерта поставити питання:
- Чи розташована земельна ділянка за кадастровим номером 7321085400:01:006:0568, площею 8,371 га у межах прикордонної смуги шириною 30- 50 метрів уздовж державного кордону України? Яка площа, схема та конфігурація накладення вказаної земельної ділянки на прикордонну смугу шириною 30- 50 метрів уздовж державного кордону України?
- Чи накладається земельна ділянка за кадастровим номером 7321085400:01:006:0568, площею 8,371 га на земельну ділянку за кадастровим номером 7321085400:01:006:0003 (лінію прикордонних інженерних споруджень)? Якщо так, то яка площа, схема та конфігурація накладення?
У судовому засіданні 15 вересня 2025 року судом оголошено перерву до 29 вересня 2025 року.
26 вересня 2025 року представник третьої особи на стороні позивача через підсистему “Електронний суд» подав до суду додаткові пояснення (вх. №3899), у яких з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справі №902/122/24 підтримує та просить задовольнити клопотання органу прокуратури про призначення судової земельно-технічної експертизи.
29 вересня 2025 року представник Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області направила на офіційну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №3239) у зв'язку із перебуванням у щорічній відпустці.
Одночасно, представник Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області продублювала вказане клопотання про відкладення розгляду справи, яке направила також через підсистему “Електронний суд» (вх. №3242).
Прокурор, представники позивача та третьої особи у судовому засіданні 29 вересня 2025 року заперечили проти задоволення клопотання представника відповідача-1 про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні 29 вересня 2025 року не заперечила проти відкладення розгляду справи.
Щодо поданого представником відповідача-1 клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №3239 від 29 вересня 2025 року), суд зазначає наступне.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачені права та обов'язки учасників справи, зокрема подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частинами 5 та 6 вищевказаної норми встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Положеннями частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.
Частиною 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до пункту 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням (пункт 25 Положення).
Пунктом 26 Положення передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".
У постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання вищевикладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Отже, подання електронного документа на офіційну електронну адресу суду з накладенням електронного підпису без використання підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не допускається для адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб.
Судом встановлено, що клопотання подане 29 вересня 2025 року електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису представника відповідача-1, адвоката Поляк М.В..
Згідно з частинами 2, 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Із наведених положень статей 6 та 170 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано не у паперовій формі, або без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на викладене вище, з урахування того, що клопотання (вх. №3239 від 29 вересня 2025 року) надіслано до суду не у спосіб, передбачений Господарським процесуальним кодексом України, підлягає поверненню без розгляду на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
Подібні за змістом висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі №903/602/24, Верховного Суду від 14 січня 2025 року у справі №902/1159/22 від 19 квітня 2024 року у справі №911/3312/21, ухвалах Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у справі №926/3602/23, від 18 грудня 2024 року у справі №908/1903/19, від 08 квітня 2024 року у справі №756/5826/21, від 08 лютого 2024 у справі №756/2521/17.
Щодо поданого представником відповідача-1 клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №3242 від 29 вересня 2025 року), суд зазначає наступне.
Представник відповідача-1 просила відкласти розгляд справи у зв'язку із тим, що остання перебуває у щорічній основній відпустці пози межами України та не має змоги взяти участь у судовому засіданні.
На підтвердження вказаному, адвокатом Поляк М.В. долучено Наказ №4-Вб (розпорядження) про надання відпустки від 04 вересня 2025 року з якого вбачається, що Поляк М.В. перебуватиме у щорічній основній відпустці з 15 вересня 2025 року по 02 жовтня 2025 року.
Водночас, представник відповідача-1 була присутня у судовому засіданні 15 вересня 2025 року, під час проведення якого заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи задля надання можливості подати до суду письмові заперечення на клопотання прокурора про призначення у справі №926/560/25 судової експертизи.
З огляду на заявлене клопотання та з урахуванням того, що саме клопотання про призначення у справі судової експертизи було подано перед початком судового засідання, 15 вересня 2025 року судом було оголошено перерву до 29 вересня 2025 року.
При узгоджувані з учасниками справи дати наступного судового засідання, представник відповідача-1 не заперечила проти визначеної дати судового засідання, водночас вказала суду, що перебуватиме у відпустці і до 29 вересня 2025 року направить до суду письмові заперечення на клопотання прокурора про призначення судової експертизи.
Однак, матеріали справи не містять поданих відповідачем-1 заперечень щодо призначення судової експертизи.
Також, відповідач-1 з урахуванням наявних відомостей про те, що його представник не має можливості взяти участь в судовому засіданні, не був обмежений у праві уповноважити на це іншу особу.
З огляду на викладене вище, враховуючи позицію учасників справи та строки розгляду справи у підготовчому провадженні, суд дійшов висновку у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №3242 від 29 вересня 2025 року) відмовити.
Прокурор у судовому засіданні 29 вересня 2025 року підтримав подане клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи (вх. №3062 від 15 вересня 2025 року) та просив суд доручити проведення такої експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Представники позивача та третьої особи на стороні позивача у судовому засіданні 29 вересня 2025 року підтримали подане прокурором клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні 29 вересня 2025 року заперечила проти проведення судової експертизи у справі №926/560/25.
Розглянувши матеріли справи, заслухавши позицію представників учасників справи, суд встановив наступне.
Пунктом 1 частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до частин 3-5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
На підставі частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01 червня 2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Європейський суд з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 року (п. 33) та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 року (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
При цьому, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Отже, експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об'єктивним дослідженням обставин та доказів. Призначення експертизи у дійсній справі не спрямоване на затягування розгляду, а є засобом для встановлення доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору.
Предметом спору у справі № 926/560/25 є усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, яка розташована на території Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області і яка знаходиться у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України.
Прокурор вказує, що спірна земельна ділянка відносяться до земель оборони, оскільки знаходиться в межах прикордонної смуги і щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання та які можуть перебувати лише у державній власності, і не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності. Натомість, спір виник у зв'язку із тим, що відповідачем-2 було видано наказ про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, відповідачем-1 було прийнято спірну земельну ділянку у комунальну власність, а у подальшому, 15 вересня 2020 року укладено договір оренди спірної землі між відповідачем 1 і 3.
За відповідним клопотанням відповідача-1, ухвалою суду від 30 квітня 2025 року залишеною в силі постановою Західного апеляційного господарського суду у справі №926/560/25 від 04 серпня 2025 року було зупинено провадження у справі № 926/560/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 902/122/24.
У пунктах 80, 82, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справі №902/122/24, вказано, що законодавець визначив як правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги, так і спеціальний правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій тощо.
Особливий режим використання земель у межах прикордонної смуги зумовлює неодмінність погодження фізичними та юридичними особами із ДПС України здійснення всіх видів господарської діяльності на державному кордоні України, зокрема й проведення землевпорядних робіт для встановлення меж суміжних земельних ділянок на місцевості з метою уникнення накладення таких земельних ділянок на земельні ділянки в межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону.
Земельні ділянки у межах прикордонної смуги, встановленої шириною 30-50 метрів вздовж державного кордону України, належать до земель оборони, щодо яких встановлений особливий режим використання та які можуть перебувати винятково у державній власності, а отже, мають обмежену оборотоздатність і не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності.
У пункті 133 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що витребування майна із чужого незаконного володіння як правомірний та ефективний спосіб захисту в цій справі не можна застосувати щодо всієї площі земельних ділянок, таку вимогу можна розглядати лише стосовно тієї частини земельної ділянки, що накладається на 50-метрову смугу вздовж кордону.
Для вирішення подібних спорів земельна ділянка має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр»). У разі якщо під час нового розгляду справи буде встановлено, що спірні земельні ділянки частково накладаються на 50-метрову смугу вздовж кордону, то суди повинні врахувати висновки щодо ефективного та правомірного способу захисту у таких категоріях справ, що викладені у пунктах 87-105 цієї постанови (пункти 135-136).
Призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, і таке призначення не може розцінюватися як порушення норм процесуального права. (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №910/9564/20)
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16 та від 24 січня 2018 року у справі №917/50/17).
На стадії підготовчого провадження та вирішення питання про призначення експертизи, суд не вправі давати оцінку доказам та робити висновок про наявність чи відсутність порушеного права. Такі питання суд вирішує під час ухвалення рішення суду (стаття 237, 238 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної зави.
Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Пунктом 6.1 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року №1950/5; далі - Інструкція), передбачено, що основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
Отже, з огляду на підстави та предмет позову та обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування своїх вимог. Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у справі 902/122/24 під розгляд якої суд зупиняв провадження за відповідним клопотанням та ініціацією відповідача-1. Зважаючи на те, що відповідачі 1 і 2 вказували у відзивах на позовну заяву про відсутність у матеріалах справи доказів, якими були б встановлені межі прикордонних зон та смуг, чи вказували б яка частина земельної ділянки в межах прикордонної смуги є необхідною для обслуговування лінії інженерних споруд. Означене свідчить, що для вирішення спору мають значення обставини, якими встановлено: чи розташована спірна земельна ділянка у межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж державного кордону України та чи накладається така спірна земельна ділянка повністю/частково на 50-метрову смугу вздовж кордону. Для з'ясування цих обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. Без таких спеціальних знань встановити вказані обставини неможливо.
Узагальнюючи викладене вище та враховуючи принципи розумності та справедливості, балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для призначення судової земельно-технічної експертизи у даній справі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
Приписами частини 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Отже, обсяг обставин, які можуть бути досліджені експертом, визначається з огляду на предмет доказування.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Проведення судової експертизи, з урахуванням положень частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, слід доручити з врахуванням поданого органом прокуратури клопотання про призначення судової експертизи - Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, Львівська обл, м. Львів, вул. Липинського, буд. 54).
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона (п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).
Так, оплату вартості судової експертизи суд вирішує покласти на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону (79007, Львівська обл, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 20).
На вирішення експерта поставити питання, які викладені в резолютивній частині цієї ухвали.
У зв'язку із призначенням судової експертизи, провадження у справі на час проведення експертизи підлягає зупиненню.
Керуючись статтями 99, 100, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (вх. №3062 від 15 вересня 2025 року) про призначення судової земельно-технічної експертизи - задовольнити.
2. Призначити у справі №926/560/25 судову земельно-технічну експертизу.
3. Проведення судової земельно-технічної експертизи доручити - Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, Львівська обл, м. Львів, вул. Липинського, буд. 54).
4. Попередити судових експертів до початку проведення судової експертизи про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
5. На вирішення судовим експертам поставити наступні питання:
- Чи розташована земельна ділянка за кадастровим номером 7321085400:01:006:0568, площею 8,371 га у межах прикордонної смуги шириною 30- 50 метрів уздовж державного кордону України? Якщо так, то яка площа, схема та конфігурація накладення вказаної земельної ділянки на прикордонну смугу шириною 30- 50 метрів уздовж державного кордону України?
- Чи накладається земельна ділянка за кадастровим номером 7321085400:01:006:0568, площею 8,371 га на земельну ділянку за кадастровим номером 7321085400:01:006:0003 (лінію прикордонних інженерних споруджень)? Якщо так, то яка площа, схема та конфігурація накладення?
6. Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи покласти на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону (79007, Львівська обл, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 20).
7. Висновок експертизи надіслати Господарському суду Чернівецької області та учасникам справи.
8. Для проведення судової експертизи матеріали справи № 926/560/25 направити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, Львівська обл, м. Львів, вул. Липинського, буд. 54).
9. Провадження у справі № 926/560/25 зупинити на період проведення судової земельно-технічної експертизи до одержання її результатів.
10. Примірники ухвали надіслати учасникам справи та експертній установі.
Повний текст ухвали складено та підписано - 02 жовня 2025 року
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст. 254-259 ГПК України.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя Олександр ТИНОК