17 вересня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/378/25
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІМІЛЛ"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Спар Машинері"
про стягнення 359 741,81 грн.
за участі представника позивача: Дітковський А.М., адвокат (в режимі відеоконференції).
Суть справи:
До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" поступила позовна заява ТОВ "МОБІМІЛЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Спар Машинері" про стягнення 359 741,81 грн.
Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умови договору про створення web-продукту №24082023 від 24.08.2023 (далі - Договір) в частині оплати вартості виконаних робіт, через що в останнього виникло зобов'язання щодо сплати основного боргу, 3% річних, втрат від інфляції та пені.
Позивачем через систему "Електронний суд" також подано 31.08.2025 додаткові письмові пояснення №б/н (вх. №6156), в яких, серед іншого, зазначено, що роботи, які були передбачені Договором та додатками до нього здійснені виконавцем належним чином, після чого ним були складені, підписані та засобами сервісу "Вчасно" 03.04.2024 направлені на адресу замовника акти здачі-приймання web-продукту. З урахуванням того факту, що замовником на адресу свого контрагента не надіслано жодних заперечень або зауважень до цих Актів, незважаючи на їх неповернення відповідачем, останні вважаються прийнятими замовником з 18.04.2024 (10 робочих днів з 03.04.2024 згідно умов, встановлених п. 4.2. Договору) і відповідно підлягають оплаті.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання, відзиву на позов, не подав, хоча про дату, час та місце слухання справи неодноразово повідомлявся, в порядку визначеному процесуальним законодавством. Зокрема, довідки про доставку електронних листів (судових рішень) ТОВ "Агро Спар Машинері" знаходяться у матеріалах справи.
З огляду на викладене в сукупності, з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В'ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов та неявка його представника у судове засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Справа розглядалась в режимі відеоконференції з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.ст. 197, 222 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "МОБІМІЛЛ" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Спар Машинері" (Замовник) 24.08.2023 було укладено договір про створення web-продукту №24082023, відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг із створення для Змовника сайту (надалі web-продукту).
У разі необхідності Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується провести роботи по доробці web-продукту. Доробки web-продукту оформлюються Заявкою (Додаток №2 до цього Договору), яка є невід'ємною частиною угоди та підписується уповноваженими представниками сторін (п.1.2 Договору).
Відповідно до п.п.3.1, 3.3 укладеного правочину загальна вартість робіт по створенню web-продукту становить 500 000 грн без ПДВ. Підставою для сплати Замовником Виконавцю вартості робіт зі створення web-продукту та/або доробці web-продукту є цей Договір та рахунок, надісланий для сплати Замовнику.
Згідно з умовами п. 4.2 Договору створення та/або доробка web-продукту, виконані Виконавцем фіксуються в Акті здачі-приймання web-продукту (далі - Акт). Виконавець надає Замовнику на підпис Акт, який Замовник підписує та повертає Виконавцю в строк 7 (сім) робочих днів з моменту отримання Акту. У випадку неповернення Замовником протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту відправлення Акту Виконавцю, та у разі відсутності письмових заперечень Замовника, вказані в Акті роботи зі створення web-продукту вважаються прийнятими Замовником. Вказані заперечення мають бути направлені поштовим відправленням на адресу Виконавця з повідомленням про отримання їх останнім. Підтвердженням направлення Виконавцю є чек про поштове відправлення на адресу вказану в п. 13 цього Договору.
За створення web-продукту згідно з п.1.1 цього Договору Замовник здійснює Виконавцю попередню оплату. Попередня оплата складається з двох авансових платежів в загальному розмірі 25% від вартості створення web-продукту в строк 5 банківських днів з дати підписання Договору. 30% від вартості створення web-продукту - в строк 5 банківських днів з дати надання дизайну та структури web-проекту та підписання Договору.
За створення web-продукту згідно п.1.1 Договору Замовник здійснює Виконавцю оплату в розмірі 30% від вартості зі створення web-продукту в строк 5 банківських днів з дати початку тестування web-продукту.
Остаточні розрахунки за створення web-продукту згідно п.1.1. (15%) Замовник проводить в строк 5 банківських днів з дати розміщення web-продукту в інтернеті, як основного ресурсу компанії Замовника та підписання Акту здачі-приймання web-продукту (п.п.4.3., 4.4., 4.5., 4.6 Договору).
Відповідно до п.11.1. Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
У п. 12.13 спірного правочину його контрагенти погодили, що електронна пошта також є засобом зв'язку між сторонами та може бути прирівняна до письмової форми.
Учасниками цього спору також було укладено Додаток №1 від 24.08.2023 щодо етапів та строків виконання робіт зі створення web-продукту.
З метою виконання додаткових робіт між сторонами було укладено Додаток №2 від 02.11.2023, за яким Замовник доручає, в Виконавець приймає на себе зобов'язання розробити АРІ для передачі по контенту, що складається з визначених етапів в строк 27 календарних дні. Вартість послуг за цим додатком становить 195 000 грн. Замовник здійснює оплату шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок Виконавця у розмірі 50% від вартості послуг за цим Додатком у термін 15 календарних днів з дати підписання цього Додатку та отримання оригіналу правильно складеного рахунку-фактури від Виконавця. Остаточний розрахунок по даному додатку Замовник сплачує у строки 15 календарних днів з дати передання АРІ та отримання оригіналу правильно складеного рахунку-фактури від Виконавця.
Також, з метою виконання додаткових робіт за Договором пізніше сторонами було погоджено Додаток №3 від 24.11.2023 до Договору, за яким Замовник доручає, в Виконавець приймає на себе зобов'язання по доопрацюванню функціоналу, що складається з визначених етапів в строк 28 календарних дні. Вартість послуг за цим додатком становить 215 250 грн. Замовник здійснює оплату шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок Виконавця у розмірі 50% від вартості послуг за цим Додатком у термін 15 календарних днів з дати підписання цього Додатку та отримання оригіналу правильно складеного рахунку-фактури від Виконавця. Остаточний розрахунок по даному додатку Замовник сплачує у строки 15 календарних днів з дати передання сайту з реалізованим функціоналом та отримання оригіналу правильно складеного рахунку-фактури від Виконавця.
Додаток №3 був підписаний Виконавцем КЕП та направлений для підписання Замовнику засобами сервісу "Вчасно", однак не був підписаний Замовником.
Як стверджує позивач, на виконання досягнутих домовленостей Виконавцем проведено вище вказані роботи на загальну суму 910 250 грн, що підтверджується наступними документами, а саме:
1) Акт надання послуг №10 від 08.01.2024 на суму 195 000 грн (Найменування послуг: "Розробка АРІ для передачі даних по контенту для розділів: Довідників, Каталогу, Картки товару ЗЗР, Добрива та Насіння, тестування АРІ (зг. Додатку №2 від 02.11.2023)".
2) Акт надання послуг №2 від 12.02.2024 на суму 215 250 грн (Найменування послуг: "По доопрацюванню функціоналу, що складається з наступних етапів: - Реєстрація і авторизація (реєстрація по паролю, через фейсбук або гугл аккаунт, авторизація по паролю, швидка реєстрація по телефону і смс). В ОК, корзина - Сторінка категорій, підкатегорій + пошук по фільтру - СЕО блок - Пошук (по категоріям і по назвам продуктів + всіх фільтрів) - Сторінки (Політика конфіденційності, Політика кукіс. Правила користування, Доставка та оплата, Обмін та повернення) - Карточка ЗЗР, Добрива, Насіння (доопрацювання більше одного фото, відео, збільшити фото, поділитись). Дізнатись кращу ціну (зг. Додатку №3 від 24.11.2023)".
3) Акт надання послуг №11 від 05.03.2024 на суму 500 000 грн (Найменування послуг: "Створення web-продукту зг. Договору №24082023 від 24.08.2023. Додаток №1".
Відповідачу було надіслано 03.04.2024 підписані зі сторони позивача вище вказані акти надання послуг, через сервіс електронного документообігу "Вчасно". Однак, ці акти не були ним підписані.
Разом з тим відповідачем частково здійснено оплату за надані позивачем послуги, що підтверджується платіжними інструкціями: №24/08/202313896 від 24.08.2023 на суму 125 000 грн, №31/08/202313959 від 31.08.2023 на суму 138 000 грн, №15487 від 14.12.2023 на суму 97 500 грн, №17160 від 30.04.2024 на суму 75 000 грн, №17286 від 13.05.2024 на суму 97 500 грн.
При цьому суд зауважує, що незважаючи на той факт, що Додаток №3 до Договору не був підписаний КЕП відповідачем, останнім 13.12.2023 було здійснено попередню оплату на умовах цього додатку у сумі 107 625 грн, про що ТОВ "Агро Спар Машинері" самостійно зазначило у платіжній інструкції №15454 від 13.12.2023. Таким чином, всього Замовником було сплачено 640 625 грн. Відтак, неоплаченою залишається сума в розмірі 269 625 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено досудову вимогу №645-22-2025 від 09.04.2025, відповідь на яку не отримано.
Отже, Замовником не виконано зобов'язання по оплаті Виконавцю вартості послуг у строк, обумовлений в п.4.2 спірного Договору, що слугувало підставою для звернення його контрагента до суду з відповідним позовом.
Дослідивши подані докази та наведені обґрунтування суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 11 ЦК України закріплено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
При цьому, суд враховує, що договір не містить застережень щодо заборони сторонам спілкуватись за допомогою електронної пошти або електронних месенджерів, як позивач, так і відповідач використовував такий спосіб спілкування та надіслання документів. Навпаки, умови що наведені у пункті 12.3 Договору містять домовленості його контрагентів про те, що документи, необхідні для Сторін відповідно до цього Договору, можуть, серед іншого, надсилатися електронними засобами зв'язку.
Також суд зважає на те, що у розумінні ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.6 цього ж Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа. Суб'єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб'єктами.
Згідно із ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст.8 цього ж Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно із п.10-16 ч.1 ст.1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" електронна довірча послуга - електронна послуга, що надається для забезпечення електронної взаємодії двох або більше суб'єктів, які довіряють надавачу електронних довірчих послуг щодо надання такої послуги; електронна ідентифікація процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи; електронна печатка електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються для забезпечення достовірності походження пов'язаних електронних даних, або для засвідчення електронних підписів підписувачів на електронних документах, або для засвідчення відповідності копій документів оригіналам та виявлення порушення цілісності; електронна позначка часу електронні дані, що пов'язують інші електронні дані з конкретним моментом часу для засвідчення наявності цих електронних даних на цей момент часу; електронна послуга будь-яка послуга з надання певного матеріального чи нематеріального блага на користь іншої особи, яка надається через інформаційно-комунікаційну систему; електронний підпис електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис; електронні дані будь-яка інформація в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст.17 цього ж Закону електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання електронних даних за участю третіх осіб, може здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без їх використання;
Згідно із ч.5 ст.18 наведеного правового акту, електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
У спірних правовідносинах Акти надання послуг та Додаток №3 до договору від 24.11.2023 не заперечені та не спростовані відповідачем. Більше того, здійснення останнім оплат на рахунок позивача за надані послуги з посиланням на Договір та додатки до нього, зокрема Додаток №3, є діями, що свідчать про узгодження умов правочину обома контрагентами та визнання відповідачем свого обов'язку з оплати вартості вказаних послуг.
З даного приводу законодавець у ч. 2ст. 642 ЦК України обумовив, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
У спірних правовідносинах, здійснення попередньої оплати на умовах, що викладені у Додатку №3 та посилання на це у платіжних документах свідчать про прийняття відповідачем пропозицій Замовника, які містяться у наведеному доповненні до основного Договору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання з надання послуг із створення сайту, які були обумовлені Договором та додатками до нього, у зазначених в них обсягах та із належною якістю. Відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих послуг без будь-яких зауважень та застережень.
За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 269 625 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалось вище Акти надання послуг були направлені відповідачу 03.04.2024.
За умовами, викладеними у п. 4.2 Договору, у випадку неповернення Замовником протягом 10 робочих днів з моменту відправлення Акту Виконавцю та у разі відсутності письмових заперечень Замовника, вказані в Акті роботи зі створення web-продукту вважаються прийнятими Замовником. З урахуванням того факту, що Замовником на адресу Виконавця не були направлені жодні заперечення або зауваження до наданих Актів здачі-приймання web-продукту, незважаючи на неповернення вказаних Актів, вони вважаються прийнятими ним з 18.04.2024 (10 робочих днів з 03.04.2024) і відповідно підлягають оплаті.
Створений Виконавцем web-продукт у вигляді сайту відповідача було розміщено, ще до пред'явлення до сплати рахунків на оплату й він на цей час коректно працює за адресою: https://agrospar.com/, що також підтверджує належне виконання зобов'язань позивачем.
Таким чином, 18.04.2024 були виконані заключні умови Договору та Додатків до нього, щодо узгодження прийнятих робіт, а у відповідача виник обов'язок щодо оплати таких робіт.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У п. 5.2. договору його учасники обумовили, що в разі несвоєчасної або неповної сплати робіт згідно цього договору Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент прострочення від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно поданого позивачем розрахунку за неналежне виконання умов Договору відповідачу нараховані: за період 18.04.2024 по 18.10.2024 - 35 780,56 грн пені, за період з 18.04.2024 по 20.06.2025 - три відсотки річних у сумі 9 491,43 грн, та 44 844,82 грн інфляційних втрат.
Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи дату виникнення боргу, період його існування та розмір, провівши відповідний перерахунок, суд вважає правомірно заявленими нараховані позивачем суми.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Суд зазначає, що переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі перед тим судом, який розглядає справу та надає цьому доказу юридично значущу оцінку.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Спар Машинері" (вул. Митрополита Шептицького, буд. 20, прим. 301, м. Тернопіль, 46008, ідент. код 41413542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІМІЛЛ" (просп. С.Бандери, буд. 16Б, м. Київ, 04073, ідент. код 40545355) - заборгованість за виконані роботи в сумі 269 625 (двісті шістдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн, пеню в сумі 35 780 (тридцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят) грн 56 коп., інфляційні втрати в сумі 44 844 (сорок чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 82 коп., 3% річних у сумі 9 491 (дев'ять тисяч чотириста дев'яносто одну) грн 43 коп. та 5 560 (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят) грн в повернення сплаченого судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення 02.10.2025.
Суддя О.В. Руденко