вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
про вирішення заяви про відвід
02 жовтня 2025 р. м. Рівне Справа №918/624/25
Господарський суд Рівненської області у склад судді Мовчуна А.І., розглянувши заяву представника позивача про відвід судді Церковної Н.Ф. у справі
за позовом члена Релігійної громади парафії Різдва Пресвятої Богородиці Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Стадники, Острозького району Чучкевича Івана Васильовича
до відповідача Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Стадники Острозького району Рівненської області,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний реєстратор Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Бороденко Іванна Василівна,
про визнання недійсним статуту у новій редакції
Без виклику представників сторін
До Господарського суду Рівненської області 07.07.2025 надійшов позов члена Релігійної громади парафії Різдва Пресвятої Богородиці Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Стадники, Острозького району ОСОБА_1 до Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви, в якому позивач просить суд визнати недійсним Статут Релігійної громади Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Стадники Острозького району у новій редакції, який має нову назву - "Статут "Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Стадники Острозького району Рівненської області (нова редакція)" прийнятий на підставі рішення окремих неповноважених осіб від імені Релігійної громади Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Стадники Острозького району, оформленого протоколом загальних зборів № 1 від 03.03.2019, на підставі якого внесено записи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 16071050005000646 та № 16071070006000646 від 12.04.2019.
07.07.2025 за результатами автоматизованого розподілу справу № 918/624/25 розподілено судді Церковній Н.Ф.
Ухвалою від 10.07.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб на усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем усунуто недоліки позовної заяви у спосіб та у межах процесуального строку, встановленого судом.
Ухвалою від 31.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі 918/624/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.08.2025. Залучено до розгляду даної справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Бороденко Іванну Василівну. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.
15.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 20.08.2025 підготовче засідання відкладено на 17.09.2025.
25.08.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, яка протокольною ухвалою від 17.09.2025 залишена судом без розгляду в порядку ст.119 ГПК України, оскільки подана з пропущеним строком, встановленим на його подання та не містить клопотання про продовження чи поновлення відповідного строку.
27.08.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
15.09.2025 від відповідача надійшло клопотання про письмове опитування позивача.
16.09.2025 від відповідача надійшло клопотання про витребування у Виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області доказів.
16.09.2025 через електронну систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи.
Ухвалою від 17.09.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 30.10.2025 включно. Розгляд підготовчого засідання (в тому числі клопотання позивача про зупинення розгляду справи) відкладено на 07.10.2025. Клопотання відповідача про витребування доказів задоволено. Постановлено витребувати у Виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області інформацію, чи було зареєстроване на території села Стадники Рівненського (до адміністративної реформи Острозького) району Рівненської області місце проживання громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 01.11.2019, орган видачі 5620, УНЗР №19680117-05077, у період з 03.03.2019 по даний час та інформацію, чи був зареєстрований ОСОБА_1 за даною адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено Виконавчому комітету Острозької міської ради Рівненської області строк на подання витребуваних відомостей - 5 днів з дня отримання даної ухвали суду та надіслати витребувану судом інформацію через електронну систему "Електронний суд". Зобов'язано позивача - ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.90 ГПК України, надати до 07.10.2025 відповідь на запитання письмового опитування: Де проживав ОСОБА_1 на момент проведення загальних зборів Релігійної громади парафії Різдва Пресвятої Богородиці Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Стадники Острозького району 03.03.2019, на яких вирішувалось питання щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади? Де проживає ОСОБА_1 на даний час? Чи був зареєстрований ОСОБА_1 за адресою, вказаною ним у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 ?
Окрім цього, ухвалою від 17.09.2025 запропоновано позивачу надати суду до наступного судового засідання: належним чином завірену копію довіреності (ордеру, договору про надання правничої допомоги) на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Дмитренко Р.П.; докази перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан і виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
25.09.2025 від представника позивача надійшла заява про відвід судді Н. Церковної від розгляду справи № 918/624/25.
25.09.2025 помічник судді Церковної Н.Ф. звернувся до керівника апарату Господарського суду Рівненської області із службовою запискою "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 918/624/25", мотивуючи її тим, що відповідно до п.2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у випадках, коли суддя у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи підлягають повторному автоматизованому розподілу. Частина 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що питання про відвід вирішується невідкладно. Оскільки суддя Церковна Н.Ф. перебуває у службовому відрядженні з 25 по 27 вересня 2025 року (наказ голови Господарського суду Рівненської області № 04-06/50/25 від 22.09.2025), з метою запобігання порушенню процесуальних строків, передбачених ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, слід провести повторний автоматизований розподіл справи № 918/624/25.
25.09.2025 розпорядженням керівника апарату суду № 03-04/70/2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 918/624/25 відповідно до підпунктів 2.3.43-2.3.48 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39, введеного в дію з 01.04.2025 відповідно до рішення Ради суддів України від 06.03.2025 № 7.
25.09.2025 за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 918/624/25 розподілено судді Пашкевич І.О.
Ухвалою суду від 29.09.2025 заяву судді Пашкевич І.О. про самовідвід від розгляду справи № 918/624/25 задоволено та постановлено відвести суддю Пашкевич І.О. від розгляду справи №918/624/25. Також постановлено передати справу №918/624/25 уповноваженій особі апарату Господарського суду Рівненської області для автоматизованого розподілу вказаної справи в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
29.09.2025 за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 918/624/25 розподілено судді Політиці Н.А.
Ухвалою суду від 30.09.2025 заяву судді Політики Н.А. про самовідвід від розгляду справи № 918/624/25 задоволено, відведено суддю Політику Н.А. від розгляду справи № 918/624/25. Передано справу № 918/624/25 для її подальшого розгляду у складі суду, який вирішував питання про відкриття провадження у справі, тобто судді Церковній Н.Ф.
Протоколом передачі судової справи від 30.09.2025 справу №918/624/25 передано раніше визначеному складу суду.
Ухвалою суду від 30.09.2025 визнано відвід судді Церковної Н.Ф. від участі у розгляді справи № 918/624/25 необґрунтованим. Передано заяву представника позивача про відвід судді Церковної Н.Ф. у справі №918/624/25 для вирішення питання про відвід іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 заяву про відвід судді Церковної Н.Ф. у справі № 918/624/25 передано на розгляд судді Мовчуну А.І.
Розглянувши заяву представника позивача про відвід судді Церковної Н.Ф., суд зазначає наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
-"об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
-"суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
За змістом частини 3 статті 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу врегульовано статтею 39 ГПК України.
Згідно ч. 1 - ч. 3, ч. 7, ч. 8 та ч. 11 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини 4 статті 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Судовою практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що у цієї вимоги (вимога щодо "незалежності") є два аспекти, суб'єктивний та об'єктивний.
Так, у рішенні у справі "Кііскінен проти Фінляндії" Європейський суд з прав людини наводить наступні стандарти.
По-перше, суд має бути суб'єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ'єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів про протилежне. По-друге, трибунал має також бути неупередженим із об'єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (рішення у справі "Кііскінен проти Фінляндії").
Згідно із об'єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви у неупередженості суддів (рішення у справах "Клейн та інші проти Нідерландів", "Агрокомплекс проти України").
Як видно з практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").
Тобто, у кожній окремій справі необхідно з'ясовувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").
Доказів втручання в діяльність судді матеріали справи не містять.
Наведені представником позивача доводи, в обґрунтування заяви про відвід судді, свідчать про його незгоду з процесуальними рішеннями судді Церковної Н.Ф. та представник позивача надає оцінку діям судді під час розгляду справи.
Частиною 4 статті 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, висновки або позиція судді, висловлена у судових рішеннях, не може бути підставою для відводу.
Проаналізувавши наведені заявником обставини, суд дійшов висновку, що за своєю суттю всі аргументи представника позивача щодо відводу судді Церковної Н.Ф. - є незгодою сторони з процесуальними діями (рішеннями) судді та припущенням представника про ймовірну упередженість судді.
Як виснувала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18.04.2024 у справі№607/9107/23 висновки або позиції суддів, висловлені в судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону в поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді будуть позбавлені можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому. Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.
Таку ж процесуальну позицію поділяє Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду в ухвалах від 30.10.2024 у cправі № 910/14138/22, від 19.11.2024 у справі № 910/14422/23, від 16.12. 2024 у cправі № 922/1500/24, додатково вказуючи, що сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями суддів не свідчить про їх упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість та не є підставою для відводу останніх відповідно до наведених норм ГПК України.
При розгляді вказаної заяви судом враховані норми ч. 1, ч. 2 ст. 2 ГПК України, якими встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Разом з тим, розглядаючи заяву про відвід, суд не повноважний надавати оцінку процесуальним рішенням судді, оскільки такими правами відповідно до процесуального закону наділені суди апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді апеляційної та касаційної скарг на оскаржувані судові рішення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про відвід судді Церковної Н.Ф. від розгляду справи № 918/624/25 не містить обґрунтованого посилання на обставини, які в розумінні статті 35 ГПК України можуть бути підставою для відводу, а відтак керуючись ст. ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Церковної Н.Ф. від розгляду справи № 918/624/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 02.10.2025 та не підлягає оскарженню.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.І.Мовчун