26 вересня 2025 року Справа № 915/486/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представників сторін: не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріал Істейт» б/н від 14.08.2025 про зміну способу виконання рішення суду у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріал Істейт»,
до відповідача-1: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради,
відповідача-2: Миколаївської міської ради,
про: стягнення 924210,0 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ріал Істейт» звернулось до суду із заявою б/н від 14.08.2025 про зміну способу виконання рішення суду у даній справі.
В обґрунтування заяви позивач вказує, що листом ГУДКСУ у Миколаївській області №04-06/2-10/4994 від 08.07.2025 наказ суду про стягнення місцевого бюджету Миколаївської міської територіальної громади в особі Миколаївської міської ради суми безпідставно збережених коштів та судового збору було повернуто у зв'язку з відсутністю у Миколаївської міської ради відкритих рахунків у органах Казначейства Миколаївській області, що унеможливлює виконання судового рішення по даній справі, та рекомендовано заявнику стягнути кошти саме через Виконавчий комітет Миколаївської міської ради.
Ухвалою суду від 18.08.2025 розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 26.09.2025.
Сторони явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду заяви повідомленні належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідач не скористався наданим йому правом на подання письмових заперечень на заяву позивача про зміну способу виконання рішення суду у даній справі, викладені в такій заяві вимоги та доводи позивача не спростував.
Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для розгляду заяви по суті за відсутності представників сторін.
Розглянувши заяву, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2025, яке набрало законної сили 21.05.2025, стягнуто з місцевого бюджету Миколаївської міської територіальної громади в особі Миколаївської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт» 839900 грн безпідставно збережених коштів та 10078,80 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.
На виконання такого рішення 20.06.2025 судом видано відповідний наказ.
У відповідності до ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до вимог ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною 2 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Пунктом 7.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Судом прийнято до уваги, що за приписами Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» та Бюджетного кодексу України складення проекту місцевого бюджету, його попереднє схвалення належить до повноважень виконавчих органів місцевої ради та місцевих фінансових органів (ст.28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.75, 76 Бюджетного кодексу України); розгляд та затвердження місцевого бюджету відноситься законодавством до виключної компетенції місцевих рад (ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.76, 77 Бюджетного кодексу України); виконання місцевих бюджетів покладено на виконавчі органи місцевих рад та місцеві фінансові органи (ст.ст.63, 64 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.43, 46-51, 78 Бюджетного кодексу України).
Статтями 1, 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.16 вказаного Закону, органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Статтею 22 Бюджетного кодексу України визначено, що до головних розпорядників бюджетних коштів віднесено виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
З викладеного вбачається, що Миколаївська міська рада затверджує місцеві бюджети, уповноважена на здійснення витрат бюджету, але безпосередньо фінансових ресурсів не має.
За таких обставин, фінансові ресурси на виконання статей видатків закріплюються за виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування (розпорядники, головні розпорядники). Отже, у місцевих рад не має фінансових ресурсів. Таким чином, стягнення за наказом повинно здійснюватися з відповідного виконавчого органу - в спірному випадку з Виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
Також, судом прийнято до уваги, що згідно відповіді ГУ ДКСУ у Миколаївській області №04-06/2-10/4994 від 08.07.2025 боржник - Миколаївська міська рада не обслуговується та не має відкритих рахунків у органах Казначейства Миколаївської області. У такій відповіді також додатково повідомлено, що в Управлінні Державної казначейської служби України у м.Миколаєві Миколаївської області відкритті рахунки Виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача, так як виконання судового рішення по даній справі щодо стягнення суми безпідставно збережених коштів та судового збору з Миколаївської міської ради (органу місцевого самоврядування) є неможливим, оскільки остання не є розпорядником бюджетних коштів та не обслуговується в Управлінні Державної казначейської служби України у м.Миколаєві.
Вищезазначене дає підстави дійти висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду по даній справі.
За таких обставин, вимоги позивача про зміну способу виконання рішення суду по даній справі є правомірними. При цьому, зміна способу виконання судового рішення не змінює останнє по суті.
Таким чином, стягнення суми безпідставно збережених коштів та судового збору слід здійснити з боржника Миколаївської міської ради через Виконавчий комітет Миколаївської міської ради.
Керуючись ст.ст.232, 234, 235, 331 ГПК України, суд,-
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріал Істейт» б/н від 14.08.2025 про зміну способу виконання рішення суду, - задовольнити.
2. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2025 у справі №915/486/24, встановивши новий спосіб виконання.
3. Здійснити стягнення з місцевого бюджету Миколаївської міської територіальної громади в особі Миколаївської міської ради (54027, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 26565573) через Виконавчий комітет Миколаївської міської ради (54001, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 04056612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт» (49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, буд.21А; ідент.код 34918876)839900 грн безпідставно збережених коштів та 10078,80 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.
4. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років.
5. За даною ухвалою:
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт» (49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, буд.21А; ідент.код 34918876).
Боржник: Миколаївська міська рада (54027, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 26565573) через Виконавчий комітет Миколаївської міської ради (54001, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 04056612).
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 01.10.2025.
Суддя М.В.Мавродієва