01.10.2025 р. Справа № 914/2204/25
Суддя господарського суду Львівської області Бургарт Т.І., розглянувши позовну заяву
заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Сапуцького Романа Ярославовича (адреса: Львівська область, м.Львів, вул. Генерала Чупринки,85; Код ЄДРПОУ/Умовний код: 02910031)
в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради (79006,Львівська область, м. Львів, площа Ринок, 1; ЄДРПОУ 04055896);
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» (81083, Львівська область, Яворівський р-н, село Зелів, вул.Центральна, 347; ЄДРПОУ 43815360);
про витребування майна (земельної ділянки) з незаконного володіння, -
Заступник керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Сапуцький Роман Ярославович (далі також прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради (далі також позивач, ЛМР) до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» (далі також відповідач, ОК «ГБК «Пікап») про витребування майна (земельної ділянки) з незаконного володіння.
Предметом заявленого прокурором позову у межах даної справи є вимога про витребування у відповідача земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:12:005:0169, площею 0,1000 га у комунальну власність Львівської територіальної громади в особі Львівської міської ради.
Ухвалою суду від 21 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невиконанням прокурором вимог частини шостої статті 164 ГПК України. Надано прокурору строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом
- долучення до матеріалів справи експертно-грошової оцінки вартості спірного нерухомого майна, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви;
- долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна;
- здійснення доплати судового збору, відповідно до вартості спірного майна з урахуванням наданої оцінки (експертно-грошової оцінки спірного майна), здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви, а також надання суду належних доказів такої оплати.
Відповідно до положень частини шостої статті 164 ГПК України, у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви
07 серпня 2025 року, на виконання ухвали суду від 21 липня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, прокурором надано письмові пояснення (вх. № 20804/25), в яких в він зазначає про:
- відсутність в нього обов'язку вносити грошові кошти на депозитний рахунок суду у розмірі вартості земельної ділянки, оскільки Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (далі - Закон №4292-ІХ) передбачено компенсацію у разі витребування майна від добросовісного набувача. В цей же час відповідач ОК «ГБК «Пікап» є недобросовісним набувачем земельної ділянки, яка витребовується, і, на думку прокурора, саме такому правовому обґрунтуванню позовних вимог має надаватися оцінка судом. А тому компенсація вартості спірної земельної ділянки не передбачена;
- неможливість подання експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, оскільки відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить або в яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, однак прокурор не є власником спірного об'єкта.
- відсутність законодавчо обгрунтованих підстав для проведення як нормативної грошової оцінки, так і експертної грошової оцінки землі для необхідності розрахунку розміру судового збору.
Відтак прокурор просить відкрити провадження у справі та призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Розглянувши подану прокурором заяву (вх. № 20804/25 від 07 серпня 2025 року), суд зазначає таке.
Прокурором не усунуто недоліки поданої ним позовної заяви в спосіб передбачений ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, суд бере до уваги ту обставину, що станом на момент вирішення питання про відкриття провадження в даній справі існує виключна правова проблема, щодо можливості прокурора усунути ці недоліки. Про наявність цієї проблеми зазначив Касаційний господарський суд в ухвалі від 10 вересня 2025 року у справі №922/2555/21, у зв'язку з чим передав її вирішення на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Так, як вбачається з вказаної ухвали Верховного Суду, виключна правова проблема, зокрема, стосується такого:
- яким чином має діяти Прокурор, виконуючи вимоги частини 6 статті 164 ГПК України про необхідність долучення до позову оцінки (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) вартості спірного майна, з урахуванням того, що відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить або в яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, однак Прокурор не є власником спірного об'єкта?
- чи має саме прокурор як самостійний позивач, а не органи державної влади або органи місцевого самоврядування, здійснювати компенсацію вартості нерухомого майна та, відповідно, вносити на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна на виконання вимог частини шостої статті 164 ГПК України?
- чи підлягає застосуванню частина 6 статті 164 ГПК України у чинній редакції у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна на підставі статті 387 ЦК України (у недобросовісного набувача)?
Зважаючи на наявність виключної правової проблеми щодо можливості прокурора усунути недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, суд вважає за можливе прийняти до розгляду подану прокурором позовну заяву та відкрити провадження в даній справі.
Вказане забезпечить гарантоване статтею 55 Конституції України право кожного захищати свої права та інтереси в суді і не позбавить суд можливості залишити позовну заяву без руху в порядку положень частини 11 статті 176 ГПК України після вирішення цієї проблеми Верховним Судом.
Щодо строку прийняття рішення про відкриття провадження у справі суддя зазначає таке.
Станом на час надходження заяви прокурора про усунення недоліків позовної заяви суддя перебувала у відпустці, яка завершилася 18 серпня 2025 року.
По завершенні відпустки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 28 липня 2025 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2025, якими позовну заяву прокурора повернено у зв'язку з допущенням недоліків, аналогічних тим, які допущено прокурором при зверненні з позовом у цій справі, а саме - у зв'язку з невнесенням на депозитний рахунок суду вартості майна, що витребовується в порядку заявлення віндикаційного позову та недолучення до матеріалів справи експертно-грошової оцінки спірного майна.
При цьому, судом враховано, що доповнення статті 164 ГПК України частиною шостою відповідно до якої передбачено обов'язки, що не були виконані прокурором при зверненні з позовом до суду, внесені Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року.
Враховуючи нещодавній характер зазначених законодавчих змін, на момент вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі єдині підходи в судовій практиці, зокрема правові позиції Верховного Суду з відповідного питання, ще не сформувалися, оскільки такі справи фактично не розглядалися в касаційному порядку.
Відсутність усталеної судової практики з цього питання свідчить про наявність правової невизначеності та необхідність зваженого підходу при застосуванні відповідних положень процесуального закону судами першої інстанції.
Суддя зазначає, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII у статті 13 встановлює обов'язковість врахування висновків Верховного Суду іншими судами при застосуванні таких норм.
Отже, правова позиція, викладена у постанові, ухваленій за результатами розгляду питання щодо засосування нової редакції статті 164 ГПК України, буде обов'язковою для суду.
Зважаючи на це, керуючись принципом пропорційності, необхідністю забезпечення розумного балансу між приватними та публічними інтересами, з метою запобігання порушенню права на доступ до суду, зокрема, права прокурора звернутися до суду, та водночас - недопущення відкриття провадження за заявою, яка не відповідає вимогам частини шостої статті 164 ГПК України, суддя при прийнятті вказаного рішення виходив з принципу «розумності строків».
Відповідно до частини 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відтак, суддя вважав за необхідне розгляд питання про відкриття провадження у справі здійснювати з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування вимог частини 6 статті 164 Господарського процесуального кодексу України. Такий підхід забезпечує одночасне збереження прав обох сторін і дає змогу уникнути безпідставного обмеження у доступі до правосуддя.
Строк розгляду питання про відкриття провадження відповідав як об'єктивним обставинам справи, так і завданню господарського судочинства - забезпечити справедливий, неупереджений та ефективний розгляд справи. Суд забезпечив баланс між правом прокурора на доступ до суду та обов'язком дотримання процесуальних вимог, уникаючи формального підходу у контексті конкретної процесуальної ситуації.
Обґрунтованість застосування цього підходу підтверджується також тим, що Верховним Судом при розгляді питання щодо застосування нової редакції норм закону встановлено наявність виключних правових проблем, у зв'язку з чим справу № 922/2555/21 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якою вирішуватимуться особливості застосування нової редакції статті 164 ГПК України.
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України.
Отже, беручи до уваги складність справи та відсутність усталеної правової позиції на момент подання позову, суд відкрив провадження із застосуванням принципу «розумного строку» й розглядав питання з урахуванням об'єктивних обставин, щоб забезпечити належну реалізацію прав усіх учасників процесу.
Суд наголошує, що відкриття провадження у справі не позбавляє суд права, у разі потреби, залишити позовну заяву без руху після вирішення відповідних правових питань, зокрема після ухвалення Верховним Судом правової позиції з окресленої проблематики.
Прийняття рішення без урахування майбутньої правової позиції Великої Палати Верховного Суду могло б призвести до неоднакового застосування норм процесуального права, що, у свою чергу, створить ризик порушення права сторін на справедливий судовий розгляд, зокрема в частині передбачуваності судового рішення та дотримання принципу правової визначеності.
Відтак, врахувавши предмет, значення справи для сторін, обраний прокурором спосіб захисту порушеного права, категорію та складність справи, а також обсяг і характер наявних у матеріалах справи доказів, суддя дійшов висновку про доцільність та обґрунтованість розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначити на 03.11.25 на 11:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 10.
2. Встановити відповідачу:
- строк не більше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду (одночасно з надсиланням (наданням) іншим учасникам справи) відзиву на позов відповідно до вимог статті 165 ГПК України. У разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - https://court.gov.ua/fair/.
Суддя роз'яснює, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суддя повідомляє учасників спору про особливості розгляду справ в умовах воєнного стану. Зокрема, після надходження сигналу «Повітряна тривога» розгляд справ, призначених до розгляду у судовому засіданні, не здійснюється. Розгляд справ відбувається через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год., судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою.
Суддя Бургарт Т.І.