ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.10.2025Справа № 910/7919/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування»
до приватного акціонерного товариства страхової компанії «Інтер-Поліс»
про стягнення 26387,16 грн,
Представники: не викликались
До суду звернулося з позовом товариство з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» до приватного акціонерного товариства страхової компанії «Інтер-Поліс» про стягнення 26387,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.
Суд своєю ухвалою від 25.06.2025 відкрив провадження у справі № 910/7919/25 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач вважає, що розмір позовних вимог слід зменшити на суму податку на додану вартість. Крім того відповідач не мав можливості оглянути пошкоджений транспортний засіб щодо встановлення розміру спричиненого матеріального збитку. Відповідач вважає, що позивач не врахував коефіцієнт фізичного зносу.
У свою чергу позивач послався на таке.
Оскільки строк експлуатації застрахованого автомобіля не перевищував 7 років, то коефіцієнт фізичного зносу не застосовувався.
Страхове відшкодування сплачене станції технічного обслуговування, яка є платником податку на додану вартість.
Присутність заінтересованих осіб при огляді транспортного засобу не є імперативною вимогою, а забезпечується лише у разі наявності відповідної потреби.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
08 серпня 2024 року товариство з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) уклали договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - Договір-1), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу, а саме: автомобіля «KIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (рік випуску 2020).
14 січня 2025 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «Peugeot», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Згідно з постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.02.2025 особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Peugeot», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована приватним акціонерним товариством страховою компанією «Інтер-Поліс» за полісом № ЕР/224184619 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Договір-2) (ліміт відповідальності становить 160000,00 грн, франшиза - 0 грн).
Відповідно до рахунку від 20.01.2025, виставленого філією «Укравто мрія» товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація», вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 26387,16 грн.
Зазначена вище подія була визнана страховим випадком, про що складено страховий акт від 27.01.2025 на суму 26387,16 грн.
Позивач перерахував філії «Укравто мрія» товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація» 26387,16 грн з ПДВ (платіжне доручення від 27.01.2025).
Статтею 108 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 18.02.2025 на суму 26387,16 грн.
Відповідач не задовольнив вимогу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду (постанови від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17, від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17) суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру страхового відшкодування, виходять з фактичної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Відповідно до ст. 36.2 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Позивач заплатив за ремонт застрахованого автомобіля особі, яка є платником податку на додану вартість.
Положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159) не визначають критерій необхідності та наслідки неповідомлення зацікавлених осіб про огляд пошкодженого транспортного засобу (постанова Верховного Суду від 17.01.2020 у справі № 916/2554/17).
Відповідач не надав доказів того, що його відсутність під час огляду пошкодженого автомобіля призвела до завищення вартості робіт.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити повністю позов товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» до приватного акціонерного товариства страхової компанії «Інтер-Поліс».
Стягнути з приватного акціонерного товариства страхової компанії «Інтер-поліс» (вул. Володимирська, 69, м. Київ, 01033, код 19350062) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» (проспект Бандери Степана, 22, м. Київ, 04073, код 36086124) 26387,16 грн боргу, 2422,40 грн судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя С. А. Ковтун