Рішення від 02.10.2025 по справі 910/8454/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2025Справа № 910/8454/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Комунального підприємства «Київпастранс»

про стягнення 66553, 51 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення 66553,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору забезпечення постачання теплової енергії №310661-01 від 16.01.2021 в частині повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за відповідачем за період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року утворилась заборгованість в розмірі 10544, 64 грн, за період листопада 2021 року по березень 2025 року утворилась заборгованість в розмірі 36189, 23 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 13820, 37 грн, 3% річних 3622, 88 грн., пеня у розмірі 712, 33 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення плата за абонентське обслуговування послуг з постачання теплоенергії за період листопад 2021 року по березень 2025 рік у розмірі 927, 61 грн та плата за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води за період листопад 2021 року по березень 2025 рік у розмірі 736, 45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвал, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Вказана ухвала, з урахуванням ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, була отримана відповідачем 11.07.2025, що підтверджується Повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету Комунального підприємства «Київпастранс».

Проте відповідач в установлений строк відзиву на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Розпорядженням КМДА від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарського діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».

Судом встановлено, що 16.01.2021 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Енергопостачальна організація, Сторона 1) та Комунальним підприємством «Київпастранс» (далі - Сторона 2) було укладено Договір на постачання теплової енергії №310661-01 (далі - Договір).

Предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбаченим цим Договором (п.1.1. Договору)

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як передбачено ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п.2.3.1 Договору Сторона 2 зобов'язується дотримуватися умов та порядку оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатках №1 до цього Договору.

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до дати передання теплових мереж до комунальної власності м. Києва або іншій стороні. (п.8.1. Договору)

Пунктом 2 Додатку №1 до Договору визначено, що орієнтовна вартість теплової енергії за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення Договору, становить 4628,44 грн. (ПДВ 925,89 грн). Всього 5555,33 грн.

Додатком №3 визначено тарифи на теплову енергію.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком №4 до Договору.

Так, відповідно до п.3 Додатку №4 Сторона 2 щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Центрі обслуговування клієнтів за адресою: пр-т Повітрофлотський, 58 акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Сторона 2 повертає в ЦОК); акт приймання-передавання товарної продукції, рахунок-фактуру, куди включені вартості теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 7 Додатку №4 передбачено, що Стороні 2 на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) Стороною 1 нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день прострочення до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З матеріалів справи вбачається, що з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року та листопад 2021 року по березень 2025 року утворилась заборгованість за постачання теплової енергії, що підтверджується довідкою про нарахування за теплову енергію за договором 310661-01, актами приймання-передавання товарної продукції, рахунками-фактури, актами надання послуг за постачання теплової енергії, деталізованою інформацію про коригування нарахувань та розрахунком коригування нарахувань за спожиту теплову енергію, актами виконання робіт за абонентське обслуговування послуги за постачання теплової енергії, корінцями нарядів на включення, актами звіряння розрахунків за теплову енергію.

Доказів погашення відповідачем цієї заборгованості або наявності обставин, які б свідчили про відсутність такого боргу перед позивачем, матеріали справи не містять.

Відтак суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10544, 64 грн. та 36189, 23 грн основного боргу є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат у розмірі 13820,37 грн, 3% річних у розмірі 3622, 88 грн., пеня у розмірі 712, 33 грн, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам Договору та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Доказів підтвердження оплати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по березень 2025 року у розмірі 927, 61 грн суду не надано. Разом з тим, не надано і доказів оплати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води за період листопад 2021 року по березень 2025 рік у розмірі 736, 45 грн.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2, ідентифікаційний код: 31725604) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний номер 40538421) за період жовтень 2018 року по жовтень 2021 року суму основної заборгованості за теплову енергію у розмірі 10544 (десять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 64 коп., за період з листопада 2021 року по березень 2025 року заборгованість за послуг з постачання теплової енергії у розмірі 36189 ( тридцять шість тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 23 коп., інфляційні втрати у розмірі 13820 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 37 коп., 3% річних у розмірі 3622 (три тисячі шістсот двадцять дві) грн. 88 коп., пеню у розмірі 712 (сімсот дванадцять) грн. 33 коп., а також плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії у розмірі 927 (дев'ятсот двадцять сім) грн. 61 коп., плату за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води у розмірі 736 ( сімсот тридцять шість) грн. 45 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання: 02.10.2025.

Суддя Я.В. Маринченко

Попередній документ
130680434
Наступний документ
130680436
Інформація про рішення:
№ рішення: 130680435
№ справи: 910/8454/25
Дата рішення: 02.10.2025
Дата публікації: 03.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (02.10.2025)
Дата надходження: 07.07.2025
Предмет позову: стягнення 66 553,51 грн