ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.09.2025Справа № 910/8953/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши справу за позовом Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ІНВЕСТСИСТЕМ» (01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 8 літера Е) про стягнення 1 889 465,35 грн,
Представники учасників справи:
від позивача - Литвиненко Ю. А.;
від відповідача - Нинюк І. В.
18.07.2025 в системі «Електронний суд» представником Київської міської ради сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ІНВЕСТСИСТЕМ" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,7288 га, кадастровий номер 8000000000:79:144:0060 на просп. Валерія Лобановського, 190 у Голосіївському районі міста Києва за період з 04.07.2024 по 15.07.2025 у сумі 1 889 465,35 грн. та була передана 21.07.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 09.09.25 о 10:00 год.
Вищеозначена ухвала була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ІНВЕСТСИСТЕМ" - 24.07.25 о 20:56 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
11.08.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача Зябкіним Т. В. сформовано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що розрахунок заборгованості (розмір орендної плати за земельну ділянку) за період з 01.01.2025 по 15.07.2025 є неправильним. Вказує, що рішенням від 04.07.2024 №1749/8750 Київрада передала відповідачу на 10 років земельну ділянку площею 0,7288 га (код виду цільового призначення - 02.10, для будівництва обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури). У рішенні Київради не вказано, що за земельну ділянку ТОВ «ДК «Інвестсистем» має сплачувати орендну плату у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки як до введення об'єкту нерухомості в експлуатацію, так і після введення в експлуатацію збудованого об'єкту. Відповідач вважає, що до звершення будівництва орендна плата за спірну земельну ділянку має складати 3% від нормативної грошової оцінки. Також зазначає, що відповідач не використовує спірну земельну ділянку за її цільовим призначенням, а тому не є таким, що зберіг у себе майно позивача буз достатньої правової підстави.
13.08.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано відповідь на відзив. Зазначає, що до земель з видом цільового призначення - 02.10 для будівництва обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (нежитлове використання), застосовується ставка орендної плати 5%. Київською міською радою було застосовано відсоткову ставку відповідно до нежитлового використання земельної ділянки.
У судове засідання призначене на 09.09.2025 представники сторін прибули, зокрема від представника відповідача прибув Нинюк Ігор Васильович.
В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про перенесення розгляду справи, щоб ознайомитись з матеріалами справи та повідомив, що він є новим представником у справі.
09.09.2025 суд на місці без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання відмовив у задоволені усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та закрив підготовче провадження; розгляд справи призначено по суті на 18.09.2025 о 12:00 год.
10.09.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача Нинюк І. В. сформовано заяву про надання доступу та ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
11.09.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заяву про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи № 910/8953/25.
Подана представником відповідача заява про відвід судді мотивована тим, що:
« 09.09.2025 у судовому засіданні представник Відповідача - адвокат Нинюк Ігор Васильович - вперше вступив у справу та заявив клопотання про відкладення розгляду з метою отримання доступу до матеріалів справи й належної підготовки. Це клопотання було спрямоване на реалізацію процесуальних прав відповідача та забезпечення змагальності сторін.
Незважаючи на наявність об'єктивних підстав для його задоволення, суддя Демидов В.О. відмовив у задоволенні клопотання та того ж дня постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті.
Фактично доступ до матеріалів справи представником Відповідача було отримано лише 11.09.2025 через підсистему «Електронний суд».
Визнаючи означений вище відвід необґрунтованим в ухвалі суду зокрема було звернуто увагу представника заявника, що ухвала про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ІНВЕСТСИСТЕМ" - 24.07.25 о 20:56 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
11.08.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача Зябкіним Т. В. (діє в порядку самопредставництва - керівник, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи відсутні) сформовано відзив на позовну заяву.
Таким чином відповідач, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК ІНВЕСТСИСТЕМ" в особі його керівника Зябкіна Т. В. було обізнано про розгляд справи 910/8953/25 та у відповідності до ч.3 ст.56 ГПК України, Товариство узяло участь у справі через свого керівника, шляхом подання процесуальних документів, зокрема відзиву.
Відповідно до ч.1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У постанові Верховного Суду від 13 вересня 2022 року у справі № 911/731/18 зазначено, що відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду. Крім того, розумність строків розгляду справи судом є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.
Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду. Основною умовою відкладення підготовчого засідання є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість виконання завдань підготовчого провадження в підготовчому засіданні.
Оскільки з моменту відкриття провадження у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК ІНВЕСТСИСТЕМ" було обізнане про розгляд справи №910/8953/25, скористалось своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України та з урахуванням того, що ст. 183 та 202 ГПК України не передбачено такої підстави відкладення розгляду справи як зміна представника у сторони, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, що було викладено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.09.2025 у справі №910/8953/25, якою заявлений відвід визнано необґрунтованим; заяву про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи №910/8953/25 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Внаслідок проведеного автоматизованого розподілу судової справи, заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Інвестсистем» про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи №910/8953/25 передано на розгляд судді Спичаку О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/8953/25 суддею Спичаком О.М. відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «ДК Інвестсистем» про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи №910/8953/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 оголошено перерву на стадії ухвалення судового рішення до 23.09.25 о 11:30 год.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Згідно з частинами 1-2 ст. 220 ГПК України під час ухвалення судового рішення суддя не має права обговорювати обставини та матеріали справи, застосування норм права та судову практику в цій справі, а також зміст судового рішення з іншими особами, крім складу суду, який розглядає справу. Втручання у процес ухвалення судом судового рішення забороняється.
Водночас 23.09.2025 в системі «Електронний суд» представник відповідача сформував пояснення.
Суд вважає за доцільне зазначити, що стадія ухвалення судового рішення не допускає подання учасниками справи будь-яких заяв, клопотань чи пояснень.
У судове засідання 23.09.2025 представники сторін прибули.
В судовому засіданні 23.09.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради є власником земельної ділянки площею 0,7288 га з кадастровим номером 8000000000:79:144:0060 на просп. Валерія Лобановського, 190 у Голосіївському районі міста Києва.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.03.2025 №НВ-0000523232025 державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:144:0060 площею 0,7288 га, цільове призначення: 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на просп. Валерія Лобановського, 190 у Голосіївському районі міста Києва, проведена 15.10.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 03.10.2007.
Отже, земельна ділянка сформована та є об'єктом цивільних прав з 15.10.2008.
Згідно з інформаційною довідкою від 18.07.2025 № 435922370 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на земельній ділянці розташоване нерухоме майно, а саме: комплекс будівель загальною площею 1947,1 кв.м. (будівля лазні, А, площею 1679,9 кв.м., будівля котельної, площею 162,1 кв.м., будівля гаражу, В, площею 105,1 кв.м.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1205828380000, право власності на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.03.2017, номер відомостей про речове право 19621544; а також будівля трансформаторної підстанції №1816 (літера В), загальною площею 17 кв.м., реєстраційний номер об'єкта у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.11.2023, номер відомостей про речове право 52667413, що перебуває у приватній власності ТОВ «ДК Інвестсистем».
Рішенням Київської міської ради від 04.07.2024 №1749/9715 «Про передачу ТОВ «ДК Інвестсистем» земельної ділянки в оренду на просп. Валерія Лобановського, 190 у Голосіївському районі міста Києва» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «ДК Інвестсистем» для реконструкції комплексу будівель в житловий комплекс з вбудовано-прибудованими об'єктами ринкової інфраструктури з подальшою їх експлуатацією та обслуговуванням за адресою: проспект Лобановського, 190 у Голосіївському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення - 02.10, заява ДЦ від 08.04.2024 №72361-008484544-031-03, справа №748077396).
Змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,7288 га (кадастровий номер 8000000000:79:144:0060) на просп. Валерія Лобановського, 190 у Голосіївському районі міста Києва та дозволено її використання з кодом виду цільового призначення - 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної ринкової інфраструктури.
Передано ТОВ «ДК Інвестсистем», за умови виконання п. 4 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,7288 га (кадастровий номер 8000000000:79:144:0060) (код виду цільового призначення - 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури) на просп. Валерія Лобановського, 190 у Голосіївському районі міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (право власності на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.03.2017, номер відомостей про речове право 19621544; 24.11.2023, номер відомостей про речове право 52667413).
Станом на день подачі позовної заяви договір оренди земельної ділянки не укладено, орендна плата не сплачувалася.
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 18.07.2025 №НВ-9971253752025 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:144:0060 становить 38 617 670,54 грн.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.03.2025 №НВ-0000523232025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:144:0060 на дату її проведення становить 34 481 137,05 грн.
За даними Головного управління ДПС у м. Києві (лист від 16.07.2025 №20943/5/26-15-04-15-03) ТОВ «ДК Інвестсистем» не подавало податкові декларації по платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) та не сплачувало плату за землю за 2024-2025 роки до Центральної ДПІ м. Києва (Голосіївський район).
Зважаючи на вищевикладене Київська міська рада звернулася до суду з цим позов та просила стягнути з відповідача безпідставно збережені ним кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 04.07.2024 по 15.07.2025 у сумі 1 889 465,35 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Законодавець у ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) закріпив норму, відповідно до якої земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Право оренди земельної ділянки регулює ст. 93 ЗК України. Так, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 ЗК України).
Підпунктом 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Орендною платою є обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 288 ПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 зазначила про те, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності» (див. також п. 60 постанови Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 917/1621/22).
Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави регулює ст. 1212 ЦК України.
Верховний Суд, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висновували такі висновки:
- положення ст. ст. 1212-1215 ЦК України визначають такий позадоговірний спосіб захисту права власності як кондикція. Кондикційний позов - це вимога повернення безпідставно набутого або збереженого особою у себе майна за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) або якщо правова підстава згодом відпала. Якщо тлумачити приписи ст. 1212 ЦК України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов'язком (зменшення обов'язку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 910/17324/19, від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20);
- за змістом норм цивільного та земельного законодавства виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України (див., зокрема постанову Верховного Суду від 23.04.2025 у справі № 629/4628/16-ц);
- із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20);
- для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень ст. ст. 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення такого спору (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).
Згідно з інформаційною довідкою від 18.07.2025 № 435922370 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на земельній ділянці розташоване нерухоме майно, а саме: комплекс будівель загальною площею 1947,1 кв.м. (будівля лазні, А, площею 1679,9 кв.м., будівля котельної, площею 162,1 кв.м., будівля гаражу, В, площею 105,1 кв.м.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1205828380000, право власності на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.03.2017, номер відомостей про речове право 19621544; а також будівля трансформаторної підстанції №1816 (літера В), загальною площею 17 кв.м., реєстраційний номер об'єкта у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.11.2023, номер відомостей про речове право 52667413, що перебуває у приватній власності ТОВ «ДК Інвестсистем».
Рішенням Київської міської ради від 04.07.2024 №1749/9715 «Про передачу ТОВ «ДК Інвестсистем» земельної ділянки в оренду на просп. Валерія Лобановського, 190 у Голосіївському районі міста Києва» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «ДК Інвестсистем» для реконструкції комплексу будівель в житловий комплекс з вбудовано-прибудованими об'єктами ринкової інфраструктури з подальшою їх експлуатацією та обслуговуванням за адресою: проспект Лобановського, 190 у Голосіївському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення - 02.10, заява ДЦ від 08.04.2024 №72361-008484544-031-03, справа №748077396).
Змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,7288 га (кадастровий номер 8000000000:79:144:0060) на просп. Валерія Лобановського, 190 у Голосіївському районі міста Києва та дозволено її використання з кодом виду цільового призначення - 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної ринкової інфраструктури.
Передано ТОВ «ДК Інвестсистем», за умови виконання п. 4 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,7288 га (кадастровий номер 8000000000:79:144:0060) (код виду цільового призначення - 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури) на просп. Валерія Лобановського, 190 у Голосіївському районі міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (право власності на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.03.2017, номер відомостей про речове право 19621544; 24.11.2023, номер відомостей про речове право 52667413).
Станом на день подачі позовної заяви договір оренди земельної ділянки не укладено, орендна плата не сплачувалася.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач як власник нерухомого майна є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташовані ці об'єкти, тому у відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
Вказані обставини фактично не спростовуються відповідачем.
Отже, зважаючи на вищевикладене, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Вказаний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.
Згідно з вимогами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Судом було встановлено обставини формування земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:144:0060, як об'єкту земельних правовідносин.
При цьому, судом також враховано, що рішенням Київської міської ради від 04.07.2024 №1749/9715 було змінено цільове призначення земельної ділянки на 02.10 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної ринкової інфраструктури).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 року в справі № 629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року в справі № 320/5877/17 (пункт 71).
Висновок про те, що належним доказом розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути витяг, довідка або технічна документація з нормативної грошової оцінки, Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 09.11.2021 року в справі № 905/1680/20.
Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період. Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №922/3711/19, від 09.12.2021 у справі №922/4264/20.
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 18.07.2025 №НВ-9971253752025 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:144:0060 становить 38 617 670,54 грн.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.03.2025 №НВ-0000523232025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:144:0060 на дату її проведення (28.11.2024) становить 34 481 137,05 грн.
Судом вказувалось, що за розрахунком позивача сума безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за період з 04.07.2024 по 15.07.2025 становить 1 889 465,35 грн (за період з 04.07.2024 по 31.12.2024 - 34 481 137,05*5%/366*181 днів у розмірі 852 607,35 грн; за період з 01.01.2025 по 15.07.2025 - 38 617 670,54*5%/365*196 днів у розмірі 1 036 858,00 грн).
Ставка орендної плати визначається за період 04.07.2024 - 31.12.2024 - відповідно до додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» від 14.12.2023 №7531/7572; 01.01.2025 - 15.07.2025 - відповідно до додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2025 рік» від 05.12.2024 № 426/10234, де визначені розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки).
До земель з видом цільового призначення - 02.10 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (нежитлове використання) застосовується ставка орендної плати - 5%.
З огляду на цільове призначення земельної ділянки, безпідставними є доводи відповідача, що до звершення будівництва орендна плата за спірну земельну ділянку має складати 3% від нормативної грошової оцінки.
Також позивачем правомірно здійснено розрахунок безпідставно збережених товариством грошових коштів, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:144:0060 як на 2024 рік з суми 34 481 137,05 грн, так і на 2025 рік з суми 38 617 670,54 грн.
Наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та не суперечить положенням чинного законодавства.
За змістом частин 1, 2 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Київської міської ради щодо стягнення з відповідача 1 889 465,35 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.
Суд відзначає, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, взявши до уваги цільове призначення земельної ділянки, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ІНВЕСТСИСТЕМ» є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ІНВЕСТСИСТЕМ» (01010, місто Київ, вулиця Князів Острозьких (Московська), будинок 8 літера Е, код ЄДРПОУ 35309311) на користь Київської міської ради (01001, місто Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 22883141) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,7288 га, кадастровий номер 8000000000:79:144:0060 на просп. Валерія Лобановського, 190 у Голосіївському районі міста Києва за період з 04.07.2024 по 15.07.2025 у сумі 1 889 465 (один мільйон вісімсот вісімдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн 35 коп. та судовий збір у сумі 22 673,58 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2025
Суддя Владислав ДЕМИДОВ