ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.10.2025Справа № 910/9194/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження
позовну заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Індекс Компані» (01024, місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, будинок 7, офіс 29; ідентифікаційний код 43604088)
до
Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815)
про стягнення 53 804,74 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Індекс Компані» (далі - ТОВ «Трейд Індекс Компані»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»/відповідач) про стягнення 53 804,74 грн, у тому числі:
- 43 071,89 грн - інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2025 по 30.06.2025;
- 10 732,85 грн - 3% річних, нарахованих за період з 01.01.2025 по 15.07.2025 (включно) у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором про закупівлю №ПЗ/НХ-231188/НЮ від 14.12.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі №910/14996/24 від 10.03.2025, яким позов ТОВ «Трейд Індекс Компані» задоволено та стягнуто з АТ «Українська залізниця» 666 240,00 грн - основного боргу, а також 76 844,56 грн - інфляційних втрат та 637,11 грн - 0,1% річних, нарахованих до 31.12.2024 включно. З огляду на те, що відповідачем погашено заборгованість за цим рішенням лише 16.07.2025, позивач здійснив нарахування інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.01.2025 по 15.07.2025.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.07.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05.08.2025 через систему «Електронний суд» від АТ «Українська залізниця» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на необґрунтованість нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних.
12.08.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Трейд Індекс Компані» надійшла відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Господарський суд міста Києва рішенням від 10.03.2025 у справі № 910/14996/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Індекс Компані» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості задовольнив повністю, зокрема, присудив до стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ТОВ «Трейд Індекс Компані» 666 240,00 грн - основного боргу; 637,11 грн - 0,1% річних; 76 844,56 грн - втрат від інфляції та 8 924,66 грн - судового збору.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 05.06.2025 апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» залишив без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/14996/24 залишив без змін.
Отже, 05.06.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 у справі №910/14996/24 набрало законної сили.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 11.08.2025 відмовив у відкритті касаційного провадження у справі №910/14996/24 за касаційною скаргою АТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2025, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2025.
16.07.2025 АТ «Українська залізниця» сплатило на користь ТОВ «Трейд Індекс Компані» грошові кошти у розмірі 777 646,33 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №442879 з призначенням платежу «Забор з-но ріш Госп суд Києва від 10.03.2025 та дод ріш Госп суд Києва від 17.03.2025 у справі №910/14996/24, ТОВ «ТрейдІндексКомпані», код ЄДРПОУ 43604088, ID21431(_344_)».
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Трейд Індекс Компані» зазначає, що оскільки в межах справи №910/14996/24 нараховано та заявлено до стягнення 0,1% річних та інфляційні втрати до 31.12.2024, а сума заборгованості погашена відповідачем лише 16.07.2025, відповідно позивач має право нарахувати 3% річних та інфляційні втрати за весь період прострочення. При цьому, позивач зазначає, що оскільки строк дії договору про закупівлю №ПЗ/НХ-231188/НЮ від 14.12.2023 закінчився 31.12.2023, на правовідносини, які мають місце після цієї дати, раніше встановлене договором обмеження відсотків річних у розмірі 0,1% не поширюється.
Отже, позивач нараховує 3% річних у розмірі 10 732,85 грн за період з 01.01.2025 по 15.07.2025 та інфляційні втрати у розмірі 43 071,89 грн на суму основного боргу у розмірі 666 240,00 грн за період з 01.01.2025 по 30.06.2025.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 ГПК України).
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 4 ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Судом вище встановлено, що Господарський суд міста Києва рішенням від 10.03.2025 у справі №910/14996/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Індекс Компані» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості задовольнив повністю, зокрема, присудив до стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ТОВ «Трейд Індекс Компані» 666 240,00 грн - основного боргу; 637,11 грн - 0,1% річних; 76 844,56 грн - втрат від інфляції та 8 924,66 грн - судового збору.
Судом також встановлено, що АТ «Українська залізниця» погасило заборгованість 16.07.2025.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в межах справи №910/14996/24, керуючись положеннями п. 9.2 договору про закупівлю №ПЗ/НХ-231188/НЮ від 14.12.2023 нарахував та заявив до стягнення 0,1% річних у розмірі 637,11 грн і втрат від інфляції у розмірі 76 844,56 грн за період з 17.01.2024 по 31.12.2024.
Таким чином, позивач здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.01.2025 по дату повної оплати АТ «Українська залізниця» боргу, тобто до 15.07.2025 включно.
Так, відповідно до приписів статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, суд звертає увагу відповідача, що стаття 625 ЦК України, розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, норми розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 вказала, що норми статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
За змістом частини другої статті 625 ЦК України три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
За вказаних обставин, суд відхиляє доводи АТ «Українська залізниця» про необґрунтованість нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу за договором про закупівлю №ПЗ/НХ-231188/НЮ від 14.12.2023 після ухвалення Господарським судом міста Києва рішення у справі № 910/14996/24.
Отже, суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що їх здійснено арифметично вірно, внаслідок чого позовні вимоги ТОВ «Трейд Індекс Компані» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Індекс Компані» - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Індекс Компані» (01024, місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, будинок 7, офіс 29; ідентифікаційний код 43604088) 10 732 (десять тисяч сімсот тридцять дві) грн 85 коп. - 3% річних, 43 071 (сорок три тисячі сімдесят одну) грн 89 коп. - інфляційних втрат та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Віта БОНДАРЧУК