ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.10.2025Справа № 910/17306/21
За позовом Shakoor Capital Limited;
до 1. Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк";
2. SPV Credit Finance Limited;
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1:
1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
2. Міністерство фінансів України;
3. Національний банк України;
4. Кабінет Міністрів України;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Madison Pacific Trust Limited;
про визнання недійсним договору.
За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - фізичної особи-підприємця Сазонова Дмитра Валентиновича;
до 1. Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк";
2. UK SPV Credit Finance Limited;
про визнання недійсним договору.
За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Pala Assets Holdings Limited;
до 1. Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк";
2. UK SPV Credit Finance Limited;
про визнання недійсним договору.
За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Concorde (Bermuda) Limited (Конкорд (Бермуда) Лімітед);
до 1. Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк";
2. UK SPV Credit Finance Limited;
про визнання недійсним договору.
Суддя О. В. Мандриченко
Представники учасників справи: не викликалися.
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/17306/21 за позовом Shakoor Capital Limited до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (попередня назва Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк") та UK SPV Credit Finance Limited (попередня назва UK SPV Credit Finance plc.), в якому позивач просить суд визнати недійсним договір №63/2016 про придбання акцій від 20.12.2016, укладений між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" та UK SPV Credit Finance Limited.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.12.2021.
15.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Pala Assets Holdings Limited до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" та UK SPV Credit Finance Limited, в якому Pala Assets Holdings Limited просить суд визнати недійсним договір №63/2016 про придбання акцій від 20.12.2016, укладений між Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" та UK SPV Credit Finance Limited.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Pala Assets Holdings Limited у справі №910/17306/21 прийнято судом до свого провадження та призначено її до спільного розгляду із первісним позовом на 19.01.2022.
14.02.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла уточнена позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору фізичної особи-підприємця Сазонова Дмитра Валентиновича до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" та UK SPV Credit Finance Limited, в якому фізична особа-підприємець Сазонов Дмитро Валентинович також просить суд визнати недійсним договір №63/2016 про придбання акцій від 20.12.2016, укладений між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" та UK SPV Credit Finance Limited.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору фізичної особи-підприємця Сазонова Дмитра Валентиновича у справі №910/17306/21 до провадження, призначено розгляд позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору фізичної особи-підприємця Сазонова Дмитра Валентиновича спільно з первісним позовом на 25.05.2022.
03.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Concorde (Bermuda) Limited (Конкорд (Бермуда) Лімітед) до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" та UK SPV Credit Finance Limited, в якому заявник просить суд визнати недійсним договір №63/2016 про придбання акцій від 20.12.2016, укладений між Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" та UK SPV Credit Finance Limited.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Concorde (Bermuda) Limited (Конкорд (Бермуда) Лімітед) у справі №910/17306/21 до провадження, призначено розгляд позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Concorde (Bermuda) Limited (Конкорд (Бермуда) Лімітед) спільно з первісним позовом на 14.12.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Concorde (Bermuda) Limited (Конкорд (Бермуда) Лімітед) про витребування доказів задоволено; витребувано у Банку Англії (Bank of England) (Threadneedle St, London, EC2R 8AH) (Банку Англії (Треднідл стріт, Лондон EC2R 8AH) копію отриманого Банком Англії запиту від Національного банку України (НБУ) про визнання обміну грошових зобов'язань (bail-in) за чотирма кредитами, наданими UK SPV Credit Finance plc (UK SPV) ПриватБанку, з усіма доданими до нього документами; для виконання п.2 даної ухвали суд звернувся із судовим дорученням про отримання доказів до уповноваженого органу Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії - Royal Courts of Justice (Room E16, Strand, London WC2A 2LL); зобов'язано заявника клопотання про витребування доказів надати суду нотаріально засвідчений переклад на англійську мову таких документів:
- даної ухвали Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі №910/17306/21 (у трьох примірниках);
- запиту про міжнародну правову допомогу до уповноваженого органу Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії - Royal Courts of Justice (у двох примірниках); зобов'язано Pala Assets Holdings Limited виконати вимоги ухвали суду від 12.10.2022 щодо надання відповідей на питання, поставлених відповідачем-1 із дотриманням вимог ст.ст.10, 90 Господарського процесуального кодексу України в строк до 01.09.2024; зобов'язано Pala Assets Holdings Limited виконати вимоги ухвали суду від 12.10.2022 щодо надання відповідей на питання, поставлених відповідачем-1 із дотриманням вимог ст.ст. 10, 90 Господарського процесуального кодексу України в строк до 01.09.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 призначено підготовче засідання у справі на 25.09.2025, застосовано до Національного банку України заходи процесуального примусу, а саме: тимчасове вилучення державним виконавцем доказів для дослідження судом, вилучено у Національного банку України копії усіх документів, які надсилалися Національним банком України Банку Англії для визнання обміну грошових зобов'язань Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" за чотирма кредитами, наданими Акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" компанією UK SPV Credit Finance Limited та додатків до них (процедура bail-in), вилучення вказаних у п.3 цієї ухвали доказів доручено Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
29.08.2024 від Національного банку України надійшла заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
01.09.2025 від Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" надійшла заява про відвід судді Смирнової Ю.М. від розгляду справи №910/17306/21.
Зазначена заява про відвід мотивована тим, що постановляючи ухвалу від 27.08.2025 суддя Смирнова Ю.М. фактично вдалася до самостійного збирання доказів на підтвердження обставин справи, на які посилається один із учасників справи, який при цьому не заявляв самостійного клопотання про витребування доказів від Національного банку України, що свідчить про надання суддею переваги окремим учасникам справи, а відтак про її упередженість при розгляді даного спору, а застосовуючи заходи процесуального примусу до Національного банку України, суддя Смирнова Ю.М. без будь-яких вмотивованих на те причин вдалася до переоцінки зі спливом майже трьох років дій Національного банку України, що стосувалися виконання ухвали від 07.12.2022 про витребування доказів, а також повторного вирішення питання поважності причин ненадання Національного банку України документів, що є додатковим свідчення упередженості складу суду у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 заявлений Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" відвід судді Смирновій Ю.М. від розгляду справи визнано необґрунтованим. Самовідвід судді Смирнової Ю.М. задоволено. Матеріали справи № 910/17306/21 передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025, справу № 910/17306/21 передано на розгляд судді Алєєвій І.В. Підстава проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: задоволення відводу (самовідводу) судді відповідно до ст.35,38,39 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2025 задоволено самовідвід судді Алєєвої І.В. від розгляду справи №910/17306/21. Матеріали справи № 910/17306/21 передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025, справу № 910/17306/21 передано на розгляд судді Турчину С.О. Підстава проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: задоволення відводу (самовідводу) судді відповідно до ст.35, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 задоволено самовідвід судді Турчина С.О. від розгляду справи №910/17306/21.
Вказана ухвала мотивована тим, що у цій справі не було вирішено питання (заяву) про відвід суддею, визначеним у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, який не входить до складу суду, що розглядає справу №910/17306/21, а відтак, існування вказаних вище обставин унеможливлює розгляд матеріалів справи №910/17306/21 судом у складі судді Турчина С.О.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заява Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про відвід судді Смирнової Ю.М. від розгляду справи №910/17306/21 передана на розгляд судді Мандриченку О. В.
Згідно положень ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно із ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
На підставі вищевикладеного, судом розглянуто заяву про відвід судді Смирнової Ю.М. від розгляду справи №910/17306/21 без повідомлення учасників справи.
Суд вказує, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статтями 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв'язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Разом з тим, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності, відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії").
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії").
Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ у справах "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
Відповідно до пункту 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 18.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки (вчиненні певних (процесуальних) дій, які б свідчили про його упередженість) при вирішенні такої справи.
Частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.
Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Зазначена заява про відвід мотивована тим, що постановляючи ухвалу від 27.08.2025 суддя Смирнова Ю.М. фактично вдалася до самостійного збирання доказів на підтвердження обставин справи, на які посилається один із учасників справи, який при цьому не заявляв самостійного клопотання про витребування доказів від Національного банку України, що свідчить про надання суддею переваги окремим учасникам справи, а відтак про її упередженість при розгляді даного спору, а застосовуючи заходи процесуального примусу до Національного банку України, суддя Смирнова Ю.М. без будь-яких вмотивованих на те причин вдалася до переоцінки зі спливом майже трьох років дій Національного банку України, що стосувалися виконання ухвали від 07.12.2022 про витребування доказів, а також повторного вирішення питання поважності причин ненадання Національного банку України документів, що є додатковим свідчення упередженості складу суду у даній справі.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Відповідно до ст.38 Господарського процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Частиною 7 ст.39 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
З наведеного вбачається, що заява Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про відвід судді Смирнової Ю.М. від розгляду справи №910/17306/21 зводиться до незгоди з процесуальним рішенням, а саме ухвалою суду від 27.08.2025, якою суд застосував до Національного банку України заходи процесуального примусу, а саме: тимчасове вилучення державним виконавцем доказів для дослідження судом.
Таким чином, обставини, наведені Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" у заяві про відвід судді Смирнової Ю.М. від розгляду справи №910/17306/21, не є належними та достатніми у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу, а тому суд доходить висновку про необґрунтованість поданої заяви про відвід.
Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Смирнової Ю.М. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід судді не вбачається.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про відвід судді Смирнової Ю.М. від розгляду справи №910/17306/21.
На підставі викладеного та керуючись ст. 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про відвід судді Смирнової Ю.М. від розгляду справи №910/17306/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Мандриченко