ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.09.2025Справа № 910/8647/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вугільна компанія Оптенерготорг»
про стягнення 76 253 588,29 грн.
за участю представників:
від позивача: Гаврись Я.Б.
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «Центренерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вугільна компанія Оптенерготорг» про стягнення 76 253 588,29 грн. попередньої оплати.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 04.01.2024 № 111/2 в частині поставки товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.08.2025.
Відповідно до повідомлення про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 14.07.2025 о 20:43.
Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до частини 6 вказаної статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала про відкриття провадження у даній справі належним чином вручена відповідачу 15.07.2025.
Для реалізації сторонами своїх процесуальних прав підготовче засідання неодноразово відкладалось.
У підготовчому засіданні 09.09.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23.09.2025.
Представник відповідача у судове засідання 23.09.2025 не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Відповідачем відзив суду не надано, позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Сторонами у справі 04.01.2024 укладено договір поставки вугілля № 111/2 (далі договір), за умовами пункту 1.1 якого відповідач зобов'язався поставити (передадати) у власність позивача вугільну продукцію (далі вугілля), а позивач - оплатити її вартість.
Відповідно до пункту 1.2 договору, необхідні відомості вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору (далі - специфікації).
Пунктами 2.2. та 2.5. договору передбачено, що узгоджений сторонами у відповідній специфікації обсяг вугілля постачається окремими партіями. Партією вугілля вважається вироблений і відвантажений на адресу вантажоотримувача за певний проміжок часу обсяг вугілля. Право власності на вугілля від відповідача до позивача переходить після підписання сторонами акту приймання - передачі вугілля згідно з умовами договору.
Умовами пункту 3.6 договору визначено, що результати приймання вугілля в місці надходження використовуються для виконання умов договору, відображаються в актах звіряння кількості і якості та актах приймання-передачі вугілля.
Відповідно до пункту 4.1 договору, кількість (маса) поставленого по договору вугілля може відхилятись (бути більшою або меншою) від вказаної у відповідних специфікаціях не більше ніж на 5 %, але в будь-якому випадку - в межах загальної суми договору.
Згідно з пунктом 6.1 договору (в редакції додаткової угоди від 22.04.2024 № 2), загальна сума договору складається з визначеної відповідно до умов договору фактичної вартості поставленого вугілля, вартості доставки вугілля від залізничної станції відправлення до залізничної станції призначення територією України (далі - вартість доставки) у випадку її оплати відповідачем і відшкодування позивачем, ПДВ у випадку його нарахування та не може перевищувати 150 000 000,00 грн.
Відповідно до пункту 11.1 (в редакції додаткової угоди від 24.12.2024 № 4), договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 30.04.2025, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами, у межах дії договору, підписано три специфікації, зокрема, 04.01.2024 - № 1, 06.08.2024 - № 2 та 22.08.2024 - № 3.
Відповідно до специфікації № 1 відповідач зобов'язався поставити позивачу 5 тисяч тон вугілля, згідно зазначеного асортименту, у строк з 04 січня 2024 року по 15 березня 2024 року.
Відповідно до специфікації № 2 (в редакції додаткової угоди від 13.03.2025 № 5), відповідач зобов'язався поставити позивачу 10 тисяч тон вугілля, згідно зазначеного асортименту, у строк з 07 серпня 2024 року по 31 березня 2025 року.
Відповідно до специфікації № 3 (в редакції додаткової угоди від 24.12.2024 № 4), відповідач зобов'язався поставити позивачу 10 тисяч тон вугілля, згідно зазначеного асортименту, у строк з 23 серпня 2024 року по 31 березня 2025 року.
Відповідачем виставлено позивачу рахунки на оплату від 05.01.2024 № 1 на суму 25 380 000,00 грн., від 06.08.2024 № 27 на суму 9 999 720,00 грн., від 16.08.2024 № 31 на суму 2 005 020,00 грн. , від 22.08.2024 № 33 на суму 38 755 260,00 грн. та від 22.08.224 № 34 на суму 50 760 000,00 грн.
Позивач здійснив попередню оплату товару у загальному розмірі 127 058 602,08 грн., що підтверджується платіжними інструкціями від 05.01.2024 № 68 на суму 25 380 000,00 грн., від 02.05.2024 № 1280 на суму 158 602,08 грн., від 06.08.2024 № 2355 на суму 9 999 720,00 грн., від 16.08.2024 № 2445 на суму 2 005 020,00 грн., від 22.08.2024 № 2506 на суму 38 755 260,00 грн. та від 23.08.2024 № 2507 на суму 50 760 000,00 грн.
Враховуючи умови договору та специфікацій, відповідач був зобов'язаний здійснити поставку товару за специфікацією № 1 у строк до 15 березня 2024 року, за специфікаціями № № 2 та 3 - до 31 березня 2025 року.
На виконання умов договору та специфікацій, відповідачем здійснено часткову поставку товару кількістю 11 673,70 тон загальною вартістю 56 075 960,35 грн., що підтверджується актами приймання-передачі від 15.01.2024 № № 1-ОЕТ/2 та 2-ОЕТ/2, від 29.02.2024 № 125/ОПТ, від 12.03.2024 № 148/ОПТ, від 04.09.2024 №3-ОЕТ/2, від 16.09.2024№4-ОЕТ/2, від 18.09.2024 №5-ОЕТ/2, від 30.09.2024 №6-ОЕТ/2, від 03.10.2024 №7-ОЕТ/2, від 18.11.2024 №8-ОЕТ/2, від 26.12.2024 №9-ОЕТ/2, від 30.12.2024 №10-ОЕТ/2, від 09.01.2025 №11-ОЕТ/2, від 16.01.2025 №12-ОЕТ/2, від 29.01.2025 №13-ОЕТ/2, від 25.02.2025 №14-ОЕТ/2, від 28.02.2025 №15-ОЕТ/2, від 11.03.2025 №16-ОЕТ/2, від 31.03.2025 №17-ОЕТ/2 та від 04.04.2025 №18-ОЕТ/2.
Позивач, у зв'язку із частковою поставкою товару, 06.05.2025 направив відповідачу вимогу від 05.05.2025 № 06/1732, якою вимагав здійснити повернення попередньої оплати у розмірі 70 982 641,73 грн.
Судом встановлено, що з урахуванням строків, визначених сторонами у специфікаціях (в редакціях додаткових угод), на момент направлення позивачем відповідачу вимоги, строк поставки товару за договором настав (кінцевий термін виконання - 31.03.2025, прострочення почалось з 01.04.2025).
Відповідно до абзаців 2 та 3 пункту 7.2 договору, якщо розмір визначеної відповідно до умов договору фактичної вартості вугілля, поставленого по відповідній специфікації, виявиться меншим від розміру здійсненої позивачем попередньої оплати за це вугілля, різниця між фактичною вартістю вугілля і попередньою оплатою зараховується як попередня оплата по наступних специфікаціях у випадку їх укладання або повертається відповідачем протягом 20 банківських днів з кінцевої дати складання актів приймання-передачі вугілля по відповідній специфікації якщо наступні специфікації не укладались.
Відповідач протягом 1 банківського дня після закінчення вказаного в специфікації строку (терміну) поставки повертає позивачу попередню оплату в повному обсязі якщо поставка вугілля в вказаний в відповідній специфікації строк (термін) не здійснювалась.
Доказів поставки відповідачем товару у повному обсязі чи повернення попередньої оплати у розмірі 70 982 641,73 грн. грн. матеріали справи не містять.
Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 70 982 641,73 грн. попередньої оплати підлягає задоволенню повністю.
Крім того, за невиконання умов договору щодо поставки повного обсягу товару, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, нараховану за період часу з 01.04.2025 по 30.06.2025 у розмірі 2 740 487,19 грн.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 9.13 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання по поставці (передачі) вугілля позивач має право стягнути з відповідача пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості вугілля, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням встановлених судом дат прострочення, у межах періоду розрахунку позивача, суд встановив, що позовні вимоги, в частині стягнення пені підлягають повному задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 525 077,08 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2 005 382,29, за прострочення повернення попередньої оплати, нарахованих за період часу з 02.04.2025 по 30.06.2025.
Судом встановлено, що позивачем не вірно визначено початок періоду нарахування прострочення повернення попередньої оплати за специфікацією № 2. Під час визначення початку прострочення позивач керується абзацом 3 пункту 7.2 договору. Проте, до зобов'язань з поставки товару за специфікацією № 2 застосовується абзац 2, а не 3 пункту 7.2 договору, оскільки за цією специфікацією було здійснено часткове постачання товару.
Відповідно до абзацу 2 пункту 7.2 договору, якщо розмір визначеної відповідно до умов договору фактичної вартості вугілля, поставленого по відповідній специфікації, виявиться меншим від розміру здійсненої позивачем попередньої оплати за це вугілля, різниця між фактичною вартістю вугілля і попередньою оплатою зараховується як попередня оплата по наступних специфікаціях у випадку їх укладання або повертається відповідачем протягом 20 банківських днів з кінцевої дати складання актів приймання-передачі вугілля по відповідній специфікації якщо наступні специфікації не укладались.
Дата останнього акту приймання-передачі партії вугільної продукції за специфікацією № 2 є 04.04.2025.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти за недопоставлений товар за специфікацією № 2 у розмірі 20 222 641,73 грн. до 02.05.2025. Прострочення почалось з 03.05.2025.
Здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, з урахуванням встановлених судом дат прострочення, у межах періоду розрахунку позивача, суд встановив, що позовні вимоги, в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 860 836,44 грн. та 473 550,89 грн. відповідно.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вугільна компанія Оптенерготорг» (03150, місто Київ, вулиця Ділова, будинок 6, офіс 26; ідентифікаційний код 43050814) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, Обухівський район, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49; ідентифікаційний код 22927045) 70 982 641,73 грн. основного боргу, 2 740 487,19 грн. пені, 1 860 836,44 грн. інфляційних втрат, 473 550,89 грн. трьох відсотків річних та 847 840,00 грн. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 02.10.2025.
Суддя Т.Ю. Кирилюк