25.09.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/610/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В.,
секретар судового засідання Матенчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Конюка Івана Богдановича
до відповідача Фізичної особи-підприємця Шинтака Ігоря Івановича
про стягнення заборгованості у сумі 132 000 грн,
за участю: представника позивача Зітинюк Р. Д.,
Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 25.09.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору.
Фізична особа-підприємець Конюк Іван Богданович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шинтака Ігоря Івановича про стягнення заборгованості у сумі 132 000 грн.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою суду від 19.05.2025 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 17.06.2025, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
Судові засідання неодноразово відкладалися за клопотаннями відповідача та позивача.
Сторін належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи по суті.
Явка в судове засідання представника позивача підтверджують наведений факт.
Що стосується відповідача, то процесуальні документи (ухвала від 19.05.2025 про відкриття провадження, ухвала повідомлення про судове засідання від 17.06.2025, які направлялися на його адресу повернулися до суду з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Однак, ухвалу повідомлення про судове засідання від 17.07.2025 та ухвалу повідомлення про судове засідання від 28.08.2025 відповідачу вручено, про що у рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу Укрпошти свідчить підпис отримувача у графі "Розписка про одержання".
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата за адресою місцезнаходження, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи; беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, відсутність підстав для відкладення судового засідання, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі відповідача на підставі наявних у суду матеріалів.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Позиції сторін.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те що, між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості про поставку товарів, згідно із якою позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату у сумі 132 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №69 від 25.11.2024. Однак, відповідач товар не поставив, сплачені грошові кошти не повернув.
У судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задоволити позов, а також стягнути з відповідача суму судового збору.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.
25.09.2025 на електронну адресу суду надійшла заява відповідача від 24.09.2025 про відкладення розгляду справи не підписана ЕЦП.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між ФОП Конюком І. Б. (надалі позивач) та ФОП Шинтаком І. І. (надалі відповідач) було досягнуто домовленості про поставку товарів (гранул наливних в біг-бегах).
Згідно рахунку-фактури №8 від 25.11.2024 на поставку товару (паливні гранули з деревини) позивач повинен був здійснити попередню оплату на суму 132 000 грн.
Згідно із платіжною інструкцією №69 від 25.11.2024 позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 132 000,00 грн.
У претензії від 25.04.2025 зазначено, що станом на 25.04.2025 жодного товару ФОП Шинтаком І. І. не поставлено, у зв'язку із чим позивач просить повернути сплачені ним кошти.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі домовленості про поставку товарів, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч. 1. ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено судом вище, позивач (покупець) здійснив оплату товару на загальну суму 132 000 грн.
Оскільки оплата за товар позивачем здійснена у повному обсязі, то до покупця перейшло право власності на товар, у відповідача згідно із домовленістю виникло зобов'язання із забезпечення передачі позивачу всього обсягу оплаченого товару.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не здійснив поставку гранул паливних в біг-пакетах на загальну суму 132 000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідачем позовні вимоги не спростовані, доказів передачі позивачу ним товару або повернення позивачу перерахованої суми вартості непереданого товару, а також обґрунтованого (підтвердженого належними доказами) контррозрахунку заявленої до стягнення суми суду не надано.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості непоставленого товару, який був оплачений позивачем, є правомірними.
Висновок суду.
У контексті наведеного позов підлягає задоволенню.
Судові витрати.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи той факт, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір в сумі 3 028 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 165, 202, 236, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Фізичної особи-підприємця Конюка Івана Богдановича до відповідача Фізичної особи-підприємця Шинтака Ігоря Івановича про стягнення заборгованості у сумі 132 000 грн - задоволити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шинтака Ігоря Івановича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Конюка Івана Богдановича ( АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_2 ) 132 000 (сто тридцять дві тисячі) грн попередньої оплати та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 02.10.2025.
Суддя Т. В. Стефанів