Ухвала від 02.10.2025 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02.10.2025 Справа № 905/169/25 (226/2117/24)

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519)

про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати,-

Суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Господарського суду Донецької області на стадії розпорядження майном знаходиться справа № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; на офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» за №75623 від 26.03.2025.

Від Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла цивільна справа № 226/2117/24 (№ провадження 2/932/301/25) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» про стягнення заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні для розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (вх.№ 3930/25).

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи № 905/169/25 (226/2117/24) та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.06.2025 передано на розгляд судді Величко Н.В.

Відповідно до частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.

Розглянувши подані матеріали, суд визнає їх такими, що не відповідають процесуальним вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а відтак суд на підставі статті 174 цього Кодексу залишає таку позовну заяву без руху, з наступних підстав.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Згідно з частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити між іншим зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п.3); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (п.5); відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (п. 6); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (п.9).

Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст. 163 ГПК України).

У позовній заяві позивач визначив ціну позову - 121120 грн. Водночас зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь позивача заборгованості по заробітній платі - 250000 грн., по тимчасовій непрацездатності - 50000 грн., компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати - 100000 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - 121120 грн., що не відповідає визначеній позивачем ціні позову.

При цьому, позивачем зазначено приблизний підрахунок суми, яку необхідно стягнути з відповідача, однак він не може вважатися обґрунтованим, бо не відображає обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди, відображення проведених оплат, тощо.

Отже, обґрунтований розрахунок позовних вимог вимагає посилання на первинні документи. Такі посилання слід пов'язувати з відповідними юридичними фактами, які мали місце і впливали на розмір суми боргу, з обов'язковим зазначенням часу їх настання.

Відсутність такого розрахунку позбавляє суд можливості перевірити правильність такого нарахування.

За висновком суду, позивачем порушено вимоги пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України та статті 163 ГПК України, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються.

Частиною 2 статті 164 цього Кодексу встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За твердженням позивача, на час звільнення відповідач не виплатив заборгованість по заробітній платі.

У позовній заяві зазначено, що позивач перебував у трудових відносинах із ТОВ «Краснолиманське» з 21.11.2019 по 31.05.2021 та з 08.06.2022 по 14.08.2024. Був звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗПП України.

За твердженням позивача, на час звільнення відповідач не виплатив заборгованість по заробітній платі.

Так, зі змісту позовної не надається за можливе встановити дату фактичного розрахунку колишнього роботодавця із позивачем або відомостей про відсутність взагалі такого розрахунку з позивачем, що в свою чергу має визначальне при судовому розгляді даної категорії справ.

Так, позивачем не надано до позовної заяви жодного доказу в підтвердження того, що товариство не розрахувалося з ним.

Згідно ст. 233 КЗпП України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Згідно до ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

До позовної заяви не надано письмових доказів, з якого часу особа дізналась про порушення свого права.

Також у позовній заяві відсутні відомості щодо того, що позивач звертався до відповідача з вимогою добровільно виплатити йому заборгованість.

Ані у позовній заяві, ані окремим документом не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Отже, позовна заява не відповідає також вимогам п.п. 5, 6, 8, 9 ч. 3 ст. 162 та ч. 2 ст. 164 ГПК України.

Позивач у п.2 прохальної частини позовної заяви просить витребувати у відповідача довідку про заборгованість по заробітній платі, довідку про помісячне нарахування цієї заборгованості, довідку про середній заробіток позивача перед звільненням, довідку про заборгованість по виплатам допомоги по тимчасовій непрацездатності. Вимога обґрунтовано тим, що відповідач таких відомостей не надає, а тому необхідно витребувати їх судом. Інших підстав та обґрунтування вимоги про витребування документів позовна заява не містить.

Частинами 1, 2 статті 81 ГПК України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Натомість позивачем не зазначено вжиті заходи для отримання цих доказів самостійно та причини неможливості їх отримати, не подано доказів на підтвердження вжиття особою, яка подає клопотання, заходів для самостійного отримання відповідних відомостей.

За приписами частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведені обставини та беручи до уваги, що приписи статті 174 ГПК України мають імперативний характер, суд залишає позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№ 3930/25) без руху та встановлює позивачу десятиденний строк на усунення виявлених недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що згідно з частинами 3, 4 статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на обставини, пов'язані з військовою агресією Російської Федерації проти України, продовження воєнного стану в України, що триває до тепер, а також продовження у зв'язку з цим особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області, запровадженого розпорядчими актами керівництва суду (рішення зборів суддів Господарського суду Донецької області №2 від 13.06.2022, розпорядження від 25.05.2023 № 6-р “Про організацію роботи Господарського суду Донецької області», розпорядження від 28.05.2024 № 4-р “Про визначення алгоритму дій під час повітряної тривоги»), позовні матеріали перевірені у розумний строк.

Керуючись частинами 1, 2 статті 174, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати (вх.№ 3930/25).

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення виявлених недоліків шляхом подання до господарського суду уточненої позовної заяви з зазначенням у ній всіх відомостей, визначених у частині 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, з додаванням до неї всіх можливих доказів на підтвердження аргументів, докази їх (уточненої позовної заяви з додатками) надсилання відповідачу на актуальну адресу (84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хортицька, 87б) з описом вкладення або в його зареєстрований електронний кабінет в системі "Електронний суд".

Звернути увагу позивача, що згідно з частинами 3, 4 статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання - 02.10.2025 та оскарженню не підлягає.

Суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суддя Н.В. Величко