вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про розгляд усної заяви про відвід судді
01.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4854/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши без участі (виклику) представників сторін усну заяву представника відповідача про відвід судді у справі
за позовом Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Сталеварів, будинок 14; ідентифікаційний код 00130926)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Валеобуд" (51900, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, проспект Перемоги, будинок 29, квартира 535; ідентифікаційний код 42591801)
про стягнення штрафних санкцій за договором підряду №430823 від 22.08.2023 у загальному розмірі 670 186, 74 грн
28.08.2025 до господарського суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валеобуд" (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій за договором підряду №430823 від 22.08.2023 у загальному розмірі 670 186, 74 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між судцями від
28.08.2025 справу №904/4854/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
02.09.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 24.09.2025.
24.09.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Дєлова В.В. - надійшло клопотання (вх. суду №41783/25 від 24.09.2025) про відкладення розгляд справи у підготовчому засіданні на більш пізню дату та продовження відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву.
Також 24.09.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Дєлова В.В. - надійшла заява (вх. суду №41802/25 від 24.09.2025) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
Крім того 24.09.2025 до господарського суду від представника відповідача - адвоката Цаплін Є.К. надійшло клопотання (вх. суду №41753/25 від 24.09.2025) про надання часу на ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання на іншу дату.
24.09.2025 у підготовче засідання з'явилися повноважні представник позивача (в режимі відеоконференції) та відповідача.
24.09.2025 у вказаному підготовчому засіданні представником відповідача - адвокатом Дєловим В.В. - повідомлено суд, що відповідач розірвав договір про надання правничої (правової) допомоги з адвокатом Цаплін Є.К., а тому представництво інтересів відповідача у даній справі буде здійснюватися адвокатом Дєловим В.В.
Крім того, у підготовчому засіданні 24.09.2025 представник відповідача - адвокат Дєлов В.В. - клопотав перед судом про задоволення поданого ним раніше клопотання про відкладення судового засідання та поновлення строку на подачу відзиву до суду.
Представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання, оскільки вважає, що це є затягуванням судового процесу з боку відповідача.
Суд, заслухавши думку представника позивача та позицію представника відповідача, протокольно задовольнив клопотання представника відповідача щодо відкладення підготовчого судового засідання, а вирішення інших клопотань представника відповідача призначив до розгляду у наступному підготовчому засіданні.
24.09.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання у справі на
01.10.2025 о 12:00 год. Призначено клопотання відповідача в частині (вх. суду №41783/25 від 24.09.2025) поновлення строку на подачу відзиву до суду до розгляду у підготовчому засіданні на 01.10.2025 о 12:00 год. Зобов'язано представника відповідача до 29.09.2025 (включно) подати до господарського суду письмові пояснення щодо неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом.
29.09.2025 до господарського суду від адвоката Цаплін Є.К. надійшла заява (вх. суду №42419/25 від 29.09.2025) про припинення участі адвоката у справі, відповідно до якої він повідомив суд між ним та відповідачем у справі був укладений договір про надання правових послуг адвоката. Згодом, на адресу адвоката надійшов письмовий лист від відповідача про відмову від послуг адвоката Цаплін Є.К., у зв'язку із чим договір про надання правових послуг адвоката вважається припиненим з 29.09.2025. З урахуванням викладеного адвокат Цаплін Є.К. просить суд прийняти до відома факт припинення його повноважень як адвоката (представника відповідача) у справі. Вважати його участь у справі припиненою з дати подання цієї заяви. У подальшому судові документи, виклики та повідомлення на адресу адвоката Цаплін Є.К. не направляти.
29.09.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх .суду №42461/25 від 29.09.2025) про поновлення та продовження строків на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якої він просить суд поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Валеобуд" процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валеобуд" про стягнення штрафних санкцій за договором підряду № 430823 від 22.08.2023 у загальному розмірі 670 186,74 грн, а також продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю "Валеобуд" процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (на строк достатній для написання відзиву).
01.10.2025 у підготовче засідання з'явилися повноважні представник позивача (в режимі відеоконференції) та відповідача.
У вказаному підготовчому засіданні суд приступив до виконання завдань підготовчого засідання, передбачених статтею 182 Господарського процесуального кодексу України.
01.10.2025 у підготовчому засіданні господарським судом відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача у поновленні строку на подачу відзиву до суду з огляду на недотримання останнім приписів частини 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Представником відповідача одночасно із заявою про поновлення строку на подачу відзиву не було подано до суду відзив на позовну заяву, хоча у тексті заяви представника така вимога закону процитована, а отже відмова суду обґрунтована імперативними вимогами процесуального закону.
Продовжуючи виконання завдань підготовчого засідання, передбачених статтею 182 Господарського процесуального кодексу України, судом поставлено питання представникам сторін щодо невирішених судом заяв та клопотань у підготовчому засіданні.
Представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання додаткових письмових пояснень по справі.
01.10.2025 у підготовчому засіданні господарським судом відмовлено у задоволенні усного клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання з огляду на його необґрунтованість, судом роз'яснено, що відповідач (його представник) не обмежений правом надавати письмові пояснення по справі на будь-якій стадії судового процесу.
В подальшому представником відповідача було знову заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання додаткових доказів по справі.
Суд за фактом даного клопотання протокольно виніс зауваження представнику відповідача з огляду на те, що вказане клопотання щодо відкладення судового засідання вже було розглянуто і вирішено судом, а повторне заявлення такого клопотання може бути розцінені судом, як зловживання процесуальними правами.
У зв'язку із вказаним представником відповідача усно заявлено про відвід судді Іванової Т.В.
Вказана усна заява про відвід судді обґрунтована представником відповідача упередженим на його думку ставленням суду до представника, з огляду на наступне:
- судом не поновлено процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
Проаналізувавши усну заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Валеобуд" - адвоката Дєлова В.В. - про відвід судді Іванової Т.В.. господарський суд зазначає наступне.
Частинами 1-3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Положеннями частини 7 статті 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання у справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом (частини 8, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статей 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв'язку з цим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати
можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було унормовано у статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь- яким сумнівам щодо безсторонності судді.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11. 2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
При вирішенні справи "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
При вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися у неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.
Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.
В частині четвертій статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Аналіз зазначених норм надає підстави для висновку, що відвід повинен бути вмотивованим і що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, а не пункту 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 21.04.2020 у справі № 910/5851/19.
Господарський суд зазначає, що вчинення судом процесуальних дій на виконання вимог Господарського процесуального кодексу України, а саме: перевірка та встановлення повноважень представника відповідача, строку їх дії; відмова у поновленні процесуального строку на подання відповіді на відзив, з огляду на положення частини 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України; відмова у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого провадження з метою надання додаткових пояснень по справі, з огляду на необмежене право відповідача (його представника) надавати письмові пояснення по справі на будь якій стадії судового процесу, представником відповідача - адвокатом Дєлова В.В. сприйнято як упереджену поведінку суду.
Вказані обставини представником відповідача ані нормативно, ані документально не підтверджені.
Положення пункту 5 частини першої та частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України вказують на те, що самі по собі процесуальні дії та рішення судді, прийняті у даній справі, не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення суддею саме необ'єктивності чи упередженості при розгляді даної справи. Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Таких доказів відповідачем до заяви надано не було.
Заявлена представником відповідача усна заява про відвід судді не містить обгрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості судді Іванової Т.В. та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Наведені позивачем доводи щодо сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді Іванової Т.В. мають суб'єктивний характер, оскільки жодного прикладу чи факту вчинення дій, які б свідчили про упередженість судді чи ставили б під сумнів безсторонність судді, не наведено.
У контексті заявленого усного клопотання суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін;
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, доводи, викладені представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Валеобуд" - адвокатом Дєловим В.В. - в усній заяві про відвід судді Іванової Т.В., мають суб'єктивний для відповідача характер, є незгодою з процесуальними рішеннями судді та не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді, оскільки кожна справа вирішується судом виключно на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а відтак вказаний відвід є необґрунтованим. Мотиви, викладені в усному клопотанні, є власними судженнями та суб'єктивними припущеннями сторони.
Оскільки представником відповідача усна заява про відвід судді Іванової Т.В. заявлена 01.10.2025, у день судового засідання у справі №904/4854/25, тобто пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, суд на підставі приписів частини 2 пункту 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про те, що заява відповідача про відвід судді Іванової Т.В, не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.
З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку про необґрунтованість, недоведеність належними та допустимими доказами доводів усної заяви представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Валеобуд" - адвоката Дєлова В.В. - про відвід судді Іванової Т.В., заявленої в судовому засіданні 01.10.2025 у справі 904/4854/25, а тому відмовляє у задоволенні вказаної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні усної заяви представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Валеобуд" - адвоката Дєлова В.В. - про відвід судді Іванової Т.В., оголошеного в судовому засіданні 01.10.2025, - відмовити за необґрунтованістю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 01.10.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Т.В. Іванова