вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3849/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу (рамковий) №126/ПГ-3825-К від 25.01.2023 у загальному розмірі 42 954,16 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (подано через систему "Електронний суд"), у якій просить стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ" (далі - відповідач) заборгованість за договором постачання природного газу (рамковий) №126/ПГ-3825-К від 25.01.2023 у загальному розмірі 42 954,16 грн., з яких: пеня у розмірі 33 794,43 грн., 3% річних у розмірі 2 263,78 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 895,95 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Ухвалу суду від 21.07.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 21.07.2025 (о 19:57 год.), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 83).
Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 06.08.2025. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу (рамковий) №126/ПГ-3825-К від 25.01.2023 щодо здійснення розрахунку за переданий природний газ, згідно актів приймання-передачі природного газу у встановлений договором строк, у зв'язку з чим позивач на прострочені платежі нарахував заявлені до стягнення суми інфляційних втрат, 3% річних та пені.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як убачається з матеріалів справи, 25.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - постачальник, позивач) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ" (далі - споживач, відповідач) було укладено договір постачання природного газу (рамковий) №126/ПГ-3825-К (далі - договір).
Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити відповідачу - споживачеві природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.3 договору газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб в якості палива та/або в якості сировини, а не для продажу.
В п. 1.8 договору зазначено перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку споживача.
В порядку п. 2.1 договору встановлено, що постачання газу споживачу здійснюється протягом періоду дії цього Договору на підставі підписаних сторонами додаткових угод до договору, які є його невід'ємними частинами. В додаткових угодах зазначається період та обсяг постачання, ціна постачання газу та порядок проведення розрахунків.
Відповідно до п. 2.6 договору приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печатковю (за наявності) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу та його вартість.
Згідно з п. 3.1 договору ціна за 1000 куб. м газу, що постачається постачальником споживачу, строк та порядок проведення розрахунків визначаються в окремих додаткових угодах до даного договору, які є невід'ємними частинами даного договору.
Пунктом 3.3 договору визначено, що до ціни газу визначеної додатковими угодами до договору, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи. Тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи встановлюється відповідними постановами НКРЕКП та зазначається у додаткових угодах до даного договору, згідно з якими споживач замовляє обсяг газу на відповідний газовий місяць.
Згідно з п. 3.4 та 3.5 договору споживач самостійно розраховує суму за газ і забезпечує оплату в строки, передбачені умовами, що визначаються в окремих додаткових угодах до даного договору. Додатково до ціни газу, розрахованої та сплаченої згідно з пунктом 3.4 договору, споживач зобов'язується оплатити постачальнику витрати, що виникли в наслідок перевищення або недобору споживачем запланованих обсягів постачання газу на відповідний розрахунковий період згідно з п. 2.1 договору більше ніж 10 %.
Відповідно до п. 3.6 договору остаточний розрахунок за фактично поставлений газ (в тому числі оплата вартості місячного небалансу та вартості відхилення від замовленого обсягу послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками (за наявності) та діє у частині постачання природного газу до 31.12.2023, а в частині розрахунків між сторонами - до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (11.1, 11.2 договору).
Між сторонами у справі була укладена додаткова угода від 26.01.3023 № 1 до договору (далі - додаткова угода), відповідно до умов якої замовлений обсяг постачання газу у лютому 2023 році становить 45,000 тис.куб.м, у тому числі по точках виходу з газотранспортної системи: точка виходу Дніпрогаз - 45,000 тис.куб.м. (п. 1 додаткової угоди).
Відповідно до п. 3 додаткової угоди ціна постачання газу за 1000 куб.м, споживачу на період постачання природного газу вказаний в п.1 цієї додаткової угоди становить 19 233,00 грн., крім того ПДВ (20%) - 3 846,60 грн., всього разом з ПДВ 23 079,60 грн.
Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, сплата якого передбачена п. 3.3. договору, встановлено Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 в розмірі 136,576 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб.м. на добу (п. 4 додаткової угоди).
У відповідності до п. 5 додаткової угоди споживач зобов'язався сплатити за цією додатковою угодою за 1000 куб.м. газу вартість, яка складається з ціни, визначеної у п. 3 цієї додаткової угоди та тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, визначеного у п. 4 цієї додаткової угоди.
Згідно з п. 7 додаткової угоди сума платежу за розрахунковий період та вартістю 1000 куб.м. газу, визначеної у п. 5 цієї додаткової угоди.
На виконання умов зазначеного договору, позивач, у періоди лютий-квітень 2023, січень-квітень 2024, листопад 2024 - березень 2025, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 853 646,26 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.
Так, обсяги, ціна та строки оплат зазначені в додаткових угодах до Договору, а вартість зазначена в актах приймання-передачі природного газу:
- Поставка лютого 2023: Додаткова угода від 26.01.2023 № 1 до договору № 126/ПГ-3825-К та акту приймання передачі природного газу від 28.02.2023 № 2350;
- Поставка березня 2023: Додаткова угода від 24.02.2023 № 2 до договору № 126/ПГ-3825-К та акту приймання передачі природного газу від 31.03.2023 № 5035;
- Поставка січень 2024: Додаткова угода від 23.01.2024 № 5 до договору № 126/ПГ-3825-К та акту приймання передачі природного газу від 31.01.2024 № 68;
- Поставка лютий 2024: Додаткова угода від 25.01.2024 № 6 до договору № 126/ПГ-3825-К та акту приймання передачі природного газу від 29.02.2024 № 2227;
- Поставка березень 2024: Додаткова угода від 23.02.2024 № 7 до договору № 126/ПГ-3825-К та акту приймання передачі природного газу від 31.03.2024 № 5687;
- Поставка листопад 2024: Додаткова угода від 24.10.2024 № 12 до договору № 126/ПГ-3825-К та акту приймання передачі природного газу від 30.11.2024 № 19944;
- Поставка грудень 2024: Додаткова угода від 25.11.2024 № 13 до договору № 126/ПГ-3825-К та акту приймання передачі природного газу від 31.12.2024 № 21978;
- Поставка січень 2025: Додаткова угода від 20.12.2024 № 14 до договору № 126/ПГ-3825-К та акту приймання передачі природного газу від 31.01.2025 № 46;
- Поставка лютий 2025: Додаткова угода від 23.01.2025 № 15 до договору № 126/ПГ-3825-К та акту приймання передачі природного газу від 28.02.2025 № 2507;
- Поставка березень 2025: Додаткова угода від 27.02.2025 № 17 до договору № 126/ПГ-3825-К та акту приймання передачі природного газу від 31.03.2025 № 4843.
Позивач зазначив, що оплату за переданий газ Відповідач здійснив повністю в розмірі 1 853 646,26 грн, але з порушенням строків, встановлених в Договорі, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 3.1 Договору та Додаткових угод.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за переданий природний газ у строк визначений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов'язання.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору постачання природного газу, строк дії договору, умови поставки та оплати, факт поставки, загальна вартість поставленого природного газу, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати, наявність підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних в заявлених до стягнення сумах.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Вказаний договір, додаткові угоди до нього та акти приймання-передачі природного газу укладено між сторонами, шляхом підписання цих документів в електронній формі електронними підписами представників.
Згідно з частиною 2 абзацу 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної договору є використання, зокрема електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.
Пунктом 12 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Разом із цим, пунктом 10.1. договору сторони визначили, що на підставі частини 3 статті 207 та статті 627 Цивільного кодексу України сторони домовилися про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов'язаних із виконанням договору.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 розділу ІІІ книги п'ятої Цивільного кодексу України.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823.
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи).
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи).
Разом із цим, на адвокатський запит представника позивача, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надано лист-відповідь від 27.06.2025 № ТОВВИХ-25-10062 щодо об'ємів спожитого відповідачем природного у червні 2023 року.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що у періоди лютий-квітень 2023, січень-квітень 2024, листопад 2024 - березень 2025, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 853 646,26 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягу, строку чи якості поставленого у спірний період позивачем природного газу; з вищезазначених Актів приймання-передачі природного газу вбачається, що акти підписані сторонами без заперечень.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань за договором.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку продавця за договором поставити природний газ відповідає обов'язок покупця оплатити вартість газу.
У відповідності до частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 3.6. договору визначено, що остаточний розрахунок за фактично поставлений природний газ (в тому числі оплата вартості місячного небалансу та вартості відхилення від замовленого обсягу послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу.
Крім того, додатковими угодами до договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених у відповідних пунктах додаткових угод, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пунктом 7.2. договору визначено, що за у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку за поставлений природний газ споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
В порушення вказаних умов договору, відповідач поставлений у періоди лютий-квітень 2023, січень-квітень 2024, листопад 2024 - березень 2025 природний газ оплатив із порушенням визначеного договором та додатковими угодами терміну.
Так, позивач посилається на те, що відповідач допустив порушення строків оплати поставленого за період у періоди лютий-квітень 2023, січень-квітень 2024, листопад 2024 - березень 2025 природного газу на загальну суму 1 853 646,26 грн, який на теперішній час є оплаченим.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з нормами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За нормою частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідач поставлений у періоди лютий-квітень 2023, січень-квітень 2024, листопад 2024 - березень 2025 природний газ оплатив у повному обсязі, але із простроченням. Вказане вбачається із банківських виписок по рахунку.
Суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Як було зазначено вище, додатковими угодами до договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених у відповідних пунктах додаткових угод, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
У зв'язку з чим за прострочення виконання зобов'язань на підставі пункту 7.2. договору, а також умов додаткових угод, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню загальний період прострочення з 27.01.2023 по 24.06.2025 в сумі 33 794,43 грн.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення (за кожним актом приймання-передачі природного газу окремо) з урахуванням фактичних дат оплат (не включаючи в період дату оплати), арифметично розрахунок проведено також вірно.
Отже, розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Відповідач контррозрахунок не надав.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 33 794,43 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача інфляційні втрати з простроченої суми за загальний період прострочення з березня 2023 року по травень 2025 року складають 6 895,95 грн.
Згідно з розрахунком позивача 3% річних з простроченої суми за загальний період прострочення з 27.01.2023 по 24.06.2025 складають 2 263,78 грн.
Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судового збору
Згідно із статтею 129 Господарського процесуально кодексу України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Враховуючи вищевикладені обставини, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ" (49101, м. Дніпро, вул. О.Кониського, буд. 5; код ЄДРПОУ 20262860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 40121452) пеню у розмірі 33 794,43 грн., 3% річних у розмірі 2 263,78 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 895,95 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано -
Суддя В.Г. Бєлік