пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
24 вересня 2025 року Справа № 903/260/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця»
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Волинській області
про скасування державної реєстрації земельної ділянки
Представники учасників справи:
від позивача: Яковчук О.Д.;
від відповідача: Кушнікова К.М.;
Встановив: 10.03.2025 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Українська залізниця» до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області в якому просять:
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292.
При обґрунтуванні позовних вимог вказує, що наявність державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує їх права на спірну земельну ділянку та унеможливлює розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292.
Ухвалою суду від 17.03.2025 (суддя Вороняк А.С.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 09.04.2024, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив, позивачу - відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 05.05.2025 (суддя Вороняк А.С.) провадження у справі за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця» до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки закрито.
Супровідним листом Господарського суду Волинської області №01-20/903/260/25/615/25 від 26.05.2025 у зв'язку з апеляційним оскарженням ухвали суду від 05.05.2025 про закриття провадження у справі матеріали справи №903/260/25 було направлено на адресу суду апеляційної інстанції.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду Волинської області від 5 травня 2025 року по справі №903/260/25 задоволено, ухвалу Господарського суду Волинської області від 05 травня 2025 року по справі №903/260/25 скасовано. Справу № 903/260/25 направлено до Господарського суду Волинської області для подальшого розгляду.
18 серпня 2025 року до Господарського суду Волинської області із Північно-західного апеляційного господарського суду було повернуто матеріали справи №903/260/25.
Відповідно до ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025, справа №903/260/25 розподілена судді Дем'як В.М.
Ухвалою суду від 20.08.2025 прийнято до розгляду справу №903/260/25 та призначено справу по суті та призначено на 15.09.2025.
28.03.2025 відповідач через систему “Електронний суд» подав відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому вказує, що для скасування державної реєстрації земельних ділянок зазначених у позові АТ “Українська залізниця» необхідні правові підстави визначені Земельним кодексом України та Законом України “Про Державний земельний кадастр», а відомості про земельну ділянку, розташовану на вул.Генерала Шухевича,126-А, м.Володимир за кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292, яка згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 286111 перебувала у власності ТзОВ “Гербор-холдінг» перенесено з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку. Звертає увагу суду, що позивачем не доведено в чому полягає незаконність дій відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення. Даний відзив з додатками долучено до матеріалів справи.
02.04.2025 позивач через систему “Електронний суд» подав відповідь на відзив в якій вказує, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 317608387) від 14.12.2022 право власності на земельну ділянку ТзОВ "Гербор-холдінг" (реєстраційний номер облікової картки 30088756) кадастровий №07:102:000:00:01:003:1292, цільове призначення для будівництва та обслуговування виробничих приміщень площею 0,7191 га скасовано, а наявність державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує права позивача, оскільки унеможливлює розпорядження вказаною земельною ділянкою. Дана відповідь на відзив з додатками долучена до матеріалів справи.
07.04.2025 відповідач через систему “Електронний суд» подав заперечення на відповідь на відзив в яких вказує, що Головне управління Держгеокадастру у Волинській області не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки жодним чином не порушило права позивача. Дані заперечення з додатками долучено до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному об'ємі та просить суд задоволити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив та просить відмовити у позові з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 28.03.2025 за вх. №01-87/1231/25.
В судовому засіданні 15.09.2025 судом відповідно до положення ст. 219 ГПК України, було відкладено для ухвалення та проголошення судового рішення на 24.09.2025 на 10 год. 00 хв.
В судовому засіданні 24.09.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:
1. Виклад позиції позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Подаючи позовну заяву до суду позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Волинської області від 10.09.2021, у справі № 903/1173/15, позовні вимоги АТ "Українська залізниця" до Володимир-Волинської міської ради, ТОВ "Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація", ТОВ "Гербор-холдінг" задоволено частково:
1)Визнано незаконним рішення Володимир-Волинської міської ради № 24/18 від 16.04.2008 "Про внесення змін до рішення міської ради № 23/26 від 27.02.2008".
2)Визнано незаконним розпорядження Володимир-Волинської міської ради № 281-РВ від 07.08.2008 "Про затвердження результатів проведеного аукціону 05.08.2008" в частині, що стосується земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А у м. Володимирі-Волинському.
3)Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А від 12.08.2008, укладений між Володимир-Волинською міською радою та АТ "Володимир-Волинська "Будмонтажмеханізація".
4)Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А від 17.07.2009, укладений між АТ "Володимир-Волинська "Будмонтнжмеханізація" та ТзОВ "Гербор-холдінг".
5)Визнано недійсним виданий ТзОВ "Гербор-холдінг" Державний акт серії ЯД № 286111 на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Генерала Шухевича, 126-А, кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 903/1173/15 Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 та рішення Господарського суду Волинської області від 10.09.2021 у справі № 903/1173/15 залишено без змін.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 317608387) від 14.12.2022 право власності на земельну ділянку ТзОВ "Гербор-холдінг" (реєстраційний номер облікової картки 30088756 ) кадастровий №07:102:000:00:01:003:1292, цільове призначення для будівництва та обслуговування виробничих приміщень площею 0,7191 га скасовано.
Однак, позивач доводить, що у публічній карті України та у відомостях про земельну ділянку ця земельна ділянка значиться під кадастровим №07:102:000:00:01:003:1292 даний запис є перешкодою для виготовлення технічної документації на земельну ділянку АТ "Українська залізниця", без скасування державної реєстрації земельної ділянки по вул. Генерала Шухевича, 126-А шляхом скасуванням кадастрового номера земельної ділянки неможливо продовжити виготовлення правовстановлюючих документів за АТ "Українська залізниця".
Враховуючи ці обставини АТ "Українська залізниця" звернулось до начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області із листом за №ДН-3-11/95 від 20.04.2023 з проханням скасувати державну реєстрацію земельної ділянки по вул. Генерала Шухевича, 126-А міста Володимира Волинського за кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292.
Інформаційним листом Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повідомило, що скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідно до частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Позивач звертає увагу суду на те, що судовим рішенням у справі №903/1173/15 не вирішено питання щодо скасування державної реєстрації на земельну ділянку, оскільки провадження у справі №903/1173/15 відкрито 06.11.2015 року, а частину десяту статті 24 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019.
Проте, слід взяти до уваги, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності право власності на земельну ділянку ТзОВ "Гербор-холдінг" (реєстраційний номер облікової картки 30088756) за кадастровим №07:102:000:00:01:003:1292, цільове призначення для будівництва та обслуговування виробничих приміщень площею 0,7191 га скасовано.
Отже, позивач доводить, що Головне управління Держгеокадастру у Волинській області відмовляється Відповідно до ч.10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:
- поділу чи об'єднання земельних ділянок;
- якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;
- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Пунктом 113 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 визначено, що Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.
Отже, після скасування права на землю органами реєстру прав, державний кадастровий реєстратор отримує в порядку інформаційного обміну інформацію про скасування права, відповідно до чого і внесе зміни до Поземельної книги.
Іншого порядку державної реєстрації, видачі державних актів чи скасування їх державної реєстрації законами України або прийнятими на їх підставі підзаконними нормативно - правовими актами, не встановлювалось.
Отже, позивач доводить, що наявність державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує права Акціонерного товариства «Українська залізниця», оскільки унеможливлює розпорядження вказаною земельною ділянкою, з огляду на те, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292 підлягає скасуванню в судовому порядку, а тому АТ «Українська залізниця» звернулась за захистом свого порушеного права до суду.
2. Заперечення відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.
У відзиві на позовну заяву відповідач не визнає позов та звертає увагу суду, на те, що Головне управління Держгеокадастру у Волинській області не було учасником у справі №903/1173/15.
Між тим, АТ «Укрзалізниця» листом від 20.04.2023 №ДН-3-11/95 звернулась на адресу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки по вул. Генерала Шухавеча, 126-А, м. Володимир за кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292.
Головне управління Держгеокадастру у Волинській області листом від 03.05.2023 №32-3-0.2-1571/2-23 повідомлено АТ «Українська залізниця», що для скасування державної реєстрації вищевказаної земельної ділянки необхідні правові підстави.
Відповідач доводить, що порядок складання видачі реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі) на умовах оренди та договорів оренди землі, затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999, який втратив чинність 03.07.2013.
До набрання чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення державного реєстру земель здійснювалося згідно Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003.
З вищевикладеного вбачається, що до 20.08.2021 видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку здійснювали оператор державного реєстру земель, а саме структурі підрозділи Центру ДЗК.
З 2013 моменту набрання чинності Закону України «Про державний земельний кадастр» державні кадастрові реєстратори, які є працівниками територіальних органів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, здійснюють лише реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі.
Відповідач, звертає увагу суду на те, що Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» є окремою юридичною особою, створене відповідно до наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.11.19997 №110 Про створення центру державних земель кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах.
Відповідно до статті 125 та частини 1,4 статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Форми держаних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договір оренди землі, затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 року, який втратив чинність 03.07.2013.
До набрання чинності Закону України « Про державний земельний кадастр» ведення державного реєстру земель здійснювалося згідно Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 зареєстровано в Міністерств Юстиції України 25.07.2003 за №641/7962 який втратив чинність 20.08.2012.
Отже, відомості про земельну ділянку розташовану на вул. Генерала Шухавеча, 126-А, м. Володимир за кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292, яка згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №286111 перебувала у власності ТзОВ «Гербор-холдінг» перенесено з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку.
Ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр», Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, інших законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Враховуючи вище викладені обставини відповідач доводить, що скасування державної реєстрації земельної ділянки зазначеної у позові АТ «Українська залізниця» необхідні правові підстави, а тому беручи до уваги те, що позивачем не доведено в чому полягає незаконність дій Головного управління, позовні вимоги є необгруваними та просить суд відмовити у позові.
3. Обставини справи встановлені судом та висновки суду.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 10.09.2021, у справі № 903/1173/15, позовні вимоги АТ "Українська залізниця" до Володимир-Волинської міської ради, ТОВ "Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація", ТОВ "Гербор-холдінг" задоволено частково. (а.с. 6-18)
1)Визнано незаконним рішення Володимир-Волинської міської ради № 24/18 від 16.04.2008 "Про внесення змін до рішення міської ради № 23/26 від 27.02.2008".
2)Визнано незаконним розпорядження Володимир-Волинської міської ради № 281-РВ від 07.08.2008 "Про затвердження результатів проведеного аукціону 05.08.2008" в частині, що стосується земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А у м. Володимирі-Волинському.
3)Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А від 12.08.2008, укладений між Володимир-Волинською міською радою та АТ "Володимир-Волинська "Будмонтажмеханізація".
4)Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А від 17.07.2009, укладений між АТ "Володимир-Волинська "Будмонтнжмеханізація" та ТзОВ "Гербор-холдінг".
5)Визнано недійсним виданий ТзОВ "Гербор-холдінг" Державний акт серії ЯД № 286111 на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Генерала Шухевича, 126-А, кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 рішення залишено без змін. (а.с. 19-30)
Постановою Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 903/1173/15 Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 та рішення Господарського суду Волинської області від 10.09.2021 у справі № 903/1173/15 залишено без змін. (а.с. 31-36 )
Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.
Суб'єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.
Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 317608387) від 14.12.2022 право власності на земельну ділянку ТзОВ "Гербор-холдінг" (реєстраційний номер облікової картки 30088756 ) кадастровий №07:102:000:00:01:003:1292, цільове призначення для будівництва та обслуговування виробничих приміщень площею 0,7191 га скасовано. (а.с. 37)
Однак, судом встановлено, що у публічній карті України та у відомостях про земельну ділянку ця земельна ділянка значиться під кадастровим №07:102:000:00:01:003:1292.
А відтак даний запис є перешкодою для виготовлення технічної документації на земельну ділянку АТ "Українська залізниця". Без скасування державної реєстрації земельної ділянки по вул. Генерала Шухевича, 126-А шляхом скасуванням кадастрового номера земельної ділянки неможливо продовжити виготовлення правовстановлюючих документів за АТ "Українська залізниця".
Між, тим судом встановлено, що рішенням у справі №903/1173/15 не вирішено питання щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером №07:102:000:00:01:003:1292, оскільки провадження у справі №903/1173/15 відкрито 06.11.2015, а частину 10 ст. 24 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом №340-IX від 05.12.2019.
Матеріалами справи підтверджується, що АТ "Українська залізниця" звернулось до начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області із листом за №ДН-3-11/95 від 20.04.2023 з проханням скасувати державну реєстрацію земельної ділянки по вул. Генерала Шухевича, 126-А міста Володимира Волинського за кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292. (а.с. 38)
Інформаційним листом Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повідомило, що скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідно до частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. (а.с.39 )
Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, останній відмовляється відповідно до ч.10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:
- поділу чи об'єднання земельних ділянок;
- якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;
- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Отже, предметом спору у даній справі є скасування державної реєстрації речових прав земельної ділянки під кадастровим №07:102:000:00:01:003:1292.
Надаючи правову оцінку цивільним правам та обов'язкам сторін за даним предметом спору суд виходив із такого.
Відповідно до ч.1, ст.5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об'єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86) та інших).
Згідно із частинами другою та третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно із статтею 79-1 ЗК України земельна ділянка формується як об'єкт цивільних прав. За змістом частин першої - п'ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Згідно із статтею 1 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VІ "Про державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до статті 15 Закону про земельний кадастр до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема, кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із статтею 16 Закону про земельний кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.
Отже, порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами, визначений статтями 116, 118, 122 ЗК України, передбачає вчинення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування відповідних дій та прийняття рішень, а саме: формування земельної ділянки, присвоєння їй кадастрового номера, надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, тощо.
У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно "суспільний інтерес"; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 10.09.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі № 903/1173/15, позовні вимоги АТ "Українська залізниця" до Володимир-Волинської міської ради, АТ "Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація", ТОВ "Гербор-холдінг" задоволено частково.
Закрито провадження у справі до відповідача-2 - АТ "Володимир-Волинська "Будмонтажмеханізація". Визнано незаконним рішення Володимир-Волинської міської ради № 24/18 від 16.04.2008 "Про внесення змін до рішення міської ради № 23/26 від 27.02.2008". Визнано незаконним розпорядження Володимир-Волинської міської ради № 281-РВ від 07.08.2008 "Про затвердження результатів проведеного аукціону 05.08.2008" в частині, що стосується земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А у м. Володимирі-Волинському. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А від 12.08.2008, укладений між Володимир-Волинською міською радою та АТ "Володимир-Волинська "Будмонтажмеханізація". Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А від 17.07.2009, укладений між АТ "Володимир-Волинська "Будмонтнжмеханізація" та ТОВ "Гербор-холдінг". Визнано недійсним виданий ТОВ "Гербор-холдінг" Державний акт серії ЯД № 286111 на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Генерала Шухевича, 126-А, кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292.
Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що у Володимир-Волинської міської ради були відсутні повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому і було відсутнє право на її відчуження АТ "Володимир-Волинська "Будмонтажмеханізація", а в АТ "Володимир-Волинська "Будмонтажмеханізація" - право на відчуження ТОВ "Гербор-холдінг" за оспорюваними договорами купівлі-продажу.
Отже, суди встановили наявність підстав для визнання недійсним рішення № 24/18 від 16.04.2008, визнання недійсним розпорядження № 281-РВ від 07.08.2008, визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 12.08.2008, 17.07.2009, визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №286111, виданого ТОВ "Гербор-холдінг".
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України, яка передбачає способи захисту прав на земельні ділянки», вбачається, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а відповідно до ч.1 ст. 155 Земельного Кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнаний недійсним або відмінений.
За положеннями частин десятої, тринадцятої статті 79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Згідно із частинами шостою - восьмою статті 16 Закону про земельний кадастр кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
У пункті 11.10 постанови від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 (провадження № 14-86цс22) Велика Палата ВерховногоСуду виснувала, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 грудня 2023 року у справах № 925/1006/22 та № 906/296/23.
У постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 370/457/20 (провадження № 61-611св23), від 10 січня 2024 року у справі № 296/888/22 (провадження № 61-9055св23), від 21 грудня 2023 року у справі № 521/8304/16 (провадження № 61-7532св23), від 22 листопада 2023 року у справі № 464/1327/21 (провадження № 61-4586св23) та інших, постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15 (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21) зазначено: якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов'язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі № 420/16521/21, від 06 грудня 2023 року у справі № 500/291/20, від 26 жовтня 2023 року справі № 240/3941/19 та інших.
Єдина, стала й уніфікована практика Верховного Суду щодо спірного питання свідчить, що визнання незаконними (протиправними) рішень органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якими порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, є належним і ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів.
Отже, оскільки рішенням Господарського суду Волинської області від 10.09.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі № 903/1173/15, позовні вимоги АТ "Українська залізниця" яке набрало законної сили встановлено, що у Володимир-Волинської міської ради були відсутні повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому і було відсутнє право на її відчуження АТ "Володимир-Волинська "Будмонтажмеханізація", а в АТ "Володимир-Волинська "Будмонтажмеханізація" - право на відчуження ТОВ "Гербор-холдінг" за оспорюваними договорами купівлі-продажу. Отже, суди встановили наявність підстав для визнання недійсним рішення № 24/18 від 16.04.2008, визнання недійсним розпорядження № 281-РВ від 07.08.2008, визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 12.08.2008, 17.07.2009, визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №286111, виданого ТОВ "Гербор-холдінг".
Враховуючи вище викладене судом встановлено, що наявність державної реєстрації даної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує права Акціонерного товариства «Українська залізниця», оскільки унеможливлює розпорядження вказаною земельною ділянкою за кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292, а саме виготовлення правовстановлюючої документації та для подальшої реєстрації права власності за АТ «Українська залізниця».
Аналогічно з наведених підстав належним і ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів є скасування державної реєстрації земельної ділянки, якщо таку реєстрацію проведено із порушенням прав іншого власника земельної ділянки.
Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пункту 114 Порядку державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
При цьому, у відповідності до частини першої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Згідно зі статтею 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Положеннями пункту 50 Порядку передбачено, що поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа. Поземельна книга в електронній (цифровій) формі засвідчується електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора. Не завірені електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора записи у Поземельній книзі в електронній (цифровій) формі вважаються недійсними. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.
Зазначені норми права вказують на те, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги, а її номер є кадастровим номером земельної ділянки.
Згідно статті 3 Закону України «Про державний земельний кадастр» закріплено основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.
Отже, наявність відомостей щодо прав на земельну ділянку з кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292 у Державному земельному кадастрі порушує принцип об'єктивності, достовірності та повноти відомостей.
Визначені законом підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки не надають можливості усунути порушення прав позивача, яке виникло внаслідок встановлених судом обставин, оскільки у чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права.
Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (частина перша статті 3 вказаного Закону).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор, окрім іншого, під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок), державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.
Спеціальний Закон, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України "Про Державний земельний кадастр".
Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.
Згідно з пунктом 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.
Отже, для ідентифікації земельної ділянки як окремого об'єкта цивільного права необхідною умовою є наявність усіх характеристик такого об'єкта, у тому числі, її кадастровий номер, розмір, межі та координати, які містяться у Державному земельному кадастрі, і використовуються реєстратором за умови наявності таких відомостей у ньому.
З огляду на зазначене та враховуючи встановлені фактичні обставини у даній справі,
ефективним засобом захисту прав позивача є саме скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі №924/504/20 від 31.01.2023.
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Щодо доводів представника відповідача про неналежний спосіб захисту обраний позивачем щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки та відсутність правових підстав на звернення з даним позовом до суду, не взято до уваги суду, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Судом враховується, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях. з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України. № 63566/00, § 23. ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).
Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - задоволення позовних вимог з наведених вище підстав, впливу не мають.
Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у справі підстав про задоволення позову в повному об'ємі.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Також, при вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-
1. Позов задоволити.
2.Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292.
3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (м. Луцьк, 4-й поверх, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 39767861) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця» (м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815 ) - 2 422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повний текст рішення складено
01.10.2025
Суддя В. М. Дем'як