Постанова від 01.10.2025 по справі 918/822/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року Справа № 918/822/23(918/309/25)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Мельник О.В.

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників:

позивача: Корень О.М. адвокат

відповідача 1: не з"явився

відповідача 2: Берковський Є.О.адвокат

відповідача 3: Берковський Є.О. адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25) (суддя Марач В.В., м.Рівне, повний тест складено 20.05.2025)

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 )

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський р-н, с.Тараканів, вулиця Колгоспна, будинок 42, ЄДРПОУ 37083061)

до відповідача 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 )

до відповідача 3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ІН НОМЕР_3 )

про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників ТОВ "Традєкс" та скасування державної реєстрації реєстраційної дії

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, з наступним розподілом часток учасників: ОСОБА_5 - розмір внеску до статутного фонду 520,00 (п'ятсот двадцять) грн; ОСОБА_3 - розмір внеску до статутного фонду 240,00 (двісті сорок) грн; ОСОБА_6 розмір внеску до статутного фонду 240,00 (двісті сорок) грн; скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію №1006051070028002037 від 16.06.2023, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Україна, Дубенський р-н, Рівненська обл., село Тараканів, вулиця Колгоспна, будинок, 42, код ЄДРПОУ 37083061), вчинену приватним нотаріусом Плетньовим В.О.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25) відмовлено ОСОБА_7 у задоволенні позову.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25), яким відмовлено ОСОБА_8 у задоволенні позову про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та ухвалити нове рішення, яким визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (Адреса: 35641, Україна, Дубенський р-н, Рівненська обл., село Тараканів, вулиця Колгоспна, будинок, 42, код ЄДРПОУ 37083061) в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, з наступним розподілом часток учасників: - ОСОБА_5 (країна громадянства: Естонська республіка, місцезнаходження: адреса: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) розмір внеску до статутного фонду - 520,00 (п'ятсот двадцять) гривень; - ОСОБА_3 (країна громадянства: Україна, місцезнаходження: адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , розмір внеску до статутного фонду - 240,00 (двісті сорок) грн. - ОСОБА_6 (країна громадянства: Україна, місцезнаходження: адреса: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , розмір внеску до статутного фонду - 240,00 (двісті сорок) грн. Скасувати в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію №1006051070028002037 від 16.06.2023, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (Адреса: 35641, Україна, Дубенський р-н, Рівненська обл., село Тараканів, вулиця Колгоспна, будинок, 42, код ЄДРПОУ 37083061), вчинену приватним нотаріусом Плетньовим В.О.

Ухвалою суду від 10.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25). Розгляд апеляційної скарги призначено на 11 серпня 2025 року.

27 червня 2025 року представником ОСОБА_2 адвокатом Берковським Є.О. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25) залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25) залишити без змін.

27 червня 2025 року представником ОСОБА_3 адвокатом Дроботом Д.М. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25) залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25) залишити без змін.

27 червня 2025 року керуючим санацією ТОВ «Традєкс» арбітражним керуючим Козирицьким А.С. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив поновити керуючому санацією Боржника - арбітражному керуючому Козирицькому Андрію Сергійовичу процесуальний строк на подання доказів по справі №918/822/23(918/309/25), що є додатками до даного Відзиву на Апеляційну скаргу. Врахувати відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Традєкс» при розгляді справи №918/822/23/23(918/309/25). Здійснювати розгляд справи №918/822/23/23(918/309/25) на розсуд суду. Подальший розгляд справи №918/822/23/23(918/309/25) здійснювати без участі Товариства з обмеженою відповідальністю «Традєкс».

15 липня 2025 року ОСОБА_9 подане заперечення на відзив арбітражного керуючого Козирицького А.С. на апеляційну скаргу, в якому заперечував доводи арбітражного керуючого викладені останнім у відзиві на апеляційну скаргу, просив відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_10 про поновлення строку на подання доказів у справі №918/822/23(918/309/25), що додаються до відзиву.

15 липня 2025 року ОСОБА_9 подане заперечення на відзив ОСОБА_3 на апеляційну скаргу, в якому заперечував доводи викладені останнім у відзиві на апеляційну скаргу.

15 липня 2025 року ОСОБА_9 подане заперечення на відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, в якому заперечував доводи викладені останнім у відзиві на апеляційну скаргу.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 24.07.2025, у зв'язку із звільненням ОСОБА_11 з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду (рішення Вищої ради правосуддя від 15.07.2025 №1470/0/15-25), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №918/822/23(918/309/25).

Автоматизованою системою розподілу судових справ визначено колегію суддів для розгляду справи №918/822/23(918/309/25) у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Юрчук М.І.

Ухвалою суду від 30.07.2025 прийняти до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25) колегією суддів у складі головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Юрчук М.І.

Розпорядженням керівника апарату суду від 08.08.2025, у зв'язку із перебуванням судді-члена колегії Юрчука М.І. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №918/822/23(918/309/25).

Ухвалою суду від 11.08.2025 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25) колегією суддів у складі головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Олексюк Г.Є.

У судовому засіданні 11.08.2025 головуючим суддею Саврієм В.В. та суддею-членом колегії Коломис В.В. подано спільну заяву про самовідвід у справі №918/822/23(918/309/25).

Ухвалою суду від 11.08.2025 заяву про самовідвід головуючого судді Саврія В.А. та судді-члена колегії Коломис В.В. у справі №918/822/23(918/309/25) задоволено. Відведено суддів Саврія В.А. та Коломис В.В. від участі у справі №918/822/23(918/309/25). Справу №918/822/23(918/309/25) передано до канцелярії суду для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому ст.32 ГПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В.

Ухвалою суду від 12.08.2025 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25) до провадження Північно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03 вересня 2025 року.

У судовому засіданні 03.09.2025 представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення.

Представник відповідача 2 та відповідача 3 в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги позивача та надав відповідні пояснення.

Ухвалою суду від 03.09.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено на 01.10.2025.

Представник позивача в судовому засіданні 01.10.2025 просила суд скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25), яким відмовлено ОСОБА_8 у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити .

Представник відповідачів 2, 3 у судовому засіданні просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25) залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25) залишити без змін.

Північно-західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів 2, 3, розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, встановивши що на момент ухвалення оскаржуваного рішення не встановлено порушення прав та інтересів позивача зміною учасника ТОВ "Традєкс" на підставі договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" від 16 червня 2023 року, укладеному між ОСОБА_3 , як ОСОБА_12 та ОСОБА_2 , як Обдаровуваним, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників ТОВ "Традєкс" задоволенню не підлягають.

В той же час суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога ОСОБА_1 про скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії №1006051070028002037 від 16.06.2023, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", не підлягає задоволенню, так як є похідною від вимоги про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників ТОВ "Традєкс" у задоволенні якої судом відмовлено.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що отримання згоди інших учасників Товариства свідчитиме про дотримання учасником умов Статуту, які для нього є обов'язковими згідно із положеннями статті 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та п.4.9 Розділу 4 "Статутний капітал" Статуту ТОВ "Традєкс" про відчуження своєї частки у встановленому законом і Статутом порядку. Якщо ж відповідної згоди інших учасників Товариства не отримано, це є порушенням не лише вимог законодавства, умов Статуту а й прав інших учасників на управління Товариством. Оскільки, позивач є засновником (учасником) ТОВ "Традєкс" із часткою в статутному капіталі 52 %, то він мав би бути присутнім на загальних зборах товариства, де, згідно Статутної діяльності Товариства мало б вирішитись питання про відчуження частки учасника або ж надати свою згоду в інший спосіб (письмово), що не заборонено Статутом ТОВ "Традєкс", чого дотримано не було. Загальні збори з включенням до порядку денного даного питання не скликались, рішення загальних зборів, оформлене протоколом загальних зборів не приймалось та документи з цих питань ОСОБА_13 не надсилались.

Позивач вважає, що його корпоративні права учасника (засновника) ТОВ "Традєкс", який володіє часткою 52 %, є порушеними, оскільки згоди на відчуження частки ОСОБА_3 у розмірі 24 % у статутному капіталі, позивачем надано не було. Загальні збори з цього питання не проводились. Згода надана за межами проведенння загальних зборів, теж відсутня, оскільки відсутні будь-які письмові, електронні докази, які б засвідчували акт волевиявлення на погодження мною відчуження частки учасника у статутному капіталі ТОВ "Традєкс".

Позивач звертає увагу суду, що на користь позивача ОСОБА_14 уже були ухвалені судові рішення місцевого Господарського суду (залишене апеляційною інстанцією без змін) у справі №918/822/23(918/1073/23) з тих самим підстав. Суди першої та апеляційної інстанцій виснували, про наявність порушеного корпоративного права та інтересу ОСОБА_15 , як учасника (засновника) ТОВ "Традєкс". Єдиною обставиною у невиконанні даних судових рішень, про що вказав у своїй постанові Верховний суд, був обраний неналежний спосіб захисту.

Крім того, позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції містить взаємосуперечливі факти та обставини, які ставлять позивача в становище правової невизначеності. Спершу суд першої інстанції вказує, що обраний позивачем спосіб захисту не сприяє відновленню порушених прав, хоча в іншій частині рішення суду визначено, що такий предмет позову є належним.

Поряд з цим, позивач зазначає, що Господарський суд Рівненської області необґрунтовано, безпідставно, невмотивовано посилаючись на введену процедуру санації для ТОВ "Традєкс" та перехід управління Товариством до керуючого санацією, неправомірно ототожнює та пов'язує здійснення повноважень виконавчим органом та загальними зборами ТОВ "Традєкс" з реалізацією корпоративних прав ОСОБА_16 , визначених Статутом ТОВ "Традєкс", а саме п.4.9. Розділу 4 "Статутний капітал", Статуту ТОВ "Традєкс" де визначено, що: "Відчуження учасником частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників". При цьому, Статутом Товариства не передбачено, що така згода має надаватись виключно на загальних зборах. Скликання загальних зборів з вирішенням питання про надання згоди на відчуження частки учасника Товариства є одним із альтернативних варіантів отримання такої згоди (погодження), що передбачено Статутом.

Порядок надання такої згоди Статутом не визначено, тому ототожнення надання такої згоди виключно з проведенням загальних зборів ТОВ "Традєкс" є упередженням, зі сторони суду, який в свою чергу пов'язує припинення діяльності органів управління ТОВ "Традєкс" з переходом таких повноважень (загальних зборів та виконавчого органу) до керуючого санацією та неможливість захисту в даний спосіб прав учасника (засновника) ТОВ "Традєкс" - ОСОБА_14 . Позивач - не скликає загальні збори, не оскаржує їх рішень, не намагається змінити розмір Статутного капіталу, не втручається в діяльність керуючого санацією, не вчиняє дій, які б могли створити перешкоди для відновлення платоспроможності боржника. При цьому, в Кодексі України з процедур банкрутства, а саме в Розділі ІІІ "Санація боржника", відсутні будь-які норми (підстави), які б забороняли чи унеможливлювали б звернення учасника (засновника) товариства (боржника) до суду для захисту своїх корпоративних прав, які виникли до введення процедури санації та існують в період дії цієї процедури, щодо боржника, а саме ТОВ "Традєкс". Зважаючи на наведене, Господарський суд Рівненської області безпідставно та упереджено констатує про відсутність порушеного права та вказує, що права ОСОБА_14 , як позивача не можуть бути порушеними і відповідно не можуть бути захищені судом в будь-який спосіб.

Таким чином, позивач вважає, що його порушене право зокрема, не отримання згоди від ОСОБА_14 , як учасника (засновника), власника частки 52 % у статутному капіталі на відчуження частки іншого учасника товариства, яке призвело до того, що наразі ОСОБА_3 , як конкурсний кредитор, одноосібно приймає рішення на зборах кредиторів.

Позивач зазначає, що за змістом позовної заяви позивач прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його прав, тобто відновлення попереднього складу учасників. Позивач може мати законний інтерес у такому відновленні, оскільки участь у товаристві з обмеженою відповідальністю передбачає співпрацю у вищому органі з невеликою, як правило, кількістю учасників, а тому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу.

Поряд з цим, позивач зазначає, що Господарським судом Рівненської області у рішенні від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25), не враховано та недосліджено дану постанову Верховного суду від 28 серпня 2024 року у справі №918/822/23(918/1073/23), і як наслідок ухвалено рішення, що суперечить змісту рішення Верховного суду від 28 серпня 2024 року у справі №918/822/23(918/1073/23), при цьому заперечуючи наявність порушеного права позивача.

Позивач зазначає, що Господарським судом Рівненської області неправомірно висновано, що позовна вимога ОСОБА_1 направлена на інший розподіл часток ТОВ "Традєкс" ніж той, що визначено у плані санації товариства, що за відсутності в учасника ОСОБА_14 права на участь в управлінні товариством на момент звернення до суду з позовом, його права не можуть бути порушенні та не підлягають захисту. Такі висновки суду, свідчать про втручання в господарську діяльність ТОВ "Традєкс" і перебирання на себе функцій та повноважень органів управління товариством.

Окрім того, позивач вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права при розгляді позовних вимог про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників ТОВ "Традєкс", заявлених ОСОБА_16 , оскільки неправомірно досліджено з наданням оцінки - План санації боржника ТОВ "Традєкс". Стаття 14 ГПК України закріплює принцип диспозитивності господарського судочинства, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Тому, суд вийшов за межі своїх повноважень, оскільки позивачем План санації не надавався в обґрунтування позовних вимог.

Представник ОСОБА_2 адвокат Берковський Є.О. у відзиві на апеляційну скарг,у заперечуючи доводи апеляційної скарги зазначив, що вона є безпідставною і необґрунтованою. Аргументація зводиться до того, що набуття ним частки у статутному капіталі ТОВ «Традєкс» відбулося на законних підставах за договором дарування, укладеним із ОСОБА_3 і посвідченим нотаріально. Відповідний правочин є чинним, а його правомірність підтверджується презумпцією, закріпленою у статті 204 Цивільного кодексу України. Позивач же не заявив вимоги про визнання договору недійсним, а тому його вимога про визначення розміру часток не є належним способом захисту. Окремо представником відповідача 2 наголошується на тому, що ще до подання позову було введено процедуру санації ТОВ «Традєкс», що підтверджується ухвалою суду від 24 березня 2025 року, якою затверджено план санації. Від цього моменту повноваження учасників товариства щодо управління були зупинені, управління перейшло до арбітражного керуючого. Таким чином, ОСОБА_4 на момент подання позову вже не мав корпоративних прав, які могли б бути порушені, а позовні вимоги суперечать плану санації, де передбачено збільшення статутного капіталу шляхом конверсії боргів.

Представник відповідача 2 також наголосив, що позивач залишається чинним учасником товариства, а тому не може стверджувати, що його права порушенні. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово вказував, що для захисту права необхідно довести факт його порушення або невизнання, а просте суб'єктивне бачення цього не може бути підставою для задоволення позову. Крім того, дарування частки не порушує переважного права інших учасників, оскільки таке право виникає лише при її продажу. Статут ТОВ «Традєкс» не вимагає згоди інших учасників на дарування частки, якщо вона становить менше 50%. Меткий, як власник частки, мав право вільно розпоряджатися нею, і його дії повністю узгоджуються з положеннями Цивільного кодексу та Конституції України щодо права власності. Відповідач 2 підкреслює, що жодним належним доказом позивач не підтвердив порушення своїх прав. У частині судових витрат представник ОСОБА_2 зазначає, що його очікувані витрати на правничу допомогу становлять 100 000 грн, тоді як заявлені позивачем витрати у розмірі 200 000 грн є завищеними, неспівмірними та необґрунтованими.

Представник ОСОБА_3 адвокат Дробот Д.М. у відзиві на апеляційну скаргу заперечуючи доводи апеляційної скарги, зазначив, що передача частки у статутному капіталі ТОВ «Традєкс» від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 відбулася на законних підставах за договором дарування від 16.06.2023, посвідченим нотаріально та актом приймання-передачі. Частка у розмірі 24% статутного капіталу була передана у повному обсязі і сторони підтвердили відсутність претензій.

Відповідач 3 вказує, що позивач обрав неналежний спосіб захисту. Лисак не оскаржив сам договір дарування, не просив суд визнати його недійсним, а лише вимагав визначення часток та скасування державної реєстрації змін. Однак за презумпцією правомірності правочинів, закріпленою у статті 204 Цивільного кодексу України, договір дарування вважається чинним і дійсним, доки інше не встановлено законом або судом. Відтак, не спростувавши юридичної підстави переходу права на частку, позивач не може домогтися зміни складу учасників.

Особливу увагу у відзиві відповідача 3 приділено тому, що на час подання позову вже діяла процедура санації ТОВ «Традєкс», введена ухвалою від 24.03.2025. План санації передбачає, що управління товариством здійснює арбітражний керуючий, а повноваження учасників та виконавчого органу призупиняються. Отже, ОСОБА_4 , звертаючись до суду 03.04.2025, вже не мав права на участь в управлінні товариством, яке міг би захищати. Більше того, план санації передбачає збільшення статутного капіталу за рахунок конверсії боргів, тоді як позовні вимоги ОСОБА_1 спрямовані на альтернативний розподіл часток, що суперечить затвердженому судом плану відновлення платоспроможності підприємства.

Відповідач 3 також підкреслює, що зміна складу учасників товариства внаслідок договору дарування жодним чином не порушує прав позивача. ОСОБА_17 залишається чинним учасником товариства, і він не довів факту порушення чи оспорювання своїх прав. Верховний Суд неодноразово наголошував, що саме наявність порушеного права чи законного інтересу є передумовою для звернення до суду. Дарування частки, на відміну від її продажу, не породжує переважного права інших учасників. Крім того, статут ТОВ «Традєкс» не передбачає необхідності отримання згоди учасників на дарування частки, якщо вона менша за 50%. Таким чином, ОСОБА_3 як законний власник частки мав право розпорядитися нею на власний розсуд. Частка була сформована, сплачена, вільна від будь-яких обтяжень, а отже, передана правомірно. Це відповідає положенням статей 317 та 319 ЦК України, а також статті 41 Конституції України.

Поряд з цим, відзив ОСОБА_3 також містить заперечення щодо заявлених позивачем судових витрат. Меткий зазначає, що його власні витрати на професійну правничу допомогу становитимуть близько 100 000 грн, тоді як заявлені позивачем витрати у 200 000 грн є завищеними, неспівмірними зі складністю справи та не підтверджені належними доказами.

Керуючий санацією ТОВ «Традєкс» арбітражний керуючий Козирицький А.С. у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що з моменту введення санації ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24 березня 2025 року управління товариством здійснюється ним як розпорядником майна. Відповідно до закону, у цей період усі повноваження загальних зборів учасників та виконавчих органів товариства припиняються. Отже, позивач ОСОБА_4 на момент подання позову вже не мав дієвих корпоративних прав, які могли б бути порушенні.

Арбітражний керуючий звертає увагу, що план санації був затверджений судом і передбачає конкретні заходи з відновлення платоспроможності підприємства. Серед таких заходів є й збільшення статутного капіталу товариства шляхом конверсії боргів у корпоративні права. Позовні вимоги ОСОБА_1 фактично суперечать затвердженому плану санації, оскільки вони мають на меті змінити склад учасників та розмір їхніх часток в інший спосіб, ніж це передбачено планом.

Також, арбітражний керуючий звертає увагу, що позивач не довів жодних фактів порушення його прав чи законних інтересів. Він залишається учасником товариства, проте його права в умовах санації обмежені законом і це є обов'язковим наслідком процедури відновлення платоспроможності боржника. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що саме наявність реального порушення прав чи інтересів є передумовою для звернення до суду, а відсутність такого порушення виключає можливість задоволення позову. Позов ОСОБА_1 побудований на помилковому тлумаченні корпоративних прав. Його вимоги щодо визначення часток не можуть бути задоволені без оспорювання та визнання недійсним договору дарування, на підставі якого відбулася передача частки у статутному капіталі. Такий договір презюмується правомірним відповідно до статті 204 ЦК України, доки не буде спростований у судовому порядку. Оскільки вимоги про недійсність договору позивачем не заявлено, обраний ним спосіб захисту є неналежним. Окрім того, арбітражний керуючий зауважує, що в межах процедури санації усі корпоративні зміни, у тому числі збільшення капіталу, відбуватимуться виключно у спосіб, передбачений планом санації, і контроль за їх виконанням здійснює суд та розпорядник майна. Втручання у цей процес шляхом задоволення апеляційної скарги може призвести до зриву санаційних заходів та поглиблення фінансової кризи підприємства.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

17 травня 2010 року створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Традєкс". Учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" на момент його створення були:

- ОСОБА_4 , частка якого у статутному капіталі даного товариства становить 52%, що в еквіваленті становить 520,00 грн;

- ОСОБА_3 , частка якого у статутному капіталі даного товариства становила 24%, що в еквіваленті становить 240,00 грн;

- ОСОБА_6 , частка якого у статутному капіталі даного товариства становить 24% що в еквіваленті становить 240,00 грн.

Відповідно до п. 4.9 Статуту ТОВ "Традєкс" затвердженого рішенням загальних зборів учасників оформленим протоколом від 13 вересня 2021 року (а.с.19-24 т.1) встановлено, що відчуження учасником частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників (а.с.21 т.1).

16 червня 2023 року між ОСОБА_3 (дарувальник/відповідач-3) та ОСОБА_2 (обдаровуваний/відповідач-2) укладений договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (ЄДРПОУ 37083061) (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого за договором дарувальник безоплатно передає обдаровуваному належну йому частку в статутному капіталі юридичної особи, а саме: частка в статутному капіталі юридичної особи ТОВ "Традєкс", номінальна вартість частки 240,00 грн., розмір частки 24%, а обдаровуваний приймає її як дарунок у власність (а.с.17-18 т.1).

Згідно п.5.4 договору право власності на частку та право на подачу документів для реєстрації відповідних змін до відомостей про Товариство у відповідних реєстрах виникає у сторін з моменту укладення договору та підписання сторонами акту приймання-передачі частки, підписи на якому мають бути засвідчено нотаріально.

Обдаровуваний набуває всіх прав учасника Товариства з моменту державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, пов'язаних з набуттям ним частки (п.5.5 договору).

На виконання умов договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" 16.06.2023 між сторонами підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі, згідно умов якого дарувальник передав, а обдаровуваний прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "Традєкс" номінальною вартістю 240,00 грн, що становить 24% від загального розміру статутного капіталу ТОВ "Традєкс". Підписанням акту сторони підтверджують відсутність будь-яких претензій, пов'язаних із передачею частки (а.с.25 т.1).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.09.2024 учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" є:

- ОСОБА_6 , частка якого у статутному капіталі даного товариства становить 24%, що в еквіваленті становить 240,00 грн;

- ОСОБА_2 , частка якого у статутному капіталі даного товариства становить 24% що в еквіваленті становить 240,00 грн (а.с. 10-16 т.1).

Позивач зазначає, що договір щодо відступлення частки ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 є таким, що порушує його корпоративні права, оскільки склад засновників був змінений без його згоди.

Зважаючи на той факт, що договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Традєкс" та акт приймання - передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Традєкс" були укладенні з порушенням вимог п. 4.9 Статуту ТОВ "Традєкс", ОСОБА_5 , звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Традєкс" про визнання недійсним договору дарування частки, акту приймання-передачі, застосування наслідків недійсності договору.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 02 квітня 2024 року у справі №918/822/23(918/1073/23), яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Традєкс" про визнання недійсним договору дарування частки, акту приймання-передачі, застосування наслідків недійсності договору задоволено частково. Визнано недійсним договір дарування частки ОСОБА_3 у розмірі 24% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", укладений 16 червня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Визнано недійсним акт приймання-передачі частки ОСОБА_3 у розмірі 24% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", укладений 16 червня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

В задоволенні позову в частині застосування наслідки недійсності договору дарування та акту приймання - передачі частки ОСОБА_3 в розмірі 24% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", укладених 16 червня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28 серпня 2024 року у справі №918/822/23(918/1073/23) рішення Господарського суду Рівненської області від 02.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі №918/822/23(918/1073/23) скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_18 відмовлено. Колегія суддів Верховного Суду, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставин та змісту спірних правовідносин, дійшла висновку, що позивачем у справі №918/822/23(918/1073/23) було неправильно обрано спосіб захисту своїх порушених прав, який не відповідає критерію ефективності та змісту порушеного права, а належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п'ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин та правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про визначення розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, з наступним розподілом часток учасників: ОСОБА_5 - розмір внеску до статутного фонду 520,00 (п'ятсот двадцять) грн; ОСОБА_3 - розмір внеску до статутного фонду 240,00 (двісті сорок) грн; ОСОБА_6 розмір внеску до статутного фонду 240,00 (двісті сорок) грн; скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію №1006051070028002037 від 16.06.2023, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Україна, Дубенський р-н, Рівненська обл., село Тараканів, вулиця Колгоспна, будинок, 42, код ЄДРПОУ 37083061), вчинену приватним нотаріусом Плетньовим В.О.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, ОСОБА_4 зазначив про порушення його корпоративних прав, як учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", вказавши, що він має частку у статутному капіталі товариства - 52 % та прагне визначити розмір статутного капіталу та розмірів часток учасників ТОВ "Традєкс", які існували до 16.06.2023.

Суд першої інстанції, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі, і відповідно є безпідставними.

В обґрунтування вказаного висновку, суд першої інстанції врахував, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.03.2025 у справі №918/822/23 за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" про банкрутство затверджений план санації боржника від 31.01.2025 №02-38/54, введено процедуру санації боржника, керуючим санацією боржника призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №49 від 01.03.2013, 01133, м. Київ-133, а/с 79) (а.с.90-95 т.1). Отже у випадку введення процедури санації всі функції з управління та розпорядження майном банкрута повністю переходять до керуючого санацією. Боржник та його органи управління стають нездатними самостійно учиняти хоч якісь юридично значущі дії стосовно не тільки майна, але і взагалі всіх об'єктів цивільного права боржника.

Таким чином, суд першої інстанції зазначив, що за відсутності в учасника товариства права на участь в управлінні товариством на момент звернення з позовом до суду такі права не можуть бути порушеними і відповідно не можуть бути захищені судом в будь-який спосіб.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки введення процедури санації не позбавляє учасника товариства корпоративних прав і можливості їх захисту, а лише обмежує певні управлінські повноваження органів товариства. Втрата можливості реалізації повноважень тимчасово не означає відсутності корпоративного права, яке залишається за учасником. Отже, твердження суду першої інстанції про неможливість захисту корпоративних прав учасника після введення санації є безпідставним.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням скаржника, що в Кодексі України з процедур банкрутства, а саме в розділі ІІІ книги четвертої "Санація боржника", відсутні будь-які норми (підстави), які б забороняли чи унеможливлювали б звернення учасника (засновника) товариства (боржника) до суду для захисту своїх корпоративних прав, які виникли до введення процедури санації та існують в період дії цієї процедури, щодо боржника, а саме ТОВ "Традєкс".

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Колегія суддів відзначає, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст тому, оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їхніх дій, так і певних правових наслідків (аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20, від 03.11.2020 у справі №920/611/19, від 01.10.2020 у справі №910/21935/17, від 19.08.2020 у справі №915/1302/19).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відчуження власником свого майна визначено ч.1 ст.346 ЦК України однією з підстав припинення права власності, які залежать від волі власника.

Згідно з ст.190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов'язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.

Відповідно до положень статті 961 Цивільного кодексу України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об'єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом (пункт 4 частини третьої).

Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.

Позивач зазначає, що за результатами укладення договору дарування 16 червня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та акту приймання частки у статутному капіталі ТОВ "Традєкс" від 16 червня 2023 року були порушені його права як учасника Товариства, який володіє корпоративними правами даного товариства та частка якого складає 52%.

Поряд з цим, позивач звертає увагу суду, що подаючи позов у даній справі прагне визначити розмір статутного капіталу та розмірів часток учасників ТОВ "Традєкс", які існували до 16.06.2023.

Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи врегульовано статтею 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст.21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

Відчуження частки в статутному капіталі товариства має своєю метою припинення права власності на цю частку в особи, яка відчужує її, щоб певна інша особа (один учасник чи кілька учасників цього товариства або треті особи) набула право на цю частку.

Підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі, зокрема до третьої особи та відповідно припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою. Відчуження відбувається на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15).

Відступлення за правовою природою є відчуженням частки за волею учасника, що спрямоване на передачу учасником іншій особі (одному чи кільком учасникам цього товариства або третім особам) у власність належної йому частки або її частини. У вказаних відносинах поняття відступлення і відчуження є тотожними, оскільки вони є аналогічними за правовими наслідками.

Відступлення (відчуження) частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо.

Право розпорядитись своєю часткою належить власнику цієї частки (учаснику ТОВ, якому належить частка), а тому останній вправі її відчужити, зокрема шляхом укладення договору дарування частки.

Водночас, право розпорядження своєю часткою не є абсолютним і може бути обмежене, якщо про це зазначено у статуті Товариства.

Визначення договору дарування міститься у ст.717 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Частина 2 ст.718 ЦК України передбачає, що дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Ознаками договору дарування є його безоплатний характер (кредитор не отримує від боржника майнового чи немайнового зустрічного задоволення свого інтересу); збільшення майна обдарованого за рахунок майна дарувальника; згода обдарованого на одержання дарунку.

Договір дарування частки у статутному капіталі товариства має вчинятися у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним. Письмова форма договору дарування частки може вважатися дотриманою, зокрема, якщо волевиявлення сторін викладено в заяві учасника на ім'я товариства та протоколі загальних зборів учасників товариства за умови, що в цих документах зазначено про безоплатність передачі частки і протокол містить підписи обох сторін правочину (дарувальника і обдаровуваного) (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15).

Як зазначено вище, власник майна має право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном. Водночас якщо законодавством передбачено переважне право інших осіб на купівлю певного майна, то власник майна, який вчинив правочин дарування чи обдарована особа мають довести розумні мотиви такого правочину. За відсутності таких мотивів (зокрема, у випадку дарування майна, яке має значну вартість, сторонній особі) правочин може бути визнаний судом удаваним (близькі за змістом висновки містяться у пунктах 41-43 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №912/3747/20).

У пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15 зазначено, що оскільки правочин дарування позбавлений економічного сенсу, то він може бути вчинений лише за наявності дружніх, родинних чи будь-яких інших відносин, які б могли пояснити такий правочин (висновок був зроблений при оцінці судом вірогідності дарування порівняно із вірогідністю купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства).

Відсутність родинних чи інших зв'язків, відсутність зрозумілого мотиву укладення договору дарування майна є ознакою удаваності правочину дарування. Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі №6-1026цс16.

Як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 16 червня 2023 року укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Традєкс" та акт приймання-передачі вказаної частки, за умовами яких ОСОБА_3 , як дарувальник, безоплатно передав ОСОБА_2 , як обдаровуваному, належну йому частку в статутному капіталі юридичної особи, а саме: частка в статутному капіталі юридичної особи ТОВ "Традєкс", номінальна вартість частки 240,00 грн, розмір частки 24%, а обдаровуваний прийняв її як дарунок у власність.

При цьому, відповідно до п.4.9 Статуту ТОВ "Традєкс", в редакції від 13 вересня 2021 року, відчуження учасником частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників.

За приписами пункту 1 частини першої статті 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники Товариства зобов'язані дотримуватись статуту.

Згідно з частиною 1 статті 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Загальні збори товариства як вищий орган останнього реалізує свою компетенцію через прийняття відповідних рішень з кола питань, віднесених статутом до виключної компетенції загальних зборів. Саме в результаті прийняття загальними зборами рішень виникають певні правові наслідки як для учасників товариства, так і безпосередньо для самого товариства. Відсутність рішень, навпаки, не породжує настання правових наслідків для учасників товариства, рівно як і для інших учасників цивільних правовідносин.

Статутом товариства "Традєкс" встановлено, що органами товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Вказане кореспондується із приписами частини 2 статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Колегія суддів зазначає, що в пункті 4.9 Статуту ТОВ "Традєкс" затвердженого рішеннями загальних зборів учасників оформлені протоколом від 13.09.2021 « 4.9. Відчуження учасником частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників.» є єднальний сполучник «та» в значенні "і", "й", який в свою чергу з'єднує дві однорідні дії: відчуження частки (частини частки); надання її в заставу. Це дві різні юридично значущі дії, які перераховані поруч, але стосуються різних правових ситуацій. За семантичним розподілом, відчуження частки (частини частки) - це перехід права власності на частку, через продаж, дарування, спадкування тощо; надання частки в заставу - це зовсім інша дія, яка не передбачає переходу права власності, а лише обтяжує право учасника на свою частку з метою забезпечення зобов'язань. Отже, граматично й змістовно йдеться про дві окремі підстави, за якими може вимагатися згода інших учасників. Таким чином, у п. 4.9. Статуту ТОВ "Традєкс" чітко простежуються дві самостійні дії: відчуження частки (частини частки); надання частки (частини частки) в заставу і саме тому для кожної з цих дій окремо встановлюється вимога отримати згоду інших учасників товариства.

Закріплення в статуті товариства положення про прийняття загальними зборами учасників одностайного рішення з питання відчуження учасником у будь-який спосіб частки в статутному капіталі є саме формою отримання згоди інших учасників товариства на таке відчуження, про яке зазначено у частині 2 статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 по справі №909/1294/15 зазначила, що відступлення частки в статутному капіталі товариства має своєю метою припинити право власності на цю частку, щоб певна інша особа набула право на цю частку. Відступлення за правовою природою є відчуженням частки за волею учасника, що спрямоване на передачу учасником іншій особі (одному чи кільком учасникам цього товариства або третім особам) у власність належної йому частки або її частини. У вказаних відносинах поняття "відступлення" і "відчуження" є тотожними, оскільки вони є аналогічними за правовими наслідками.

Відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо; відступлення частки не є окремим різновидом договору.

Будь-який правочин з відчуження (відступлення) частки є двостороннім, тобто на його укладення необхідна згода учасника, який відчужує (відступає) частку, і згода набувача частки.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Згідно ч.2 ст.21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників.

Отже, за приписами частини другої статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (чинного на момент укладення спірного договору), так і положеннями п.4.9 Статуту ТОВ "Традєкс" (в редакції, чинній на момент укладення договору) встановлено обов'язок учасника Товариства, який має намір відчужити свою частку (частину частки) третій особі, в даному випадку шляхом укладення договору дарування, має отримати згоду інших учасників Товариства у формі рішення загальних зборів, що свідчитиме про дотримання учасником умов Статуту, які для нього є обов'язковими згідно із положеннями статті 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та порядку у встановленому законом і Статутом товариства щодо відчуження частки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що віднесення до компетенції загальних зборів учасників товариства повноважень щодо прийняття рішення про відчуження частки (частини частки) у статутному капіталі товариства учасником, має наслідком неможливість відчуження учасником своєї частки до моменту прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.

Якщо ж відповідної згоди інших учасників товариства у формі рішень загальних зборів учасник не отримав, це є порушенням не лише вимог законодавства, умов Статуту а й прав інших учасників на управління товариством.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами 2, 3 ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів того, що загальні збори учасників ТОВ "Традєкс" приймали одностайне рішення з питання відчуження учасником у будь-який спосіб частки в статутному капіталі товариства.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача про те, що договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" від 16.06.2023 укладено всупереч положенням пункту 4.9 Статуту та приписам частини 2 статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Разом з тим, колегія суддів щодо акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Традєкс" від 16.06.2023 зазначає наступне.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина друга статті 20 ГК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин встановлює, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно із частинами першою - четвертою статті 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 25.02.2020 у справі №915/1299/18.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.08.2022 у справі №916/546/21 зазначила, що залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як "акт приймання-передачі", може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.

У справі, яка розглядається судом апеляційної інстанції, встановлено що акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Традєкс" від 16.06.2023 укладений на виконання договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Традєкс» від 16.06.2023 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до якого дарувальник безоплатно передав обдаровуваному належну йому частку в статутному капіталі юридичної особи ТОВ «Традєкс» номінальною вартістю 240,00 (двісті сорок грн 00 коп.) гривень, що становить 24,00 % (двадцять чотири відсотка) від загального розміру статутного капіталу товариства.

Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до обставин цієї справи акт приймання-передачі частки у статутному капіталі від 16.06.2021 не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки зазначений акт укладений на виконання договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Традєкс» від 16.06.2023.

Враховуючи викладені позивачем в позовній заяві обгрунтування, дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу та встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_3 без отримання згоди інших учасників товариства у формі рішення загальних зборів учасників всупереч положенням пункту 4.9 Статуту та приписам частини 2 статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" безоплатно відчужено свою частку у статутному капіталі ТОВ "Традєкс" шляхом укладення із ОСОБА_2 договору дарування частки у статутному капіталі товариства від 16.06.2023 та акту приймання - передачі частки від 16.06.2023, які не породжують юридичних наслідків.

ОСОБА_4 в свою чергу звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Традєкс" про визнання недійсним договору дарування частки ОСОБА_3 у розмірі 24% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", укладеного 16 червня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , акту приймання-передачі частки ОСОБА_3 у розмірі 24 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", укладеного 16 червня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , застосування наслідків недійсності договору. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 02 квітня 2024 року у справі №918/822/23(918/1073/23), яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Традєкс" про визнання недійсним договору дарування частки, акту приймання-передачі, застосування наслідків недійсності договору задоволено частково. Визнано недійсним договір дарування частки ОСОБА_3 у розмірі 24% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", укладений 16 червня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Визнано недійсним акт приймання-передачі частки ОСОБА_3 у розмірі 24% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", укладений 16 червня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . В решті позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28 серпня 2024 року у справі №918/822/23(918/1073/23) рішення Господарського суду Рівненської області від 02.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі №918/822/23(918/1073/23) скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_18 відмовлено. Колегія суддів Верховного Суду, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та зміст спірних правовідносин, дійшла висновку, що позивачем у справі №918/822/23(918/1073/23) було неправильно обрано спосіб захисту своїх порушених прав, який не відповідає критерію ефективності та змісту порушеного права, а належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п'ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

З урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 28.08.2024 у справі №918/822/23(918/1073/23) (п.69 постанови), позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, з наступним розподілом часток учасників: ОСОБА_5 - розмір внеску до статутного фонду 520,00 (п'ятсот двадцять) грн; ОСОБА_3 - розмір внеску до статутного фонду 240,00 (двісті сорок) грн; ОСОБА_6 розмір внеску до статутного фонду 240,00 (двісті сорок) грн; скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію №1006051070028002037 від 16.06.2023, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Україна, Дубенський р-н, Рівненська обл., село Тараканів, вулиця Колгоспна, будинок, 42, код ЄДРПОУ 37083061), вчинену приватним нотаріусом Плетньовим В.О.

Із аналізу змісту та характеру заявлених позовних вимог та підстав позову у цій справі, судом встановлено, що позивач, звертаючись до суду із зазначеним позовом прагне визначити розмір статутного капіталу та розмірів часток учасників ТОВ "Традєкс", які існували до 16.06.2023.

Колегія суддів вказує, що у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов'язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ "Традєкс", тобто пов'язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей щодо ТОВ "Традєкс".

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 зазначеного Закону, заявник - позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до підпунктів “д», “е» пункту 3 частини п'ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

- судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

- судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

За приписами пункту 2 частини першої статті 25 зазначеного Закону державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Суд апеляційної інстанції констатує, що перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей щодо розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, розмірів часток учасників такого товариства чи склад учасників товариства, стягнення з відповідача частки за заявою учасника такого товариства, чітко визначений статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" і є вичерпним.

Колегія суддів зауважує, що на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Так, у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 Великою Палатою Верховного Суду, зазначено, що:

- позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт “д» пункту 3 частини п'ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі;

- за змістом позовної заяви позивач прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його прав, тобто відновлення попереднього складу учасників. Позивач може мати законний інтерес у такому відновленні, оскільки участь у товаристві з обмеженою відповідальністю передбачає співпрацю у вищому органі з невеликою, як правило, кількістю учасників, а тому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу;

- вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Велика Палата Верховного Суду робить висновок про можливість позбавлення учасників - відповідачів своїх часток у статутному капіталі за рішенням суду, зокрема про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства, у такому разі суд має надавати оцінку добросовісності поведінки відповідачів.

У постанові від 02.09.2020 у справі № 904/1409/19 Верховний Суд послався на те, що аналіз частини п'ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту. При цьому за змістом згаданої норми Закону зазначені способи захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними.

В ухвалі від 15.09.2020 Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу №5017/1221/2012 відповідній колегії суддів Верховного Суду, з огляду на відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, дійшла висновку про належні та ефективні способи захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства, що полягають у відновленні становища, що існувало до визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства, оскільки саме задоволення таких вимог після внесення законодавчих змін може бути підставою для самостійного ініціювання внесення до державного реєстру змін до відповідних відомостей про юридичну особу учасником товариства як заявником.

Під час розгляду справи за позовними вимогами про застосування належного способу захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж позов про стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства) відмова в позові з тих мотивів, що рішення про державну реєстрацію, відомості чи запис про державну реєстрацію права на майно, договір відчуження не визнані недійсними, або що вони не оскаржені, відповідні позовні вимоги не пред'явлені, не допускається.

Так, у постановах від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18 та від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а Велика Палата Верховного Суду вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт “е» пункту 3 частини п'ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт “д» пункту 3 частини п'ятої статті 17 цього Закону).

Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Цей висновок був застосований та підтверджений також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 927/97/19 (провадження № 12-133гс19), від 08.09.2020 у справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19), від 03.11.2020 у справі №922/88/20 (провадження № 12-59гс20) та постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №911/803/20.

Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення прав або інтересів учасників товариства.

Проте, суд першої інстанції зазначеного не врахував.

Так, суд першої інстанції зосередившись виключно на тому, що ОСОБА_4 звернувся до суду з належним та ефективним способом захисту свого порушеного права лише після постановлення ухвали про введення процедури санації Боржника - ТОВ "Традєкс", не врахував наведених вище висновків Верховного Суду та не надав оцінки належності позовних вимог.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги зміну розміру статутного капіталу та часток учасників товариства на підставі договору дарування частки ОСОБА_3 у розмірі 24% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", укладеного 16 червня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; акту приймання-передачі частки ОСОБА_3 у розмірі 24 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", укладеного 16 червня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які укладені всупереч положенням пункту 4.9 Статуту та приписам частини 2 статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", позивачем обрано належний спосіб захисту у даній справі та обґрунтовано заявлено позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно відомостей з ЄДРПОУ, станом на час ухвалення судом цієї постанови розмір статутного капіталу ТОВ "Традєкс" становить 1000,00 грн та розмір часток учасників визначено таким чином: ОСОБА_5 , частка якого у статутному капіталі даного товариства становить 52%, що в еквіваленті становить 520,00 грн.; ОСОБА_2 , частка якого у статутному капіталі даного товариства становить 24%, що в еквіваленті становить 240,00 грн.; ОСОБА_6 , частка якого у статутному капіталі даного товариства становить 24% що в еквіваленті становить 240,00 грн.

З урахуванням змін, що відбулися, суд, додержуючись балансу інтересів має застосувати такий спосіб захисту порушених прав позивача, щоб поновленням її прав не було завдано шкоди правам та охоронюваним законом інтересам інших учасників цього товариства.

На підставі ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Таким чином, зважаючи на встановлення судом апеляційної інстанції, що договір дарування частки ОСОБА_3 у розмірі 24% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", укладеного 16 червня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; акт приймання-передачі частки ОСОБА_3 у розмірі 24 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", укладеного 16 червня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , укладені всупереч положенням пункту 4.9 Статуту та приписам частини 2 статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", позовна вимога ОСОБА_1 про визначення розміру статутного капіталу ТОВ " Традєкс" в розмірі 1000,00 грн. з наступним розподілом часток учасників:

- ОСОБА_5 (країна громадянства: Естонська республіка, місцезнаходження: адреса: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) розмір внеску до статутного фонду - 520,00 (п'ятсот двадцять) грн;

- ОСОБА_3 (країна громадянства: Україна, місцезнаходження: адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , розмір внеску до статутного фонду - 240,00 (двісті сорок) грн;

- ОСОБА_6 (країна громадянства: Україна, місцезнаходження: адреса: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , розмір внеску до статутного фонду - 240,00 (двісті сорок) грн, спрямована на реальне та ефективне відновлення порушених прав шляхом оновлення відомостей у державному реєстрі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що така вимога позивача відповідає правовим висновкам Верховного Суду та правовим підставам внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову в цій частині та визначення розміру статутного капіталу та часток учасників у наведеному розмірі.

Щодо позовної вимоги про скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію №1006051070028002037 від 16.06.2023, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Україна, Дубенський р-н, Рівненська обл., село Тараканів, вулиця Колгоспна, будинок, 42, код ЄДРПОУ 37083061), зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, вчинену приватним нотаріусом Плетньовим В.О., колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору дарування частки ОСОБА_3 у розмірі 24%, що становить 240,00 грн внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", укладеного 16 червня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; акту приймання-передачі частки ОСОБА_3 у розмірі 24 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", укладеного 16 червня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 приватним нотаріусом Плетньовим В.О. вчинена реєстраційна дія №1006051070028002037 від 16.06.2023 про зміну складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи ТОВ "Традєкс"(а.с.15 на звороті).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судового рішення, що набрало законної сили та тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Права та інтереси особи які порушуються укладення договорів, які укладені всупереч положень Статуту та вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" на підставі яких до ЄДРПОУ внесені відомості щодо зміни розміру статутного капіталу, часток учасників, може вимагати їх захисту шляхом скасування такої реєстраційної, що забезпечує ефективне відновлення та захист її порушених прав. У даному випадку скасування такої реєстраційної дії направлене на відновлення відомостей про юридичну особу, які існували до стверджуваного порушення та слугуватиме правовій визначеності.

Зважаючи на встановлені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено позовну вимогу про скасування реєстраційної дії №1006051070028002037 від 16.06.2023, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Україна, Дубенський р-н, Рівненська обл., село Тараканів, вулиця Колгоспна, будинок, 42, код ЄДРПОУ 37083061), вчинену приватним нотаріусом Плетньовим В.О. і така вимога підлягає задоволенню.

Усі інші доводи та міркування учасників справи судом апеляційної інстанції враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду апеляційної інстанції.

Як встановлено ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо заявленого в апеляційній скарзі клопотання про долучити до матеріалів справи ухвали Господарського суду Рівненської області від 21 серпня 2023 р. у справі №918/822/23 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 23 серпня 2023 р. у справі №918/822/23 на підтвердження доводів та обґрунтувань наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частин 1, 3 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Проте, позивач у апеляційній скарзі не зазначив об'єктивних обставин, які унеможливлювали своєчасне подання ухвали Господарського суду Рівненської області від 21 серпня 2023 р. у справі №918/822/23 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 23 серпня 2023 р. у справі №918/822/23 до суду першої інстанції.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2020 у справі №904/2104/19 викладено висновок про те, що системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т. ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

В постановах від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 27.06.2023 у справі №910/16181/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виснував про те, що:

1) при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає (постанова Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №918/237/20);

2) разом із тим надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції (додані до апеляційної скарги) без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції є порушенням вимог статей 80 та 269 ГПК України;

3) наведені положення ГПК України пов'язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів (подібні висновки викладено зокрема в постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №46/603);

4) прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (постанова Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/18264/20);

5) отже, у розумінні наведених процесуальних норм саме суд апеляційної інстанції мав оцінити винятковість випадку прийняття додаткових доказів на стадії апеляційного провадження.

Схожий за змістом висновок викладено також в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2024 у справі №646/857/18, в якій, зокрема зазначено, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі та підтвердження їх відповідними доказами. Суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести заявник, який подає такі докази). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Враховуючи зазначені правові висновки Верховного Суду, колегія суддів не приймає до розгляду подані позивачем з апеляційною скаргою копії ухвали Господарського суду Рівненської області від 21 серпня 2023 р. у справі №918/822/23 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 23 серпня 2023 р. у справі №918/822/23, які не були надані позивачем до суду першої інстанції, оскільки останній навіть не зазначив про поважність причин неможливості надання відповідного документа.

Щодо клопотання керуючого санацією ТОВ «Традекс» арбітражного керуючого Козирицького А.С. про поновлення процесуального строку на подання доказів по справі №918/822/23(918/309/25), що є додатками до відзиву останнього на апеляційну скаргу позивача, а саме: копія Ухвали Господарського суду Рівненської області від 24.03.2025 у справі №918/822/23; копія вимоги про виконання рішення суду вих.№02-38/266 від 25.03.2025 з доказами направлення; копія повторної вимоги про виконання рішення суду вих.№02-38/375 від 08.04.2025 з доказами направлення; копія вдруге повторної вимоги про виконання рішення суду вих.№02-38/508 від 06.05.2025 з доказами направлення; копія втретє повторної вимоги про виконання рішення суду вих.№02-38/660 від 26.06.2025 з доказами направлення; копія вимоги вих.№02-38/359 від 01.04.2025 з доказами направлення; копія повторної вимоги вих.№02-38/399 від 11.04.2025 з доказами направлення; копія вдруге повторної вимоги вих.№02-38/507 від 06.05.2025 з доказами направлення; копія вимоги-повідомлення вих.№02-38/361 від 02.04.2025 з доказами направлення; копія повторної вимоги-повідомлення вих.№02-38/403 від 15.04.2025 з доказами направлення; копія вдруге повторної вимоги-повідомлення вих.№02-38/509 від 06.05.2025 з доказами направлення; копія листа Стрийського районного управління поліції від 08.05.2025 №149963-2025; копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.05.2025 за номером к.п. №12025141130000412; копія повідомлення виконавця від 05.05.2025 №26.13-21/10415; копія акту державного виконавця від 09.05.2025; копія акту державного виконавця від 06.06.2025, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частин 1, 3 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

В обґрунтування заявленого клопотання арбітражний керуючий Козирицький А.С. посилається на те, що більшість доказів, долучених до даного відзиву, наявна в матеріалах справи та долучається до відзиву повторно, виключно з метою належного обґрунтування позиції керуючого санацією.

Що стосується доказів, що не були подані до суду першої інстанції, арбітражний керуючий зазначає, що такі докази долучаються до матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду, оскільки з'явилися після винесення оскаржуваної ухвали та такі докази стосуються заперечень скаржника, які викладені ним у апеляційній скарзі, а під час розгляду справи в суді першої інстанції не озвучувались. Водночас, аналізуючи зміст заперечень, наведених в апеляційній скарзі, виникла необхідність у долученні відповідних доказів, з метою спростування безпідставних доводів та позиції скаржника. Враховуючи характер обставин, які тягнуть за собою необхідність клопотати перед судом про поновлення відповідного процесуального строку, керуючий санацією вважає за можливе прохати суд визнати поважними причини пропуску відповідного строку та поновити такий строк.

Проте, колегія суддів розглянувши заявлене арбітражним керуючим Козирицьким А.С. клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів у справі №918/822/23(918/309/25) дійшла висновку, воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Водночас тягар доведення поважності таких причин покладається саме на заявника.

Згідно з приписами статей 74, 80, 81 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, а докази подаються сторонами разом із першими поданими ними заявами по суті спору. Допущення подання доказів поза межами встановлених строків можливе лише у виняткових випадках, коли учасник справи доведе, що не мав можливості надати їх своєчасно з причин, що не залежали від нього.

Посилання арбітражного керуючого на те, що більшість доказів уже міститься в матеріалах справи та долучається повторно з метою належного обґрунтування позиції, не може вважатися поважною причиною пропуску строку. Така аргументація свідчить лише про повторне дублювання вже наявних матеріалів, що не потребує окремого поновлення строку.

Крім того, колегія суддів відзначає, що заявник обмежився загальними посиланнями на те, що виникла необхідність у поданні доказів для спростування доводів скаржника, що само по собі не доводить неможливості їх подання у суді першої інстанції. Відтак, належних доказів поважності причин пропуску строку арбітражним керуючим не подано.

Таким чином, заявлене клопотання не ґрунтується на вимогах закону, підстав для поновлення процесуального строку немає, а відтак воно підлягає відмові у задоволенні.

Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги додані арбітражним керуючим до відзиву на апеляційну скаргу нових доказів: копії втретє повторної вимоги про виконання рішення суду вих.№02-38/660 від 26.06.2025 з доказами направлення; копії акту державного виконавця від 06.06.2025, оскільки вказані докази є новими і не існували на час ухвалення оскаржуваного рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25), що узгоджується з висновком Верховного Суду викладеного у постанові від 11.09.2019 у справі №922/393/18, що неіснування певних доказів на момент постановлення рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції таких додаткових доказів незалежно від інших причин неподання відповідачем таких доказів до суду.

Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (постанова Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №754/695/20).

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

За наведених обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у цій справі, в розумінні положень статей 86 і 236 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, доводи скаржника знайшли своє підтвердження.

Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом частини другої вказаної статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а наведене є підставою для задоволення апеляційної скаргу ОСОБА_1 та скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25) з ухваленням нового рішення, яким у позов задовольнити.

Згідно ч.14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, згідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) за подання позовної заяви до суду першої інстанції та за подання апеляційної скарги з урахуванням застосування понижуючого коєфіцієнту 0,8 передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки як позов так і апеляційна скарга подані позивачем через «Електронний суд», покладаються окремо на кожного відповідача в розмірі - 1614,93 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25) задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі №918/822/23(918/309/25) скасувати та ухвалити нове рішення:

« 1. Позов задовольнити.

2. Визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (Адреса: 35641, Україна, Дубенський р-н, Рівненська обл., село Тараканів, вулиця Колгоспна, будинок, 42, код ЄДРПОУ 37083061) в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, з наступним розподілом часток учасників:

3. Скасувати в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію №1006051070028002037 від 16.06.2023, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (Адреса: 35641, Україна, Дубенський р-н, Рівненська обл., село Тараканів, вулиця Колгоспна, будинок, 42, код ЄДРПОУ 37083061 ), вчинену приватним нотаріусом Плетньовим В.О.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський р-н, с.Тараканів, вулиця Колгоспна, будинок 42, ЄДРПОУ 37083061) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) - 1614,93 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) - 1614,93 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

6. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ІН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) - 1614,93 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський р-н, с.Тараканів, вулиця Колгоспна, будинок 42, ЄДРПОУ 37083061) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) - 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) - 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ІН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) - 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити видачу судових наказів Господарському суду Рівненської області.

7. Справу №918/822/23(918/309/25) повернути Господарському суду Рівненської області.

8. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "02" жовтня 2025 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Попередній документ

130679719

Наступний документ

130679721

Інформація про рішення:

№ рішення:	130679720
№ справи:	918/822/23
Дата рішення:	01.10.2025
Дата публікації:	03.10.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (28.10.2025)
Дата надходження:	28.10.2025
Предмет позову:	участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ

Розклад засідань:

Минулі засідання (217)

25.08.2023 10:00	Господарський суд Рівненської області
05.09.2023 15:00	Господарський суд Рівненської області
17.10.2023 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
24.10.2023 10:00	Господарський суд Рівненської області
14.11.2023 12:00	Господарський суд Рівненської області
14.11.2023 14:30	Господарський суд Рівненської області
14.11.2023 15:00	Господарський суд Рівненської області
15.11.2023 11:00	Господарський суд Рівненської області
22.11.2023 10:00	Господарський суд Рівненської області
22.11.2023 11:00	Господарський суд Рівненської області
22.11.2023 11:30	Господарський суд Рівненської області
22.11.2023 12:00	Господарський суд Рівненської області
22.11.2023 12:30	Господарський суд Рівненської області
05.12.2023 14:30	Господарський суд Рівненської області
05.12.2023 15:00	Господарський суд Рівненської області
11.12.2023 16:00	Господарський суд Рівненської області
11.12.2023 16:30	Господарський суд Рівненської області
19.12.2023 12:00	Господарський суд Рівненської області
21.12.2023 09:45	Касаційний господарський суд
21.12.2023 10:30	Господарський суд Рівненської області
21.12.2023 12:00	Господарський суд Рівненської області
22.12.2023 11:00	Господарський суд Рівненської області
22.12.2023 14:30	Господарський суд Рівненської області
26.12.2023 10:00	Господарський суд Рівненської області
26.12.2023 10:30	Господарський суд Рівненської області
26.12.2023 11:00	Господарський суд Рівненської області
09.01.2024 10:00	Господарський суд Рівненської області
09.01.2024 10:30	Господарський суд Рівненської області
18.01.2024 09:20	Касаційний господарський суд
23.01.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
23.01.2024 11:30	Господарський суд Рівненської області
23.01.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
24.01.2024 10:00	Господарський суд Рівненської області
24.01.2024 10:30	Господарський суд Рівненської області
24.01.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
24.01.2024 12:00	Господарський суд Рівненської області
24.01.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
19.02.2024 10:30	Господарський суд Рівненської області
19.02.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
19.02.2024 11:30	Господарський суд Рівненської області
20.02.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
20.02.2024 12:00	Господарський суд Рівненської області
20.02.2024 14:00	Господарський суд Рівненської області
21.02.2024 10:00	Господарський суд Рівненської області
21.02.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
27.02.2024 10:30	Господарський суд Рівненської області
27.02.2024 15:30	Господарський суд Рівненської області
12.03.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
13.03.2024 10:00	Господарський суд Рівненської області
13.03.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
20.03.2024 10:00	Господарський суд Рівненської області
27.03.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
27.03.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
02.04.2024 11:30	Господарський суд Рівненської області
02.04.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
03.04.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
04.04.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
09.04.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
16.04.2024 12:00	Господарський суд Рівненської області
18.04.2024 11:15	Північно-західний апеляційний господарський суд
23.04.2024 10:00	Господарський суд Рівненської області
24.04.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
24.04.2024 11:30	Господарський суд Рівненської області
08.05.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
08.05.2024 11:30	Господарський суд Рівненської області
08.05.2024 12:00	Господарський суд Рівненської області
15.05.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
16.05.2024 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
29.05.2024 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
29.05.2024 12:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
29.05.2024 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
04.06.2024 10:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
04.06.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
07.06.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
17.06.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
25.06.2024 12:00	Господарський суд Рівненської області
02.07.2024 15:00	Господарський суд Рівненської області
04.07.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
09.07.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
09.07.2024 12:00	Господарський суд Рівненської області
10.07.2024 10:00	Господарський суд Рівненської області
10.07.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
16.07.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
16.07.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
16.07.2024 15:30	Господарський суд Рівненської області
30.07.2024 12:00	Господарський суд Рівненської області
01.08.2024 11:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
01.08.2024 12:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
01.08.2024 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
01.08.2024 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
05.08.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
06.08.2024 10:00	Господарський суд Рівненської області
06.08.2024 10:30	Господарський суд Рівненської області
07.08.2024 12:10	Касаційний господарський суд
19.08.2024 10:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
19.08.2024 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
19.08.2024 11:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
26.08.2024 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
27.08.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
28.08.2024 11:50	Касаційний господарський суд
03.09.2024 10:00	Господарський суд Рівненської області
03.09.2024 10:30	Господарський суд Рівненської області
09.09.2024 12:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
10.09.2024 10:30	Касаційний господарський суд
10.09.2024 12:00	Господарський суд Рівненської області
17.09.2024 12:00	Господарський суд Рівненської області
17.09.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
19.09.2024 11:30	Касаційний господарський суд
24.09.2024 14:15	Касаційний господарський суд
26.09.2024 12:00	Касаційний господарський суд
02.10.2024 11:50	Касаційний господарський суд
02.10.2024 11:55	Касаційний господарський суд
07.10.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
07.10.2024 15:00	Господарський суд Рівненської області
08.10.2024 10:00	Господарський суд Рівненської області
09.10.2024 10:00	Господарський суд Рівненської області
09.10.2024 13:00	Касаційний господарський суд
09.10.2024 13:10	Касаційний господарський суд
09.10.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
15.10.2024 10:30	Господарський суд Рівненської області
15.10.2024 10:45	Касаційний господарський суд
17.10.2024 12:15	Касаційний господарський суд
22.10.2024 10:00	Господарський суд Рівненської області
22.10.2024 12:00	Господарський суд Рівненської області
22.10.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
29.10.2024 11:30	Господарський суд Рівненської області
29.10.2024 15:00	Господарський суд Рівненської області
05.11.2024 10:30	Господарський суд Рівненської області
05.11.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
05.11.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
05.11.2024 15:00	Господарський суд Рівненської області
07.11.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
07.11.2024 12:00	Господарський суд Рівненської області
19.11.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
19.11.2024 11:30	Господарський суд Рівненської області
20.11.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
26.11.2024 12:00	Господарський суд Рівненської області
27.11.2024 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
27.11.2024 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
27.11.2024 15:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
28.11.2024 10:00	Касаційний господарський суд
28.11.2024 10:45	Касаційний господарський суд
03.12.2024 10:00	Господарський суд Рівненської області
03.12.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
04.12.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
04.12.2024 11:30	Господарський суд Рівненської області
04.12.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
17.12.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
02.01.2025 11:00	Господарський суд Рівненської області
02.01.2025 11:30	Господарський суд Рівненської області
09.01.2025 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
15.01.2025 14:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
15.01.2025 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
15.01.2025 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
15.01.2025 15:45	Північно-західний апеляційний господарський суд
22.01.2025 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
22.01.2025 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
22.01.2025 15:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
23.01.2025 09:30	Касаційний господарський суд
23.01.2025 09:45	Касаційний господарський суд
28.01.2025 14:30	Господарський суд Рівненської області
05.02.2025 14:15	Північно-західний апеляційний господарський суд
05.02.2025 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
12.02.2025 14:15	Північно-західний апеляційний господарський суд
12.02.2025 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
13.02.2025 10:45	Касаційний господарський суд
18.02.2025 15:30	Господарський суд Рівненської області
24.02.2025 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
24.02.2025 12:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
25.02.2025 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
25.02.2025 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
25.02.2025 15:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
26.02.2025 14:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
26.02.2025 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
26.02.2025 15:15	Північно-західний апеляційний господарський суд
26.02.2025 16:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
28.02.2025 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
05.03.2025 09:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
05.03.2025 10:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
05.03.2025 11:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
12.03.2025 14:00	Господарський суд Рівненської області
14.03.2025 11:00	Господарський суд Рівненської області
19.03.2025 14:15	Північно-західний апеляційний господарський суд
19.03.2025 14:45	Північно-західний апеляційний господарський суд
19.03.2025 15:15	Північно-західний апеляційний господарський суд
24.03.2025 10:00	Господарський суд Рівненської області
23.04.2025 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
23.04.2025 10:45	Північно-західний апеляційний господарський суд
28.04.2025 11:00	Господарський суд Рівненської області
05.05.2025 15:30	Господарський суд Рівненської області
13.05.2025 14:30	Господарський суд Рівненської області
22.05.2025 16:00	Господарський суд Рівненської області
26.05.2025 14:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
03.06.2025 10:45	Касаційний господарський суд
05.06.2025 10:00	Касаційний господарський суд
10.06.2025 11:30	Касаційний господарський суд
10.06.2025 11:45	Касаційний господарський суд
17.06.2025 10:00	Господарський суд Рівненської області
20.06.2025 11:00	Господарський суд Рівненської області
24.06.2025 12:30	Касаційний господарський суд
24.06.2025 12:45	Касаційний господарський суд
24.06.2025 14:30	Касаційний господарський суд
26.06.2025 09:30	Касаційний господарський суд
15.07.2025 10:30	Касаційний господарський суд
28.07.2025 14:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
29.07.2025 12:15	Касаційний господарський суд
11.08.2025 14:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
18.08.2025 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
18.08.2025 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
03.09.2025 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
01.10.2025 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
20.10.2025 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
28.10.2025 14:30	Господарський суд Рівненської області
07.11.2025 10:00	Господарський суд Рівненської області
13.11.2025 10:15	Касаційний господарський суд
18.11.2025 14:30	Господарський суд Рівненської області
25.11.2025 14:30	Господарський суд Рівненської області

Заплановані засідання (3)

02.12.2025 14:30	Господарський суд Рівненської області
02.12.2025 14:45	Господарський суд Рівненської області
04.12.2025 10:45	Касаційний господарський суд