ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
16 вересня 2025 року Справа № 918/95/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Саврій В.А. , суддя Тимошенко О.М.
секретар судового засідання Кушнірук Р.В.
за участю представників сторін:
заявника (апелянта): представник Іванова С.О. - адвокат
боржника: представник Нікольченко Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 01.05.25р. суддею Бережнюк В.В. у м.Рівному, у справі № 918/95/25
за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
до ОСОБА_1
про неплатоспроможність
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є ухвала Господарського суду Рівненської області від 01.05.2025 у справі №918/95/25.
1.2. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.05.2025 у справі №918/95/25 задоволено частково заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 .
1.3. Визнано вимоги кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в розмірі: 694 622,61 грн. (46521,29 доларів США заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 6759,90 грн. судовий збір, стягнуті за рішенням суду) - друга черга задоволення; 162 519 грн. 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (стягнута за рішенням суду) - третя черга задоволення.
1.4. У визнанні решти грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до фізичної особи ОСОБА_1 - відмовлено.
1.5. Включено до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 4 844,80 грн.
1.6. Зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 15 травня 2025 року. Зобов'язано керуючого реструктуризацією надати суду: реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів, протокол зборів. Призначено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 29.05.2025 на 10:00 год.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2.1. ОСОБА_1 звернулася до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
2.2. 02.04.2025 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" надійшла заява з вимогами до боржника, у якій просить визнати грошові вимоги до боржника на суму: 9 010 014,59 грн., та 4 844,80 грн. сплаченого судового збору. Судом встановлено, що заявник звернувся до суду вчасно у межах строку передбаченого ч. 1 ст. 45КУзПБ. Заява обґрунтована, укладеною Кредитною угодою 22.04.2008 між ЗАТ КБ “ПриватБанк» та ОСОБА_1 0804/83. Відповідно до п.1.1. цієї угоди надання коштів здійснюється окремими частинами - Траншами кредиту, сукупна величина сальдо по яких не буде перевищувати суму, обговорену п.1.2. даної Угоди. Згідно з п. 1.2. Кредитної угоди загальна сума кредиту в рамках кредитного договору становить 50 000 доларів США. Відповідно до п. 1.4 Кредитної угоди кредит надається на споживчі цілі. Згідно з укладеним Договором про видачу траншу №0804/83 від 22.04.2008 Банк надав Боржнику суму траншу кредиту у розмірі 50 000 доларів США з терміном повернення кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту - до 15.04.2013 р. , та під 17% річних, а у випадку порушення будь-якого із зобов'язань по погашенню траншу кредиту, позичальник сплачує у розмірі 34% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 4.1, п. 4.2,4.3 Договору). Банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 50 000 доларів США. Боржник свої зобов'язання за Кредитною угодою не виконав й не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому Кредитною угодою та Договором про видачу траншу порядку та строки. Термін дії Кредитної угоди відповідно до п.7.1 - до повного виконання сторонами зобов'язань.
2.3. Терміни позовної давності по вимогам по стягненню кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, встановлюються відповідно до п. 6.8 Кредитної угоди тривалістю в 5 років.
2.4. Через невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором АТ КБ “ПриватБанк» звернувся за захистом своїх прав і законних інтересів до суду. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 по справі 0417/10430/2012 (провадження № 22-ц/774/796/17) було стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за Кредитною угодою № 0804/83 від 22 квітня 2008 року та Договору про видачу траншу № 0804/83 від 22квітня 2008 року станом на 20 липня 2012 року в розмірі 106390,85 доларів США, (еквівалентних 850382,06 грн.). Після набрання чинності цим рішенням було видано виконавчий лист від 28.08.2017 №0417/10430/2012 та відкрито виконавче провадження № 59377281.
2.5. Банком у заяві з кредиторськими вимогами надано розрахунок заборгованості станом на 02.03.2025 (дату, що передує даті відкриття провадження у справі про банкрутство боржника), за яким розмір конкурсних кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 складає 9 010 014,59 грн (217775,23 доларів США за курсом НБУ гривні до долару США - 41,3730 (станом на 02.04.2025 - дату подання заяви з вимогами до боржника до суду): 1924725,33 грн - 46521,29 доларів США - заборгованість за кредитом; 6050964,26 грн - 146253,94 доларів США- заборгованість за процентами; 1034325,00 грн - 25000,00 доларів США- пеня. Вимоги АТ КБ "ПриватБанк" за Кредитною угодою 0804/83 не забезпечені майном Боржника.
2.6. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 по справі 0417/10430/2012 (провадження № 22-ц/774/796/17) було стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за Кредитною угодою № 0804/83 від 22.04.2008 та Договору про видачу траншу № 0804/83 від 22.04.2008 станом на 20 липня 2012 року в розмірі 106 390,85 доларів США, еквівалентних 850 382 грн. 06 коп., яка складається із: 46521,29 доларів США - заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 162519 грн. 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 6759,90 грн.
2.7. Судом першої інстанції під розгляду вказаної заяви до боржника в силу вимог закону щодо обов'язковості судових рішень, враховуючи преюдиційні факти (частина 4 стаття 75 ГПК України), зазначено, що оскільки, судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою набуття, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків. У зв'язку з цим, рішення суду може бути правоприпиняючим, правозмінюючим, правовідновлюючим. Сфера дії таких рішень суду універсальна, і тому може стосуватися як абсолютних прав (речової та інтелектуальної власності) і корпоративних прав, так і договірних та недоговірних зобов'язань. На підставі вказаного вище судового рішення Банку підлягав поверненню борг в розмірі: 106 390,85 доларів США, еквівалентних 850 382 грн. 06 коп., яка складається із: 46521,29 доларів США - заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 162519 грн. 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
2.8. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось, у зв'язку з пред'явленням до боржника вимоги про дострокове погашення боргу по кредиту згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. Кредитор не може нараховувати проценти за кредитним договором після закінчення строку кредиту, або у разі пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту у порядку, передбачених положенням статті 1050 ЦК України. Оскільки рішенням суду від 19.07.2017 було стягнуто заборгованість по відсотках, що існувала на дату звернення з позовною заявою, то відповідно до вказаних вище норм, проведення нарахування відсотків після прийняття вказаного рішення є неправомірним.
2.9. З врахуванням наведеного до визнання підлягають заявлені вимоги банку за кредитом всього 106 390,85 доларів США, що стверджені судовим рішенням. вимога кредитора про визнання нарахування відсотків по Кредитній угоді в сумі 106 717,09 доларів США є неправомірною. У зв'язку з чим грошова вимога в розмірі 106 717,09 доларів США, що є процентами за користування кредитними коштами, нараховані за період з дати звернення з позовною заявою в 2012 році по 2025 рік є неправомірною. Тому такі вимоги відхилено судом з огляду на їх необґрунтованість. Враховуючи факт наявності судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, правовідносини між сторонами врегульовуються уже не умовами кредитного договору, а наявним судовим рішенням.
2.10. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Зважаючи на те, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України й охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.
2.11. Щодо заявленої вимоги про визнання грошових вимог в розмірі 25 000,00 доларів США пені, що еквівалентно 1 034 325,00грн., судом враховано, що рішенням суду від 19.07.2017 по справі 0417/10430/2012 (провадження № 22-ц/774/796/17) було стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 162 519 грн. 35 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Станом на день розгляду справи договірне врегулювання питання щодо повернення боргу за кредитним договором між сторонами припинило існування (оскільки з дати винесення судового рішення, дане питання врегульовується саме даним рішенням суду та передбаченим порядком його виконання) нарахування та стягнення пені на підставі договору кредиту є неправомірним. Доказів існування інших правочинів, укладених в письмовій формі між сторонами у спірному періоді суду не подано.
2.12. Водночас, до визнання підлягають вимоги які визнані судом за наслідками розгляду спору про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки рішення суду набрало законної сили та є обов'язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України. В даному випадку судом визнаються вимоги кредитора в розмірі 162 519,35грн.. пені (20 332,71 доларів США), як присуджені судовим рішенням, котре набрало законної сили. Решта вимог в розмірі 871 805,65 грн. пені відхилено.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
3.1. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", 12.05.2025 через систему "Електронний суд", звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх2156/25 від 13.05.2025), в якій просить (з урахуванням заяви про уточнення змісту апеляційної скарги від 16.07.2025): скасувати ухвалу попереднього засідання Господарського суду Рівненської області від 01.05.2025 у справі №918/95/25 - в частині відхилення (невизнання) грошових вимог кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до боржника у справі №918/95/25 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 за Кредитною угодою №0804/83 від 22.04.2008 і ухвалити нове рішення, яким визнати грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до боржника ОСОБА_1 у розмірі 9 010 014,59 грн (7 975 689,59 грн - до другої черги реєстру вимог кредиторів, 1 034 325,00 грн - до третьої черги реєстру вимог кредиторів) та судовий збір у розмірі 4844,80грн - до позачергового задоволення.
3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що зазначена ухвала від 01.05.2025 попереднього засідання в частині невизнаних вимог є незаконною, необґрунтованою, при її прийнятті судом були неправильно застосовані норми матеріального права - 264, 259, 549, 550, 551, 629,1054 ЦК України, а також порушені норми процесуального права - ст. 75, ст. 86, ст.326 ГПК України, абз. 4 ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в частині часткового невизнання вимог АТ КБ "ПриватБанк".
3.3. АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що судом не було всебічно і повно розглянуто наявні в матеріалах справи докази. АТ КБ "ПриватБанк" було заявлено вимоги до ОСОБА_1 на підставі Кредитної угоди №0804/83 від 22.04.2008. Згідно п. 1.2. Кредитної угоди загальна сума кредиту в рамках кредитного договору становить 50 000 доларів США. Згідно з укладеним Договором про видачу траншу №0804/83 від 22.04.2008 Банк надав Боржнику суму траншу кредиту у розмірі 50 000 доларів США з терміном повернення кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту - до 15.04.2013, та під 17% річних, а у випадку порушення будь-якого із зобов'язань по погашенню траншу кредиту, позичальник сплачує у розмірі 34% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п. 4.1, п. 4.2,4.3 Договору про видачу траншу №0804/83 від 22.04.2008). Відповідно до умов п.2.2.3 Кредитної угоди боржник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту, відсотків та винагороди в прядку і терміни згідно Графіків погашення кредиту відсотків та винагороди, що є невід'ємною частиною кожного договору про видачу траншу. Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. АТ КБ “ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав кредит у розмірі 50 000 доларів США. Термін дії Кредитної угоди відповідно до п.7.1 - до повного виконання сторонами зобов'язань.
3.4. Згідно з п.2.2.2., п. 2.2.3, п. 2.1.4 Кредитної угоди ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами, винагороди в строки та в порядку, встановлених Угодою. Відповідно до п. 4.2 Угоди сплата відсотків за користуванням кредиту здійснюється щомісяця згідно з Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, що складається для кожного траншу окремо і є невід'ємним додатком до кожного договору про видачу траншу. При несплаті відсотків у термін, зазначений у Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, вони вважаються простроченими. Згідно п. 6.1 Угоди при порушення позичальником якого-небудь із зобов'язань по сплаті відсотків, термінів повернення кредиту, винагороди за кожен випадок порушення нараховується пеня в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу. Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 6.1, 6.2, 6.3 Угоди здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане позичальником (п. 6.4).
3.5. За правилами частини 1 статті 259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність. Терміни позовної давності по вимогам по стягненню кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, встановлюються відповідно до п. 6.8 Кредитної угоди тривалістю в 5 років. Через невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором АТ КБ "ПриватБанк" був вимушений звернутися за захистом своїх прав і законних інтересів до суду, й рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 по справі 0417/10430/2012 (провадження № 22-ц/774/796/17) було стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за Кредитною угодою № 0804/83 від 22.04.2008 та Договору про видачу траншу № 0804/83 від 22.04.20208 станом на 20 липня 2012 року в розмірі 106390,85 доларів США, еквівалентних 850382 грн. 06 коп., яка складається із: - 46521,29 доларів США - заборгованості за кредитом, - 39536,85 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, - 162519 грн. 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 6759 грн. 90 коп. Після набрання чинності цим рішенням було видано виконавчий лист від 28.08.2017 №0417/10430/2012 та відкрито виконавче провадження №59377281. Погашення заборгованості не відбулося.
3.6. До відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заборгованість ОСОБА_1 за Кредитною угодою погашена не була, згідно наведених норм цивільного кодексу та договорів, продовжувала нараховуватись, внаслідок чого значно збільшилась у порівнянні із сумою заборгованості, що була стягнута зазначеним вище рішенням суду.
3.7. Таким чином, згідно з доданим розрахунком заборгованості станом на 02.03.2025 (дату, що передує даті відкриття провадження у справі про банкрутство боржника) розмір конкурсних кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 складає 9 010 014,59 грн (217775,23 доларів США за курсом НБУ гривні до долару США - 41,3730 - станом на 02.04.2025 - дату подання заяви з вимогами до боржника до суду): - 1924725,33 грн - 46521,29 доларів США - заборгованість за кредитом, - 6050964,26 грн - 146253,94 доларів США- заборгованість за процентами - 1034325,00 грн - 25000,00 доларів США - пеня.
3.8. В оскаржуваній ухвалі судом зазначається, що вищезазначене рішення суду є доказом спливу строку кредитування. АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено у сумі нарахованих процентів за Кредитною угодою, починаючи від дати подачі позову до суду, що є неправомірним. Так, скаржником зазначено, що у справі №910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України. Правова позиція полягає у тому, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.» Аналогічні висновки щодо застосування частини 1 статті 1050 та статі 625 Цивільного кодексу України у їх взаємозв'язку викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 по справі №5017/1987/2012 у Постанові Верховного суду від 10.06.2020 у справі № 903/191/19, від 10.11.2020 по справі № 903/802/18, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 по справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19), .
3.9. Так, Кредитною угодою встановлений розмір процентної ставки у випадку прострочення грошових зобов'язань по погашенню кредиту, тобто визначена цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачена положеннями ч.2 ст.625 ЦК України. Як відображено у наданому АТ КБ "ПриватБанк" розрахунку заборгованості Боржника за угодою, долученого Банком до заяви з вимогами до боржника, проценти нараховувалися до 12.09.2018. Банк (апелянт) зазначає, що нарахування процентів в розмірі 146253,94 доларів США (з яких судом стягнуто - 39536,85 доларів США) у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, є законним, а грошові вимоги, в тому числі в цій сумі, підлягають визнанню.
3.10. Разом з тим, скаржник зазначає, що судом при прийнятті оскаржуваної ухвали було порушено імперативні норми КУзПБ. АТ КБ “ПриватБанк» наголошує, що рішенням суду від 19.07.2017 по справі 0417/10430/2012 (провадження № 22-ц/774/796/17) було стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за Кредитною угодою №0804/83 22.04.2008 та Договору про видачу траншу № 0804/83 від 22.04.2008 в розмірі 106390,85 доларів США. Отже, навіть в разі визнання лише сум заборгованості, що були стягнуті з Боржника судовим рішенням, еквівалент їх у гривню згідно з нормами ч.2 ст. 45 КУзПБ має здійснюватися згідно з курсом НБУ на дату звернення з заявою - 02.04.2025 (за курсом НБУ гривні до долару США - 41,3730).
4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.05.2025 у справі №918/95/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.07.2025 о 16:00 год.
4.2. За результатами судового засідання 06.08.2025, з урахуванням обсягу наданих суду апеляційної інстанції обґрунтувань, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції відкладено розгляд апеляційної скарги у даній справі на 16.09.2025 о 14:30год, про що судом постановлено відповідну ухвалу.
4.3. Разом з тим, судом апеляційної інстанції враховано раніше подане клопотання апелянта Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про участь його уповноваженого представника у наступному судовому засіданні з розгляду даної апеляційної скарги в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою додатку EASYCON, з використанням власних технічних засобів, в силу приписів частин 1, 2, 4, 5 ст. 197 ГПК України.
4.4. У відзиві арбітражний керуючий Янчук Володимир Володимирович просить залишити ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.05.2025 по справі № 918/95/25 без змін, апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" - без задоволення.
4.4.1. Зазначає, що вимоги Банку про визнання 106 717,09 доларів США процентів за користування кредитними коштами, 871 805,65 грн. пені є необґрунтованими.
4.4.2. Просив розгляд апеляційної скарги у даній справі здійснювати без участі арбітражного керуючого.
4.5. Представник боржника Нікольченко Борис Борисович у відзиві просить апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.05.2025 у справі №918/95/25 без змін.
4.6. До участі у судовому засіданні 16.09.2025 з розгляду апеляційної скарги у даній справі в режимі відеоконференції, згідно ухвали суду долучився представник апелянта.
4.6.1. Представник боржника прибув безпосередньо до суду для участі у даному судовому засіданні.
4.7. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися
4.8. В судовому засіданні 16.09.2025 вказані учасники провадження у даній справі надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду апеляційної скарги кредитора.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.05.2025 у справі №918/95/25 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:
6.1.1. Норми матеріального права:
Конституція України;
Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);
Господарський кодекс України в редакції чинній на час виникнення правовідносин між сторонами та розгляду спору у суді першої інстанції (далі по тексту постанови також - ГК України);
Кодекс України з процедур банкрутства (далі по тексту постанови також - КУзПБ);
6.1.2. Норми процесуального права:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);
6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, заслухавши пояснення представника апелянта та боржника в судовому засіданні дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. З матеріалів справи слідує, ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
7.3. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.02.2025 прийнято до розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Призначено підготовче засідання суду.
7.4. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.03.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 ).
7.4.1. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 .
7.4.2. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
7.4.3. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Янчука Володимира Володимировича (свідоцтво №1384 від 28.08.2013).
7.4.4. Оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , текст якого додається.
7.4.5. Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно.
7.4.6. Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 24 квітня 2025 року для подачі до Господарського суду Рівненської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.
7.4.7. Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 29 квітня 2025 року для підготовки та подання до Господарського суду Рівненської області плану реструктуризації боргів боржника.
7.4.8. Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 29.04.2025.
7.4.9. Зобов'язано керуючого реструктуризацією у строк до 29.04.2025 провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість. Зобов'язано контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника та членів його сім'ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону. Зобов'язано орган державної прикордонної служби - Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про перетинання боржником та членами його сім'ї державного кордону за останні три роки.
7.5. Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було здійснено 04 березня 2025 року за номером 75428, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/og_pov/?d=75428&v=7e5d52979a&t=6.
7.6. 02.04.2025 через систему "Електронний суд" Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до господарського суду із заявою (вх.1780/25 від 03.04.2025) з вимогами до боржника в порядку статті 122, 45 КУзПБ.
7.7. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.04.2025 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" з вимогами до ОСОБА_1 . Призначено розгляд заяви у попередньому засіданні 29.04.2025.
7.8. 29.04.2025 арбітражний керуючий Янчук Володимир Володимирович подав до суду Звіт щодо перевірки декларацій боржника.
7.9. Також, 29.04.2025 Арбітражний керуючий Янчук Володимир Володимирович подав повідомлення про результати розгляду грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до боржника.
7.9.1. Вказує, що вимоги визнає частково, а саме: заборгованість за Кредитною угодою № 0804/83 від 22 квітня 2008 року та Договору про видачу траншу №0804/83 від 22 квітня 2008 року станом на 20 липня 2012 року в розмірі 106390,85 доларів США, еквівалентних 850382 грн. 06 коп., яка складається із: 46521,29 доларів США - заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 162519 грн. 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, судовий збір у сумі 6759 грн. 90 коп., а також витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність щодо оплати судового збору Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 4844,80 грн.
7.10. У судовому засіданні 29.04.2025 судом першої інстанції було оголошено перерву до 01.05.2025.
7.11. 30.04.2025 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" надійшли до суду додаткові пояснення (вх.3838/25/25 01.05.2025) по справі. Серед іншого зауважує, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. 1048 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тому Банк покликається на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №910/1238/17 від 23 травня 2018 року. Також Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України. Аналогічні висновки щодо застосування частини 1 статті 1050 та статі 625 Цивільного кодексу України у їх взаємозв'язку викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.20219 у справі №5017/1987/2012, у Постанові Верховного суду від 10.06.2020 року у справі №903/191/19, від 10.11.2020 по справі № 903/802/18, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020по справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19), тощо.
7.12. Банк зазначає, що Кредитною угодою встановлений розмір процентної ставки у випадку прострочення грошових зобов'язань по погашенню кредиту, тобто визначена цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачена положеннями ч.2 ст.625 ЦК України. Як відображено у наданому АТ КБ "ПриватБанк" розрахунку заборгованості Боржника за Кредитною угодою, долученого Банком до заяви з вимогами до боржника, проценти нараховувалися до 12.09.2018. Отже, нарахування Банком процентів в розмірі 146253,94 доларів США (з яких судом стягнуто - 39536,85 доларів США) у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, є законним, а грошові вимоги, в тому числі в цій сумі, підлягають визнанню. Кредитна угода діє до повного виконання сторонами зобов'язань позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, неустойки за цією угодою і договорам про видачу траншів.
7.13. Також Банк вказує на абзац 4 частини 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за якою склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. ПриватБанк просить суд визнати повністю заявлені грошові вимоги.
7.14. 01.05.2025 за результатами розгляду вказаної заяви з грошовими вимогами до боржника Господарським судом Рівненської області постановлено ухвалу (пункти 1.1.- 1.2. цієї постанови), з підстав, наведених у пунктах 2.1.- 2.12. цієї постанови.
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.
8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції від 01.05.2025 у даній справі - без змін.
8.2. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави.
8.3. За змістом частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
8.4. Згідно частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
8.5. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
8.6. За змістом наведеного, норми Господарського процесуального кодексу України є загальними стосовно норм Кодексу України з процедур банкрутства, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.
8.7. Відповідно, у процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, оскільки розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбаченого КУзПБ.
8.8. Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
8.9. В розумінні даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріях, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
8.10. Відповідно до статті 122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
8.11. Так, згідно з умовами статті 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
8.11.1. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
8.12. Як уже зазначалося, офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у даній справі про неплатоспроможність було здійснено 04 березня 2025 року за номером 75428, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, тобто, строк на пред'явлення грошових вимог закінчується 04 квітня 2025 року (включно).
8.13. Так, 02.04.2025 АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до господарського суду із заявою (вх.1780/25 від 03.04.2025) про визнання грошових вимог до боржника ОСОБА_1 на суму: 9 010 014,59 грн., та 4 844,80 грн. сплаченого судового збору.
8.14. Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
8.15. Згідно з положеннями статті 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
8.16. Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).
8.17. Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена статтею 133 даного Кодексу.
8.18. Згідно положень частини 1 статті 45, частини 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства - обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність законодавцем покладено саме на кредитора. До такого обов'язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.
8.19. Заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" з вимогами до боржника про стягнення з ОСОБА_1 на суму: 9 010 014,59 грн., та 4 844,80 грн. заявником подана у межах строку передбаченого частиною 1 статті КУзПБ.
8.20. Враховуючи обставини подання заяви про неплатоспроможність та матеріали заяви Банку з грошовими вимогами господарськими судами встановлено наступне.
8.20.1. 22.04.2008 між Закритим акціонерним товариством КБ “ПриватБанк» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник, Боржник) була укладена Кредитна угода 0804/83. Відповідно до п.1.1. цієї Кредитної угоди надання коштів здійснюється окремими частинами - Траншами кредиту (Транш - визначена сума коштів, обговорена в договорі про видачу Траншу, надана в рамках Кредитної угоди), сукупна величина сальдо по яких не буде перевищувати суму, обговорену п.1.2. даної Угоди.
8.20.2. Згідно пункту 1.2. Кредитної угоди загальна сума кредиту в рамках кредитного договору становить 50 000 доларів США. Відповідно до п. 1.4 Кредитної угоди кредит надається на споживчі цілі.
8.20.3. Згідно з укладеним Договором про видачу траншу №0804/83 від 22.04.2008 Банк надав Боржнику суму траншу кредиту в розмірі 50 000 доларів США з терміном повернення кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту - до 15.04.2013 р. , та під 17% річних, а у випадку порушення будь-якого із зобов'язань по погашенню траншу кредиту, позичальник сплачує у розмірі 34% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 4.1, п. 4.2,4.3 Договору про видачу траншу №0804/83 від 22.04.2008 ).
8.20.4. Відповідно до умов пункту 2.2.3 Кредитної угоди боржник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту, відсотків та винагороди в прядку і терміни згідно Графіків погашення кредиту відсотків та винагороди, що є невід'ємною частиною кожного договору про видачу траншу.
8.20.5. АТ КБ “ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 50 000 доларів США. Боржник свої зобов'язання за Кредитною угодою не виконав й не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому Кредитною угодою та Договором про видачу траншу порядку та строки. Термін дії Кредитної угоди відповідно до п.7.1 - до повного виконання сторонами зобов'язань.
8.20.6. Згідно п.2.2.2., п. 2.2.3, п. 2.1.4 Кредитної угоди ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами, винагороди в строки та в порядку, встановлених Кредитною угодою. Відповідно до п. 4.2 Кредитної угоди сплата відсотків за користуванням кредиту здійснюється щомісяця згідно з Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, що складається для кожного траншу окремо і є невід'ємним додатком до кожного договору про видачу траншу. При несплаті відсотків у термін, зазначений у Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, вони вважаються простроченими.
8.20.7. Згідно п. 6.1 Кредитної угоди при порушення позичальником якого-небудь із зобов'язань по сплаті відсотків, термінів повернення кредиту, винагороди за кожен випадок порушення нараховується пеня в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу. Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 6.1, 6.2, 6.3 Кредитної угоди здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане позичальником (п. 6.4 Кредитної угоди).
8.20.8. Терміни позовної давності по вимогам по стягненню кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, встановлюються відповідно до п. 6.8 Кредитної угоди тривалістю в 5 років.
8.20.9. У зв'язку із невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором АТ КБ “ПриватБанк» звернувся за захистом своїх прав і законних інтересів до суду.
8.20.10. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 по справі 0417/10430/2012 (провадження № 22-ц/774/796/17) було стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за Кредитною угодою № 0804/83 від 22 квітня 2008 року та Договору про видачу траншу № 0804/83 від 22квітня 2008 року станом на 20 липня 2012 року в розмірі 106390,85 доларів США, еквівалентних 850382 грн. 06 коп., яка складається із: 46521,29 доларів США - заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 162519 грн. 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 6759 грн. 90 коп.
8.20.11. Після набрання чинності вказаним рішенням було видано виконавчий лист від 28.08.2017 №0417/10430/2012 та відкрито виконавче провадження № 59377281.
8.20.12. Таким чином, Банк надає господарському суду розрахунок заборгованості станом на 02.03.2025 (дату, що передує даті відкриття провадження у справі про банкрутство боржника), за яким розмір конкурсних кредиторських вимог АТ КБ “ПриватБанк» до ОСОБА_1 складає 9 010 014,59 грн (217775,23 доларів США за курсом НБУ гривні до долару США - 41,3730 (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates) - станом на 02.04.2025 - дату подання заяви з вимогами до боржника до суду): 1924725,33 грн - 46521,29 доларів США - заборгованість за кредитом; 6050964,26 грн - 146253,94 доларів США- заборгованість за процентами; 1034325,00 грн - 25000,00 доларів США- пеня.
8.20.13. Матеріалами справи підтверджується, що вимоги АТ КБ "ПриватБанк" за Кредитною угодою 0804/83 не забезпечені майном Боржника.
8.21. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
8.22. Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
8.23. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України).
8.24. Згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
8.25. За частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
8.26. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України).
8.27. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
8.28. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
8.29.Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
8.30. Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
8.31. Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу
8.32. Отже, одним із видів порушення зобов'язання є прострочення виконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Правові наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
8.33. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 у справі №0417/10430/2012 (провадження № 22-ц/774/796/17) було стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за Кредитною угодою № 0804/83 від 22 квітня 2008 року та Договору про видачу траншу № 0804/83 від 22 квітня 2008 року станом на 20 липня 2012 року в розмірі 106 390,85 доларів США, еквівалентних 850 382 грн. 06 коп., яка складається із: 46521,29 доларів США - заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 162519 грн 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 6 759 грн. 90 коп.
8.33.1. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
8.33.2. Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
8.33.3. За змістом статті 18 ГПК України, яка кореспондується зі статтею 326 ГПК унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
8.34. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК).
8.34.1. Положення вищевказаної статті визначають, що преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
8.34.2. Важливим є те, що обставини, встановлені у справі, що є преюдиційною, мають належати до предмета доказування, тобто їх встановлення має бути необхідне для вирішення тієї справи. Оскільки предмет доказування спочатку визначається підставами позову, а потім обґрунтовується нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору, то питання про те, чи належав певний факт до предмета доказування, є питанням права, а не факту.
8.34.3. Вказані обставини підтверджують той факт, що Банк вчинив дії щодо дострокового повернення кредитних коштів, через недотримання боржником положень кредитного договору, в результаті чого звернувся до суду з відповідною позовною заявою про стягнення заборгованість за кредитним договором.
8.35. Так, Цивільний кодекс України в частині 5 статті 11 закріплює норму про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
8.36. Оскільки, судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою набуття, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків. У зв'язку з цим, рішення суду може бути правоприпиняючим, правозмінюючим, правовідновлюючим. Сфера дії таких рішень суду універсальна, і тому може стосуватися як абсолютних прав (речової та інтелектуальної власності) і корпоративних прав, так і договірних та недоговірних зобов'язань.
8.37. Таким чином, Банку на підставі вказаного вище судового рішення підлягав поверненню борг в розмірі: 106 390,85 доларів США, еквівалентних 850 382 грн. 06 коп., яка складається із: 46521,29 доларів США - заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 162519 грн 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
8.38. Від так, у даному випадку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось, у зв'язку з пред'явленням до боржника вимоги про дострокове погашення боргу по кредиту згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
8.39. Відповідно, кредитор не може нараховувати проценти за кредитним договором після закінчення строку кредиту, або у разі пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту у порядку, передбачених положенням статті 1050 ЦК України.
8.39.1. Аналогічний правовий висновок зазначений у постановах Великої Палати Верховного суду: №127/15672/16-ц від 08.11.2019, №723/304/16-ц від 23.10.2019 № 444/9519/12 від 28.03.2018, № 1519/2-3165/11 від 03.07.2019 та №461/10610/13-ц від 10.04.2019.
8.40. Оскільки рішенням суду від 19.07.2017 у справі №0417/10430/2012 (провадження № 22-ц/774/796/17) було стягнуто з Боржника заборгованість по відсотках, що існувала на дату звернення з позовною заявою, то відповідно до вказаних вище норм, проведення Банком нарахування відсотків після прийняття вказаного рішення є неправомірним.
8.41. Відтак, підлягають визнанню заявлені вимоги Банку за Кредитною угодою № 0804/83 всього у розмірі 106 390,85 доларів США, що стверджені судовим рішенням від 19.07.2017, саме: заборгованість по кредиту - 106 390,85 доларів США, еквівалентних 850 382 грн. 06 коп., яка складається із:
- 46521,29 доларів США - заборгованості за кредитом;
- 39536,85 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 162519 грн. 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; та 6759,90 грн. судовий збір.
8.42. Разом з тим, вимога кредитора про визнання нарахування відсотків по Кредитній угоді в сумі 106 717,09 доларів США що є процентами за користування кредитними коштами, нараховані за період з дати звернення з позовною заявою в 2012 році по 2025 рік є неправомірною та необґрунтованою.
8.43. При цьому, враховуючи факт наявності судового рішення про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором, правовідносини між сторонами врегульовуються уже не умовами кредитного договору, а наявним судовим рішенням.
8.44. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
8.44.1. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.
8.45. Слід зазначити, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України й охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання. (Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).
8.46. Щодо заявленої вимоги про визнання грошових вимог в розмірі 25 000,00 доларів США пені, що еквівалентно 1 034 325,00 грн, господарські суди зазначають наступне.
8.46.1. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 по справі 0417/10430/2012 (провадження № 22-ц/774/796/17) було стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 162 519,35 грн. 35 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
8.46.2. Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
8.46.3. Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
8.46.4. Частинами 1 та 5 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
8.46.5. Господарськими судами встановлено, що станом на день розгляду справи договірне врегулювання питання щодо повернення боргу за кредитним договором між сторонами припинило існування (оскільки з дати винесення судового рішення, дане питання врегульовується саме даним рішенням суду та передбаченим порядком його виконання) нарахування та стягнення пені на підставі договору кредиту є неправомірним.
8.46.6. Доказів існування інших правочинів, укладених в письмовій формі між сторонами у спірному періоді під розгляду заявлених кредиторських вимог у даній справі про неплатоспроможність до суду не було подано.
8.46.7. При цьому, вимоги які визнані судом за наслідками розгляду спору про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки рішення суду набрало законної сили та є обов'язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України.
8.46.8. Таким чином, в даному випадку слід визнати вимоги кредитора в розмірі 162 519,35 грн. пені (20 332,71 доларів США), як присуджені судовим рішенням, що набрало законної сили.
8.46.9. Решта вимог в розмірі 871 805,65 грн. пені слід відхилити.
8.46.10. Апеляційний господарський суд вважає необґрунтованим твердження апелянта, що суму заборгованості за кредитною угодою (106 390,85 доларів США), слід перерахувати за курсом, який діяв на момент звернення до суду із заявою про стягнення грошових коштів.
8.46.11. Адже АТ КБ "ПриватБанк", вважаючи своє право порушеним, ще у липні 2012 року звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська за його захистом. Рішенням від 12.10.2016 у позові відмовлено.
8.46.12. Апеляційний суд Дніпропетровської області рішенням від 19.07.2017 по справі 0417/10430/2012 (провадження № 22-ц/774/796/17) рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2016 року скасував та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яким стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 162 519,35 грн. 35 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Цим же рішенням визначено еквівалент грошової одиниці гривні до долара США.
8.46.13. Будь-яких інших належних та допустимих доказів, що свідчили про зміну грошового еквіваленту грошової одиниці гривні по відношенню до долара США на відміну від того, який встановлений у рішенні Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017, або заборгованість за кредитом у подальшому була перерахована за іншим курсом, апелянт не надає.
8.47. Згідно частини 3 статті 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
8.48. В силу вимог статті 133 КУзПБ (частина 1) також належить визнати 4 844,80 грн. судового збору, сплаченого кредитором за подання вказаної заяви.
8.49. Із урахуванням наведених норм законодавства, дослідивши всі обставини щодо підстав заявлення конкурсних кредиторських вимог АТ КБ “ПриватБанк» до ОСОБА_1 на загальну суму 9 010 014,59 грн (217775,23 доларів США за курсом НБУ гривні до долару США - 41,3730 - станом на 02.04.2025 - дату подання заяви з вимогами до боржника до суду), апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку вони підлягають до часткового задоволення, в розмірі - 106 390,85 доларів США, еквівалентних 850 382,06 грн,
8.50. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.51. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
8.52. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
8.53..Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
8.54. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
8.55. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
8.56. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
8.57. Судом першої інстанції правомірно прийнято рішення про часткове задоволення заяви (вх.1780/25 від 03.04.2025) АТ КБ "ПриватБанк" про визнання кредиторських вимог до боржника ОСОБА_1 у справі №918/95/25 на суму: 9 010 014,59 грн., 4 844,80 грн. сплаченого судового збору та визнано вимоги кредитора Банку у розмірі - 106 390,85 доларів США, еквівалентних 850 382,06грн., яка складається із: 46521,29 доларів США (еквівалент 694 622,61 грн) - заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6759,90 грн. судовий збір, стягнуті за рішенням суду) - друга черга задоволення; 162519,35 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (стягнута за рішенням суду) - третя черга задоволення
8.58. Вимоги кредитора у розмірі 106 717,09 доларів США процентів за користування кредитними коштами та 871 805,65 грн. пені - правомірно відхилено місцевим господарським судом.
8.59. Доводи апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.05.2025 у справі №918/95/25 (в частині відхилення кредиторських вимог у розмірі 106 717,09 доларів США процентів за користування кредитними коштами та 871 805,65 грн. пені) не спростовують висновків суду першої інстанції при постановлені ухвали в оскаржуваній частині та не можуть бути підставою для її скасування або зміни.
8.60. За таких обставин апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.05.2025 у справі №918/95/25 (в частині відхилення кредиторських вимог у розмірі 106 717,09 доларів США, як процентів за користування кредитними коштами та 871 805,65 грн пені) - без змін.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині.
9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів оскарження, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.05.2025 у справі №918/95/25 апелянт сплатив судовий збір у розмірі 7267,20 гривень, згідно платіжної інструкції №ZZ422B2B6S від 12.05.2025.
10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .
10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.
10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" від 12.05.25р. залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01 травня 2025 року у справі №918/95/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №918/95/25 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повна постанова складена "30" вересня 2025 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Тимошенко О.М.