вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"07" квітня 2025 р. Справа№ 910/18834/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Хрипуна О.О.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Цікра А.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.04.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 (повний текст підписано 14.02.2024)
у справі № 910/18834/23 (суддя Пукас А.Ю.)
за позовом Інституту загальної енергетики Національної академії наук України
до Київської міської ради
про припинення права постійного користування земельною ділянкою, -
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/18834/23 позов задоволено. Припинено право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:054:006, площею 0,2973 га, що розташована у Голосіївському районі міста Києва на вулиці Антоновича, будинок 172 Інституту загальної енергетики Національної академії наук України на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ЯЯ № 080596 від 06.09.2004.
Стягнуто з Київської міської ради на користь Інституту загальної енергетики Національної академії наук України судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі № 910/18834/23 стягнуто з Київської міської ради на користь Інституту загальної енергетики Національної академії наук України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн.
Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог. Визначаючи в додатковому рішенні до стягнення суму витрат на правничу допомогу позивача, суд відхилив заперечення відповідача, які визнав формальними, та визнав понесені позивачем витрати обґрунтованими, розумними, реальними та співмірними.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024, матеріали апеляційної скарги Київської міської ради у судовій справі №910/18834/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи №910/18834/23.
01.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/18834/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/18834/23 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 та призначено до розгляду.
18.04.2024 Київська міська державна адміністрація звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі №910/18834/23 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.04.2024 справу №910/18834/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/18834/23 за апеляційною скаргою Київської міської державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024.
Розгляд справи № 910/18834/23 за апеляційними скаргами Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 та Київської міської державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 об'єднано в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду.
Розпорядженням Керівника апарату від 07.11.2024 №09.1-07/732/24 згідно рішення Вищої ради правосуддя від 31.10.2024 №3195/0/15-24 про звільнення судді Північного апеляційного господарського суду Вовка І.В. у відставку, справу №910/18834/23 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023 справу №910/18834/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Скрипка І.М., суддів Хрипуна О.О., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі апеляційні скарги Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/18834/23, їх розгляд призначено в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги Київської міської державної адміністрації зводяться до наступного.
Апелянт вважає, що Київська міська рада є неналежним відповідачем у справі, оскільки право розпорядження та користування земельними ділянками державної власності у відповідності до статті 15, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», що прямо кореспондується з пунктом «а» статті 17 ЗК України, належить виконавчому органу КМР (КМДА).
Оскільки позов мав бути пред'явлений до КМДА як до власника земельної ділянки, як належного відповідача, що в свою чергою є підставою для відмови в позові.
Під час апеляційного перегляду позивачем подано заперечення на пояснення відповідача (апелянта), в яких він наполягає на доводах позовної заяви та зазначає, що спірна земельні ділянка не передавалась у власність КМДА відповідачем.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 07.04.2025 представник позивача заперечував доводи апелянта, заперечуючи вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки КМДА.
Представник відповідача підтримував позицію КМДА, викладену в її апеляційній скарзі, представник КМДА в судовому засіданні підтримав доводи свої апеляційної скарги.
В судовому засіданні 07.04.2025 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Згідно ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №911/2635/17 від 11.07.2018.
Вказуючи в апеляційній скарзі про те, що Київська міська рада є неналежним відповідачем у справі, оскільки право розпорядження та користування земельними ділянками державної власності у відповідності до статті 15, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», що прямо кореспондується з пунктом «а» статті 17 ЗК України, належить виконавчому органу КМР (КМДА), а тому позов мав бути пред'явлений до КМДА як до власника земельної ділянки, як належного відповідача, що в свою чергою є підставою для відмови в позові.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно пункту 1.1. Статуту Інституту загальної енергетики Національної академії наук України є державною бюджетною неприбутковою науковою установою, що заснована на державній власності та перебуває у віданні НАН України.
Згідно з рішенням Відповідача № 43/1253 від 12.02.2004 «Про оформлення права користування земельними ділянками» (копія витягу з рішення додається) Позивач отримав право постійного користування земельною ділянкою площею 0,30 га для завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування лабораторного корпусу на вулиці Антоновича,172 у Голосіївському районі міста Києва.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000964232019 від 24.06.2019 земельна ділянка 8000000000:79:054:006, площею 0, 2973 га перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва.
Згідно Державного акту про право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 080596 від 06.09.2004 (зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 07-9-0003Ю) Позивач отримав в постійне користування земельну ділянку 8000000000:79:054:006, площею 0, 2973 га за цільовим призначенням: експлуатація та обслуговування лабораторного корпусу.
На земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:054:006, що на вулиці Антоновича, 172 у Голосіївському районі міста Києва розташований будинок загальною площею 23 214, 37 кв.м., з яких приміщення площею 3 962, 70 кв.м. згідно свідоцтва про право власності від 26.01.2010 та машиномісця № 23, 24 площею 57, 20 згідно свідоцтва про право власності від 26.01.2010 належить державі Україна в особі НАН України та закріплені на праві оперативного управління за Інститутом загальної енергетики НАН України на праві державної власності.
Згідно Витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна площа адміністративного корпусу Інституту загальної енергетики НАН України становить 4 019, 9 кв.м.
Позивач зазначає, що решта будинку площею 19 174, 10 кв.м. належить різним фізичним та юридичним особам, на підтвердження чого надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 243796403 від 10.02.2021.
При цьому Позивач зазначає, що він не є власником будинку, що на вул. Антоновича, 172 у м. Києві та не обслуговує його, а будинок на балансі Позивача не обліковується.
Згідно доводів Позивача доля фактичного користування Позивачем земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:79:054:006 складає 0,0515 га, тобто 17 % від загальної площі будинку.
17.11.2020 Позивач звернувся до Відповідача з листом № 268/267-20, в якому посилаючись на положення статті 377, частини 1 статті 141 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), статті 120 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України) повідомив, що ним як попереднім землекористувачем право користування земельною ділянкою площею 0, 2458 га припинено з огляду на те, що частина будинку перейшла у власність третіх осіб, а відтак існує необхідність у прийнятті уповноваженим органом рішення про виділення Інституту у користування частки земельною ділянки площею 0, 0515 га за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 172 у Голосіївському районі міста Києва та присвоїти їй окремий кадастровий номер.
У відповідь на зазначене, Відповідач листом № 0570202/1-15060 від 15.12.2022 повідомив Позивача, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:054:006, площею 0, 2973 га на вул. Антоновича, 172 у Голосіївському районі міста Києва на підставі рішення КМР від 12.02.2024 № 43/1253 надана Позивачу в постійне користування.
Приміщення Позивача у вказаному будинку загальною площею 4 019, 9 кв.м. є частиною внутрішнього об'єму будівлі, обмежене будівельними елементами з можливістю входу та виходу, а передача земельних ділянок для експлуатації приміщень законодавством України не передбачено.
Зазначені доводи також викладені Відповідачем у відзиві на позовну заяву, а також увага суду неодноразово зверталась на те, що використання землі в Україні є платним.
Позивач при розгляді справи неодноразово зазначав, що оплата земельного податку за всю площу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:054:006 є для нього надмірним тягарем та фактично збитком, оскільки сплачується за користування третіми особами.
До матеріалів позовної заяви Позивачем додано постанову № 195 Президії НАН України від 08.07.2022 про надання згоди Позивачу на припинення права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:79:054:006 по вул. Антоновича, 172 у Голосіївському районі міста Києва.
Позивач на виконання постанови № 195 від 08.07.2022 звернувся із відповідною заявою від 03.10.2023 № 268/2363-20 на ім'я голови КМДА, в якій просив:
- прийняти рішення про припинення права користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:054:006, площею 0,2973 га, що розташована у Голосіївському районі міста Києва на вулиці Антоновича, буд. 172;
- повідомити орган державної реєстрації про права користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:054:006, площею 0,2973 га, що розташована у Голосіївському районі міста Києва на вулиці Антоновича, буд. 172.
Департамент земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) листом від 24.10.2023 № 0570202/1-14137 зазначив про відсутність підстав для припинення Інституту права постійного користування земельною ділянкою.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що:
- позивач як постійний землекористувач наділений правом добровільної відмови від землекористування, а Відповідач як уповноважений орган в силу припису імперативної норми (частини 4 статті 142 ЗК України) приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації;
- не звернення інших власників приміщень в об'єкті нерухомості, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:054:006 із заявою про оформлення права користування земельною ділянкою не може бути підставою для позбавлення Позивача права відмовитися від права постійного користування нею та підставою для сплати ним земельного податку з розрахунку всієї площі земельної ділянки;
- відповідно до частини 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом;
- станом на дату ухвалення даного рішення Позивач фактично не може бути постійним користувачем земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:054:006, площею 0, 2973 га, що розташована у Голосіївському районі міста Києва на вулиці Антоновича, буд. 172, оскільки не є власником всього об'єкта нерухомості, який на ній розташований;
- відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним, яка справляється відповідно до закону, а враховуючи приналежність приміщень площею 19 174, 10 кв.м іншим особам, на переконання суду, у Відповідача наразі існує необхідність актуалізувати дані про користувачів спірної земельної ділянки та відповідно встановити наявність підстав у таких користувачів для безоплатного користування нею (що фактично наразі і відбувається) або ж підстав для укладення договорів оренди та справляння орендної плати до місцевого бюджету.
Оскільки ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі №910/18834/23 не вирішено питання про права, інтереси та обов'язки скаржника стосовно сторін у справі, в апеляційній скарзі не наведено очевидного та безумовного (чи навіть імовірного) зв'язку оскаржуваного рішення з правами, інтересами та/або обов'язками скаржника, безпідставними є доводи апелянта про те, що суд вирішив питання про його права, інтереси та обов'язки.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, якщо встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч.2 ст.264 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, відсутність правового зв'язку між предметом спору у справі №910/18834/23 та правами Київської міської державної адміністрації, а питання про права, інтереси та обов'язки скаржника стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалося, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської міської державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі №910/18834/23.
Керуючись ст.ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі №910/18834/23 закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст ухвали підписано 02.10.2025.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді О.О. Хрипун
А.О. Мальченко