вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" вересня 2025 р. Справа№ 911/1314/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Приходько Т. П.
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
від відповідача-3: не з'явились
від відповідача-4: не з'явились
від відповідача-5: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"
на ухвалу господарського суду Київської області від 16.04.2025 (про повернення заяви позивачеві (заявникові) (ухвала складена та підписана 16.04.2025)
у справі № 911/1314/25 (суддя В. А. Ярема)
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросинергія"
2. ОСОБА_1
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Олія"
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Синергія"
5. Irlemno LTD (місто Лімасол, Респубілка Кіпр)
про стягнення 25 625 764,80 доларів США
Короткий зміст позовної заяви
У квітні 2025 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі за текстом - АТ "Укргазбанк"; позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросинергія" (далі за текстом - ТОВ "Агросинергія"; відповідач-1), ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 ; відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Олія" (далі за текстом - ТОВ "ТД "Сан Олія"; відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Синергія" (далі за текстом - ТОВ "Управляюча компанія "Синергія"; відповідач-4), Irlemno LTD (далі за текстом - відповідач-5) про солідарне стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором №3/2017-ГКД від 16.03.2017 в загальній сумі 25 625 764,80 доларів США, з яких: 22 227 074,25 доларів США заборгованості по кредиту простроченої; 3 279 892,97 доларів США заборгованості по процентах простроченої; 29 530,28 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності; 89 267,30 доларів США заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів в межах строку позовної давності.
Позов обґрунтований тим, що:
внаслідок невиконання ТОВ "Агросинергія" грошових зобов'язання за Генеральним кредитним договором №3/2017-ГКД від 16.03.2017 (далі - кредитний договір) у останнього виникла заборгованість по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами у відповідно наведених сумах;
з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань, що випливають з кредитного договору, укладено такі договори: договір поруки №3/2017-ГКД-П1 від 27.11.2019, згідно якого поручителем є ОСОБА_1 ; договір поруки №3/2017-ГКД-П3 від 19.12.2019, згідно якого поручителем є ТОВ "ТД "Сан Олія"; договір поруки №3/2017-ГКД-П4 від 19.12.2019, згідно якого поручителем є ТОВ "Управляюча компанія "Синергія"; договір поруки №3/2017-ГКД-П6 від 02.03.2020, згідно якого поручителем є Irlemno LTD.
позивач звертався до ТОВ "Агросинергія" як позичальника та до всіх поручителів з вимогами про виконання порушеного зобов'язання за Генеральним кредитним договором №3/2017-ГКД від 16.03.2017, попри те відповідні вимоги не було задоволено, що і стало підставою для звернення позивача до суду із вимогами про солідарне стягнення такої заборгованості із позичальник та його поручителів.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2025 у справі №911/1314/25 повернуто позовну заяву АТ "Укргазбанк" до ТОВ "Агросинергія", ОСОБА_1 , ТОВ "ТД "Сан Олія",ТОВ "Управляюча компанія "Синергія", Irlemno LTD (місто Лімасол, Респубілка Кіпр) про стягнення 25 625 764, 80 доларів США, з доданими до неї документами, на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).
Суд виходив з того, що АТ "Укргазбанк" порушено правила об'єднання позовних вимог при зверненні до суду із відповідним позовом, оскільки за одним позовом об'єднано вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Суд роз'яснив АТ "Укргазбанк", що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після приведення такого позову у відповідність із приписами ГПК України в частині юрисдикції господарського суду та спорів, які суд може розглядати, з урахуванням правил об'єднання заявлених позивачем вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2025 у справі №911/1314/25, АТ "Укргазбанк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Узагальнено доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
судом першої інстанції не в повній мірі досліджено обставини справи щодо змісту та правових наслідків укладеного між АТ "Укргазбанк" та поручителем - Irlemno LTD договору поруки 6;
суд першої інстанції здійснив поверхневий аналіз обставин щодо володіння Irlemno LTD на території України майном, на яке можливо звернути стягнення та непідсудність спору за договором поруки 6 судам України;
висновок суду першої інстанції про відсутність ознак/умов підсудності судам України у розумінні статей 76, 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" цієї справи в частині вимог до іноземної юридичної особи Irlemno LTD є помилковим, оскільки суд не дослідив обставини і підстави звернення АТ "Укргазбанк" з таким позовом, що призвело до незастосування приписів пунктів 1, 2, 7 ч. 1 ст. ст. 76 зазначеного Закону;
наявність арбітражної угоди (застереження) саме по собі не є підставою для залишення позову без розгляду, не виключає можливість розгляду судом спору, що підсудний судам України у випадках, передбачених законом.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги та явка представників сторін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2025 (колегія суддів у складі: Ходаківської І.П. - головуючої, Демидової А. М., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укргазбанк" на ухвалу господарського суду Київської області від 16.04.2025 у справі № 911/1314/25; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 за клопотанням АТ "Укргазбанк" розгляд апеляційної скарги у справі № 911/1314/25 призначено у судовому засіданні на 18.06.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 розгляд справи відкладено на 25.06.2025 та продовжено строк її розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 розгляд справи відкладено на 06.08.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 розгляд справи відкладено на 24.09.2025.
01.09.2025 від АТ "Укргазбанк" до суду подані копії поштових відправлень, на адресу Irlemno LTD, з відмітками про їх повернення.
Присутній у судовому засіданні 24.09.2025 представник позивача підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.
Представники інших учасників справи у судове засідання 24.09.2025 не з'явились.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою повернуто позовну заяву АТ "Укргазбанк" до ТОВ "Агросинергія", ОСОБА_1 , ТОВ "ТД "Сан Олія",ТОВ "Управляюча компанія "Синергія", Irlemno LTD (місто Лімасол, Респубілка Кіпр) про стягнення 25 625 764, 80 доларів США, з доданими до неї документами, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Приписами ст. 1, 4 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право, зокрема, на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Так, предметна і суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена у статті 20 Господарського процесуального кодексу України, згідно із частиною 1 якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Відповідно до статті 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.
Перш ніж вирішувати питання відповідності позовної заяви позивача з вимогою до юридичної особи нерезидента нормам ГПК України, необхідно визначити, чи підсудна справа за участю іноземної особи господарським судам України на підставі норм Закону України "Про міжнародне приватне право" та чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" цей Закон застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема, щодо підсудності судам України справ з іноземним елементом.
Згідно зі статтею 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.
Приписами статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:
1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;
2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;
3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;
4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;
5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;
6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;
7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;
8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;
9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;
10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;
11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України;
12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
У ст. 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" зазначено, що підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом:
1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об'єктом такого партнерства, зокрема об'єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об'єкт;
2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні;
3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання;
4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні;
5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців;
6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України;
7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України;
8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні;
9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України;
10) в інших випадках, визначених законами України.
Наведені вище норми свідчать про те, що суди, отримавши позовну заяву з вимогою до юридичної особи - нерезидента, повинні перш за все визначити, чи підсудна справа за участю іноземної особи судам України на підставі норм Закону України "Про міжнародне приватне право" (зокрема ст. ст. 76, 77 цього Закону) та чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, оскільки згідно зі статтею 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі.
Як слідує зі змісту поданого АТ "Укргазбанк" позову, вимоги про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором заявлено як до позичальника, так і до його поручителів, зокрема до Irlemno LTD (місто Лімасол, Респубілка Кіпр), яка є іноземною юридичною особою, яка створена та зареєстрована законодавством Республіки Кіпр. Відомості про наявність його представництв в Україні відсутні.
Водночас у позовній заяві, в частині заявлених вимог саме до вказаної іноземної особи, позивач зазначив, що в силу положень статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" та розділу 5.03 укладеного з Irlemno LTD договору поруки відповідний спір підсудний судам України.
Як зазначив позивач, Irlemno LTD є єдиним засновником (учасником) позичальника - ТОВ "Агросинергія", а тому володіє на території України майном, на яке можливо звернути стягнення.
Виходячи зі змісту долученої до позовної заяви копії договору поруки №3/2017-ГКД-П6 від 02.03.2020, укладеного позивачем з Irlemno LTD з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, вбачається таке.
Так, відповідно до розділу 1.01. договору поруки №3/2017-ГКД-П6 від 02.03.2020 сторони погодили, що терміни наведені нижче мають наступні значення, зокрема "Країна" - Україна.
Розділом 5.04. договору поруки №3/2017-ГКД-П6 від 02.03.2020 сторони погодили, зокрема, що:
до цього договору та до всіх позадоговірних зобов'язань, які виникають з цього договору або стосуються його, застосовується і вони тлумачаться відповідно до законодавства Англії;
з урахуванням положень пунктів 5.04.(в) та 5.04.(г), будь-який спір (включаючи будь-який позадоговірний спір), розбіжність або претензія, що виникає з цього договору або у зв'язку із ним, або стосується його порушення, припинення або недійсності чи наслідків його анулювання, вирішується шляхом арбітражу відповідно до Арбітражного Регламенту ЮНСІТРАЛ, що діє у відповідний момент часу;
місцем проведення арбітражу є м. Лондон, Англія;
мовою арбітражного провадження є англійська;
арбітражний суд має право розглядати та враховувати у будь-якому провадженні, ухвалі або рішенні будь-який інший спір, належним чином поданий на його розгляд, якщо такий спір виникає з цього договору; однак, з урахуванням вищевказаного, жодні інші сторони або інші спори не можуть бути включені або об'єднані з даним арбітражним провадженням;
ніщо у цьому договорі не впливає на право Укргазбанку розпочати судове провадження або порушити інше судове провадження щодо поручителя у Країні чи в будь-якій іншій належній юрисдикції або одночасно у кількох юрисдикціях, або вручити поручителю процесуальні повідомлення, пояснення та інші документи у будь-який спосіб, дозволений законами будь-якої такої юрисдикції;
упродовж періоду, доки діятиме цей договір, поручитель зобов'язаний мати належним чином призначеного і уповноваженого агента для отримання за такого поручителя та від його імені позовної заяви або інших процесуальних документів в рамках будь-якого позову, судової справи або провадження, порушеного Укргазбанком в судах Англії у зв'язку з цим договором;
поручитель безвідклично відмовляється від: права на висунення будь-якого заперечення, яке він має у даний час або може мати у майбутньому стосовно того, що місцем розгляду будь-якого такого позову, судової справи або провадження буде будь-який суд, визначений згідно з цим розділом; та права на висунення будь-якого заперечення стосовно того, що будь-який такий позов, судова справа або провадження здійснюється неналежним судом;
виключно на користь Укргазбанку, незважаючи на те, чи порушував поручитель арбітражний розгляд відповідно до пункту 5.04.(б), поручитель безповоротно погоджується, що будь-яка судова справа, позов або провадження, що виникає з цього договору або у зв'язку із ним, може порушуватися судами Англії.
Аналіз змісту наведених положень договору у сукупності із вказаними вище норами права, дає підстави для висновку, що такий правочин не містить домовленості про підсудність судам України справ у спорах між сторонами - Укргазбанком та Irlemno LTD.
Водночас позивачем не доведено та не обґрунтовано, що між ним та Irlemno LTD є будь-яка інша угода про підсудність справ судам України, як і не підтверджено позивачем випадків, визначених у статті 76, 77 Закону України "Про міжнародне приватне право", які свідчили б про підсудність (у тому числі і виключну) судам України заявленого ним позову в частині вимог до іноземної юридичної особи.
Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №911/892/18.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив в оскаржуваній ухвалі, що наведені у розділі 5.04. договору поруки №3/2017-ГКД-П6 від 02.03.2020 положення "…ніщо у цьому договорі не впливає на право Укргазбанку розпочати судове провадження або порушити інше судове провадження щодо поручителя у Країні чи в будь-якій іншій належній юрисдикції або одночасно у кількох юрисдикціях…" не є угодою сторін про підсудність справ судам України.
Також суд обґрунтовано відхилив посилання позивача на те, що спір за поданим ним позовом у частині вимог до Irlemno LTD підсудний судам України згідно статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" з огляду на наявність у такої особи майна на території України, позаяк право власності юридичної особи не є тотожним праву власності на майно учасника такого товариства, відтак, оскільки товариство та його учасники є різними суб'єктами права, кожний з таких учасників має власне відокремлене майно.
Тобто належність юридичній особі на праві власності певного майна не породжує право власності на таке майно в учасника цього товариства.
Позивачем не надано доказів про наявність в іноземної юридичної особи - Irlemno LTD на території України рухомого чи нерухомого майна, на яке можна накласти стягнення, або філії/представництва цієї іноземної юридичної особи.
З огляду наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у частині заявлених до Irlemno LTD вимог поданий АТ "Укргазбанк" позов не належить до юрисдикції судів України та не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно з ч. 4 ст. 173 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно приписів п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо, порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (ч. 6, 7 ст. 174 ГПК України).
За таких обставин, оскільки позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви АТ "Укргазбанк" до ТОВ "Агросинергія", ОСОБА_1 , ТОВ "ТД "Сан Олія",ТОВ "Управляюча компанія "Синергія", Irlemno LTD (місто Лімасол, Респубілка Кіпр) про стягнення 25 625 764, 80 доларів США, з доданими до неї документами, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Разом з тим, місцевий суд звернув увагу на те, що зроблені вище висновки та постановлення ухвали про повернення ґрунтується не на наявності в договорі між позивачем та Irlemno LTD арбітражного застереження, а саме на відсутності ознак/умов підсудності судам України у розумінні статей 76, 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" цієї справи в частині вимог до іноземної юридичної особи.
В розрізі зроблених вище висновків місцевим судом враховано, що:
у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої ст. 11 ГПК України пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України;
доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв/скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, відтак кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу;
наявність у особи певних прав та можливостей їх захисту та, відповідно, процесуального права на розпорядження своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, не звільняє заявника від обов'язку дотримання унормованих процесуальними приписами правил подання позову, у тому числі щодо об'єднання позовних вимог;
передбачена статтею 14 ГПК України диспозитивність, як і власний розсуд позивача не є безмежними та не можуть використовуватись з порушенням передбачених процесуальним законом обов'язків щодо змісту позовної заяви, зокрема дотримання правил об'єднання заявлених позивачем вимог, що може бути перевірено та встановлено судом на стадії відкриття провадження у справі з метою процесуальної економії - виключення затрати часу, у тому числі на стадії підготовчого провадження, з метою з'ясування взаємних прав і обов'язків сторін, відтак ускладнення вирішення спору і розгляду справи загалом.
Колегія суддів зазначає, що Irlemno LTD (поручитель) є резидентом Республіки Кіпр, відомості про наявність представництв в Україні, а також про наявність у поручителя агента для отримання документів в рамках будь-якого спору (з урахуванням умов, викладених в пункті п. 5.04 договору поруки №3/2017-ГКД-П6 від 02.03.2020), в матеріалах справи відсутні, що виключає можливість застосування статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Суд першої інстанції правильно роз'яснив позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до господарського суду в загальному порядку після приведення такого позову у відповідність із приписами ГПК України в частині юрисдикції господарського суду та спорів, які суд може розглядати, з урахуванням правил об'єднання заявлених позивачем вимог.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не отримали підтвердження під час апеляційного провадження, не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви у цій справі, а тому наразі немає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваного судового рішення.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Київської області від 16.04.2025 у справі № 911/1314/25 про повернення позовної заяви залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 29.09.2025.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко