вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" вересня 2025 р. Справа№ 910/10566/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Ткаченка Б.О.
Гаврилюка О.М.
при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Лисий М.С.;
від відповідачів: 1) Ярошенко А.С.;
2) Ярошенко А.С.;
від третіх осіб: 1) не з'явились;
2) не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 (повне рішення складено 10.04.2025)
у справі №910/10566/23 (суддя Марченко О.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»
до 1) Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»
2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева»
2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс»
про стягнення 17 000, 00 грн та зобов'язання вчинити дії,-
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про:
- стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (надалі - Товариство), яке перебуває в процедурі припинення, 17 000, 00 грн заборгованості за договором від 16.12.2016 №30004298/16 про обслуговування рахунку в цінних паперах, з яких: 500, 00 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500, 00 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі;
- зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб скласти та позачергово включити в кошторис витрат Банку суму позачергової заборгованості на користь Товариства за договором у сумі 17 000, 00 грн, з яких: 500, 00 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500, 00 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі;
- зобов'язання Фонду позачергово затвердити кошторис витрат Банку з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь Товариства за договором у сумі 17 000, 00 грн, з яких: 500, 00 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500, 00 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- Банком не виконано договірних зобов'язань, в частині оплати за надані послуги, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість з комісійної винагороди депозитарній установі у сумі 17 000, 00 грн, з яких: заборгованість зі сплати комісії депозитарній установі строкова - 500, 00 грн, заборгованість зі сплати комісії депозитарній установі прострочена - 16 500, 00 грн;
- станом на дату подання позову договір про обслуговування рахунку в цінних паперах від 22.01.2019 не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, а його обслуговування зі сторони Товариства продовжує здійснюватися;
- оскільки заборгованість перед позивачем на підставі договорів виникла в процесі ліквідації Банка, пов'язана зі здійсненням Фондом ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку та, не виключно, повинна оплачуватися позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат Банка, затвердженого Фондом, відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» .
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024, позов про стягнення 17 000, 00 грн і зобов'язання вчинити дії задоволено повністю; стягнуто з Банка на користь Товариства 17 000, 00 грн заборгованості за договором; зобов'язано Фонд скласти та позачергово включити в кошторис витрат Банка суму позачергової заборгованості на користь Товариства за договором у сумі 17 000, 00 грн, з яких: 500, 00 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500, 00 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; зобов'язано Фонд позачергово затвердити кошторис витрат Банка з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь Товариства за договором у сумі 17 000, 00 грн, з яких: 500, 00 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500, 00 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; стягнуто з Фонду на користь Товариства 8 052, 00 грн судового збору.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2024 касаційну скаргу Фонду задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі №910/10566/23 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» 17 000, 00 грн заборгованості за договором від 16.12.2016 №30004298/16 про обслуговування рахунку в цінних паперах.
Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та позачергово включити в кошторис витрат Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» суму позачергової заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» за договором від 16.12.2016 №30004298/16 про обслуговування рахунку в цінних паперах у сумі 17 000, 00 грн, з яких: 500, 00 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500, 00 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі.
Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб позачергово затвердити кошторис витрат Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» за договором від 16.12.2016 №30004298/16 про обслуговування рахунку в цінних паперах у сумі 17 000, 00 грн, з яких: 500, 00 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500, 00 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі.
Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» 8 052, 00 грн судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обгрунтування вимог та доводів апеляційної скарги апелянт посилається на необгрунтованість рішення суду першої інстанції, прийняття його з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що позовні вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання позачергово включити в кошторис витрат ПАТ «Банк «Київська Русь» суму позачергової заборгованості за договором про обслуговування рахунка в цінних паперах № 30004298/16 від 22.01.20219 у розмірі 17 000, 00 грн та позачергово затвердити кошторис витрат ПАТ «Банк «Київська Русь» з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» за договором про обслуговування рахунка в цінних паперах № 30004298/16 від 22.01.2019 у розмірі 17 000, 00 грн є незаконними, адже передбачають складення кошторису та направлення його на затвердження виконавчій дирекції Фонду відносно неплатоспроможного банку, по якому зведено ліквідаційний баланс та завершено ліквідаційну процедуру.
Крім того, позовні вимоги є безпідставними, адже кошти, які суд першої інстанції стягнув з ПАТ «Банк «Київська Русь» не є витратами, що пов'язані з процедурою ліквідації банку в розумінні ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Також скаржник зазначає, що 22.04.2020 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ю-Бейс» укладено договір про відступлення прав вимоги за яким ПАТ «Банк «Київська Русь» відступив на користь ТОВ «ФК «Ю-Бейс» дебіторську заборгованість за корпоративними облігаціями в кількості 16 108 274 шт. 15.06.2020 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Женева» укладено договір купівлі-продажу майнових прав, які випливають з цінних паперів.
Враховуючи, що ПАТ «Банк «Київська Русь» 15.06.2020 було реалізовано майнові права, які випливають з цінних паперів, а 22.04.2020 - дебіторську заборгованість по облігаціям, то кошт, що стягуються не є витратами, що пов'язані з процедурою ліквідації банку.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Ткаченко Б.О., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та призначено до розгляду на 11.06.2025.
09.05.2025 від Публічного акціонерного товариства банку «Укргазбанк» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд, оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Позивач зазначив, що матеріали справи містять неспростовні докази того, що в процесі ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь», відповідачем 1 сплачувались АБ «Укргазбанк» кошти за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах № 30004298/16 від 22.01.2019, а оскільки заборгованість перед АБ «Укргазбанк» на підставі договору виникла в процесі ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» пов'язана із здійсненням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку та, не виключно, повинна оплачуватися позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат ПАТ «Банк «Київська Русь», затвердженого Фондом, відповідно до ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 відкладено розгляд справи до 06.08.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 відкладено розгляд справи до 24.09.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 24.09.2025 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідачів у судовому засіданні 24.09.2025 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представники третіх осіб у судове засідання 24.09.2025 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.
Враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників третіх осіб у судовому засіданні 24.09.2025.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, dідповідно до постанови правління Національного банку України (далі - НБУ) від 16.07.2015 №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.07.2015 №138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Банка та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича строком на 1 рік з 17.07.2015 по 16.07.2016 включно.
В газеті Голос України від 23.07.2015 №131 (6135) опубліковано повідомлення про початок процедури ліквідації Банка та призначення уповноваженої особи Фонду на таку ліквідацію.
Згідно з рішення виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1706 ліквідатором Банка призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Білу Ірину Володимирівну.
16.12.2016 року ПАТ Акціонерним банком «Укргазбанк» (депозитарна установа) та ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» (депонент) укладено договір про обслуговування рахунку в цінних паперах № 30004298/16.
22.01.2019 року ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» звернувся до позивача із заявою про приєднання до умов договору про обслуговування рахунку в цінних паперах, в якій ПАТ «Банк «Київська Русь» приєднуючись до договору про обслуговування рахунку в цінних паперах засвідчив, що він ознайомився з умовами та тарифами, які розміщені на сайті в мережі інтернет за адресою: https://www.ukrgasbank.com.
Підписуючи заяву на приєднання до договору, ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію погоджується з розміром тарифів, встановлених ПАТ Акціонерним банком «Укргазбанк» на дату укладення договору та порядком внесення змін до них.
На підставі договору було відкрито рахунок у цінних паперах.
Відповідно до п. 2.1 договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, договір укладається виключно шляхом приєднання до нього в цілому особи, що виявила бажання укласти договір.
Договір вважається укладеним після отримання депозитарною установою від депонента заповненої та підписаної заяви про приєднання та її реєстрації. У разі, якщо депонент вже має відкритий рахунок у цінних паперах, з моменту набрання чинності договору, втрачає чинність за взаємною згодою сторін договір про відкриття рахунку в (у) цінних паперах або договір про обслуговування рахунка в цінних паперах, який був раніше укладений між депозитарною установою та депонентом та правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку з відкриттям рахунку продовжуються на умовах договору. Умови договору застосовуються сторонами з урахуванням того, що депоненту вже відкритий рахунок у цінних паперах (п. 2.5 договору).
Пунктом 2.6 договору передбачено, що з моменту реєстрації депозитарною установою заяви про приєднання, їй присвоюється індивідуальний номер, що є також індивідуальним номером договору, і акцепт вважається закінченим, після чого один екземпляр заяви про приєднання повертається депоненту.
Відповідно до пп. 5.1.11 п. 5.1 договору депонент зобов'язаний відслідковувати зміни договору, тарифів, внутрішніх документів депозитарної установи, які змінюються, шляхом відвідування сайту депозитарної установи.
Пунктом 8.1 договору встановлено, що він набирає чинності з моменту підписання депонентом заяви про приєднання згідно з формою, що наведена у додатку №4 до договору, яка є невід'ємною частиною договору. Договір укладений строком на 5 (п'ять) років і набуває чинності з дати акцептування публічної пропозиції. У разі відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про розірвання цього договору не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору, договір вважається кожного разу продовженим на 5 (п'ять) років на тих самих умовах.
Згідно з п. 3.1 договору депозитарна установа зобов'язується у порядку, передбаченому законодавством України, внутрішніми документами депозитарної установи та цим договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах депонента в системі депозитарного обліку, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах депонента на підставі розпоряджень депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством України, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності.
Підпунктом 4.2.1 п. 4.2 договору депозитарна установа має право отримувати від депонента своєчасно та в повному обсязі плату за надання послуг депозитарною установою згідно умов договору та тарифів (додаток №1 до договору).
Відповідно до пп. 5.1.4 п. 5.1 договору депонент зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги депозитарної установи згідно з умовами та строками, передбаченими договором та тарифами, встановленими депозитарною установою.
Суд першої інстанції встановив, що розділом 6 публічної частини (далі - Публічна частина) зазначених договорів, яка розміщена на веб-сайті позивача за посиланням https://www.ukrgasbank.com/securities/custodian/ врегульовані правовідносини щодо вартості послуг та порядку розрахунків.
Відповідно до п. 6.1, 6.5, 6.8 та 6.14 Публічної частини депонент оплачує послуги депозитарної установи згідно з договором та відповідно до тарифів (додаток №1 до договору), встановлених Депозитарною установою. Тарифи депозитарної установи є обов'язковими для депонента. Оплата Депонентом послуг депозитарної установи здійснюється щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги депозитарної установи з урахуванням попередньої оплати відповідно до п. 6.7 договору згідно з актом-рахунку (додаток №2 до договору), який надається особисто або надсилається депозитарною установою депоненту засобами поштового зв'язку або в інший спосіб за домовленістю сторін не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги депозитарної установи. Депозитарна установа має право відмовити депоненту у взятті до виконання розпорядження на закриття рахунку в цінних паперах депонента, у разі наявності у нього заборгованості за надані послуги депозитарної установи.
Пунктами 7.7, 7.8 Публічної частини усі спори, що виникають з договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він підлягає вирішенню в судах України або у порядку встановленому чинним законодавством України.
Розділом 8 Публічної частини врегульовані правовідносини щодо строку дії договору, порядку внесення змін до нього та припинення дії.
Відповідно до пунктів 8.2, 8.2.1, 8.2.2 Публічної частини сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, направляє пропозиції про це іншій стороні договору. Депозитарна установа розміщує пропозиції (односторонній письмовий правочин) на сайті депозитарної установи та повідомляє депонента про це одним або декількома з наступних способів, за вибором депозитарної установи:
- направлення інформації поштою за адресою місцезнаходження депонента, що зазначена в анкеті рахунку в цінних паперах;
- надсилання SMS-повідомлення на номер мобільного телефону депонента, вказаний депонентом в анкеті рахунку в цінних паперах;
- надсилання електронного повідомлення на адресу електронної пошти, вказану депонентом в анкеті рахунку в цінних паперах;
- надсилання електронного повідомлення через будь-які канали передачі повідомлень, що відправляються через програмний додаток типу Viber, Telegram, WhatsApp тощо, який може бути встановлений на мобільних, планшетних пристроях та персональному комп'ютері депонента.
Депонент - шляхом направлення відповідного письмового повідомлення.
Пунктами 8.3 - 8.5 Публічної частини визначена можливість розірвання договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, процедура та умови такого розірвання, зокрема, кожною із сторін в односторонньому порядку, за згодою сторін, за відповідним рішенням суду.
Відповідно до пп. 8.4.1 - 8.4.3 п. 8.4 договору він може бути розірваний тільки за умови відсутності на рахунку в цінних паперах депонента цінних паперів, у наступних випадках:
- в односторонньому порядку передбаченому підпунктом 8.3.1 договору, за умови закриття рахунка в цінних паперах депонента депозитарною установою відповідно до підпункту 4.2.8 договору;
- в односторонньому порядку за умови закриття рахунка в цінних паперах депонента депозитарною установою відповідно до підпункту 4.2.9 договору;
- у разі закриття рахунку в цінних паперах на підставі відповідного розпорядження депонента.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.07.2020 № 1335 з 16.07.2020 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Київська Русь», делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.12.2018 № 3382 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ПАТ «Банк «Київська Русь».
Відповідно до зазначеного рішення процедура ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» здійснювалася безпосередньо Фондом з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» та відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Колегією суддів встановлено, що відповідно до даних з ЄДР ПАТ «Банк «Київська Русь» перебуває в стані припинення, відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті НБУ, ПАТ «Банк «Київська Русь», перебуває в режимі ліквідації.
Позивач направляв на адресу відповідача-1 лист-вимогу від 21.12.2020 №12803 щодо сплати заборгованості за договором та акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг згідно з договором про обслуговування рахунку в цінних паперах за період з 01.07.2020 по 30.04.2023.
Зазначена вимога була залишена без відповіді, заборгованість за договором не сплачена.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач зазначає, що договір про обслуговування рахунку в цінних паперах № 30004298/16 від 16.12.2016 є чинним, рахунок у цінних паперах не закритий, позивач продовжує здійснювати його обслуговування, при цьому цінні папери та права на них обслуговуються за відповідачем 1 станом на момент розгляду даної справи.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що на виконання умов договору про обслуговування рахунка в цінних паперах № 30004298/16 від 16.12.2016 позивачем направлялись відповідачу акти-рахунки за період з 01.07.2020 по 30.04.2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих рекомендованих відправлень за ф. 103 та фіскальними чеками.
Позивач зазначає, що ПАТ «Укргазбанк» у повному обсязі виконало зобов'язання, передбачені умовами договору, у свою чергу, АТ «Банк «Київська Русь» зобов'язань за договором не виконало, оплати за надані послуги не здійснило, заборгованість перед ПАТ «Укргазбанк» на підставі договору виникла в процесі ліквідації АТ «Банк «Київська Русь», пов'язана із здійсненням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку та оплачується позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат АТ «Банк «Київська Русь», затвердженого Фондом, відповідно до ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
З огляду на викладене, позивач звернувся з позовом, в якому просив:
- стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», яке перебуває в процедурі припинення, 17 000, 00 грн заборгованості за договором від 16.12.2016 №30004298/16 про обслуговування рахунку в цінних паперах, з яких: 500, 00 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500, 00 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та позачергово включити в кошторис витрат Банку суму позачергової заборгованості на користь Товариства за договором у сумі 17 000, 00 грн, з яких: 500, 00 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500, 00 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі;
- зобов'язати Фонд позачергово затвердити кошторис витрат Банку з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь Товариства за договором у сумі 17 000, 00 грн, з яких: 500, 00 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500, 00 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі.
Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів врегульовано Законом України «Про депозитарну систему України».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про депозитарну систему України» власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.
Відповідно до частини першої статті 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.
Рахунок у цінних паперах депонента відкривається Національним банком України при провадженні ним депозитарної діяльності депозитарної установи на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах особам, визначеним Національним банком України за погодженням з Комісією відповідно до закону.
Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах, що відкривається депозитарною установою, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.
Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.
Згідно з випискою про стан рахунку в цінних паперах на 05.05.2023 на рахунку відповідача 1 обліковуються цінні папери:
акція проста бездокументарна іменна, у кількості 301 700 шт., загальною номінальною вартістю 3 017 000 грн, емітент - ПАТ «Сінтрон»;
акція проста бездокументарна іменна, у кількості 7 289 389 шт., загальною номінальною вартістю 7 289 389 грн, емітент - ПАТ «Ясна Поляна»;
акція проста бездокументарна іменна, у кількості 1 294 292 шт., загальною номінальною вартістю 1 294 292 грн, емітент - ПАТ «Сіам-Капітал»;
акція проста бездокументарна іменна, у кількості 4 321 750 шт., загальною номінальною вартістю 4 321 750 грн, емітент - ПАТ «Юридичні Послуги»;
корпоративна облігація дисконтна електронна іменна серія А, у кількості 16 108 274 шт., загальною номінальною вартістю 177 191 014 грн, емітент - ТОВ «Навіум»;
акція проста бездокументарна іменна, у кількості 235 000 шт., загальною номінальною вартістю 235 000 грн, емітент - ПАТ «ТД Віан»;
акція проста бездокументарна іменна, у кількості 257 176 шт., загальною номінальною вартістю 3 571 760 грн, емітент - ПАТ «Морітайм Сервіс».
Абзацом третім частини першої статті 6 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами, Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.
Відповідно до пункту 6.1 договору депонент оплачує послуги депозитарної установи згідно з договором та відповідно до тарифів (додаток №1 до договору), встановлених депозитарною установою. Підписуючи заяву про приєднання до договору, депонент погоджується з розміром тарифів, встановленими депозитарною установою на дату укладення договору та порядком внесення змін до них.
Згідно з частини першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами пункту 6.8 договору оплата депонентом послуг депозитарної установи здійснюється щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги депозитарної установи з урахуванням попередньої оплати відповідно до пункту 6.7 договору згідно з актом-рахунком (додаток №2 до договору), який надсилається особисто або надсилається депозитарною установою депоненту засобами поштового зв'язку або в інший спосіб за домовленістю сторін не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги депозитарною установою.
Колегією суддів встановлено, що на підтвердження взятих на себе зобов'язань за договором позивачем надано акти-рахунки за період з липня 2020 року по квітень 2023 року, які не підписані зі сторони Банка.
Відповідачем 1 не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності мотивованої відмови від підписання актів-рахунків.
Заперечуючи проти факту направлення актів-рахунків на адресу відповідача 1, апелянт зазначає, що позивач надав лише копії списків згрупованих поштових відправлень та копії чеків, з яких неможливо встановити, що саме було відправлено лист чи акт-рахунок, оскільки опис вкладення у цінні листи відсутній.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 6.8 договору передбачено надсилання акту-рахунку на адресу депонента засобами поштового зв'язку або в інший спосіб за домовленістю сторін.
Обов'язковою умови надсилання Депозитарною установою акту-рахунку на адресу Депонента засобами поштового зв'язку з описом вкладення ані договір, ані ЗУ «Про депозитарну систему України» не містить.
Як зазначалося вище, ПАТ «Укргазбанк» було надано докази направлення актів-рахунків прийому-здачі депозитарних послуг засобами поштового зв'язку на адресу АТ «Банк «Фінанси та Кредит», копії реєстрів про відправку.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що надсилання/не надсилання депозитарною установою актів-рахунків прийому-здачі депозитарних послуг на адресу депонента не звільняє останнього від обов'язку по оплаті послуг Депозитарної установи, передбаченого п. 5.1.4 договору.
З урахуванням наведеного, оскільки матеріали справи не містять мотивованої відмови від підписання актів-рахунків, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що послуги вважаються наданими у повному обсязі та прийнятими відповідачем 1 без зауважень, а відтак, згідно з умовами п. 4.1. та 4.7. договору підлягали оплаті відповідачем 1 у повному обсязі та в обумовлені договором строки.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів на підтвердження оплати актів-рахунків відповідачем 1 до матеріалів справи не надано.
Щодо заперечень відносно введення тимчасової адміністрації та початку процедури ліквідації банку, що унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, ніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», то колегія суддів зазначає про наступне.
Як встановлено судом вище, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.07.2015 № 138 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПAT «Банк «Київська Русь» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», прийнятим на підставі постанови Правління Національного банку України від 16.07.2015 року № 460 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», було розпочато процедуру виведення AT «Банк «Київська Русь» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 1 рік з 17.07.2015 року по 16.07.2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Київська Русь», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452.
Згідно з рішення виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1706 ліквідатором Банка призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Білу Ірину Володимирівну.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.07.2020 № 1335 з 16.07.2020 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Київська Русь», делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.12.2018 № 3382 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ПАТ «Банк «Київська Русь».
Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати, податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів визначені ст. 52 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, ч. 2 ст. 52 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що оплата витрат банку, пов'язаних із здійсненням процедури ліквідації, у тому числі витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури банку (управлінням майном (активами), продажем майна (активів) та іншими витратами), проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого Фондом.
До таких витрат, зокрема, належать:
1) витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку, відкликання банківської ліцензії та інформації про продаж майна (активів) банку;
2) витрати, пов'язані з утриманням і збереженням майна (активів) банку;
3) витрати на проведення оцінки та продажу майна (активів) банку;
4) витрати на проведення аудиту;
5) витрати на оплату ійслуг осіб, залучених Фондом для забезпечення здійснення покладених на Фонд повноважень;
6) витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку;
7) витрати Фонду, пов'язані з здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку.
Тобто, спеціальною нормою закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що певні виплати проводяться протягом всього часу ліквідаційної процедури банку як в порядку черговості, так і позачергово.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 910/7040/19.
Пунктом 6.8 глави V (Дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації) Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, передбачено, що оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.
До цих витрат, зокрема, належать витрати, пов'язані з утриманням і збереженням майна банку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).
Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку.
На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності; Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.
Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку виконує повноваження органів управління банку (п. 1 ч. 1 ст. 48 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Згідно п. 4 та п. 5 ч. 5 ст. 12 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду має такі повноваження при здійсненні тимчасової адміністрації та ліквідації банків: затверджує кошторис витрат Фонду на здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку в межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радило Фонду; затверджує кошторис витрат банку, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку.
Пунктом 1.2 Глави VI (дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації) Положення передбачено, що уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію або ліквідацію (у разі делегування відповідних повноважень) складає та подає Фонду кошторис витрат банку, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації або ліквідації банку, на період тимчасової адміністрації та щокварталу протягом процедури ліквідації банку (з розподілом за місяцями) протягом 3 робочих днів після прийняття рішення виконавчою дирекцією Фонду про здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку та призначення відповідно уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію або ліквідацію.
Кошторис витрат банку, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації або ліквідації банку, у тому числі витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації неплатоспроможного банку, затверджується виконавчою дирекцією Фонду (п. 1.7 Положення Глави VI).
Отже, правовою підставою заборгованості, що є підставою позову є невнесення Фондом до кошторису витрат банку витрат, пов'язаних з невиконанням ПАТ «Банком «Фінанси та кредит» умов договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, які пов'язані із ліквідацією неплатоспроможного банку та несплата Фондом таких виплат позивачу.
Відповідно до п. 14 ч. 5 ст. 12, ч. 7 ст. 51 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», рішеннями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 337 від 13.02.2020 та № 786 від 14.04.2020 визначено пул активів ПАТ «Банк «Київська Русь», що підлягають продажу на відкритих торгах, а саме: майнові права, які випливають з цінних паперів (акції прості іменні) емітенти: ПАТ «Сінтрон», ПАТ «Ясна Поляна», ПАТ «СІАМ-Капітал», ПАТ «Юридичні послуги», ТОВ «Навіум», ПАТ «ТД Віан», ПАТ «Морітайм Сервіс».
За результатами електронного аукціону 18.03.2020, між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ю-Бейс» укладено договір № UA-EA-2020-03-12-000009-b/42/1 про відступлення прав вимоги від 22.04.2020, згідно умов якого Банк відступив новому кредитору належні Банку права вимоги за кредитними договорами, що укладені з суб'єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості, майнових прав за дебіторською заборгованістю, векселів та майнових прав, що випливають з векселів, нерухомості, майнових прав на нерухомість, а новий кредитор набув право вимоги Банку.
Також, за результатами електронного аукціону 27.04.2020, між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Женева» укладено договір № UA-EA-2020-04-16-000003-b/42/2 купівлі-продажу майнових прав від 15.06.2020, згідно умов якого Банк відступив новому кредитору належні Банку права вимоги за кредитними договорами, що укладені з суб'єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості, майнових прав за дебіторською заборгованістю, векселів та майнових прав, що випливають з векселів, нерухомості, майнових прав на нерухомість, а новий кредитор набув право вимоги Банку.
Банк зазначає, що оскільки ним 15.06.2020 було реалізовано майнові права, які випливають із цінних паперів, а 22.04.2020 - дебіторську заборгованість по облігаціям, то кошти, що стягуються, не є витратами, пов'язаними з процедурою ліквідації Банку.
Разом з тим, Положення про провадження депозитарної діяльності, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, встановлює процедуру списання цінних паперів з рахунку власника, зокрема, шляхом надання ним відповідного розпорядження.
Абзацом п'ятдесятим пункту 1 глави 2 розділу V Положення передбачено, що право власності на цінні папери електронної форми існування переходить до депонента - нового власника з моменту зарахування прав на ці цінні папери на його рахунок у цінних паперах, що обслуговується депозитарною установою. Не допускається зарахування прав на цінні папери на рахунок у цінних паперах депонента - нового власника без проведення їх списання (або переказу) з рахунку в цінних паперах депонента - попереднього власника в депозитарній установі.
На виконання вказівок Верховного Суду, колегією суддів встановлено, що у матеріалах справи відсутні розпорядження стосовно проведення операцій з цінними паперами щодо їх списання або переказу на інші рахунки, зокрема, на користь ТОВ «ФК «Женева» та ТОВ «ФК «Ю-Бейс», як і вчинення депонентом будь-яких інших дій для врегулювання питання з оплати за договором, у зв'язку з чим депозитарною установою здійснювалось за період з 01.07.2020 по 30.04.2023 платне обслуговування рахунку, що підтверджується актами-рахунками та доказами направлення їх депоненту.
Одночасно суд звертає увагу на те, що з досліджених договорів, укладених за результатами проведених аукціонів, не вбачається, що переможцям торгів відступаються обов'язки зобов'язаної сторони за договором, за яким обліковуються цінні папери різних емітентів.
При цьому, законодавством про депозитарну систему не передбачено можливості належності різним особам одного рахунку в цінних паперах з різним складом цінних паперів різних емітентів. До того ж, обрання депозитарної установи для обслуговування рахунку в цінних паперах належить власнику (депоненту), який вчиняє дії із подання заяви-приєднання.
За таких обставин, оскільки відповідачами належними засобами доказування не підтверджено факт переходу права власності на цінні папери та списання цінних паперів з рахунку банка на користь переможців торгів, тому заявлена до стягнення позивачем комісія з обслуговування депозитарного рахунку в цінних паперах є витратами, пов'язаними з утриманням і збереженням майна, що належить банку. А тому на них поширюють правила щодо їх оплати, визначені в частині другій статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Що ж до заявлених позивачем вимог про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб скласти та позачергово включити в кошторис витрат АТ «Банк «Київська Русь» суму позачергової заборгованості на користь ПАТ «Укргазбанк» за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах № 30004298/16 від 16.12.2016 у сумі 17 000, 00 грн, з яких: 500, 00 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі та 16 500, 00 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі, та зобов'язання Фонду позачергово затвердити кошторис витрат Банку з урахуванням вказаних вище сум, то колегія суддів зазначає наступне.
Невчинення (відповідачами) дій після реалізації майнових прав на цінні папери щодо припинення договірних відносин за договором не змінює заявлені позивачем витрати на кредиторські та, відповідно, їх порядок черговості, тож судом відхиляються посилання відповідачів на те, що вимоги позивача є кредиторськими, і те, що проведення витрат в порядку черговості/позачерговості законодавством не передбачено.
Відповідно до частин першої та другої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.
Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку виконує повноваження органів управління банку (пункт 1 частини першої статті 48 Закону).
Згідно з пунктами 4 і 5 частини п'ятої статті 12 Закону виконавча дирекція Фонду має такі повноваження при здійсненні тимчасової адміністрації та ліквідації банків: затверджує кошторис витрат Фонду на здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку в межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; затверджує кошторис витрат банку, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку.
Пунктом 1.2 Глави VІ (дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації) Положення передбачено, що уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію або ліквідацію (у разі делегування відповідних повноважень) складає та подає Фонду кошторис витрат банку, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації або ліквідації банку, на період тимчасової адміністрації та щокварталу протягом процедури ліквідації банку (з розподілом за місяцями) протягом 3 робочих днів після прийняття рішення виконавчою дирекцією Фонду про здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку та призначення відповідно уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію або ліквідацію.
Кошторис витрат банку, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації або ліквідації банку, у тому числі витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації неплатоспроможного банку, затверджується виконавчою дирекцією Фонду (пункт 1.7 Положення Глави VІ).
Колегія суддів зазначає, що статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
В статті 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Отже, судом підлягає захисту право особи, що порушене іншими особами чи не визнається.
За положеннями частини другої статті 5 Господарського процесуального кодексу у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні таких спосіб захисту, який не суперечить закону.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Відтак, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.
Отже, можна дійти висновку, що порушені, невизнані або оспорювані права можуть бути захищені судом у такий спосіб, який має бути у будь-якому випадку ефективним, тобто спрямованим на реальний захист та відновлення порушеного права.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, а тому обраний позивачем спосіб захисту права шляхом зобов'язання зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб скласти та позачергово включити в кошторис витрат АТ «Банк «Київська Русь» суму позачергової заборгованості на користь ПАТ «Укргазбанк» за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах № 30004298/16 від 16.12.2016 у сумі 17 000, 00 грн, з яких: 500, 00 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі та 16 500, 00 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі, та зобов'язання Фонду позачергово затвердити кошторис витрат банку з урахуванням вказаних вище сум, відповідає ефективному засобу захисту.
Апелянтом належними та достатніми доказами обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із доводами позивача, що заборгованість перед ПАТ «Укргазбанк» на підставі договору про обслуговування рахунку в цінних паперах виникла в процесі ліквідації АТ «Банк «Київська Русь», пов'язана із здійснення Фондом гарантування вкладі фізичних осіб ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку та повинна оплачуватися позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат АТ «Банк «Київська Русь», затвердженого Фондом, відповідно до ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судовий збір, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 року у справі № 910/10566/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 року у справі № 910/10566/23 залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/10566/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді Б.О. Ткаченко
О.М. Гаврилюк
Дата підписання 02.10.2025