вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" вересня 2025 р. Справа№ 910/2876/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Линник А.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025
у справі № 910/2876/24 (суддя Полякова К.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем-Логістика»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент»
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Полірем-Логістика» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент», в якій просило витребувати майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем-Логістика» із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент», а саме: Будівлю складу мокрого зберігання вапна (літ. Г), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585583580000 загальною площею 735,0 (сімсот тридцять п'ять) кв.м. з усіма складовими, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бутлерова Академіка, будинок 8 (вісім); рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем-Логістика» із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент», яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 585583580000), за переліком майна, зазначеного за змістом постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/3496/17, а саме: Залізничне полотно (240 метрів) - кількість 1 одиниця; Складський модуль для приймання, відвантаження, зберігання, відвантаження сипучих матеріалів - кількість 1 одиниця; Лінію для виробництва і фасування сухих будівельних сумішей потужністю 20 т/г - кількість 1 одиниця; Складський модуль для зберігання тарованих будівельних матеріалів - кількість 1 одиниця; Ворота на 3-ю площадку - кількість 1 одиниця; Монтаж вузла обліку електроенергії - кількість 1 одиниця; Щит ЩСУ - кількість 4 одиниці; Компресор СБ4/С-100 - кількість 1 одиниця; Кран 5 ТГ ТУ24-9-197-71 - кількість 1 одиниця; Лебідка ЛМ-3,2 - кількість 1 одиниця; Трансформатор Ш0/5 - кількість 2 одиниці.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 позовні вимоги ТОВ «Полірем-Логістика» задоволено частково. Витребувано майно ТОВ «Полірем-Логістика» із чужого незаконного володіння ТОВ «Ламбер Девелопмент», а саме: Будівлю складу мокрого зберігання вапна (літ.Г), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585583580000 загальною площею 735,0 (сімсот тридцять п'ять) кв.м. з усіма складовими та рухоме майно, а саме: залізничне полотно (240 метрів), яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 585583580000). Стягнуто з ТОВ «Ламбер Девелопмент» на користь ТОВ «Полірем-Логістика» 18 924,66 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано нормами статті 41 Конституції України, статей 319, 321, 328, 387, 388 Цивільного кодексу України, нормами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також обставинами, встановленими судами під час розгляду справи №910/2030/18. Розглядаючи спір, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для витребування майна, належного ТОВ «Полірем-Логістика» із чужого незаконного володіння ТОВ «Ламбер Девелопмент».
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ «Ламбер Девелопмент» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі №910/2876/24 в частині задоволених позовних вимог та стягнути з ТОВ «Полірем-Логістика» понесені ТОВ «Ламбер Девелопмент» судові витрати.
Обґрунтовуючи вимоги за апеляційною скаргою, Товариство вказує на неправильне застосування судом під час ухвалення рішення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, судом не було дотримано вимог ст. ст. 7, 13, 73, 74, 86 ГПК України.
Щодо вимог про витребування нерухомого майна, судом неправильно застосовано ст. 388 ЦК України в частині дослідження добросовісності Товариства як набувача спірного майна. Зауважує, що купуючи майно на торгах, Товариство керувалось інформацією, вміщеною до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яка не містила даних щодо приналежності цього майна іншим особам, ніж ОСОБА_1 або щодо наявності будь-яких обмежень щодо нього.
Крім цього, судом першої інстанції проігноровано норму ч. 2 ст. 388 ЦК України та безпідставно не застосовано положення, відповідно до якого, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Судом не враховано правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17, від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 про те, що при оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна необхідно враховувати, що прилюдні торги у межах здійснення виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та «юридичне очищення» майна, придбаного у такий спосіб.
Суд також ухилився від надання оцінки добросовісності позивача. Зокрема, судом залишено поза увагою те, що позивач не вживав достатніх заходів для збереження свого майна, що було предметом спорів у справах №910/2030/18 та №910/3496/17.
Серед іншого, судом допущено порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, а саме, в частині порушення права відповідача мирно володіти майном, набутим ним у передбачений законом спосіб. Скажник зауважив, що потреба позивача відновити право, не повинна непропорційним чином втручатись у нове право, набуте особою, яка покладається на легітимність добросовісних дій осіб, що здійснюють продаж нерухомого майна на публічних відкритих торгах, а також, на імперативну норму ч. 3 ст. 388 ЦК України.
Також відповідач зауважує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що останній позбавлений можливості компенсувати збитки у розмірі 2 500 000,00 грн, сплачені ним для придбання спірного майна.
В частині вимог про витребування залізничного полотна (240 метрів) судом не враховано приписи ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст. 187 ЦК України про те, що залізничне полотно, на сьогодні, є залізничними коліями, а отже, є складовою частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені. Відсутність підстав для витребування земельної ділянки вказує на неможливість витребування і залізничного полотна, яке є складовою цієї земельної ділянки.
Не відповідає дійсності висновок суду першої інстанції про відсутність доказів зняття обтяження з рухомого майна, зареєстрованого на підставі ухвали Апеляційного суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №11-сс/796/3717/2017. Так, матеріали справи містять ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 26.05.2020 у справі №754/5945/20, якою скасовано згадане обтяження.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025, апеляційна скарга у справі № 910/2876/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданової С.О. (головуючий), Євсікова О.О., Корсака В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2876/24. До Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/2876/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 910/2876/24 та призначено розгляд скарги на 26.05.2025. Зобов'язано учасників справи направити на адресу суду лист-повідомлення, в якому зазначити щодо обізнаності про розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції. Запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання, протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
25.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява позивача про сплату судового збору відповідачем ТОВ «Ламбер Девелопмент» (в порядку ст. 42 ГПК України), у якій позивач вказує на те, що реальна вартість нерухомого майна, а саме, будівлі складу мокрого зберігання вапна (літ.Г), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585583580000 загальної площею 735,0 (сімсот тридцять п'ять) кв.м. складає 2 500 000,00 грн, у зв'язку з чим, є необхідність постановлення ухвали про зобов'язання апелянта доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Розглянувши подане позивачем клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення.
Так, за змістом п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, подаючи позовну заяву ТОВ «Полірем-Логістика» сплатило судовий збір у розмірі 19 695,00 грн, виходячи з ціни позову - 1 300 000,00 грн.
Оскільки матеріали справи не містять доказів визначення іншої вартості витребуваного майна, відповідні клопотання позивача були відхилені судом першої інстанції, однак відмова не була оскаржена до апеляційного суду, то ж у колегії суддів відсутні підстави для визначення іншої вартості витребуваного майна, ніж та, від якої позивачем було перераховано та сплачено судовий збір під час звернення до суду першої інстанції. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правильно сплачено судовий збір у розмірі 29 250,00 грн, що виключає задоволення поданого позивачем клопотання.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 до 14.07.2025.
27.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника ТОВ «Ламбер Девелопмент» надійшла заява про відвід судді Алданової С.О. від розгляду справи № 910/2876/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 визнано необґрунтованим заявлений представником ТОВ «Ламбер Девелопмент» відвід судді Алданової С.О. від розгляду справи № 910/2876/24. Передано справу № 910/2876/24 для визначення складу суду, який розгляне заявлений відвід судді Алданової С.О. у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 заяву ТОВ «Ламбер Девелопмент» про відвід судді Алданової С.О. у справі №910/2876/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у задоволенні заяви представника ТОВ «Ламбер Девелопмент» про відвід судді Алданової С.О., поданої у межах розгляду апеляційної скарги ТОВ «Ламбер Девелопмент» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 910/2876/24 - відмовлено.
У той же час, 04.06.2025 суддею Північного апеляційного господарського суду Алдановою С.О. заявлено про самовідвід у справі № 910/2876/24 з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної апеляційної скарги, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості складу суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 заяву про самовідвід судді Алданової С.О. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 910/2876/24 задоволено. Відведено суддю Північного апеляційного господарського суду Алданову С.О. від розгляду справи №910/2876/24. Матеріали справи №910/2876/24 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст.32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 910/2876/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі №910/2876/24 прийняти до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. та призначено її розгляду на 17.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.202 оголошено перерву до 28.08.2025.
28.08.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем-Логістика» надійшли додаткові пояснення у справі та клопотання про долучення доказів. Товариство наполягає, що відповідачем під час подання апеляційної скарги неправильно сплачено судовий збір, оскільки неправильно визначено вартість майна, що є предметом позову.
Крім цього, зауважує, що доводи апелянта про неправильне застосування судом ст. ст. 7, 13 ГПК України та ст. 388 ЦК України спростовуються змістом оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Зокрема, під час розгляду спору, судом на підставі допустимих та належних доказів спростовано можливість застосування ч. 2 ст. 388 ЦК України до спірних правовідносин сторін.
Колегія суддів враховує, що матеріали справи не містять відзиву позивача на апеляційну скаргу відповідача, разом з цим, подані додаткові пояснення, які за своєю суттю та змістом є відзивом на апеляційну скаргу.
Водночас, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 910/2876/24 та запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання, протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Відповідно до ст. 263 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки станом на дату подання додаткових пояснень сплило більше ніж 4 місяці з дати постановлення ухвали суду від 14.04.2025, при цьому, стороною не вжито заходів для подовження строку надання відзиву та пояснень по справі, колегія суддів залишає подані Товариством додаткові пояснення як такі, що подані поза межами строку, встановленого судом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 відкладено на 02.09.2025.
02.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення проти відзиву на апеляційну скаргу «Ламбер Девелопмент», який викладений у процесуальному документі ТОВ «Полірем-Логістика» під назвою «Пояснення згідно ст. 42 ГПК України» від 28.08.2025.
Розглядаючи подане відповідачем заперечення, колегія суддів виходить з того, що судом було залишено поза увагою додаткові пояснення ТОВ «Полірем-Логістика» від 28.08.2025 як такі, що подані поза межами строків, встановлених ухвалою суду від 14.04.2025. У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду та врахування під час розгляду спору у справі, що переглядається і долучених відповідачем заперечень.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 відкладено на 11.09.2025.
11.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника ТОВ «Полірем-Логістика» надійшло клопотання про відмову відповідачу у долученні до матеріалів справи заперечень ТОВ «Ламбер Девелопмент» проти відзиву на апеляційну скаргу «Ламбер Девелопмент», який викладений у процесуальному документі ТОВ «Полірем-Логістика» під назвою «Пояснення згідно ст. 42 ГПК України» від 28.08.2025. Позивач просить залишити заперечення відповідача поза увагою, не долучати їх до матеріалів справи. Крім цього, зі змісту клопотання також убачається, що позивач спростовує доводи відповідача, викладені в запереченнях від 02.09.2025.
11.09.2025 це ж клопотання було подано представником ТОВ «Полірем-Логістика» через підсистему «Електронний суд».
Розглядаючи подане позивачем клопотання, колегія суддів виходить з того, що судом було залишено поза увагою додаткові пояснення ТОВ «Полірем-Логістика» від 28.08.2025, а також заперечення ТОВ «Ламбер Девелопмент» від 02.09.2025 як такі, що подані поза межами строків, встановлених ухвалою суду від 14.04.2025. У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду та врахування під час розгляду спору у справі, що переглядається і долученого позивачем до матеріалів справи клопотання від 11.09.2025, а також викладених у ньому доводів на спростування позиції відповідача, викладеної у запереченні від 02.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2025 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 до 18.09.2025.
Третя особа у справі - ОСОБА_1 у судові засідання, призначені судом апеляційної інстанції не з'явився, свого уповноваженого представника також не направив, про день, місце та час розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином.
Судова колегія, вислухавши думку учасників справи щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності третьої особи, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі учасника справи, який не з'явився.
Так, згідно з частинами 1 та 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Водночас, колегія звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати в частині, якою позовні вимоги задоволені та постановити в цій частині нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача висловив заперечення проти апеляційної скарги, вказуючи на безпідставність її доводів та вимог, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду - залишити без змін.
18.09.2025 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги відповідача вбачається, що останнім оскаржується рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених вимог, відповідно, саме у цій частині здійснюється апеляційний перегляд спору.
Обговоривши доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент», відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.02.2015 ТОВ «Полірем-Логістика», як продавець, та ТОВ «Полірем Київ», як покупець, уклали попередній договір купівлі-продажу майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 17.02.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 208 (з урахуванням змін), згідно умов якого погодили, що зобов'язуються укласти між собою договір купівлі-продажу наступного майна: будівля мокрого зберігання вапна (літ. "Г") загальною площею 735 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 8 (загальною вартістю 1 200 000 грн.) та 306 одиниць основних засобів згідно Додатку № 1 до договору (загальною вартістю 100 000 грн.).
Сторонами Попереднього договору узгоджено, що нежитлова будівля і основні засоби у кількості 306 одиниць будуть придбані ТОВ «Полірем Київ» після закінчення ТОВ «Полірем-Логістика» погашення заборгованості перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та зняття обтяжень/іпотек/застав за кредитом ТОВ «Полірем» та/або ТОВ «Полірем-Центр» (що були накладені на підставі договору іпотеки № 010/02-01/03/159/1 від 14.07.2006 та до Договору застави основних засобів № 12/14/1130 від 28.12.2010).
Відповідно до п. 4, п. 5 Попереднього договору оплата майна має бути здійснена в гривні шляхом безготівкового авансового платежу до дати укладання основного договору купівлі-продажу.
На виконання умов Попереднього договору, ТОВ «Полірем Київ» як покупець 24.02.2015 о 13:38 год. за платіжним дорученням № 224 від 24.02.2015 перерахувало ТОВ «Полірем-Логістика» на його банківський рахунок, відкритий у Київському ГРУ ПАТ «Приватбанк», 1 300 000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за майно згідно попереднього договору купівлі-продажу майна від 17.02.2015"».
ТОВ «Полірем-Логістика», після отримання (зарахування на банківських рахунок) від ТОВ «Полірем Київ» грошових коштів за Попереднім договором в сумі 1 300 000,00 грн, 24.02.2015 о 14:07 год. Перерахувало їх за платіжним дорученням №1 від 24.02.2015 зі свого банківського рахунку, відкритого у Київському ГРУ ПАТ «Приватбанк», на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», вказавши у призначенні платежу: «погашення майновим поручителем частини заборгованості кредиту (за тілом) ТОВ «Полірем-Центр» (ЄДРПОУ 30574719) за кредитним договором № 010/42-0-1/854 від 16.12.2011».
27.02.2015 ТОВ «Полірем-Логістика» як продавець та ТОВ «Полірем Київ» як покупець уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 311 (далі Договір), в п. 1 якого погодили, що позивач передає (продає), а ТОВ «Полірем Київ» приймає у власність (купує) належне ТОВ «Полірем-Логістика» на праві приватної власності наступне майно: будівля складу мокрого зберігання вапна літ. «Г» загальною площею 735 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 8 (загальною вартістю 1 200 000 грн.) та 309 одиниць основних засобів згідно додатку № 1 до договору (загальною вартістю 100 000 грн.).
09.04.2015 за укладеним між ТОВ «Полірем Київ» як продавцем та ТОВ «Фаст Вей» як покупцем договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрованим у реєстрі за № 769, будівля складу мокрого зберігання вапна, літ. «Г» загальною площею 735 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 8 (вісім), та основні засоби у кількості 309 одиниць згідно додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору, були продані ТОВ «Фаст Вей» за ціною 1 300 000,00 грн.
23.06.2015 ТОВ «Фаст Вей» продало ТОВ «ТОВ-РЄА» за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крижановською В.П. та зареєстрованим в реєстрі за №168, майно, а саме: будівлю складу мокрого зберігання вапна (літ. «Г») загальною площею 735 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 8 та основні засоби, згідно додатку.
Актом прийому-передачі від 23.06.2015 підтверджується факт передачі майна ТОВ «Фаст Вей» ТОВ «ТОВ-РЄА», а належним чином засвідчені копії платіжних доручень №№ 16-28 від 17.07.2015 свідчать про факт перерахування ТОВ «ТОВ-РЄА» на користь ТОВ «Фаст Вей» грошових коштів в сумі 1 293 000,00 грн на виконання укладеного між ними договору купівлі-продажу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 910/2030/18 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 27.02.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полірем-Логістика» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полірем Київ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрований в реєстрі за №311.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 у справі № 910/3496/17 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 скасовано, прийнято нове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем-Логістика» про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17 за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем-Логістика» задоволено. Витребувано із чужого незаконного володіння - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВ-РЄА» одержане за договором купівлі-продажу від 23.06.2015 (номер запису про право власності 10143974, державний реєстратор: приватний нотаріус Крижановська В.П.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585583580000), Додатку №1 до Договору купівлі-продажу від 23.06.2015 - Переліку основних засобів, Акту прийому-передачі відповідно до Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крижанівською В.П. 23.06.2015 за реєстровим №168 наступне майно: Будівлю складу мокрого зберігання вапна (літ. «Г») загальною площею 735 (сімсот тридцять п'ять) кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бутлерова Академіка, будинок 8 (вісім); Залізничне полотно (240 метрів) - кількість 1 одиниця; Складський модуль для приймання, відвантаження, зберігання, відвантаження сипучих матеріалів - кількість 1 одиниця; Лінію для виробництва і фасування сухих будівельних сумішей потужністю 20 т/г - кількість 1 одиниця; Складський модуль для зберігання тарованих будівельних матеріалів - кількість 1 одиниця; Ворота на 3-ю площадку - кількість 1 одиниця; Монтаж вузла обліку електроенергії - кількість 1 одиниця; Щит ЩСУ - кількість 4 одиниці; Компресор СБ4/С-100 - кількість 1 одиниця; Кран 5 ТГ ТУ24-9-197-71 - кількість 1 одиниця; Лебідка ЛМ-3,2 - кількість 1 одиниця; Трансформатор Ш0/5 - кількість 2 одиниці.
Постановою Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 910/3496/17 постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 залишено без змін.
14.12.2021 головним державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вахрушевою Р.М. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у виконавчому провадженні № 67884732 з підстав незазначення у виконавчому документі (постанові ПАГС № 910/3496/17) строку пред'явлення рішення до виконання та дати видачі документа.
Листом від 11.01.2024 Господарський суд міста Києва повідомив ТОВ «Полірем-Логістика» про неможливість видачі наказу на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 у справі № 910/3496/17.
Відповідно до відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.05.2020 припинено обтяження на нежитлову будівлю складу мокрого зберігання вапна (літ Г) по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585583580000, що належить на праві власності ТОВ «ТОВ-РЄА», та зареєстроване на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Києві від 26.05.2020 № 1-кс/754/1258/20 (справа № 754/5945/20).
27.05.2020 на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Києві від 26.05.2020 № 1- кс/754/1239/20 припинено обтяження № 21452344 від 19.07.2017 на нерухоме майно ТОВ «ТОВ-РЄА» у вигляді арешту із забороною відчуження, накладеного ухвалою Деснянського районного суду м. Києві від 13.07.2017 № 1-кс/754/1711/17 (справа № 754/9030/17); припинено обтяження № 21819707 від 04.08.2017 на нерухоме майно ТОВ «ТОВ-РЄА» у вигляді арешту із забороною відчуження, накладеного ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26.07.2017 у справі № 11-сс/796/3717/2017.
На підставі ухвали Апеляційного суду міста Києва від 26.07.2017 у справі № 11-сс/796/3717/2017 зареєстровано публічне обтяження у вигляді арешту рухомого майна ТОВ «ТОВ-РЄА» згідно з додатком № 1 до договору купівлі-продажу від 23.06.2015 № 168.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.05.2020, приватним нотаріусом Бородіною О.В. зареєстровано право спільної власності по 1/2 частки нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585583580000) за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу від 27.05.2020 № 1668, 1665 відповідно.
28.05.2020 приватним нотаріусом Бородіною О.В. зареєстровано право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585583580000) за ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 28.05.2020 № 1674, 1676.
Рішенням одноосібного учасника ТОВ «Ламбер Девелопмент» від 08.02.2021 №2/2021 надано згоду Товариству на участь в електронних торгах із продажу будівлі складу мокрого зберігання вапна (на обидві 1/2 частки), загальною площею 735 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 585583580000, та на укладення значного правочину.
12.02.2021 проведено електронні торги в межах виконавчого провадження №63818431, відкритого 03.12.2020 приватним виконавцем Хорішко Олександром Олександровичем із примусового виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.10.2020 у цивільній справі № 361/4216/20 відносно боржника ОСОБА_1 , стягувачем у якому виступає громадянин ОСОБА_4 .
За результатами електронних торгів із продажу 1/2 частки будівлі складу мокрого зберігання вапна, загальною площею 735 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 585583580000, переможцем визнано відповідача, що підтверджується протоколами проведення електронних торгів від 12.02.2021 № 525649 та № 525650. Загальна ціна продажу складає 2 500 000,00 грн (по 1 250 000,00 грн за 1/2 частки майна).
17.02.2021 відповідач набув у власність по 1/2 частки спірного нерухомого майна, а саме, будівлі складу мокрого зберігання вапна, загальною площею 735 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 585583580000, яка складається з будівлі складу мокрого зберігання вапна загальною площею 313 кв.м (літ. Г); резервуарів загальною площею 305,0 кв.м; рампи загальною площею 116,1 кв.м, що раніше належала ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 28.05.2020 за реєстровими № № 1674 та 1676.
Право власності відповідача підтверджується свідоцтвами про придбання майна з прилюдних торгів за реєстровими № № 397, 399, виданими на підставі актів про проведені електронні торги, які складені приватним виконавцем Хорішко О.О. 16.02.2021. Відомості про державну реєстрацію речового права внесені 17.02.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 40603141 та № 40603277.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.09.2022 між ТОВ «Ламбер Девелопмент» (покупець) та ОСОБА_1 (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 01-09/22, згідно з п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві залізничне полотно (240 метрів), яке розташоване у Дніпровському районі м.Києва по вул. Бутлерова Академіка, 8 (далі - Об'єкт), а Покупець зобов'язується прийняти його і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому Договорі.
Згідно з п 1.2 Договору право власності на Об'єкт виникає у Покупця з моменту підписання акта приймання - передачі.
У пункті 1.3 Договору вказано, що ціна продажу Об'єкта погоджена Сторонами, та становить 11 643,76 грн.
Пункт 2.2 Договору передбачає, що розрахунки за придбаний Об'єкт здійснюються покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця зазначений у Договорі.
01.09.2022 ТОВ «Ламбер Девелопмент» (покупець) та ОСОБА_1 (продавець) підписано акт приймання-передачі залізничного полотна до договору № 01-09/22.
За наслідками проведеної технічної інвентаризації нерухомого об'єкта (складської будівлі за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 8) 23.03.2023 виготовлено технічний паспорт, відображено під'їзну залізничну колію як складову частину об'єкта нерухомого майна, запроваджено нове літерування та нумерування будівель та споруд. Матеріали технічної інвентаризації внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 29.03.2023 року.
Предметом спору у справі, що переглядається є вимога позивача про витребування з незаконного володіння відповідача майна, а саме, будівлі складу мокрого зберігання вапна (літ. Г), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585583580000 загальною площею 735,0 (сімсот тридцять п'ять) кв.м. з усіма складовими, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; та залізничного полотна (240 метрів); складського модулю для приймання, відвантаження, зберігання, відвантаження сипучих матеріалів; лінії для виробництва і фасування сухих будівельних сумішей потужністю 20 т/г; складського модуля для зберігання тарованих будівельних матеріалів; воріт на 3-ю площадку; монтажу вузла обліку електроенергії; щиту ЩСУ; компресора СБ4/С-100; крану 5 ТГ ТУ24-9-197-71; лебідки ЛМ-3,2; трансформаторів Ш0/5.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме, щодо будівлі складу мокрого зберігання вапна (літ. Г), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585583580000 загальної площею 735,0 (сімсот тридцять п'ять) кв.м. з усіма складовими, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; та залізничного полотна (240 метрів), з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною третьою статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (статті 321, 319 Цивільного кодексу України).
Одним із судових способів захисту речових прав є витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикація). Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача, передбачене статтею 388 Цивільного кодексу України, у частині першій якої зазначено, що в разі якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Згідно з частиною третьої статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 05.06.2019 № 926/1288/18, для правильного застосування положень статті 387 та пункту 3 частини першої статті 388 Цивільного кодексу України, суду необхідно встановити: хто саме є власником чи володільцем спірного майна на момент звернення з позовом до суду; хто саме був власником майна на момент такого вибуття вказаного майна поза волею наведеної особи; яким саме шляхом вибуло спірне майно з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, і що це вибуття вказаним шляхом сталося саме не з волі зазначених осіб.
До предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.
У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.
Отже, власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є його останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись для повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було надалі відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення позову про витребування майна до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених, зокрема, статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 у справі № 910/3496/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем-Логістика» задоволено та витребувано із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВ-РЄА» одержане за договором купівлі-продажу від 23.06.2015 (номер запису про право власності 10143974, державний реєстратор: приватний нотаріус Крижановська В.П.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585583580000), Додатку №1 до Договору купівлі-продажу від 23.06.2015 - Переліку основних засобів, Акту прийому-передачі відповідно до Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крижанівською В.П. 23.06.2015 за реєстровим №168 наступне майно: Будівлю складу мокрого зберігання вапна (літ. «Г») загальною площею 735 (сімсот тридцять п'ять) кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бутлерова Академіка, будинок 8 (вісім); Залізничне полотно (240 метрів) - кількість 1 одиниця; Складський модуль для приймання, відвантаження, зберігання, відвантаження сипучих матеріалів - кількість 1 одиниця; Лінію для виробництва і фасування сухих будівельних сумішей потужністю 20 т/г - кількість 1 одиниця; Складський модуль для зберігання тарованих будівельних матеріалів - кількість 1 одиниця; Ворота на 3-ю площадку - кількість 1 одиниця; Монтаж вузла обліку електроенергії - кількість 1 одиниця; Щит ЩСУ - кількість 4 одиниці; Компресор СБ4/С-100 - кількість 1 одиниця; Кран 5 ТГ ТУ24-9-197-71 - кількість 1 одиниця; Лебідка ЛМ-3,2 - кількість 1 одиниця; Трансформатор Ш0/5 - кількість 2 одиниці.
Постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що судовими рішеннями у справі № 910/2030/18 спростовано презумпцію правомірності правочину, згідно якого відчужено майно позивача, відтак спірне майно вибуло з володіння власника поза його волею. У зв'язку з цим наявні правові підстави для задоволення позову про витребування, в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України, у ТОВ «ТОВ-РЄА» спірного майна, яке на час розгляду справи перебуває у відповідача.
У силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, за наслідками укладення ланцюгів правочинів спірне нерухоме майно (Будівля складу мокрого зберігання вапна (літ. Г), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585583580000, розмір частки: 1/2), яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 585583580000), та залізничне полотно (240 метрів) перебуває у володінні ТОВ «Ламбер Девелопмент». Відповідач не заперечує обставин набуття цього майна не у позивача, а у інших осіб.
Натомість, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на необхідність застосування ч. 2 ст. 388 ЦК України, за нормою якої майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Як у заявах по суті, поданих до суду першої інстанції, так і у апеляційній скарзі відповідач наполягає на тому, що є добросовісним набувачем майна, оскільки придбав це нерухоме майно під час виконавчого провадження.
Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача на те, що він є добросовісним набувачем, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Так, добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема, добросовісно. Вирішуючи питання про витребування майна, важливо перевірити добросовісність, насамперед, набувача цього майна, у тому числі те, чи знав або міг знати такий набувач про недобросовісну поведінку продавця. Вказане має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього.
З одного боку, якщо особа витребовує нерухоме майно, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів ЦК України, варто застосовувати припис пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, якщо нерухоме майно придбаває добросовісна особа, тобто така, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, вона може покладатися на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень і відсутності даних про те, що набувач майна знав або міг знати про існування таких прав чи обтяжень, цей набувач, добросовісно покладаючись на відомості зазначеного реєстру, набуває відповідне право на нерухоме майно, вільне від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.
Однак, не може вважатися добросовісною особа, яка набула майно на прилюдних торгах, якщо вона знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону.
Як уже було зауважено, обґрунтовуючи добросовісність набуття ним спірного майна, відповідач стверджував про придбання ним спірного майна на публічних торгах, організованих у порядку виконання судового рішення, а також за відсутності у ЄДР речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень будь-яких записів щодо приналежності цього майна позивачу.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 також звертала увагу на те, що придбання майна на публічних торгах не є запорукою добросовісності набувача. Тому питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, який набув майно на торгах, необхідно оцінювати у кожному конкретному випадку окремо.
Законом України «Про доступ до судових рішень» регулюються відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та введення Єдиного державного реєстру судових рішень (стаття 1 цього Закону).
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право повністю або частково відтворювати судові рішення, що проголошені судом прилюдно, у будь-який спосіб, у тому числі через оприлюднення в друкованих виданнях, у засобах масової інформації, створення електронних баз даних судових рішень.
Як слушно зауважено судом першої інстанції, відповідач мав право та можливість ознайомитися судовими рішеннями у справі № 910/2030/18 та у справі № 910/3496/17 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) із розгляду спору щодо витребування спірного нерухомого та рухомого майна на користь ТОВ «Полірем-Логістика».
Більше того, переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів, керуючись ст. 79 ГПК України вважає, що ОСОБА_1 як засновник Товариства, а отже і відповідач, - цим правом скористався, та був обізнаний із наявністю судових проваджень.
Так, як підтверджується матеріалами справи, дії щодо набуття спірного нерухомого майна фізичними особами, а у подальшому і ОСОБА_1 відбувались у 2020 році, а саме, після прийняття Північним апеляційним господарським судом постанови від 21.01.2020, якою заяву ТОВ «Полірем-Логістика» задоволено, рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2017 у справі №910/3496/17 скасовано, а позов ТОВ «Полірем-Логістика» задоволено, витребувано із чужого незаконного володіння ТОВ «ТОВ-РЄА» одержане за договором купівлі-продажу від 23.06.2015 майно, перелік якого наведено у резолютивній частині постанови. У переліку є будівля складу мокрого зберігання вапна (літ. «Г») загальною площею 735 (сімсот тридцять п'ять) кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та залізничне полотно (240 метрів).
У подальшому, після прийняття Верховним Судом ухвалою від 18.05.2020 до провадження касаційних скарг, приватним нотаріусом Бородіною О.В. здійснюється 27.05.2020 реєстрація права спільної власності по 1/2 частки нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585583580000) за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу від 27.05.2020 № 1668, 1665 відповідно).
28.05.2020 приватним нотаріусом Бородіною О.В. зареєстровано право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585583580000) за ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 28.05.2020 № 1674, 1676.
Як убачається з інформаційної системи «Стан розгляду справ» (https://court.gov.ua/fair/) позовна заява у справі №361/4216/20 надійшла 02.07.2020. Позовні вимоги обґрунтовані договором позики від 21.01.2020 б/н. Відповідно до судових рішень у справі №361/4216/20, вміщених до інформаційної системи «Єдиний реєстр судових рішень» (https://reyestr.court.gov.ua/), остаточне судове рішення ухвалено 01.10.2020, однак, у апеляційному порядку таке рішення не оскаржувалось та набуло законної сили 03.11.2020.
Рішенням від 08.02.2021 №2/2021 одноосібного учасника ТОВ «Ламбер Девелопмент» надано згоду Товариству на участь в електронних торгах із продажу будівлі складу мокрого зберігання вапна (на обидві 1/2 частки), загальною площею 735 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 585583580000, та на укладення значного правочину.
12.02.2021 проведено електронні торги в межах виконавчого провадження № 63818431, відкритого 03.12.2020 приватним виконавцем Хорішко Олександром Олександровичем із примусового виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.10.2020 у цивільній справі № 361/4216/20 відносно боржника ОСОБА_1 , стягувачем у якому виступає ОСОБА_4 .
За результатами електронних торгів із продажу 1/2 частки будівлі складу мокрого зберігання вапна, загальною площею 735 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 585583580000, переможцем визнано відповідача, що підтверджується протоколами проведення електронних торгів від 12.02.2021 № 525649 та № 525650. Загальна ціна продажу складає 2 500 000,00 грн (по 1 250 000,00 грн за 1/2 частки майна).
Отже, 17.02.2021 відповідач набув у власність будівлю складу мокрого зберігання вапна, загальною площею 735 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 585583580000, яка складається з будівлі складу мокрого зберігання вапна загальною площею 313 кв.м (літ. Г); резервуарів загальною площею 305,0 кв.м; рампи загальною площею 116,1 кв.м, що раніше належала ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 28.05.2020 за реєстровими № № 1674 та 1676.
При цьому, набуття у власність відбулось не у результаті правочину, а за наслідками придбання майна учасника товариства з метою закриття боргів цього учасника перед іншою фізичною особою.
Враховуючи приписи ст. 79 НПК України, колегія суддів приходить до висновку, що учасником відповідача - ОСОБА_1 фактично було ініційовано судовий процес, в результаті якого відбулись торги, за результатами яких відповідач набув спірне майно у власність.
При цьому, оскільки придбання майна власне ОСОБА_1 відбулось під час перегляду справи №910/3496/17 за заявою ТОВ «Полірем-Логістика» та за наслідками якої рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2017 у справі №910/3496/17 було скасовано із прийняттям нового рішення про витребування у ТОВ ТОВ «ТОВ-РЄА» одержаного за договором купівлі-продажу від 23.06.2015 майна, а саме, будівлі складу мокрого зберігання вапна (літ. «Г») загальною площею 735 (сімсот тридцять п'ять) кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та залізничного полотна (240 метрів) і у подальшому це майно було відчужене приватним виконавцем на користь Товариства, єдиним учасником якого є ОСОБА_1 для покриття його ж фінансових боргів, колегія суддів приходить до висновку про те, що набуваючи спірне майно, відповідач діяв недобросовісно.
За таких обставин, ч. 2 ст. 388 ЦК України не може бути застосована.
Суд першої інстанції правомірно не застосував її, оскільки під час розгляду спору ним не встановлено факт добросовісності набуття відповідачем спірного майна у власність.
Водночас, судом першої інстанції мотивовано при розгляді даного спору судом ураховано правову позицію Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 522/14900/19, за якою поділ, виділ або зміна інших характеристик нерухомого майна не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб (шляхом подання віндикаційного позову).
Що стосується вимог про витребування залізничного полотна (240 метрів), судом встановлено, що воно набуто відповідачем на підставі договору купівлі-продажу № 01-09/22, укладеного 01.09.2022 між ТОВ «Ламбер Девелопмент» (покупець) та ОСОБА_1 (продавець). Разом з цим, чинними судовими рішеннями встановлено приналежність цього майна позивачу, то подальше відчуження майна ОСОБА_1 на користь відповідача не робить неможливим витребування цього майна на користь позивача.
Враховуючи встановлене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позовних вимог про витребування із чужого незаконного володіння відповідача спірного нерухомого майна та залізничного полотна (240 метрів).
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент», колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Колегія суддів відхиляє доводи Товариства про неправильне застосування судом ст. ст. 7, 13, 73, 74, 86 ГПК України та ст. 388 ЦК України як такі, що не підтвердились під час апеляційного перегляду спору.
Колегія суддів зауважує, що викладена у апеляційній скарзі постанова Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 не містить висновків про те, що при оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна варто враховувати, що прилюдні торги у межах здійснення виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та «юридичне очищення» майна, придбаного у такий спосіб.
Такі висновки вміщено до постанови Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №925/1351/19. Водночас, ч. 2 ст. 388 ЦК України може бути застосована лише до добросовісного набувача. Однак, під час розгляду справи як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, було спростовано презумпцію добросовісності набуття відповідачем спірного майна. Зокрема, сукупність дій, які вчинив відповідач та ОСОБА_1 як засновник цього Товариства, вказують на набуття ними майна у спосіб, що дозволяє застосування власником майна ч. 1 ст. 388 ЦК України.
Безпідставними є доводи відповідача про те, що суд першої інстанції ухилився від надання оцінки добросовісності позивача. Зокрема, судом залишено поза увагою те, що позивач не вживав достатніх заходів для збереження свого майна, що було предметом спорів у справах №910/2030/18 та №910/3496/17. Питання добросовісності дій позивача як власника майна не входить до предмету доказування у справі, що переглядається.
Не підтвердились під час апеляційного провадження доводи відповідача про порушення судом першої інстанції ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, зокрема, в частині порушення права відповідача мирно володіти майном, набутим ним у передбачений законом спосіб. Згадана норма міжнародного права можу бути застосована виключно щодо права особи, набутого у передбаченому законом порядку, а не щодо права, набутого у спосіб, який лише за формальними ознаками вказує на правомірність набуття майна. Зокрема, як уже було зауважено колегією суддів, сукупність дій, які вчинив відповідач та ОСОБА_1 як засновник цього Товариства вказують на їх обізнаність про приналежність майна позивачу. У подальшому, ОСОБА_1 було ініційовано судовий розгляд та продаж майна відповідачу, в результаті чого, майно, яким володів ОСОБА_1 перейшло у володіння Товариства засновником якого він є не в результаті правочину, а за наслідком виконавчого провадження та продажу цього майна на прилюдних торгах, що вказує на намагання сторін надати своїм діям статусу законності. Однак, за своєю суттю такі дії залишаються далекими від добросовісного набуття майна.
Безпідставними є доводи відповідача про неврахування судом першої інстанції того, що відповідач позбавлений можливості компенсувати збитки у розмірі 2 500 000,00 грн, сплачені ним для придбання спірного майна. Навпаки, Товариство може звернутись до суду у тому числі до свого засновника ОСОБА_1 із вимогою про компенсацію майнової шкоди у розмірі 2 500 000,00 грн, завданої його діями. Наявність чи відсутність договірних відносин між ними не має жодного правового значення.
Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача про неврахування приписів ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст. 187 ЦК України під час розгляду вимог про витребування залізничного полотна (240 метрів).
Так, п. 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.
За своєю природою, залізничне полотно є рухомою річчю.
Неможливість проведення державної реєстрації обумовлене приналежністю залізничного полотна до рухомих речей. Водночас, неможливість державної реєстрації не спростовує правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для витребування у відповідача майна, власником якого є позивач.
У справі, що переглядається, у місцевому господарському суді відповідачем не було доведено, що станом на сьогодні залізничного полотна не існує у природі у зв'язку з перетворенням його на залізничну колію та набуттям статусу складової частини земельної ділянки.
За викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача не підтвердились під час апеляційного перегляду спору.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі №910/2876/24 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент».
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Девелопмент» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі №910/2876/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі №910/2876/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/2876/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 01.10.2025.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська