вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" вересня 2025 р. Справа№ 911/2567/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Гаврилюка О.М.
Сітайло Л.Г.
за участю секретаря судового засідання : Гончаренка О.С.
за участю представників сторін
від позивача: Ситнік О.О.
від відповідача: Миколюк М.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфкеренції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод елеваторного обладнання «Сокол»
на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2025, повний текст якого складений 07.04.2025,
у справі № 911/2567/22 (суддя Смірнов О.Г.)
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод елеваторного обладнання «Сокол»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінпром»
про стягнення заборгованості за договором поставки
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінпром»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод елеваторного обладнання «Сокол»
про стягнення 17 438 381, 08 грн
Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 09.01.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод елеваторного обладнання «Сокол» (далі-ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол», позивач за первісним позовом) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2567/22 задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінпром» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод елеваторного обладнання «Сокол» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 140 000, 00 грн.
У задоволенні іншої частини вимог заяви ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2567/22 відмовлено.
Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначив, що розмір витрат на правову допомогу, визначений в актах приймання-передачі у сумі 1 004 000, 00 грн наданих адвокатських послуг не відповідає визначеним ч. 5 ст.129 ГПК України критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, з урахуванням характеру спору, складності справи, кількості та обсягу підготовлених адвокатом документів, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є витрати на правову допомогу у даній справі у розмірі 140 000,00 грн. В іншій частині заяви суд першої інстанції відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2025 у справі №911/2567/22 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ «ЗЕО «Сокол» скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заяву ТОВ «ЗЕО «Сокол» у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Апелянт зауважує, що судом першої інстанції не обґрунтовано не співмірність витрат з категорією справи, витраченого адвокатом часу, обсягу та складності наданих послуг, ціни позову та значенню справи для позивача.
Так, скаржник зазначає, що складність справи підтверджується 9-ма судовими засіданнями під час першого кола та 9-ма судовими засіданнями під час другого кола розгляду справи першою інстанцією.
Також апелянт звертає увагу, що обсяг і складність наданих послуг підтверджується кількістю наявних в матеріалах справи процесуальних документів, складених для обґрунтування власної позиції та спростування позиції відповідача, наданих усних пояснень у судових засіданнях.
Крім того, апелянт вважає, що складність справи підтверджується складанням повному тексту рішення та додаткового рішення протягом більше трьох місяців.
А також наголошує на тому, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 1 004 000,00 грн складають трохи більше 4% від ціни первісного позову та менше 2,5 % від ціни позову з урахуванням зустрічного позову, тобто співмірно до його ціни.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Фінпром»
У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, ТОВ «Торговий дім «Фінпром» у своєму відзиві, наданому до суду 16.06.2025, зазначає, що додаткове рішення суду в оскаржуваній позивачем за первісним позовом частині прийнято при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» задоволенню не підлягає і додаткове рішення слід залишити в оскаржуваній частині без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.04.2025 апеляційну скаргу ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2025 у справі № 911/2567/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 27.05.2025 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А. справу № 911/2567/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2025 у справі № 911/2567/22 та призначено до судового розгляду на 07.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 відкладено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2025 у справі № 911/2567/22 до 01.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 відкладено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2025 у справі № 911/2567/22 до 22.09.2025.
Позиції учасників справи
Представник ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 22.09.2025 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив задовольнити апеляційну скаргу, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2025 у справі №911/2567/22 в частині відмови заяви про ухвалення додаткового рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заяву ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі.
Представник ТОВ «Торговий дім «Фінпром» у судовому засіданні 22.09.2025 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, просив її відхилити, а оскаржуване додаткове рішення залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.06.2023 у справі №911/2567/22 первісний позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Фінпром"" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання «Сокол"" 13 136 122, 80 грн основного боргу за договором поставки продукції №46/21 від 11.05.2021, 426 617,26 грн трьох відсотків річних, 3 491 798, 25 грн інфляційних втрат, 1 892 397, 16 грн штрафу за прострочення оплати понад 30 днів, 3 396 712, 08 грн пені та 302 167, 04 грн витрат зі сплати судового збору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Фінпром" на користь Державного Бюджету України 66 989,09 грн судового збору, що був недоплачений позивачем при поданні позову та є різницею між розміром судового збору від суми задоволених позовних вимог та сумою судового збору, що підлягає сплаті за заявлені вимоги.
Нараховано до моменту виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фінпром" рішення суду в частині основного боргу: пеню за формулою: пеня = С x 2УСД x Д : 100 (де С - сума заборгованості за період, 2УСД - подвійна облікова ставка НБУ, Д - кількість днів прострочення) та три відсотки річних за формулою: сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100 (де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення). В решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено.
Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання «Сокол"" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Фінпром"" 35 8281, 99 грн пені за прострочення поставки товару за договором поставки продукції №46/21 від 11.05.2021 та 5 374, 23 грн витрат зі сплати судового збору, а також 4 100, 00 грн витрат на правову допомогу. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2023 у справі №911/2567/22 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.03.2024 у справі №911/2567/22 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фінпром" задоволено частково. Рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 у справі №911/2567/22 скасовано. Справу №911/2567/22 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.12.2024 позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання «Сокол" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Фінпром" задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Фінпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання «Сокол" заборгованість у розмірі 7 173 139,20 грн, штраф у розмірі 87 080,36 грн, пеню у розмірі 160 910,71 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 156 801,78 грн, три проценти річних у розмірі 149 287,66 грн. У задоволенні іншої частини вимог первісного позову відмовлено.
Позовні вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Фінпром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання «Сокол" задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання «Сокол" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Фінпром" пеню у розмірі 5 550 823,80 грн. У задоволенні іншої частини вимог зустрічного позову відмовлено.
Проведено зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами та стягнуто різницю між ними.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Фінпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання «Сокол" заборгованість у розмірі 3 176 395,91 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання «Сокол" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Фінпром" судовий збір у розмірі 957 608, 41 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 120 000,00 грн.
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Фінпром" про поворот виконання рішення відмовлено.
30.12.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2567/22, в якій останній просив суд стягнути з ТОВ «Торговий дім «Фінпром» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 004 000, 00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 09.01.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод елеваторного обладнання «Сокол» про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2567/22 задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінпром» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод елеваторного обладнання «Сокол» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 140 000, 00 грн.
У задоволенні іншої частини вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Завод елеваторного обладнання «Сокол про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2567/22 відмовлено.
Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначив, що розмір витрат на правову допомогу, визначений в актах приймання-передачі у сумі 1 004 000, 00 грн наданих адвокатських послуг не відповідає визначеним ч. 5 ст.129 ГПК України критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, з урахуванням характеру спору, складності справи, кількості та обсягу підготовлених адвокатом документів, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є витрати на правову допомогу у даній справі у розмірі 140 000,00 грн. В іншій частині заяви суд першої інстанції відмовив.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, та чи була їх сума обґрунтованою.
Колегія суддів зазначає, що зі змісту статті 129 Господарського процесуального кодексу України випливає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за умови надання стороною належних доказів, що їх підтверджують.
Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» надало суду копії договору надання правової допомоги №б/н від 01.12.2022, протоколу узгодження доручення, гонорару, розрахунків №1 від 01.12.2022, акту приймання-передачі правової допомоги №б/н від 08.06.2023, протоколу узгодження доручення, гонорару, розрахунків №1/2 від 04.04.2024, акту приймання-передачі правничої допомоги №б/н від 24.12.2024.
Також, в матеріалах справи містяться ордер серія АХ №1109297 від 06.12.2022 на ім'я адвоката Оніщенко Н.О., ордер серія АВ №1136714 від 13.06.2024 на ім'я адвоката Букіна О.С., ордер серія ВК №1064837 від 09.01.2023 на ім'я адвоката Потапчука В.Р., ордер серія АН №1106326 від 19.02.2023 на ім'я адвоката Ситнік О.О.
Так, 01.12.2022 між ТОВ « Завод елеваторного обладнання «Сокол» (далі-клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Оніщенко та партнери» (далі - Об'єднання) укладено договір надання правової допомоги (далі-договір).
Відповідно до п. 1.1. договору його предметом є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта; надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу тощо; складення заяв, позовних заяв, клопотань, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також їх відновлення в разі порушення.
Пунктами 4.1., 4.2. договору встановлено, що гонорар - винагорода Об'єднання за здійснення правової допомоги у дорученні. Розмір гонорару встановлюється у протоколі узгодження доручення, гонорару, розрахунків та не залежить результату, якого бажає клієнт.
Акт наданих послуг є підтвердженням надання правової допомоги та підставою для сплати гонорару та понесених Об'єднанням витрат (п. 4.4. договору).
Згідно із п. 5 договору строк дії договору - договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 1 року, після чого за відсутності заперечень будь-якої із сторін, він с пролонгованим.
З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2022 між ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» та Адвокатським об'єднанням «Оніщенко та партнери» був підписаний протокол узгодження доручення, гонорару, розрахунків №1, в якому зазначено, що клієнт доручає, а Об'єднання приймає доручення про стягнення з ТОВ «Торговий дім «Фінпром» заборгованості за договором від 11.05.2021 №46/21.
У п. 2 вказаного вище протоколу вказано, що розмір гонорару Об'єднання визначений у фіксованій сумі у розмірі 900 000, 00 грн.
08.06.2023 між ТОВ « Завод елеваторного обладнання «Сокол» та Адвокатським об'єднанням «Оніщенко та партнери» був підписаний акт приймання-передачі правової допомоги, в якому зазначено, що Адвокатським об'єднанням було надано правову допомогу у розмірі 900 000, 00 грн.
Разом з цим, між ТОВ « Завод елеваторного обладнання «Сокол» та Адвокатським об'єднанням «Оніщенко та партнери» підписано протокол узгодження доручення, гонорару, розрахунків №1/2 від 04.04.2024, відповідно до п. 1. якого сторони дійшли згоди про таке: на період нового розгляду справи №911/2567/22 протокол узгодження доручення, гонорару, розрахунків №1 від 01.12.2022 року не розповсюджується.
Розмір гонорару Об'єднання за цим протоколом визначений у фіксованій сумі у розмірі 50 000, 00 грн, за кожну інстанцію. У вартість гонорару включено:
- складання/подання процесуальних документів;
- участь адвокатів Об'єднання у 1 (одному) судовому засіданні (п. 2 вказаного вище протоколу).
Згідно із п. 3 протоколу узгодження доручення, гонорару, розрахунків №1/2 окремо клієнтом оплачується участь адвокатів Об'єднання у судових засіданнях (за виключенням визначеного п. 2 цього Протоколу) у розмірі:
- 3 000, 00 грн./адвокат за 1 судове засідання в режимі відеоконференції.
- 5 000, 00 грн./адвокат за 1 судове засідання з прибуттям до приміщення суду.
24.12.2024 між ТОВ « Завод елеваторного обладнання «Сокол» та Адвокатським об'єднанням «Оніщенко та партнери» був підписаний акт приймання-передачі правової допомоги, в якому зазначено, що Адвокатським об'єднанням було надано правову допомогу у розмірі 104 000,00 грн.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
З урахуванням наведеного не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Як було встановлено судом першої інстанції, 07.01.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Торговий дім «Фінпром» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Обґрунтовуючи розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу представник ТОВ « Завод елеваторного обладнання «Сокол» посилався, зокрема, на складання/подання процесуальних документів, та участь адвокатів Об'єднання у судових засіданнях.
Колегією суддів під час оцінки обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу враховано рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, доцільність та необхідність виконання даних робіт (надання послуг), а також кількість судових засідань, на яких були присутні представники ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол», тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильного висновку, що заявлена сума у розмірі 1 104 000,00 грн не відповідає критеріям співрозмірності та розумності.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на правову допомогу, визначений в актах приймання-передачі наданих адвокатських послуг не відповідає визначеним ч. 5 ст.129 ГПК України критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, з урахуванням характеру спору, складності справи, кількості та обсягу підготовлених адвокатом документів, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, а також що обґрунтованими є витрати на правову допомогу у даній справі у розмірі 140 000,00 грн.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у даному випадку не відбувається втручання суду в договірні відносини між адвокатом та клієнтом щодо визначення вартості правової допомоги, оскільки наразі вирішується виключно питання щодо обґрунтованості покладення таких витрат на відповідача та їх розміру, яке судом вирішується з огляду на обставини цієї справи.
Інші доводи апеляційної скарги позивача за первісним позовом, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості заявленої суми.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення суду прийнято у відповідності з вимогами процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод елеваторного обладнання «Сокол» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2025 у справі № 911/2567/22 задоволенню не підлягає. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2025 у справі № 911/2567/22 слід залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод елеваторного обладнання «Сокол» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2025 у справі № 911/2567/22 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2025 у справі № 911/2567/22 залишити без змін.
3. Матеріали справи №911/2567/22 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 01.10.2025.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Гаврилюк
Л.Г. Сітайло