вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" жовтня 2025 р. Справа№ 910/11301/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Євсікова О.О.
Ткаченка Б.О.
розглянувши без виклику представників сторін
заяву заяву ОСОБА_1
про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Гаврилюка О.М.
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 (повний текст рішення складено 27.01.2025)
у справі № 910/11301/23 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2
2. Приватного підприємства «Консул-Партнер»
про визнання договору удаваним, визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційної дії, -
У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г., перебуває справа № 910/11301/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025
19.09.2025 (через систему «Електронний суд») від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Гаврилюка Олександра Миколайовича від участі у розгляді справи № 910/11301/23.
Заява про відвід судді обґрунтована тим, що ОСОБА_3 є наказним отаманом Черкаського обласного товариства ВГО «Українське реєстрове козацтво» та має звання генерала Українського реєстрового козацтва. Одночасно до складу Українського реєстрового козацтва входить також і ОСОБА_4 , який є рідним сином ОСОБА_2 (відповідачки у справі). Більш того, за наявною в заявника інформацією, перебуваючи у складі Українського реєстрового козацтва ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримують тісне спілкування, що вже саме по особі породжує об'єктивні сумніви щодо відсутності безсторонності судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_3 .
Крім того, заявник зазначає, що суддя Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_3 брав участь у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі між тими ж сторонами про:
- визнання припиненою застави за договором № 1-09/17 від 07.09.2017, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який є удаваним правочином, вчиненим для приховання договору застави;
- визнання недійсним рішення зборів засновників Приватного підприємства «Консул-Партнер», оформленого протоколом № 1-09/17 від 07.09.2017;
- визнання недійсним Статуту (нової редакції) Приватного підприємства «Консул-Партнер», затвердженого рішенням зборів засновників Приватного підприємства «Консул-Партнер», оформленого протоколом № 1-09/17 від 07.09.2017;
- скасування реєстраційної дії (запису) від 13.09.2017 № 10651050014010767, «Зміна або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи», «зміни до установчих документів юридичної особи», внесеної до реєстру державним реєстратором Радько І.Ю.;
- визнання недійсним рішення зборів засновників Приватного підприємства «Консул-Партнер», яким затверджено зміни до Статуту Приватного підприємства «Консул-Партнер», за результатами яких здійснено реєстраційну дію (запис) від 13.02.2019 № 10651050015010767: «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», «інші зміни»;
- скасування реєстраційної дії (запису) від 13.02.2019 № 10651050015010767 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», «інші зміни».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 910/12593/21 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 910/12593/21 залишено без змін. Однак постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 жовтня 2023 року Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі №910/12593/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
23.09.2025 (через систему «Електронний суд») від ОСОБА_2 до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву про відвід судді Гаврилюка О.М.
Так, представник ОСОБА_2 вважає, що вказана заява необґрунтована, безпідставна та подана виключно з метою затягування розгляду справи. Твердження, викладені у заяві, не ґрунтуються на жодних об'єктивних фактах та не підтверджуються належними доказами. На спростування того, що ОСОБА_4 спілкується з ОСОБА_3 є той факт, що з початку війни в Україні ОСОБА_4 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 07.11.2022 (додаток 1), та несе службу на передовій без ротації вже тривалий час.
Щодо розгляду справи № 910/12593/21 відповідачка зазначає, що після передачі справи № 910/12593/21 на повторний розгляд до суду першої інстанції 19.08.2025, Господарським судом було постановлено рішення, яким ОСОБА_1 було повторно відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Гаврилюка О.М. від розгляду справи № 910/11301/23 необгрунтованою. Матеріали справи № 910/11301/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою щодо розгляду заяви про відвід судді, відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2025 розгляд заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюка О.М. передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий), Євсіков О.О., Ткаченко Б.О.
Розглянувши заяву про відвід, колегія суддів дійшла висновку необґрунтованість поданої заяви, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно із ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Одне з основних завдань судової системи в демократичному суспільстві полягає у практичному забезпеченні гарантій автономії суспільства у найширшому розумінні цього слова: автономії думки, автономії громадської активності, приватних справ, автономії науки і бізнесу. Якщо судова система не забезпечує захист суспільства від втручання держави, суспільство залишається беззахисним, і межі його свободи залежать лише від бажання і здатності уряду їх порушувати.
Як зазначено в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, айв усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Принцип об'єктивності судді є обов'язковою умовою належного виконання ним своїх посадових обов'язків. Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію розумного спостерігача. У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (по різним причинам) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади, тому судді належить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні фактори, зокрема такі, як заінтересованість у вирішенні конкретної справи.
У зв'язку з цим, навіть прояви неупередженості мають значення, іншими словами, «правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись».
Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи, в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Існування процедур для забезпечення безсторонності у національному законодавстві, а саме, правил, що регулюють відсторонення суддів, є важливим фактором, (див. Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) [ВП], §§ 99-100). Такі правила демонструють спробу законодавства усунути всі сумніви стосовно неупередженості судді або/суду у справі і забезпечити безсторонність шляхом ліквідації причин таких сумнівів. Більше того, для забезпечення безсторонності законодавство спрямоване на усунення будь-яких проявів упередженості і, таким чином, сприяє довірі суспільства до суду (Me.-цапе v. Croatia (Межнаріч проти Хорватії), § 27).
Пунктом 1.5 Європейської хартії про Закон України «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов'язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).
Колегія суддів зауважує, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує. Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15.09.2022 року по справі №201/10234/20.
Заявляючи відвід судді Гаврилюку О.М. заявник вказує на неупередженість та об'єктивність судді Північного апеляційного господарського суду.
Водночас, заявником жодними належними і допустимими доказами не доведено наявність обставин, з якими закон, зокрема, приписи статті 35 ГПК України, пов'язує наявність підстав для відводу судді.
Отже, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Гаврилюка О.М., колегія судів вважає необґрунтованою, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування, не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді від розгляду даної справи, а тому відмовляє у її задоволенні.
При цьому, колегія суддів зазначає, що маючи внутрішній сумнів в неупередженності щодо розгляду справи, суддя не позбавлений права заявити самовідвід від розгляду справи.
Відповідно до частин 8, 11 статті 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 35, 36, 39, 42, 234, 235 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Гаврилюка О.М. від розгляду справи № 910/11301/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.О. Євсіков
Б.О. Ткаченко