Справа №760/19455/23
6/760/226/25
іменем України
01.10.2025 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді Застрожнікової К.С.,
при секретарі судового засідання Комової Д.К.,
за участю:
заявника - прокурора Солом'янської окружної
прокуратури міста Києва Угринович О.П.,
представника заінтересованої особи адвоката Желіховської Р.М.,
представника заінтересованої особи Єрко Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 заяву представника ОСОБА_1 адвоката Желіховської Раїси Михайлівни про поворот виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25.10.2023, ухваленого у цивільній справі № 760/19455/23 за заявою Солом'янської окружної прокуратури міста Києва, яка діяла в інтересах Київської міської ради, заінтересована особа Солом'янська районна в місті Києва державна адміністрація, про визнання спадщини відумерлою,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Желіховської Раїси Михайлівни про поворот виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25.10.2023, ухваленого у цивільній справі № 760/19455/23 за заявою Солом'янської окружної прокуратури міста Києва, яка діяла в інтересах Київської міської ради, заінтересована особа Солом'янська районна в місті Києва державна адміністрація, про визнання спадщини відумерлою.
Заява мотивована тим, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 25.10.2023 задоволена заява заступника керівника Солом'янської окружної прокуратури міста Києва Костогриза Ярослава, в інтересах Держави в особі Київської міської ради, заінтересована особа: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання спадщини відумерлою, визнано двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 46,58 кв. м., в тому числі житлова площа 28,6 кв.м., відумерлою спадщиною, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передано її територіальній громаді м. Києві в особі Київської міської ради. У подальшому, постановою Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Желіховської Раїси Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2023 року скасовано, заяву заступника керівника Солом'янської окружної прокуратури міста Києва Костогриза Ярослава про визнання спадщини відумерлою залишено без розгляду. Однак, судом апеляційної інстанції не було вирішено вимоги апелянта про поворот виконання рішення суду, у зв'язку із чим заявницею подано заяву до суду першої інстанції, як суду, який розглядав справу по суті. Зазначає, що оскільки на виконання рішення суду, яке у подальшому було скасовано, до Реєстру прав власності на нерухоме майно були внесені відомості про реєстрацію права власності на квартиру за Київською міською радою, необхідно допустити поворот виконання рішення суду, та в порядку повороту виконання судового рішення - скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про проведену державну реєстрацію права власності за Територіальною громадою, Орган місцевого самоврядування, Київська міська рада, на квартиру АДРЕСА_2 , та поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду та справу передано судді Застрожніковій К.С.
29.10.2024 ухвалою суду заяву залишено без руху, надано час для усунення недоліків.
20.12.2024 по справі відкрито провадження, заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.
У судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_1 адвокат Желіховська Р.М. підтримала заявлені вимоги з підстав та за обставин, викладених у заяві про поворот виконання рішення суду, зазначивши, що ОСОБА_1 , як особою, яку не було залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи, до Київського апеляційного суду була подана апеляційна скарга на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25.10.2023, яким було визнано відумерлою спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належну спадкодавцеві двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 передано територіальній громаді м. Києві. ОСОБА_1 була зареєстрована у вказаній квартирі та наразі нею заявлені вимоги стосовно спадкування вказаної квартири. Оскаржуване рішення апеляційною інстанцією було скасовано, однак, не зважаючи на вимогу ОСОБА_1 допустити поворот виконання рішення суду, оскільки спірну квартиру було зареєстровано за територіальною громадою міста Києва, дана вимога залишилась поза увагою суду апеляційної інстанції. У подальшому, ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції із заявою про поворот виконання рішення суду першої інстанції, за наслідками розгляду якої апеляційна інстанція вказала, що дане питання має вирішувати суд першої інстанції, який розглянув спір по суті.
Прокурор Угринович О.П. заперечувала проти задоволення заяви про поворот виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25.10.2023, зазначивши, що процедура повороту виконання судового рішення не передбачена для справ окремого провадження, а тільки поширюється на справи, які розглядались за правилами позовного провадження, та відповідне питання перед судом має ініціювати відповідач, водночас ОСОБА_1 не мала статусу відповідача під час розгляду цивільної справи судом першої інстанції, і подання нею апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, не змінює тих обставин, що вона не приймала участі в суді першої інстанції, тому у задоволенні заяви слід відмовити. Також, прокурор зазначила, що подальші питання, пов'язані із скасуванням реєстрації права власності на спірну квартиру за територіальною громадою міста Києва, мають вирішуватись у позовному провадженні за відповідним позовом заявниці. Додала, що чинним законодавством не передбачено процедури скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про проведену державну реєстрацію права власності, та поновлення запиту про право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру у вказаному реєстрі є неможливим у зв'язку із тим, що вказаний запис у даному реєстрі був відсутній. Враховуючи озвучене під час судового засідання, надані пояснення, прокурор просить відмовити у задоволенні заяви.
Представник Солом'янської районної в місті Києва державної адміністрації Єрко Н.П. підтримала позицію прокурора, просила відмовити у задоволенні заяви.
Від представника Київської міської ради до суду надійшло клопотання, в якому Київська міська рада підтримує позицію Солом'янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради в повному обсязі, просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поворот виконання рішення. Також, просили слухати справу у відсутності представника Київської міської ради.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши доводи заяви про поворот виконання рішення суду, та матеріали цивільної справи №760/19455/23, суд дійшов до наступних висновків, та судом встановлені наступні обставини.
25.10.2023 Солом'янським районним судом міста Києва було ухвалено рішення у цивільній справі за заявою заступника керівника Солом'янської окружної прокуратури міста Києва Костогриза Ярослава в інтересах держави в особі Київської міської ради, заінтересована особа: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання спадщини відумерлою, на підставі якого заяву задоволено, вирішено визнати двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,58 кв.м., в тому числі жила площа 28,6 кв.м., відумерлою спадщиною, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати її територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36).
На вказане судове рішення адвокатом Желіховською Р.М., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , була подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду, в якій зазначалось, що ОСОБА_1 є особою, яка не була залучена до участі у справі, однак ухваленим рішенням суд порушив її права та інтереси, так, як вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов'язки. В апеляційній скарзі зазначає, що 01.05.2006 року ОСОБА_2 за згодою сина вселив у свою квартиру ОСОБА_1 , з якою став проживати однією сім'єю, як чоловік та жінка, не перебуваючи у шлюбі між собою. Так, як ОСОБА_1 не перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , то відповідно, вона не була зареєстрована в зазначеному житловому приміщенні. В 2009 році помер син ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , та згідно розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації № 44944 від 14.12.2011, ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності від 14.12.2011 р. на спірну квартиру. Так, як сімейні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мали тривалий характер, то в листопада 2018 року за згодою власника спірної квартири, було зареєстровано місце постійного проживання ОСОБА_1 в кв. АДРЕСА_2 ., а ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, та саме ОСОБА_1 були організовані заходи із його поховання, та після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді вказаної квартири. Постановою державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори від 06.10.2022 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки ОСОБА_1 не могла підтвердити свої родинні відносини з померлим. Відповідно ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, однак подану заяву було залишено без розгляду, у зв'язку із ти, що, так, як заявник претендує на квартиру, а її право на квартиру оспорюються Київською міською радою, то спір про право має вирішуватись в порядку позовного провадження. У поданій апеляційній скарзі заявник зазначає, що відповідно до Інформації з ДРРП на нерухоме майно від 25 березня 2024 року на підставі рішення суду від 25.10.2023 державним реєстратором ДКВ м. Києва Київської міської ради Бандура Ю.В. було внесено запис до ДРПП на нерухоме майно про право власності на спірну квартиру, яку зареєстровано за територіальною громадою, орган місцевого самоврядування, Київська міська рада. Відтак, як зазначає апелянт, оскаржуване рішення суду було виконано, а тому при задоволенні апеляційної скарги та скасовуючи рішення суду, апеляційний суд має вирішити питання про поворот виконання, звертаючи увагу на те, що право власності на спірну квартиру за померлим ОСОБА_2 було зареєстровано 06.02.2012 року в Державному реєстрі прав КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна.
14.05.2024 на підставі ухвали Київського апеляційного суду було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Желіховської Р.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2023 року.
31.07.2024 Київським апеляційним судом за наслідками розгляду вказаної апеляційної скарги була винесена постанова, якою апеляційну скаргу адвоката Желіховської Р.М. в інтересах ОСОБА_1 , - задоволено частково.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25.10.2023 року скасовано.
Заяву заступника керівника Солом'янської окружної прокуратури міста Києва Костогриза Ярослава про визнання спадщини відумерлою залишено без розгляду.
Зі змісту постанови Київського апеляційного суду від 31.07.2024 р. слідує, що задовольняючи заяву прокурора та визнаючи спадщину відумерлою, суд першої інстанції виходив із того, що після смерті ОСОБА_2 відсутні спадкоємці за законом та за заповітом, а також відсутні особи, які усунені від права на спадкування чи мали б право на спадщину, але не прийняли чи відмовились від її прийняття, що відповідно до частин першої, другої та третьої статті 1277 ЦК України є підставою для визнання спадщини відумерлою.
Колегія не погодилась із висновками суду першої інстанції, оскільки за наслідками апеляційного розгляду було встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа щодо майна померлого за заявою ОСОБА_1 (№ 626/2022).
Постановою державного нотаріуса Пічевської Н. В. від 06.10.2022 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 через відсутність документального підтвердження родинних відносин.
З матеріалів справи слідує, що в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №760/16385/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, спільне проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу /т. 2 а. с. 117-121/.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 760/16385/21 від 15.09.2022 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду через наявність спору про право, яке не підлягає розгляду в порядку окремого провадження. Вказана ухвала суду не оскаржувалась /т. 2 а. с. 128-129/.
Апеляційний суд зазначає, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України), право на спадщину є майновим правом спадкоємця, юридичний факт виникнення якого пов'язаний з часом її прийняття.
Якщо особа звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, вважаючи себе спадкоємцем, то майно, що входить до спадкової маси, не може бути визнане відумерлою спадщиною (висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду викладений у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 182/6808/18, провадження № 61-16119св20)
Зі змісту постанови суду апеляційної інстанції слідує, що ОСОБА_1 , вважаючи себе спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
За такою заявою була заведена спадкова справа. Відмова у видачі свідоцтва на спадщину не свідчить автоматично про відсутність у ОСОБА_1 права на спадкове майно, й за наявності підстав для видачі, така дія не обмежена строком (стаття 67 Закону України «Про нотаріат»).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 14 листопада 2018 року була зареєстрована у квартирі разом із ОСОБА_2 , що помер /т. 1 а. с. 50/.
У травні 2021 року ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_2 /т. 1 а.с. 83, 84/.
Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції, у даній справі наявні перешкоди у визнанні спадщини відумерлою, оскільки ОСОБА_1 , яка зареєстрована у квартирі, яка є предметом спадщини, проживала разом з померлим на час відкриття спадщини, вважає себе спадкоємцем, подала у встановленому законом порядку заяву про прийняття спадщини, як спадкоємець четвертої черги, що вказує на існування спору щодо права на спадкове майно й виключає можливість розгляд справи у порядку окремого провадження (подібного висновку в дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 21 червня 2021 року у справі № 643/4413/16-ц).
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).
За встановлених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року та залишення заяви заступника керівника Солом'янської окружної прокуратури міста Києва Костогриза Ярослава про визнання спадщини відумерлою без розгляду.
10.01.2025 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації на постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року було залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року, - залишено без змін /т. 2 а. с. 163-174/.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.03.2024, наданої на запит адвоката Желіховської Р.М., вбачається, що на підставі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25.10.2023 у цивільній справі № 760/19455/23 про визнання відумерлою спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , 20.02.2024 державним реєстратором Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради Бандурою Юрієм Вікторовичем до Реєстру були внесені відомості про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за Територіальною громадою, Органом місцевого самоврядування, Київською міською радою (номер відомостей про речове право : 53868065, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2886466180000) /т. 1 а. с. 228/.
До внесення в Реєстр зазначених відомостей про реєстрацію права власності на спірну квартиру за органом місцевого самоврядування, право власності на квартиру АДРЕСА_2 було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 14.12.2011 Відділом приватизації державного житла Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, дата внесення запису: 06.02.2012, реєстраційний номер майна 35948900, про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.08.2023, надана на запит прокурора Київської міської прокуратури, та додана до заяви про визнання спадщини відумерлою /т. 1 а. с. 24/.
11.11.2024 адвокатом Желіховською Р.М., діючою в інтересах ОСОБА_1 , до Київського апеляційного суду була подана заява про поворот виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25.10.2023 року шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , посилаючись на те, що апеляційним судом не було прийнято рішення щодо повороту виконання рішення суду за наслідками його апеляційного перегляду, про що просила апелянт у поданій апеляційній скарзі /т. 2 а. с. 178-180/.
07.04.2025 Київським апеляційним судом була винесена ухвала за наслідками розгляду заяви адвоката про поворот виконання рішення суду першої інстанції, на підставі якої у задоволенні заяви адвоката Желіховської Р.М., в інтересах ОСОБА_1 було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції ухвалене рішення мотивував тим, що відповідно до ч. 9 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Зважаючи на те, що питання про поворот виконання рішення не було вирішено Київським апеляційним судом відповідно до ч. 1 ст. 444 ЦПК України одночасно із скасуванням рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для вирішення такого питання судом апеляційної інстанції /т. 2 а. с. 247-248/.
Таким чином, виходячи зі змісту ухвали Київського апеляційного суду від 07.04.2025, Солом'янський районний суд міста Києва, як суд першої інстанції, який розглядав справу, уповноважений на вирішення заяви адвоката Желіховської Р.М., в інтересах ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2023 року.
Вирішуючи питання про поворот виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2023 року, суд першої інстанції, виходить із наступного.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011 поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Згідно з ч. ч. 5, 9, 10 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч. 10 ст. 10 ЦПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Приписами ч. 1 ст. 18 ЦПК України передбачено, що тільки судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Таким чином, на переконання суду, розгляд цивільної справи за заявою заступника керівника Солом'янської окружної прокуратури міста Києва Костогриза Ярослава в інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження не позбавляє права особу, права та законні інтереси якої були порушені ухваленим судом рішенням, та яку не було залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи судом першої інстанції, однак за апеляційною скаргою якої у подальшому було відкрито апеляційне провадження та скасоване ухвалене судом першої інстанції судове рішення, звернутись до суду першої інстанції у порядку, визначеному ст. ст. 444-446 ЦПК України, із заявою про поворот виконання рішення суду.
Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Це інструмент виключно у сфері виконання судових рішень, коли рішення стосувалося майнових прав чи обов'язків.
Мета повороту виконання рішення спрямована на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Водночас, у справах окремого провадження суд не встановлює майнові вимоги між сторонами, в окремому провадженні рішення суду має декларативний або установчий характер, таке рішення, зазвичай, не виконується у примусовому порядку, а є підставою для дій інших органів - реєстраційних чи адміністративних.
Такі декларативні чи установчі рішення за своєю природою не передбачають примусового виконання шляхом передачі майна або грошей учаснику, на користь якого вони ухвалені, - вони створюють юридичні наслідки, такі, як внесення записів до державного реєстру, зміна статусу в державному органі тощо.
Оскільки поворот виконання має сенс тільки там, де відбулося фактичне виконання (отримання коштів чи передача майна) - і вже після цього рішення скасоване або змінене - то застосування такого механізму в тому самому вигляді до декларативних рішень не має обґрунтування.
Тобто, якщо в окремому провадженні судове рішення стало підставою для реєстраційних дій, то при його скасуванні наслідки усуваються шляхом скасування відповідних реєстраційних дій, а не через механізм повороту виконання.
Із врахуванням вищевикладеного та системного аналізу положень ст. ст. 444, 293, 294, 335, 338 ЦПК України, суд доходить до висновку, що поворот виконання у справах окремого провадження не допускається, бо відсутній сам об'єкт для повернення (немає передачі майна чи коштів).
Таким чином, у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Желіховської Раїси Михайлівни про поворот виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25.10.2023 слід відмовити.
При цьому, суд роз'яснює заявниці її право на звернення до Солом'янського районного суду міста Києва із позовною заявою про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за Територіальною громадою, Органом місцевого самоврядування, Київською міською радою.
Оскільки, відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Керуючись ст. ст. 293, 294, 338, 444-446, 258, 260, 263 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Желіховської Раїси Михайлівни про поворот виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25.10.2023, ухваленого у цивільній справі № 760/19455/23 за заявою Солом'янської окружної прокуратури міста Києва, яка діяла в інтересах Київської міської ради, заінтересована особа Солом'янська районна в місті Києва державна адміністрація, про визнання спадщини відумерлою, - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 01.10.2025
Суддя К.С. Застрожнікова