СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/10959/25
пр. № 2/759/5273/25
02 жовтня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С., за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку та способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею,-
Позивач 21.05.2025 року звернувся до суду з позовом до відповідача у якому просив з урахуванням уточнень наданих до позовних вимог визначити спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі онлайн та відеозв'язку, а саме: понеділок, середа, п'ятниця та неділя з 19:00 год. по 21:00 год.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.10.2019 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 , який в подальшому заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16.08/2023 року розірвано.
Від згаданого шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати з матір'ю.
Позивачем зазначено, що на сьогоднішній день він позбавлений можливості спілкуватись зі своїм сином, оскільки відповідач різними способами чинить йому перешкоди, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2025 року справу розподілено судді Ключнику А.С.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 26).
03.06.2025 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що після початку повномасштабної війни в березні 2022 року остання була змушена разом із сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - евакуюватися до Польщі задля гарантування його безпеки, стабільного середовища та медичної допомоги. З того часу дитина проживає з відповідачем постійно в Польщі, має PESEL, ходить у дитсадок, прикріплена до медичних установ.
Відповідач не заперечую проти спілкування батька з дитиною в форматі відеозв'язку (онлайн дзвінків) у вихідні дні (субота та неділя) у зручний для дитини час, тривалістю до 30 хвилин, з урахуванням психологічного стану дитини та її бажання.
Однак, враховуючи домашнє насильство, яке позивач вчиняв по відношенню до відповідача, остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача (а.с. 42-44).
25.08.2025 року до суду надійшов висновок Служби у справах дітей та сім'ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною (а.с. 75-77).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.09.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд у справі (а.с. 81).
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився та подав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 57).
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11.10.2019 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 , який в подальшому заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16.08/2023 року розірвано.
Від згаданого шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати з матір'ю.
Після початку повномасштабної війни в Україні, в березні 2022 року відповідачка була змушена разом із сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - евакуюватися до Польщі задля гарантування його безпеки, стабільного середовища та медичної допомоги. З того часу дитина проживає з відповідачем постійно в Польщі, має PESEL, ходить у дитсадок, прикріплена до медичних установ.
Разом з тим, сторонами не було вирішено питання щодо визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Позивачем зазначено, що між ним та відповідачем інколи виникають непорозуміння щодо його права участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права від протиправних дій, невизнання або їх оспорювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно із ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Частинами 1, 2 статті 155 Сімейного кодексу України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.
Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Конвенція про права дитини у пункті 1 ст. 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.
З наведених вище норм діючого законодавства слід дійти висновку, що сторони по справі зобов'язані здійснювати свої батьківські обов'язки щодо дітей, мають право на спілкування з ними, їх виховання.
Відповідно до ст. 159 Сімейного кодексу України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Стаття 141 Сімейного кодексу України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Тобто права та обов'язки матері та батька щодо дитини є рівними навіть тоді, коли вони не є подружжям. На обсяг батьківських прав та обов'язків не впливає та обставина, що один із батьків проживає окремо від дитини.
Інтереси дитини захищаються передусім, і не лише національним законодавством, але й нормами міжнародного права. Слід звернути увагу на положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім того, ч. 3 ст. 9 Конвенції проголошує правило про те, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Як зазначено у Загальному коментарі Комітету з прав дитини № 14 (2013 рік) щодо права дитини на першочергове врахування її найкращих інтересів (п. 1 ст. 3), з метою довести, що право дитини на оцінювання та першочергову увагу до її найкращих інтересів було дотримане, усі рішення стосовно дитини або дітей мають бути вмотивовані, обґрунтовані та пояснені. У мотивації рішення необхідно чітко вказати усі фактичні обставини, що стосуються дитини, які елементи було визнано необхідними під час оцінювання найкращих інтересів, склад таких елементів у кожній справі, а також яким чином їх було оцінено для визначення найкращих інтересів дитини. Якщо рішення не збігається з поглядами дитини, слід чітко вказати причину для цього. У виключних випадках, коли обране рішення не відповідає найкращим інтересам дитини, слід вказати підстави для такого рішення і таким чином показати, що найкращі інтереси дитини було враховано, незважаючи на результат. Недостатньо вказати у загальних формулюваннях, що інші міркування переважають над найкращими інтересами дитини. Слід чітко перерахувати такі міркування у зв'язку з розглянутою справою та надати причини для їхньої першочергової важливості. В обґрунтуванні також має бути доведено, що найкращі інтереси дитини не були достатньо вагомими, щоб переважити інші міркування. Слід визначити обставини, за яких найкращі інтереси дитини мають бути найвагомішим міркуванням.
У даній ситуації суд звертає увагу на те, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Савіни проти України», пункт 49 рішення у справі «Хант проти України»).
Тобто, у даному випадку вирішення питання про усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням в їх право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.
Крім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
В силу статті 9 Конституції України, Конвенція є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов'язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори», стаття 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).
Враховуючи особливості правовідносин, що склалися між сторонами, суд вважає за необхідне з однієї сторони розглянути правомірність втручання в їх право на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції, з іншої сторони обов'язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав малолітніх дітей не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дітей (статті 1, 9 Конвенції про права дитини).
Згідно із ст. 158 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
При вирішенні даного спору, суд також бере до уваги висновок Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною від 22.08.2025 року №107-6803 та вважає за доцільне визначити порядок участі позивача у спілкуванні та вихованні дитини у спосіб зазначений у даному висновку, з яким позивач погодився, однак просив збільшити час спілкування на 1 годину, через обставини пов'язані з часом витраченим для повернення його з роботи до дому.
Окрім цього, суд звертає увагу сторін, що батькам необхідно усвідомлювати, що на психофізичному стані дитини також позначається спроможність (чи нездатність) батьків ладнати між собою. Потенційно вона впливає на все: від психічного здоров'я до успіхів у навчанні та стосунків у майбутньому.
Цілком імовірно, що налагодження стосунків між батьками також досить швидко принесе свої плоди - велику користь дитині та, в майбутньому дитині буде легше підтримувати нормальні стосунки з людьми.
Розуміння батьками, як їхні стосунки впливають на розвиток дитини, означає підготувати основу для здоров'я дитини сьогодні - та здорової сім'ї в майбутньому.
Виходячи з наявних матеріалів справи та досліджених судом письмових доказів, а також того, що позивач бажає приймати активну участь у вихованні свого сина, а також те, що таке виховання та спілкування не перешкоджатиме розвитку дитини, наявність між сторонами суперечок щодо участі позивача у спілкуванні та вихованні дитини, суд вважає, що судом повинен бути визначений порядок участі позивача у вихованні та спілкуванні з його сином.
Таким чином, позовні вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку та способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 157, 159, 160, 161 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку та способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі онлайн та відеозв'язку, а саме: понеділок, середа, п'ятниця та неділя з 19:00 год. по 21:00 год.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення виготовлено 02.10.2025 року.
Суддя Ключник А.С.