СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/22570/25
пр. № 2-о/759/757/25
01 жовтня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Бабич Н.Д.,
при секретарі судових засідань Олійникової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу у порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, -
Адвокат Юров В.П. 25.09.2025 р. звернувся з заявою до суду, в якій просить суд встановити факт смерті - громадянина України ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Мелітополь Мелітопольський р-н Запорізької області, Україна, з метою подальшої реєстрації факту смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану з отриманням відповідного свідоцтва, оскільки, факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України.
Отримані офіційні документи на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 є недійсними на території України, оскільки видані незаконно створеними органами на тимчасово окупованій території України, а відомості про смерть особи не внесенні до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
З огляду на вказане, зареєструвати факт смерті ОСОБА_2 в органах державної реєстрації актів цивільного стану громадян Міністерства юстиції України заявник не в змозі, оскільки довідка про причину смерті, яка видана незаконним органом, не є документом, на підставі якого можливо провести державну реєстрацію смерті особи, а отже не створює жодних юридичних наслідків.
Ухвалою суду від 01 .10.2025 відкрито провадження у справі.
В судове засідання адвокат Юров В.П. та заявник не з'явилися, в заяві поданої до суду просять розглянути дану заяву за їх відсутності.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази встановив наступне.
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» зазначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Міжнародний суд ООН у своїй практиці щодо окупованих територій сформулював «Намібійські винятки», відповідно до яких документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання призведе до серйозних порушень або обмежень прав громадян.
Цей принцип розвинений у практиці Європейського суду з прав людини. Зокрема, ЄСПЛ у низці рішень вказав, що зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] є далеким від абсолютного, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Розгляд державними органами документів, виданих окупаційною владою, не означає автоматичного визнання такої влади. Водночас держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території перебуває під ефективним контролем іншої держави.
Документи, видані органами та установами (зокрема, закладами реєстрації актів цивільного стану), що розташовані на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом і оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку ст. 315 ЦПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Мелітополь Мелітопольський р-н Запорізької області, Україна.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до наданих документів заявник ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та встановлено, що встановлення факту смерті особи впливає на її права, чи законні інтереси.
Згідно роз'яснень, наведених у п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року, відповідно до ст. 273 ЦПК України, суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану. Тобто факт смерті може бути встановлений в порядку особливого провадження за умови наявності у минулому актового запису.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я або судово-медичною установою документ встановленої форми, що підтверджує факт смерті. За відсутності такого документа, що підтверджує факт смерті, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту смерті.
Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного, встановлених у судовому засіданні обставин справи суд дійшов висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4-13, 77-84, 259, 260, 264-266, 269, 317, 430 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, - задовольнити.
Встановити юридичний факт смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с. Любимівка Іванівського району Херсонської обл., Україна, встановити дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті:м. Мелітополь, Запорізька область, Україна.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Суддя Бабич Н.Д.