СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/5609/25
ун. № 759/20464/25
01 жовтня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні вилученого майна, у кримінальному провадженні № 12024000000001274 від 21.06.2024, за ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 321, ч. 3 ст. 229 КК України, -
Адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням в якому просить поновити строк на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування та зобов'язати орган досудового розслідування повернути ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 180000 гривень, відшукані та вилучені в ході проведення, в рамках кримінального провадження № 12024000000001274 від 21.06.2024, 14.07.2025 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19.06.2025, у справі № 759/13547/25.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав зазначених в клопотанні.
Слідчий ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву в якій заперечує проти задоволення клопотання адвоката.
Заслухавши думку захисника, дослідивши вказану скаргу, слідчий суддя вважає за необхідне поновити строк на оскарження бездіяльності органу досудового розслідуваннята приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
В судовому засіданні встановлено, що Управлінням розслідування особливо тяжких злочинів ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024000000001274 від 21.06.2024, за ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 321, ч. 3 ст. 229 КК України.
14.07.2025 слідчим в ОВС ГСУ НП України проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19.06.2025, у справі № 759/13547/25, під час якого вилучено, зокрема, грошові кошти в розмірі 180000 гривень.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що грошові кошти в розмірі 180000 гривень, належать ОСОБА_4 , який не є підозрюваним у кримінальному провадженні № 12024000000001274 від 21.06.2024, та відповідно не є особою щодо якої може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна у даному кримінальному провадженні.
Органом досудового розслідування слідчому судді не надано жодних доказів, які б спростовували факт належності вказаних грошових коштів ОСОБА_4 , чи які б підтверджували, що вони здобуті злочинним шляхом. Крім того, ОСОБА_6 надіслав на адресу суду пояснення, згідно яких, вилучені грошові кошти в сумі 180000 гривень, належать ОСОБА_4 .
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що клопотання про арешт вказаного вилучене майна до суду не подавалося.
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Згідно з положеннями ст.ст. 7, 8 КПК України до загальних засад кримінального провадження відноситься, зокрема, недоторканність житла чи іншого володіння особи, недоторканість права власності. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_4 у можливості вільно володіти та розпоряджатися його власністю, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати орган досудового розслідуванняповернути ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 180000 гривень.
Керуючись ст.ст. 167,169, 170-174, 303-307 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні вилученого майна, у кримінальному провадженні № 12024000000001274 від 21.06.2024, за ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 321, ч. 3 ст. 229 КК України - задовольнити.
Зобов'язати уповноваженого слідчого в ОВС ГСУ НП України, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001274 від 21.06.2024, повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - грошові кошти в розмірі 180000 (сто вісімдесят тисяч) гривень, вилучені під час проведення обшуку 14.07.2025 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1