Справа № 758/11212/25
Категорія 69
(ЗАОЧНЕ)
15 вересня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в поряду спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
25.07.2025 р. позивачка звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що вона ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних стосунках, в яких ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина ОСОБА_3 .
У позовній заяві зазначає, що сторони мають різні погляди на життя, у зв'язку з чим припинили спільне проживання. Після припинення фактичних шлюбних стосунків батько проживає окремо від дитини, свої батьківські обов'язки не виконує не додає матеріальної допомоги та підтримки.
Зазначає, що 2 липня 2025р. позивачка через свого представника вже зверталася до Подільського районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу. Втім, ухвалою судді Гребенюка В.В. від 10 липня 2025р. було відмовлено у видачі судового наказу з посиланням на відсутність можливості встановити зареєстроване місце реєстрації боржника. Посилається на те, що відмова у видачі судового наказу є підставою для звернення з даною позовної заявою. Тією обставиною, що вже зверталася із заявою про видачу судового наказу, обґрунтовує необхідність стягнення аліментів на утримання дитини з дати звернення із заявою про видачу судового наказу, тобто з 2 липня 2025р. на підставі частини 2 статті 191 СК України.
Посилаючись на те, що вона несе витрати на утримання сина самостійно, позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх доходів відповідача, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою від 05 серпня 2025 року у даній справі було відкрите спрощене провадження та призначено справу до розгляду на 03 вересня 2025 року з викликом сторін.
В судове засідання 03 вересня 2025 року, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце засідання, позивачка та відповідач не з'явились. У прохальній частині позивачка просила розглядати справу без її участі. Від відповідача 22.08.2025р. повернулось поштове повідомлення без вручення, причиною повернення зазначено: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Оскільки учасники судового розгляду не з'явились, суд констатував необхідність відкладення справи для повторного повідомлення учасників справи на 15.09.2025р.
В судове засідання 15 вересня 2025 року, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце засідання, позивачка та відповідач повторно не з'явились. У прохальній частині позивачка просила розглядати справ без її участі. Від відповідача повернулось поштове повідомлення без вручення 11.09.2025р, де причиною повернення зазначено: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Зважаючи на відсутність заперечень позивача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, який вважається належним чином повідомленим про розгляд справи відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, з можливістю ухвалення заочного рішення по справі (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сторони, що підтверджується Свідоцтвом про народження від 06.11.2018року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерським районним у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 5719.
Дитина проживає разом з матір'ю, що не спростовано у засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України передбачено обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, а згідно з ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на сина у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно.
Визначаючи дату, з якої слід стягнути аліменти, суд керується таким.
Відповідно до ч.2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Ухилення від сплати аліментів може виражатися у тому, що зобов'язана особа ухилялась від укладання договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи), не реагувала на направлені їй листи, та інші подібні дії.
Обов'язковою умовою присудження аліментів за минулий час є доведеність вжиття саме позивачем заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та неможливість їх одержати у зв'язку з ухиленням останньою від їх сплати.
За загальним правилом, визначеним СК України, та судовою практикою, вважається недоцільним обтяжувати відповідача виплатами за минулий період, якщо позивач не вжив заходів щодо одержання аліментів (у тому числі не подав позов про стягненим аліментів, залишив його без розгляду) з особистих мотивів.
Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтверджені офіційними зверненнями до платника аліментів, за відсутності таких доказів, вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
У конкретній справі позивач надала суду належні та допустимі докази щодо офіційного звернення до відповідача з питанням стягнення аліментів з 2 липня 2025 р.
Враховуючи викладене, у суду наявні правові підстави для задоволення позову у цій частині позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд вважає необхідним позов задовольнити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20грн.
Керуючись. ст. ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 7, 12,13, 81, 209-246, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 2 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Т. В. Войтенко